Якщо будь-яка з вимог, за якими відповідальність судновласника може бути обмежена, висунута безпосередньо до особи, за дії або упущення якої судновласник несе відповідальність, ця особа має право скористатися всіма положеннями про обмеження відповідальності, встановленими для судновласника, якщо не доведено, що шкода заподіяна цією особою умисно.

Коментар:

Відповідно до ст. 349 КТМУ обмеження відповідальності застосовується лише до судновласника. Однак згідно коментованої статті правилом обмеження відповідальності можуть користуватися інші особи. Мова йде про випадки, коли вимога, за якою відповідальність судновласника може бути обмежена, висунута не до судновласника, а безпосередньо до особи, за дії або упущення якої судновласник несе відповідальність. У цьому разі особа, до якої пред'явлена вимога, має право скористатися всіма положеннями про обмеження відповідальності, встановленими для судновласника, якщо не буде доведено, що шкода заподіяна цією особою умисно.

Таким чином, перехід права обмеження відповідальності до іншої особи є можливим за наступних умов:

А) перехід можливий лише щодо такої вимоги, за якою відповідальність судновласника може бути обмежена;

Б) вимога повинна бути пред'явлена не до судновласника, а безпосередньо до особи, за дії або упущення якої судновласник несе відповідальність (іншої особи);

В) перехід до іншої особи та можливість її скористатися всіма положеннями про обмеження відповідальності залежать від доведення факту, що шкода заподіяна цією особою без умислу.

Зазначимо також, що відповідно до ст. 1 Конвенції 1976 р. право на обмеження відповідальності мають рятувальник, а також страховик в такій же мірі, як і сама особа, чия відповідальність застрахована.