Усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Коментар:

До частини першої. Коментована норма декларує необхідність охорони (вод) водних об'єктів від шкідливих наслідків дій, які здатні призвести до забруднення, засмічення, вичерпання самих водних об'єктів, а також завдавати шкоди здоров'ю людей, водним живим ресурсам, спричинити порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Детальніше вимоги до охорони вод (водних об'єктів) встановлюються нормами глави 20 цього Кодексу (див. коментар до відповідних статей), глави 12 Земельного кодексу України, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", Розділу VI ЗУ "Про курорти", Розділу VI Кодексу України про надра (в частині охорони підземних вод) тощо.

До частини другої. Підстави для припинення діяльності фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), передбачені також у ч. 3 ст. 50 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища". Вказана можливість безпосередньо випливає зі змісту ст. 16 ЦК України, яка закріпила одним із засобів захисту цивільних прав і інтересів судом припинення дії, яка порушує право. Так, особа, право якої порушено, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та вимагати її припинення на підставі ч. 2 ст. 293 ЦК України.

Під "шкодою" у розумінні коментованої норми потрібно розуміти спричинені діяльністю відповідних осіб негативні зміни у водних об'єктах, водах, що спричинили погіршення їх стану, якісних характеристик, деградацію екологічних систем.

Факт заподіяння шкоди є підставою для відшкодування заподіяної шкоди. Детальніше щодо підстав та порядку відшкодування див. коментар до ч. 1 ст. 110 ВК.

Припинення діяльності за позовом зацікавленої особи слід відрізняти від припинення діяльності уповноваженим органом (наприклад, КМУ) в адміністративному порядку (див., зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 20 ЗУ "Про Кабінет Міністрів України").