Оператор ядерного судна відповідає за ядерну шкоду, заподіяну внаслідок ядерного інциденту з ядерним судном, крім випадків, зазначених у частині першій статті 316 цього Кодексу. 

Ядерна шкода означає шкоду, заподіяну особі або майну радіоактивними властивостями або поєднанням радіоактивних властивостей з токсичними, вибуховими та іншими небезпечними властивостями ядерного палива, радіоактивних продуктів ядерного судна або їх відходів, а також витрати, проведені з метою відвернення шкоди або зменшення її розміру.

Якщо поряд з ядерною заподіяна інша шкода, яка не може бути відокремлена від ядерної, то вся заподіяна шкода визнається ядерною.

Ядерною шкодою не є шкода, заподіяна самому ядерному судну, його устаткуванню, паливу і запасам продовольства.

Ядерним інцидентом визнається подія або ряд подій, які зумовлені однією і тією ж причиною і заподіяли шкоду, що підпадає під ознаки, зазначені у частинах другій і третій цієї статті.

Коментар:

У коментованому розділі КТМУ йдеться про відповідальність, що має свій предмет регулювання - окремий вид правопорушення - правопорушення, що має наслідком спричинення ядерної шкоди. Правопорушення, що має наслідком спричинення ядерної шкоди, можна визначити як протиправну дію чи бездіяльність осіб, що здійснюють експлуатацію ядерного судна, яка не відповідає вимогам норм, що регулюють мореплавство та ядерну безпеку.

До спеціальних нормативних актів з питань ядерної безпеки можна віднести: Конвенцію про ядерну безпеку 1994 р. (ратифікована 17.12.97 р.), Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р. (ратифікована 12.07.96 р.), Міжнародну конвенцію про відповідальність операторів ядерних суден 1962 р., Закони України від 08.02.95 р. "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", від 13.12.2001 р. "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення" та інші нормативні акти.

Не зважаючи на те, що в окремих актах відповідальність за ядерну шкоду віднесена до цивільної відповідальності, зазначимо, що суб'єктний склад правопорушення й характер такої відповідальності можуть бути підставами для віднесення її саме до господарсько-правової відповідальності, а відшкодування збитків внаслідок заподіяння ядерної шкоди - до виду господарських санкцій, а саме відшкодування збитків.

Правопорушення, що має наслідком спричинення ядерної шкоди, прийнято називати ядерним інцидентом. Ядерним інцидентом є подія або ряд подій, які зумовлені однією і тією ж причиною і заподіяли ядерну шкоду.

Згідно Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1963 р. (далі - Віденська конвенція) "ядерний інцидент" означає будь-яку подію або серію подій одного й того ж походження, які завдають ядерну шкоду або, але тільки щодо превентивних заходів, створюють серйозну і безпосередню загрозу заподіяння такої шкоди. Превентивні заходи - це будь-які обґрунтовані заходи, прийняті будь-якою особою після того, як стався ядерний інцидент з метою запобігання або зведення до мінімуму ядерної шкоди, за умови отримання будь-якого схвалення з боку компетентних органів, необхідного відповідно до закону держави, в якому вживаються заходи. Обґрунтованими вважаються заходи, які визнаються прийнятними і пропорційними з урахуванням всіх обставин, зокрема:

а) характер і ступінь заподіяної шкоди або, в разі превентивних заходів, - характер і ступінь ризику такого збитку;

б) ймовірна ефективність заходів під час вжиття;

в) відповідність науково-технічній експертизі.

Наслідком ядерного інциденту є спричинення ядерної шкоди. Ядерна шкода, згідно коментованої статті, - це заподіяна шкода особі або майну радіоактивними властивостями або поєднанням радіоактивних властивостей з токсичними, вибуховими та іншими небезпечними властивостями ядерного палива, радіоактивних продуктів ядерного судна або їх відходів, а також витрати, проведені з метою відвернення шкоди або зменшення її розміру.

Згідно Віденської конвенції ядерна шкода означає: (а) смерть або тілесні ушкодження; (б) втрату або пошкодження майна. До ядерної шкоди також можуть відноситися:

1) економічні втрати, що виникають в результаті втрат або шкоди згідно пп. (а), (б), якщо їх несе особа, яка має право на пред'явлення позову щодо таких втрат або шкоди;

2) витрати на заходи щодо відновлення навколишнього середовища, стан якого погіршився, за винятком незначного погіршення, якщо такі заходи фактично були прийняті або мають бути прийняті;

3) втрата доходів, одержуваних від економічного інтересу в будь-якому застосуванні або використанні навколишнього середовища, в результаті значного погіршення стану цього середовища;

4) витрати на превентивні заходи і вартість подальших втрат або збитків, завданих такими заходами;

5) будь-які інші економічні втрати крім будь-яких втрат, викликаних погіршенням стану навколишнього середовища, якщо це допускається загальним законом про цивільну відповідальність.

Більш широке визначення ядерної шкоди наводить Міжнародна конвенція про відповідальність операторів ядерних суден 1962 р. (далі - Конвенція 1962 р.). Отже, ядерна шкода означає смерть або ушкодження особи, втрату майна або пошкодження майна, які є результатом радіоактивних властивостей або комбінації радіоактивних властивостей з токсичними, вибуховими або іншими безпечними властивостями ядерного палива або радіоактивних продуктів чи відходів; будь-яка інша втрата, збитки або витрати, що є результатом цього, включаються лише в тому випадку і ступені, в якій це передбачено національним законодавством.

В контексті коментованої статті також слід звернути увагу на те, законодавець визначає ядерну шкоду як таку, що заподіяна внаслідок ядерного інциденту з ядерним судном (див. коментар до ст. 15 КТМУ). Таким чином, участь ядерного судна в ядерному інциденті якнайбільше характеризує правопорушення і відповідальність, їх місце в КТМУ. Разом з тим ядерною шкодою не є шкода, заподіяна самому ядерному судну, його устаткуванню, паливу і запасам продовольства.

В коментованій статті також сформульовано принцип пріоритету ядерної шкоди. Принцип пріоритету ядерної шкоди дає підстави визнавати ядерною іншого роду шкоду, яку заподіяно разом з ядерною і яку неможливо відокремити від ядерної. Подетально цей принцип сформульований в Конвенції 1962 р.: у випадках, коли ядерний збиток і неядерний збиток заподіяні ядерним інцидентом або спільно ядерним інцидентом і одним або більше подіями іншого характеру, такий неядерний збиток в тій мірі, в якій він не може бути обґрунтовано відокремлений від ядерного збитку, вважається ядерною шкодою, завданою цим ядерним інцидентом.