Відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Коментар:

Аналіз законодавства та судової практики дає змогу дійти висновку про існування трьох основних засобів захисту проти позову: невизнання позову (немотивоване ухилення від вимог позивача), заперечення проти позову (відхилення позову з посиланням на певні обставини та з пред'явленими відповідними доказами) та зустрічний позов (активна форма захисту проти позову, яким є позов первісного відповідача до первісного позивача).

Одним із засобів захисту інтересів відповідача у ході процесу за первісним позовом є зустрічний позов, подання якого є правом відповідача (у деяких випадках відповідачу доцільніше надавати не відзив на позов, а зустрічну позовну заяву). Але для подання зустрічного позову необхідна наявність таких умов, передбачених коментованою статтею:

зустрічний позов слід подавати до прийняття рішення у спорі. У зв'язку з цим зустрічний позов має розглядатися за місцем подання первісного позову (що є винятком із загальних умов про підсудність, адже подання позову за місцезнаходженням відповідача є недоцільним). Це зумовлено тим, що право відповідача на зустрічний позов і реалізація цього права здійснюється уже у процесі, який виник;

зустрічний позов має бути взаємно пов'язаний з первісним, при цьому такий зв'язок може бути у різних формах, зокрема: а) зустрічний позов може бути надіслано на той самий матеріальний об'єкт, що і первісний (наприклад, первісному позову про усунення перешкод у здійсненні права власності протиставляється аналогічна позовна вимога); б) зустрічний позов може бути пов'язаний з первісним позовом за обставинами виникнення, незалежно від різних умов (наприклад, позову покупця про стягнення штрафу за несвоєчасну поставку продукції може бути протиставлено зустрічний позов про стягнення вартості відвантаженої продукції, від сплати якої позивач відмовляється, обґрунтовуючи це втратою інтересу до неї у зв'язку з несвоєчасною поставкою) тощо;

при поданні зустрічного позову необхідно застосовувати загальні правила подання позовів, передбачені статтями 54—58 цього Кодексу (див. коментар до зазначених статей). У зв'язку з цим на зустрічний позов поширюються також норми про відмову у прийнятті (ст. 62 ГПК України), повернення позовної заяви без розгляду (ст. 63 ГПК України) тощо.

При прийнятті зустрічного позову до розгляду кожен із позовів (первісний та зустрічний) зберігає самостійне значення і вони підлягають вирішенню господарським судом спільно в одному процесі. За кожним із них суд повинен дати відповідь у своєму рішенні про задоволення зустрічного позову або про відмову у позові повністю або частково.

Слід зазначити, що зустрічний позов є найбільш діючим засобом захисту відповідача проти позову, оскільки спрямований на повне або часткове порушення підстав первісного позову. Задоволення зустрічного позову у повному обсязі виключає можливість задоволення первісного позову.

При розгляді первісного і зустрічного позовів результати розгляду кожного з них вказуються у рішенні відповідно до ст. 84 цього Кодексу. У разі повного або часткового задоволення первісного та зустрічного позовів накази (ст. 117 ГПК України) про стягнення видаються окремо щодо кожного позову.