Стаття 261. Адміністративне затримання

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

 

Коментар:

Як захід забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення адміністративне затримання застосовується із метою припинення адміністративних проступків, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у справах.

Адміністративне затримання можливе лише при вчиненні адміністративного правопорушення, при скоєнні злочину особа затримується у кримінально-процесуальному порядку. Можливе затримання психічно хворих осіб для усунення небезпеки, яку вони представляють, вільно знаходячись у суспільстві, та неповнолітніх. Неповнолітні можуть бути затримані за бійку, азартні ігри, порушення правил користування транспортом, дрібну спекуляцію, биття стекол вагонів поїздів, ігри з вогнем та інші правопорушення. Строк їх затримання не може перевищувати 3 годин. Одразу повідомляються батьки цих дітей або органи опіки.

Не можна застосовувати адміністративне затримання до таких осіб:

- іноземці, щодо яких діє право дипломатичного імунітету;

- депутати Верховної Ради;

- прокурори;

- судді.

Якщо зазначені особи вчиняють дії, що мають наслідком адміністративне затримання, уповноважена особа повинна перевірити наявність документа, що посвідчує особу, записати його номер та скласти рапорт про адміністративне правопорушення. Цей рапорт передається начальнику ОВС, який вирішує подальше притягнення особи до відповідальності згідно із законом.

Також, як правило, адміністративне затримання не застосовується до військовослужбовців. У випадку, коли військовослужбовець здійснює дії, за які можливе адміністративне затримання, його затримують для негайного доставлення до чергового військової частини.

Факт адміністративного затримання обов'язково фіксується протоколом про адміністративне затримання. Ця стаття надає перелік обов'язкових відомостей, що повинні бути внесені до протоколу. До них належать: дата і місце складання протоколу, посада, П. І. Б., яка склала протокол, відомості про особу затриманого, час і мотиви затримання. Таким чином, протокол повинен відображати фактичні обставини, при яких було здійснено затримання. Цей протокол при розгляді справи є як джерело доказу. Затриманий має право оскаржити адміністративне затримання у вищестоящий орган або вищестоящій посадовій особі.

У зв'язку з тим, що адміністративне затримання посягає на особисту свободу особи, про місце її перебування негайно повідомляються її родичі, або на її на прохання можуть бути оповіщені інші особи (власник відповідного підприємства, установи, організації, уповноважений ним орган). Це положення забезпечує захист прав затриманого.

Адміністративне затримання може тривати не більше трьох годин. Час затримання починає обчислюватися з моменту доставлення порушника до відповідного органу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.