Стаття 59. Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним

Ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючих дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Вимогу про визнання ордера недійсним може бути заявлено протягом трьох років з дня його видачі.

Коментар:

1. Коментована стаття встановлює правило про можливість визнання ордеру на житлове приміщення недійсним у судовому порядок та визначає перелік підстав визнання його недійсним.

Перша група таких підстав пов'язана з наданням особою, відомостей, що не відповідають дійсності про потребу у поліпшенні житлових умов. Такими відомостями можуть бути невірна інформація про членів сім'ї наймача, про розмір раніше займаної площі, що стало підставою взяття на квартирний облік, про наявність особливих захворювань наймача тощо.

Друга група підстав пов'язана з порушенням прав інших осіб чи організацій на зазначене в ордері житлове приміщення. Так, наприклад, ордер може бути визнаний недійсним, коли він виданий на житлове приміщення, право на яке належить іншій особі, у випадках видачі ордера з порушенням прав наймача на одержання ізольованого житлового приміщення у порядку ст. 54 ЖК України тощо

Третя група підстав пов'язана з неправомірними діями посадових осіб при вирішенні питання про надання житлового приміщення, наприклад, порушення посадовими особами виконавчого органу місцевого самоврядування, встановленого законом порядку розгляду і вирішенні питань про постановку громадян на квартирний облік і надання житлових приміщень, порушення правил черговості надання житлових приміщень тощо.

Ордер може бути визнаним також недійсним у випадку його видачі на нежиле приміщення або на житлове приміщення, що не відповідає санітарним і технічним вимогам та в інших випадках, що унеможливлюють проживання громадянина у відповідному приміщенні.

2. Відповідно до положень ст. 117 ЖК України у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення. У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

3. Пленуму Верховного Суду у своїй постанові від 12 квітня 1985 р. N 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" підкреслює, що на вимоги про визнання недійсним ордера на жиле приміщення поширюється трирічний строк позовної давності. Цей строк починає спливати з дня видачі ордера. Визнавши причини пропуску цього строку поважними, суд задовольняє обґрунтовані вимоги. З цих самих правил слід виходити при розгляді вимог про виселення осіб, договір найму жилого приміщення з якими укладений з порушенням встановленого порядку без видачі ордера. У цьому випадку трирічний термін позовної давності обчислюється з дня укладання договору.