Стаття 163. Платежі при одержанні вантажу. Право притримання вантажу

Під час прийому вантажу одержувач зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за простій судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт і плату за простій у порту навантаження, якщо це передбачено в коносаменті або іншому документі, на підставі якого перевозився вантаж, а у випадку загальної аварії - внести аварійний внесок або надати належне забезпечення.

Перевізник може не видавати вантаж до сплати сум або надання забезпечення, зазначених у частині першій цієї статті.

Право притримання вантажу перевізник зберігає у випадку здачі його на склад, що не належить одержувачу, за умови повідомлення власника складу про таке право.

Після видачі вантажу одержувачу перевізник втрачає право вимоги від відправника чи фрахтувальника платежів, не внесених одержувачем, за винятком випадків, коли перевізник не зміг здійснити право притримання вантажу з незалежних від нього причин.

Коментар:

Провізна плата та інша платежі нараховується в момент укладення договору, оскільки відправник повинен знати істотні умови договору та обсяги своїх обов'язків по сплаті провізної плати та інших платежів і зборів. Проте, нарахування провізної плати та додаткових платежів і зборів у пункті відправлення при укладенні договору перевезення не є остаточним. Згідно зі статтею 163 КТМУ під час прийому вантажу одержувач зобов'язаний відшкодувати витрати, зроблені перевізником за рахунок вантажу, внести плату за простій судна в порту вивантаження, а також сплатити фрахт і плату за простій у порту навантаження, якщо це передбачено в коносаменті або іншому документі; на підставі якого перевозився вантаж, а у випадку загальної аварії - внести аварійний внесок або надати належне забезпечення.

Перевізник може не видавати вантаж до сплати вищенаведених сум або надання забезпечення. Право утримання вантажу перевізник зберігає у випадку здачі його на склад, що не належить одержувачу, за умови повідомлення власника складу про таке право. Після видачі вантажу одержувачу перевізник втрачає право вимоги від відправника, не внесених одержувачем за винятком випадків, коли перевізник не зміг здійснити право утримання вантажу з незалежних від нього причин.

Отже, розмір провізної плати та додаткових платежів остаточно визначається по виконанню договору перевезення, а тому правильно вважати, що остаточні розрахунки справляються у пункті призначення з одержувачем вантажу.