1. Особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана негайно повідомити про це особу, яка її загубила, або власника речі і повернути знайдену річ цій особі.

Особа, яка знайшла загублену річ у приміщенні або транспортному засобі, зобов'язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. Особа, якій передана знахідка, набуває прав та обов'язків особи, яка знайшла загублену річ.

2. Якщо особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або місце її перебування невідомі, особа, яка знайшла загублену річ, зобов'язана заявити про знахідку міліції або органові місцевого самоврядування.

3. Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе або здати на зберігання міліції, або органові місцевого самоврядування, або передати знахідку особі, яку вони вказали.

Річ, що швидко псується, або річ, витрати на зберігання якої є непропорційно великими порівняно з її вартістю, може бути продана особою, яка її знайшла, з одержанням письмових доказів, що підтверджують суму виторгу. Сума грошей, одержана від продажу знайденої речі, підлягає поверненню особі, яка має право вимагати її повернення.

4. Особа, яка знайшла загублену річ, відповідає за її втрату, знищення або пошкодження в межах її вартості лише в разі свого умислу або грубої необережності.

Коментар:

1. Об'єктом відносин, що регулюються коментованою статтею, є рухомі речі. При цьому стаття не містить жодних обмежень щодо вартості знайдених речей.

Суб'єктом даних відносин є особа, яка знайшла чужу річ, а також заволоділа нею. Така особа зобов'язана повернути знайдену річ власнику або особі, яка її загубила. Основний обов'язок особи, яка знайшла знахідку, полягає в тому, що вона має повідомити про знахідку, а також повернути чужу річ її законному володільцю. Якщо річ знайдено у приміщенні або транспортному засобі, то особа, яка знайшла чужу річ, зобов'язана передати її особі, яка представляє володільця цього приміщення чи транспортного засобу. У тому випадку, коли особі, яка знайшла знахідку, невідомі особа, яка має право вимагати повернення загубленої речі, або її місце перебування, вона повинна повідомити про знахідку міліції чи органу місцевого самоврядування.

2. Особа, яка знайшла загублену річ, має право зберігати її у себе. Така особа має вжити необхідних заходів щодо збереження речі, виходячи з її властивостей і стану, а також небезпеки, що загрожує її цілісності. В окремих випадках особа, яка знайшла чужу річ, має право здати її на зберігання міліції або органові місцевого самоврядування чи передати знахідку особі, яку вони вказали.

У випадках коли загублена річ є такою, що швидко псується, або витрати на її зберігання є великими порівняно з вартістю речі, дана річ може бути продана особою, яка її знайшла. При продажі речі особа, яка продає чужу річ, має одержати письмові докази, що підтверджують суму виторгу (це може бути, квитанція, чек). Сума грошей, одержаних від продажу знайденої речі, має бути повернута власнику речі або особі, яка її загубила.

3. Якщо річ було втрачено, знищено чи пошкоджено особою, яка знайшла загублену річ, вона несе відповідальність за це перед власником речі або особою, яка її загубила, лише в разі свого умислу або грубої необережності. При умислі особа, яка знайшла загублену річ, навмисно її знищує, пошкоджує. При грубій необережності особа, яка знайшла загублену річ, не застосовує елементарних максимально необхідних заходів щодо збереження чужого майна. Розмір відповідальності особи, яка знайшла загублену річ, при наявності в її діях умислу або грубої необережності обмежується вартістю речі.