Стаття 263. Зупинення перебігу позовної давності

1. Перебіг позовної давності зупиняється:

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила);

2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом;

3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини;

4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан.

2. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.

3. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

 

Коментар:

 

1. Коментована стаття визначає перелік обставин, дія яких є підставою для зупинення перебігу позовної давності, причому цей перелік є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає. Необхідно звернути увагу на те, що у коментованій статті йдеться саме про зупинення перебігу строку позовної давності і цей строк підлягає подовженню лише на час дії певних обставин, з урахуванням частини строку, що минув до дати виникнення цих обставин.

2. Однією із підстав для зупинення перебігу позовної давності є дія непереборної сили, тобто надзвичайних та невідворотних обставин, які об'єктивно унеможливлюють виконання відповідних зобов'язань. Узагальнюючими рисами цих обставин є їх об'єктивна і абсолютна дія, яка розповсюджується на невизначене коло осіб та неможливість передбачення та відвернення цих обставин.

До таких обставин відносяться перш за все природні та техногенні явища катастрофічного характеру.

У сучасних господарських договорах до кола обставин непереборної сили прийнято відносити і ряд інших обставин, зокрема страйки, заворушення, акти непокори або вандалізму та інші події громадського характеру, включаючи дії державних органів та органів місцевого самоврядування, однак згадані обставини не можуть бути віднесені до категорії обставин непереборної сили. Разом з тим, певні явища або події суспільного характеру, щодо яких існує домовленість сторін за договором, можуть враховуватись як обставини, дія яких подовжує строк позовної давності. У такому випадку та за наявності судового спору щодо характеру згаданих вище суспільних явищ, подій та обставин, більш доцільним видається посилання відповідної сторони на норму ч. 1 ст. 259 ЦК, як на підставу для подовження строку позовної давності, визначену за домовленістю сторін.

Необхідно звернути увагу на те, що сторонам за договором доцільно заздалегідь домовитись про документальні докази, якими будуть підтверджуватись як обставини непереборної сили, так і інші обставини, на підставі яких зупиняється виконання відповідних зобов'язань та подовжується строк позовної давності.

3. Як одну з підстав для зупинення перебігу строків позовної давності, законодавець визначив введення мораторію, тобто відстрочення виконання зобов'язань, на підставах встановлених законом. Розглядаючи коментовану норму, необхідно прийняти до уваги, що введення мораторію має здійснюватись відповідним державним органом або органом місцевого самоврядування на підставі відповідного закону. Оцінюючи законність введеного мораторію необхідно керуватись загальною нормою, яка регламентує ці відносини, а саме нормою ч. 2 ст. 19 Конституції України. Згідно вказаною нормою Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі повноважень, в порядку та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

4. Перебування фізичної особи у складі Збройних Сил України або інших військових формуваннях, створених у відповідності до закону, якщо ці формування переведені на військовий стан, зупиняє перебіг позовної давності, оскільки дія цих обставин об'єктивно унеможливлює участь такої особи як сторони у судовому спорі щодо цивільних прав і обов'язків. Дія зазначеної норми розповсюджується на фізичних осіб та на фізичних осіб - підприємців (див. Глави 4 - 5 цього Кодексу).

Після припинення дії згаданих вище обставин, про які йдеться у коментованій статті, строк позовної давності в його незакінченій частині продовжується на час дії цих обставин.