Лізингодавець зобов'язаний передати судно лізингоодержувачу в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором лізингу судна.

Лізингодавець несе відповідальність за будь-які недоліки судна, які  існували в момент його передачі лізингоодержувачу і про які він не заявив під час передачі судна. 

Претензії з приводу несправності судна та інших недоліків щодо його стану можуть бути пред'явлені лізингоодержувачем протягом року з дня передачі судна. Недотримання сторонами досудового порядку врегулювання спору не перешкоджає зверненню до суду в порядку, встановленому законом.

Коментар:

Відповідно до ч. 1 коментованої статті обов'язком лізингодавця є передача лізингоодержувачу судна в стані, придатному для використання його з метою, передбаченою договором лізингу судна. Дане положення аналогічне за своїм змістом зі ст. 207 Кодексу (див. коментар до неї).

В свою чергу, лізингоодержувачу надається право пред'явити до лізингодавця претензії з приводу недоліків судна за наявності двох умов:

- якщо недоліки судна існували на момент його передачі лізингоодержувачу. Доказом цього може бути, наприклад, висновок експерту.

- якщо про ці недоліки лізингоодержувач не заявив під час передачі судна. Тобто, якщо лізингодавець попередив лізингоодержувача про певні недоліки судна, що засвідчується відповідними доказами, останній не має право пред'являти до нього вимоги щодо цих недоліків.

Коментованою статтею встановлюється спеціальний строк для пред'явлення претензій щодо цих недоліків - протягом одного року з дня передачі судна. Проте, враховуючи те, що відповідно до діючого законодавства України досудовий (претензійний) порядок наразі не є обов'язковим, ч. 3 ст. 218 визначається, що недотримання сторонами досудового порядку врегулювання спору не перешкоджає зверненню до суду в порядку, встановленому законом.

Таким чином, подання претензії лізингоодержувачем до лізингодавця з приводу недоліків судна є його правом, а не обов'язком. У випадку ж звернення до суду з відповідним позовом, до нього застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України щодо строків позовної давності.