Плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Коментар:

1. На сьогодні питання ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг визначено Конституцією України, Господарським кодексом України, Законами України "Про ціни і ціноутворення", "Про природні монополії", "Про житлово-комунальні послуги", "Про теплопостачання", "Про електроенергетику", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про місцеві державні адміністрації" та іншими нормативно-правовими актами.

Основним законом в сфері плати за комунальні послуги є Закон України від 24 червня 2004 року "Про житлово-комунальні послуги". Він встановлює повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в сфері житлово-комунальних послуг, регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг, види житлово-комунальних послуг та їх надання, права і обов'язки споживачів, виконавців, виробників, порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг, основні принципи тарифоутворення та оплати житлово-комунальних послуг.

2. Економічна ситуація в Україні сприяла виникненню у населення заборгованості з квартирної плати та за спожиті житлово-комунальні послуги. Задля поступового погашення боргу було прийнято Закон України від 20 лютого 2003 року "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".

Заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) (далі - житлово-комунальні послуги) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир (далі - громадяни), яка склалася на дату набрання чинності цим Законом перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації.

Закон України від 20 грудня 2006 року "Про реструктуризацію заборгованості за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і комунальні послуги, що утворилася станом на 1 грудня 2006 року" передбачено, що заборгованість з квартирної плати (плати за утримання житла) та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася станом на 1 грудня 2006 року, перед надавачами зазначених послуг реструктуризується у порядку, визначеному Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію".

3. Чинним законодавством передбачено можливість отримання певними категоріями громадян субсидій на оплату житлово-комунальних послуг.

3.1. Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. N 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 1997 р. N 1050).

3.2. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. N 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії".

За умови призначення житлової субсидії за користування житлом, його утримання та оплату послуг водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергії, вивезення побутового сміття та рідких нечистот (житлово-комунальні послуги) в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами громадяни, зареєстровані у житловому приміщенні (будинку), сплачують 20 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - 20 відсотків їх річного сукупного доходу.

Якщо у складі зареєстрованих та таких, що проживають у житловому приміщенні (будинку), осіб є діти, інваліди першої або другої групи і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого у житловому приміщенні (будинку) громадянина не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та якщо у житловому приміщенні (будинку) зареєстровані і проживають тільки непрацездатні громадяни, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею житла та нормативів користування зазначеними послугами за умови призначення житлової субсидії становить 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива - 15 відсотків річного сукупного доходу.

4. Питанню плати за комунальні послуги присвячено декілька рішень Конституційного Суду України, зокрема:

- Рішення від 2 березня 1999 року у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України" (справа про комунальні послуги).

- Рішення від 10 лютого 2000 року у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 5, частини третьої статті 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" і розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" (справа про ціни і тарифи на житлово-комунальні та інші послуги).

- Рішення від 9 липня 2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян).

- Рішення від 6 липня 1999 року у справі за конституційними поданнями Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини сьомої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа щодо права на пільги).

5. Серед підзаконних документів, що регулюють відносини по оплаті за комунальні послуги можна назвати:

5.1. Указ Президента України від 28 грудня 2007 року "Про Концепцію ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг".

В Указі аналізується сучасний стан системи ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг, мета концепції ціноутворення, основні напрями та механізми розвитку державного регулювання цін/тарифів у сфер житлово-комунальних послуг, заходи щодо реалізації концепції.

5.2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2005 р. N 481 "Про затвердження Порядку встановлення тимчасових норм споживання, нормативів якості та режимів надання житлово-комунальних послуг".

Цей Порядок визначає механізм встановлення місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування тимчасових норм споживання житлово-комунальних послуг II групи (холодної та гарячої води, централізованого опалення, вивезення побутових відходів), нормативів якості послуг та режимів їх надання з урахуванням технічних можливостей підприємств житлово-комунального господарства, кліматичних та інших місцевих умов.

5.3. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року N 60 "Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді".

Відповідно до Порядку органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків визначаються виконавці таких житлово-комунальних послуг:

- з управління будинком, спорудою або групою будинків;

- з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій;

- з ремонту приміщень, будинків, споруд, передбачених пунктом 4 частини першої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги";

- з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення.

6. Щодо кожного з видів житлово-комунальних послуг існують підзаконні документи, що регулюють правила надання послуги та порядок застосування тарифів.

6.1. Постанова Кабінету Міністрів від 21 липня 2005 р. N 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення".

6.2. Постанова Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) від 10 березня 1999 року N 309 "Про тарифи на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам".

6.3. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 р. N 1357 "Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення".

Цією Постановою затверджено Типовий договір про користування електричною енергією та Типовий акт-претензія.

6.4. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246 "Про затвердження Правил надання населенню послуг з газопостачання".

6.5. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. N 1010 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів".