1. Встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором.

2. У разі встановлення режиму окремого проживання:

1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі;

2) дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.

3) виключено. 

Коментар:

Однією з особливостей встановлення режиму окремого проживання подружжя (режим сепарації) є те, що встановлення режиму окремого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які встановлені цим Кодексом і які дружина та чоловік мали до встановлення цього режиму, а також прав та обов'язків, які встановлені шлюбним договором. Однак, із встановленням режиму окремого проживання подружжя настають наслідки, передбачені ч. 2 ст. 120 СК. Ці наслідки пов'язані, як правило, з майновими права подружжя, а саме з правом власності подружжя на майно набуте під час режиму окремого проживання.

У ч. 2 ст. 120 СК зазначено, що у разі встановлення режиму окремого проживання:

1) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; 2) дитина, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметься такою, що походить від її чоловіка.

Стосовно майна, набутого дружиною та чоловіком після встановлення режиму окремого проживання подружжя, слід зазначити, що це майно не буде вважатися набутим у шлюбі, якщо буде доведено, що це майно не було отримано за рахунок спільного (шлюбного) майна. Щодо вирішення питань по відчуженню спільно майна подружжя, законодавець не пропонує вирішення цього питання, тому можна зробити висновок, що будь-які питання пов'язані з відчуженням спільного майна будуть вирішуватися подружжям за спільною згодою. Тобто режим спільної сумісної власності на майно призупиняється відносно майна, набутого за рахунок коштів, отриманих під час сеперації як гонорар, премія заробітна плата тощо, оскільки майно, набуте не за рахунок спільного майна подружжя вважатиметься приватною власністю кожного з них. Однак майно, набуте за рахунок накопичень сім'ї (шлюбні кошти), буде вважатися спільною сумісною власністю подружжя, оскільки поділ цього майна не відбувався і майно перебуває і подальше в режимі спільної сумісної, а не окремої власності.

Щодо презумпції батьківства, то після встановлення режиму окремого проживання подружжя вона призупиняється за умови, що з моменту встановлення сепарації пройшло десять місяців. Так, у випадку народження дитини дружиною чоловіка, чоловік не буде вписаний в Свідоцтво про народження дитини автоматично на підставі Свідоцтва про шлюб. У цьому випадку встановлення походження дитини буде відбуватися з дотриманням правил глави 12 СК. Однак, вирішення цього питання є проблематичним з огляду на те, що ні СК, ні постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" не пропонує будь-якого алгоритму вирішення цієї проблеми.