1. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Коментар:

Коментована стаття визначає обсяг відповідальності старого кредитора перед новим кредитором. Тут втілюється загальне положення цивільно-правової відповідальності, відповідно до якого підставою відповідальності може бути власна неправомірна поведінка. Отже старий кредитор буде відповідати перед новим кредитором у зобов'язанні тільки за недійсність переданої йому вимоги. Тобто відповідальність старого кредитора може настати, якщо передана вимога є недійсною внаслідок припинення первісного зобов'язання (виконанням, неможливістю виконання тощо), а також, наприклад, в разі визнання недійсним правочину, який був підставою виникнення первісного зобов'язання. Тільки в такому випадку на старого кредитора може бути покладений обов'язок відшкодувати новому кредитору завдані збитки та/або сплатити передбачені штрафні санкції. Якщо боржник не виконує свого зобов'язання перед новим кредитором, відповідальність за це має нести сам боржник. Старий кредитор за дії боржника не відповідає, крім випадків, коли він поручився за нього перед новим кредитором. Порука старого кредитора за боржника надається за правилами § 3 Глави 49 ЦК, тобто між старим та новим кредиторами також має бути укладений договір поруки або умова про поруку має бути прописана в договорі відступлення права вимоги. Як правило, порука старого кредитора за боржника надається в разі заміни кредитора на підставі договору відступлення права вимоги.