Будь-яке судно, зареєстроване у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, може бути закладено згідно з чинним законодавством судновласником (іпотечним заставодавцем) для забезпечення зобов'язання кредиторові (іпотечному заставодержателю). Іпотечним заставодержателем може бути будь-яка юридична або фізична особа України чи іноземної держави, якій відповідно до законодавства України судно може бути відчужено.

Коментар:

Глава 3 Розділу X Кодексу містить загальні положення про морську іпотеку, які засновані на положеннях Цивільного кодексу України, Закону України "Про іпотеку", інших нормативно-правових актах, а також на положеннях Міжнародної Конвенції про морські застави та іпотеки 1993 року.

На сьогодні значна частина суден придбавається за кредитні кошти і, як правило, кредитні установи пов'язують надання кредитів із отриманням належного забезпечення. Одним із найбільш розповсюджених способів забезпечення зобов'язань є іпотека судна, що передбачає ст. 364 Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" (далі - Закон про іпотеку) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 5 Закону про іпотеку предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов:

- нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

- нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

- нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Особливістю іпотеки морських суден є те, що іпотека може забезпечувати лише діючу, тобто таку, що існує вимогу, але не вимогу, що може виникнути в майбутньому.

Таким чином, відповідно до вимог Закону про іпотеку, а також ст. 364 Кодексу предметом договору морської іпотеки може бути судно, що зареєстроване у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України.

Сторонами договору морської іпотеки виступає іпотечний заставодавець та іпотечний заставодержатель. Відповідно до ст. 1 Закону про іпотеку іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем і яким може бути боржник або майновий поручитель. В свою чергу, іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.

Так, іпотечним заставодавцем за договором морської іпотеки виступає судновласник, яким відповідно до ст. 20 Кодексу може бути як власник судна, так і особа, яка експлуатує судно від свого імені (наприклад, фрахтувальник за договором чартеру або бербоут-чартеру). В свою чергу, іпотечним заставодержателем виступає будь-яка юридична або фізична особа України чи іноземної держави, якій відповідно до законодавства України судно може бути відчужено.