1. Жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.

2. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

3. До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини.

Коментар:

Закон наділяє матір правом на оспорювання батьківства свого чоловіка. Це право є способом спростування презумпції шлюбного батьківства матір'ю дитини.

Ч. 1 коментованої статті визначає право жінки, яка народила дитину у шлюбі, оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Таким чином, спір розглядається в порядку позовного провадження у відповідності до вимог ЦПК України, оскільки йдеться про наявність спору про право.

З метою захисту інтересів дитини та реалізації її права на батьківство, закон, передбачаючи можливі наслідки задоволення такого позову у вигляді виключення запису про батька, вимагає подання іншою особою заяви про своє батьківство. Тобто основне завдання законодавця в цих правовідносинах, - забезпечити дитині наявність батька. Тобто, вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство. Така заява подається до суду особою, яка вважає себе батьком дитини, і суд зобов'язаний перевірити дійсні мотиви подачі такої заяви та встановити батьківство такої особи на підставі належних і допустимих доказів.

До вимоги матері про внесення змін до актового запису про народження дитини встановлюється позовна давність в один рік, яка починається від дня реєстрації народження дитини. Закон припускає, що мати дитини володіє реальною інформацією про батька, атому обмежує її в часі у подачі позову про оспорювання батьківства свого чоловіка. Така вимога закону правомірна і спрямована на забезпечення стабільності батьківського правовідношення.

Суди при розгляді справ про оспорювання батьківства повинні враховувати положення постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів".