Стаття 532. Місце виконання зобов'язання

1. Місце виконання зобов'язання встановлюється у договорі.

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлено у договорі, виконання провадиться:

1) за зобов'язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна;

2) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові;

3) за зобов'язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов'язання;

4) за грошовим зобов'язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов'язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов'язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов'язаних із зміною місця виконання;

5) за іншим зобов'язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника.

2. Зобов'язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

 

Коментар:

 

Коментована стаття містить важливі правила визначення місця виконання зобов'язання. Місцем виконання зобов'язання є те місце, в якому боржник повинен виконати свій обов'язок (передати кредитору річ, результати робіт, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор повинен прийняти належне виконання.

За загальним правилом, місце виконання зобов'язання є договірною умовою та узгоджується сторонами в договорі. В даному випадку сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буду зручним для сторін.

Місце виконання може також бути встановлене у законодавстві або випливати із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Так, наприклад, зобов'язання із зберігання речей в камерах схову організацій, підприємств транспорту виконується за місцезнаходженням цих камер схову. Договір будівельного підряду має бути виконаний за місцезнаходженням будівельного майданчику тощо.

Якщо місце виконання зобов'язання не встановлене сторонами в договорі, не визначене законодавством та не може бути встановлене виходячи із суті зобов'язання, воно визначається за правилами коментованої статті та залежить від предмету зобов'язання.

Так зобов'язання про передання нерухомого майна виконуються за місцезнаходженням цього майна. При цьому в даному випадку мова йдеться не тільки про передання нерухомого майна у власність, але і надання його у користування або в повне господарське відання, оперативне управління тощо. Разом з тим, на практиці оформлення актів приймання-передачі об'єкту нерухомості часто відбувається в іншому місці (в банку, нотаріальній конторі тощо), але це сторони мають узгодити в договорі.

Зобов'язання про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення виконується за місцем здавання товару (майна) перевізникові. В даному випадку мова йдеться про місце здавання товару першому перевізникові. Це може бути залізнична станція, морський порт тощо.

Якщо зобов'язання про передання товару (майна) виникає із інших правочинів (договір підряду, купівлі-продажу, оренди тощо), воно підлягає виконанню за місцем виготовлення товару (якщо із суті зобов'язання випливає, що товар виготовлюється) або за місцем зберігання товару (склад, магазин тощо), якщо це місце було відоме кредитору на момент виникнення зобов'язання.

Місцем виконання грошового зобов'язання визнане місце проживання кредитора (якщо кредитором є фізична особа) або місцезнаходження кредитора (якщо кредитором є юридична особа). Фактичне визначення місця виконання грошового зобов'язання залежить від того, в якій формі відбувається виконання. Якщо кредитором є фізична особа, гроші їй можуть бути надані готівкою (тобто передані фактично в неї дома), можуть бути відправлені поштовим переказом або за допомогою служб прискореного переказу грошей тощо.

Юридичні особи можуть приймати від фізичних осіб готівкові кошти за місцезнаходженням, вказаним в їх статутних документах, або за іншим визначеним договором місцезнаходженням (банки часто дозволяють виплачувати гроші за кредитними договорами в будь-якому відділенні). Між собою юридичні особи здійснюють безготівкові розрахунки (ст. 1087 ЦК). Безготівкові розрахунки проводяться через банки, в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не обумовлено видом безготівкових розрахунків (ч. 3 ст. 1088 ЦК). В такому випадку місцем виконання даного зобов'язання буде банк, в якому відкрито рахунок отримувача коштів.

Місце проживання або місцезнаходження кредитора, встановлюється на момент виникнення зобов'язання. Якщо кредитор змінив місце проживання (знаходження), місце виконання зобов'язання залежить від того, чи повідомив він про це боржника. Якщо повідомив, боржник має виконати зобов'язання за новим місцем проживання (знаходження) кредитора. При цьому всі пов'язані з цим витрати (оплата проїзду, грошового переказу тощо) покладаються на кредитора. Якщо кредитор не повідомив боржника про зміну місця проживання (знаходження), боржник має виконати зобов'язання за старим місцем перебування кредитора, а в разі неможливості виконання особисто кредитору, виконати зобов'язання внесенням боргу в депозит нотаріуса (ст. 537 ЦК).

По всім іншим зобов'язанням виконання проводиться за місцем проживання боржника, а якщо боржником є юридична особа - за місцем її знаходження.