Позов про відшкодування ядерної шкоди може бути вчинений безпосередньо до страховика або іншої особи, яка надала фінансове забезпечення оператору ядерного судна. 

При вчиненні позову про відшкодування ядерної шкоди до оператора ядерного судна страховик або інша особа, яка надала фінансове забезпечення оператору, має право взяти участь у судовому процесі.

Коментар:

Згідно коментованої статті та ст. 18 Конвенції 1962 р. позов про відшкодування ядерної шкоди подається до оператора ядерного судна, він може подаватися до страховика або будь-якої іншої особи, яка надала фінансове забезпечення оператору.

Згідно ст. 6 Віденської конвенції наведені особи втрачають право на відшкодування, якщо позов не поданий протягом:

а) стосовно смерті і тілесного ушкодження - тридцяти років від дня ядерного інциденту;

б) у відношенні іншої шкоди - десяти років з дня ядерного інциденту.

Якщо згідно з національним законодавством відповідальність оператора покривається страхуванням або іншим фінансовим забезпеченням, включаючи державні фонди, протягом більш тривалого періоду, то законом може бути передбачено, що права на отримання відшкодування від оператора втрачаються тільки після закінчення такого більш тривалого періоду.

Щодо права на відшкодування згідно з Віденською конвенцією застосовується строк позовної давності. Якщо інше не передбачено національним законодавством, то цей строк становить три роки з дня, коли особа, що потерпіла збиток, дізналася або є підстави припускати, що повинна була дізнатися про збитки і про оператора, відповідального за шкоду. Цей строк застосовується за умови дотримання строків, встановлених для подання позову.

Позови подаються до суду, який має відповідну юрисдикцію щодо розгляду таких спорів, за місцем вчинення ядерного інциденту, якщо інше не передбачено національним законодавством. Якщо ядерний інцидент не відбувається в межах території відповідної держави або якщо місце ядерного інциденту не може бути точно визначено, юрисдикція щодо таких позовів визначається за місцем знаходження оператора ядерного судна.

Згідно з Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" позови про відшкодування ядерної шкоди можуть подаватися до суду України за місцезнаходженням (місцем проживання) позивача, відповідача чи за місцем заподіяння шкоди.

Держави - учасниці Віденської конвенції повинні забезпечити: (а) щоб тільки один з її судів володів юрисдикцією щодо ядерного інциденту. Договірна сторона, а також (б) щоб у відношенні позовів про відшкодування ядерної шкоди:

а) держава повинна мати право на подання позову від імені осіб, яким завдано ядерну шкоду, які є громадянами цієї держави або мають постійне чи тимчасове місце проживання на його території, і, які дали згоду на це;

б) будь-яка особа має право подати позов з метою забезпечення здійснення прав згідно цієї Конвенції, в порядку суброгації або доручення (див. також коментар до ст. 324 КТМУ).