Підземні води питної якості повинні використовуватися у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсько-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва.

Коментар:

Встановлений цією статтею пріоритет використання води для задоволення потреб питного і господарсько-побутового призначення, харчової промисловості та тваринництва може слугувати підставою для обмеження промислового використання води в інтересах зазначених видів використання води.

Положення цієї статті частково кореспондують п. 7 ч. 1 ст. 55 ВК.

До сказаного варто додати, що буквальне тлумачення положення ст. 61 ВК дає підстави зробити висновок про дискретний характер передбаченого ним повноваження. Тобто рішення про обмеження водокористування в зазначених у ст. 61 ВК цілях, відноситься на розсуд уповноваженого державного органу. Останній при прийнятті відповідного рішення повинен керуватися принципом пропорційності - тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (п. 8 ч. 3 ст. 2 КАС). Уповноваженими органами, які мають право приймати такі рішення, є органи, які видали дозволи на здійснення спеціального водокористування (ч. 2 ст. 56 ВК).

Обмеження, про які йде мова у ст. 61 ВК, можуть полягати в частковому припиненні права використання підземних вод (якщо зменшення ліміту розглядати як припинення права водокористування на розмір зменшення ліміту). В тих же випадках положення ч. 2 ст. 56 ВК може застосовуватися до випадків, передбачених ст. 61 ВК, за аналогією закону (тобто як закон, який регулює подібні правовідносини), можливість цього у аналізованих відносинах передбачена ч. 7 ст. 9 КАС.