Стаття 50. Встановлення та обчислення процесуальних строків

Процесуальні дії вчиняються у строки, встановлені цим Кодексом. У тих випадках, коли процесуальні строки не встановлено, вони призначаються господарським судом.

Строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. В останньому випадку дію може бути вчинено протягом всього періоду.

Перебіг процесуального строку, обчислюваного роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок.

 

Коментар:

1. Під строком у праві визнають певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ст. 251 ЦК України). Процесуальний строк — це певний період у часі, протягом якого господарський суд, сторони та інші учасники процесу повинні вчинити певні процесуальні дії. Відповідно до коментованої статті розрізняються два види строків: строки, встановлені законодавством (цим Кодексом), та строки, встановлені господарським судом.

Цим Кодексом встановлені такі процесуальні строки: строки порушення провадження у справі (ст. 64); вирішення спору (ст. 69); строк розгляду зауважень на протокол судового засідання (ст. 81-1); розсилання рішень та ухвал (ст. 87); строк на апеляційне (ст. 93) та касаційне (ст. 110) оскарження; перегляд рішень за нововиявленими обставинами (ст. 113); строки для пред'явлення наказу до виконання (ст. 118) тощо. Якщо процесуальні строки не встановлено законом, вони визначаються господарським судом (наприклад ст. 77).

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті строки для вчинення процесуальних дій визначаються точною календарною датою, зазначенням події, що має неминуче настати, чи періодом часу. При оголошені перерви або перенесенні розгляду справи встановлюється дата, на яку справу перенесено, та у разі необхідності накладається зобов'язання на сторону вчинити певні процесуальні дії.

Перебіг строку для вчинення процесуальних дій, що визначаються періодом часу, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Він обчислюється роками, місяцями та днями.

Так, апеляційна скарга (подання) на рішення господарського суду подається (вноситься) протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення — з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу (ст. 93). Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесене) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили (ст. 110). Касаційна скарга, касаційне подання

Генерального прокурора України на постанову чи ухвалу Вищого господарського суду України можуть бути подані не пізніше одного місяця з дня її прийняття (ст. 111-16 цього Кодексу).