1. Боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Коментар:

Коментована стаття встановлює загальне правило, відповідно до якого боржник вправі виконати зобов'язання достроково, якщо заборона цього не міститься в законодавстві або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Слід зазначити, що коментована стаття не встановлює, що заборона дострокового виконання може бути передбачена в договорі (випливати із змісту зобов'язання). Разом з тим, можна припустити, що на підставі принципу свободи договору така договірна умова може бути узгоджена сторонами та буде підставою для неможливості дострокового виконання боржником зобов'язання.

За загальним правилом коментованої статті дострокове виконання допускається без згоди кредитора. Так, позичальник за договором безпроцентної позики може повернути її достроково (ч. 2 ст. 1049 ЦК). Фізична особа має право достроково вимагати повернення їй банківського вкладу незалежно від його виду (ст. 1060 ЦК) тощо.

Разом з тим, із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту може випливати заборона дострокового виконання зобов'язання без згоди кредитора. Так, наприклад, суті зобов'язання суперечило би дострокове виконання обов'язку зберігача, якому майно надане на зберігання, виконання договору довічного утримання тощо.

Від дострокового виконання зобов'язання за ініціативою боржника слід відрізняти випадки, коли боржник зобов'язаний на вимогу кредитора виконати зобов'язання раніше строку. Так в разі прострочення повернення чергової частини позики (якщо за умовами договору позика повертається з розстроченням) позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК). В даному випадку дострокове виконання зобов'язання є санкцією за порушення боржником зобов'язання.