«100 аргументов против штрафов ГАИ» - это уникальная книга, в ней собраны все дорожные ситуации, сценарии поведения с инспектором, если пришлось нарушить ПДД. Книга учит правильно отстаивать свои права в диалоге с инспектором, содержит выдержки из законов, Правил, образцы заявлений и жалоб, рекомендации по заполнению протоколов. Эта книга должна повлиять на ситуацию в неравном противостоянии водителей с людьми в форме. Предупрежден, значит вооружен.

Завантажити (DOC)

        Хотя бы раз в жизни, но каждому водителю приходи­лось выяснять отношения с инспектором ГАИ. Как правило, победителем всегда выходил инспектор. Во-первых, потому, что в отличие от вас, он подготовлен к этой встрече! Во-вторых - за ним стоит мощный механизм государственной автоинспекции. Прочитав эту книгу, вы по­лучите эффективное средство борьбы за свои права. Его осно­ва - действующее законодательство и умелое его применение в процессуальном поединке с любым должностным лицом. Вы измените ситуацию, потому что овладеете знаниями для ар­гументированных возражений сотруднику ГАИ и профессио­нального ведения с ним поединка на дороге!

Хотите убедиться в этом? Проведите короткий тест - от­кройте раздел «Что делать, если пришлось нарушить?». Най­дите тему, которая послужила поводом для наиболее памятно­го вашего общения с инспектором ГАИ, и вы поймете, что в большинстве случаев поединок на дороге может закончиться вашей победой!

У вас не хватает времени или, попросту, не любите читать - не проблема. Посмотрите фильм, который мы прилагаем к этой книге. Этого будет достаточно для того, чтобы изменить вашу психологию и тактику поведения в общении с инспек­тором ГАИ. А книгу положите в бардачок своего автомобиля. Она всегда сослужит вам добрую службу, если на пути вашего автомобиля, не дай бог, возникнет грозная фигура работника Государственной автомобильной инспекции.

Содержание

I. НАПУТСТВИЕ ПЕРЕД ДОРОГОЙ.. 3

II. ПОДГОТОВКА ВОДИТЕЛЯ К ПОЕЗДКЕ.. 4

ПРОВЕРЬТЕ ДОКУМЕНТЫ... 4

ПРОВЕРЬТЕ КОМПЛЕКТАЦИЮ АВТОМОБИЛЯ.. 4

ПРОВЕРЬТЕ ТЕХНИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ АВТОМОБИЛЯ.. 5

III. ПОДГОТОВКА ИНСПЕКТОРА ГАИ К ПАТРУЛИРОВАНИЮ... 5

ЭКИПИРОВКА ИНСПЕКТОРА ГАИ.. 7

ВИДЫ ПАТРУЛИРОВАНИЯ.. 7

ОСТАНОВКА АВТОМОБИЛЯ ИНСПЕКТОРОМ ГАИ.. 7

ПРАВА ИНСПЕКТОРА ГАИ.. 8

ЧТО ЗАПРЕЩЕНО ИНСПЕКТОРУ ГАИ?. 9

ОБЯЗАННОСТИ ИНСПЕКТОРА ГАИ.. 10

IV. ОБЩИЕ ПРАВИЛА ВЕДЕНИЯ ПОЕДИНКА.. 10

ОСТАНОВКА АВТОМОБИЛЯ ИНСПЕКТОРОМ ГАИ.. 10

ПРАВИЛЬНОЕ СОСТАВЛЕНИЕ ПРОТОКОЛА ОБ АДМИНИСТРАТИВНОМ НАРУШЕНИИ.. 12

КТО МОЖЕТ БЫТЬ СВИДЕТЕЛЕМ?. 14

ОСМОТР АВТОМОБИЛЯ ИНСПЕКТОРОМ ГАИ (СОТРУДНИКОМ МИЛИЦИИ)16

МОЖЕТ ЛИ ИНСПЕКТОР ГАИ ИЗЫМАТЬ ВОДИТЕЛЬСКОЕ УДОСТОВЕРЕНИЕ?. 17

НАЛОЖЕНИЕ ЗАПРЕТА НА ЭКСПЛУАТАЦИЮ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА ПУТЕМ ВРЕМЕННОГО ИЗЪЯТИЯ ТАЛОНА О ГОСУДАРСТВЕННОМ ТЕХНИЧЕСКОМ ОСМОТРЕ.. 18

НАЛОЖЕНИЕ ЗАПРЕТА НА ЭКСПЛУАТАЦИЮ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА ПУТЕМ ВРЕМЕННОГО ЗАДЕРЖАНИЯ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА.. 19

ЭВАКУАЦИЯ АВТОМОБИЛЯ.. 19

ПРОВЕРКА ТЕХНИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ АВТОМОБИЛЕЙ НА ДОРОГЕ.. 22

О ФОТОФИКСАЦИИ ПРАВОНАРУШЕНИЙ.. 23

ФИКСАЦИЯ НАРУШЕНИЙ ИНСПЕКТОРОМ ГАИ.. 26

ОБЖАЛОВАНИЕ РЕШЕНИЯ ИНСПЕКТОРА ГАИ.. 26

КТО НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА СОСТОЯНИЕ ДОРОГ?. 27

V. ЧТО ДЕЛАТЬ, ЕСЛИ ПРИШЛОСЬ НАРУШИТЬ?. 28

УПРАВЛЕНИЕ ТРАНСПОРТНЫМИ СРЕДСТВАМИ С НЕИСПРАВНОЙ ТОРМОЗНОЙ СИСТЕМОЙ, С НЕИСПРАВНЫМ РУЛЕВЫМ УПРАВЛЕНИЕМ, С НЕИСПРАВНЫМИ СВЕТОВЫМИ ПРИБОРАМИ, ПЕРЕОБОРУДОВАННЫМИ С НАРУШЕНИЯМИ ТРЕБОВАНИЙ ПДД, НЕ ПРОШЕДШИМИ ТО.. 29

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ПОЛЬЗОВАНИЯ РЕМНЯМИ БЕЗОПАСНОСТИ.. 32

ПРЕВЫШЕНИЕ УСТАНОВЛЕННЫХ ОГРАНИЧЕНИЙ СКОРОСТИ ДВИЖЕНИЯ БОЛЕЕ ЧЕМ НА 20 KM/ЧАС И 50 КМ/ЧАС.. 32

НАРУШЕНИЯ ТРЕБОВАНИЙ ДОРОЖНЫХ ЗНАКОВ И РАЗМЕТКИ.. 39

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ОСТАНОВКИ И СТОЯНКИ.. 45

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ПРОЕЗДА ПЕШЕХОДНЫХ ПЕРЕХОДОВ, ПРОЕЗД ПО ТРОТУАРАМ.. 47

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ПРОЕЗДА ПЕРЕКРЕСТКОВ. ПРОЕЗД НА ЗАПРЕЩАЮЩИЙ СИГНАЛ СВЕТОФОРА ИЛИ ЖЕСТ РЕГУЛИРОВЩИКА.. 49

НЕПРЕДОСТАВЛЕНИЕ ПРЕИМУЩЕСТВА В ДВИЖЕНИИ МАРШРУТНЫМ ТРАНСПОРТНЫМ СРЕДСТВАМ   51

НАРУШЕНИЯ ПРАВИЛ ОБГОНА.. 51

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ПОЛЬЗОВАНИЯ ВНЕШНИМИ ОСВЕТИТЕЛЬНЫМИ ПРИБОРАМИ ИЛИ ПРЕДУПРЕДИТЕЛЬНЫМИ СИГНАЛАМИ, В ТОМ ЧИСЛЕ ПРИ НАЧАЛЕ ДВИЖЕНИЯ ИЛИ ИЗМЕНЕНИИ ЕГО НАПРАВЛЕНИЯ, ИХ ПЕРЕОБОРУДОВАНИЕ. 54

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВОДИТЕЛЕМ СРЕДСТВ СВЯЗИ (БЕЗ ГРОМКОЙ СВЯЗИ)55

ВСЕ ПЕРЕЧИСЛЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ, КОТОРЫЕ ПРИВЕЛИ К СОЗДАНИЮ АВАРИЙНОЙ ОБСТАНОВКИ, НАЧИНАЯ ОТ ПРЕВЫШЕНИЯ СКОРОСТИ НА20КМ/ЧАС И ЗАКАНЧИВАЯ ПРАВИЛАМИ ОСТАНОВКИ, СТОЯНКИ, КОТОРЫЕ СОЗДАЮТ УГРОЗУ БЕЗОПАСНОСТИ.. 55

НЕВЫПОЛНЕНИЕ ВОДИТЕЛЕМ ТРЕБОВАНИЯ РАБОТНИКА МИЛИЦИИ ОБ ОСТАНОВКЕ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА.. 56

НЕПРЕДОСТАВЛЕНИЕ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА СОТРУДНИКАМ МИЛИЦИИ И МЕДИЦИНСКИМ РАБОТНИКАМ.. 57

УПРАВЛЕНИЕ ТС В СОСТОЯНИИ АЛКОГОЛЬНОГО, НАРКОТИЧЕСКОГО ИЛИ ДРУГОГО ОПЬЯНЕНИЯ ИЛИ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ, ОТКАЗ ОТ ПРОХОЖДЕНИЯ ОСМОТРА НА СОСТОЯНИЕ ОПЬЯНЕНИЯ ИЛИ ОТНОСИТЕЛЬНО УПОТРЕБЛЕНИЯ ПРЕПАРАТОВ.. 58

УПОТРЕБЛЕНИЕ АЛКОГОЛЯ, НАРКОТИКОВ ИЛИ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ НА ИХ ОСНОВЕ, ПОСЛЕ ДТП ИЛИ ОСТАНОВКИ АВТОМОБИЛЯ РАБОТНИКАМИ ГАИ.66

VI. ПОСЛЕДНИЙ СОВЕТ.. 67

VII.ПРИЛОЖЕНИЕ.. 69

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ.. 69

ПРАВИЛАДОРОЖНЬОГО РУХУ.. 71

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІТРАТИВНІ  ПРАВОПОРУШЕННЯ.. 81

ТАБЛИЦА ШТРАФОВ.. 91

ІНСТРУКЦІЯ з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС(№111)103

ЗАКОН УКРАЇНИПро автомобільний транспорт. 120

«ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНУ АВТОМОБІЛЬНУ ІНСПЕКЦІЮ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ»(№341)120

ЗАКОН УКРАЇНИ  Про міліцію.. 123

ЗАКОН УКРАЇНИ    Про дорожній рух. 129

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ.. 130

КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ.. 131

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ.. 131

Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія, талона про проходження державного технічного огляду і ліцензійної картки на транспортний засіб та їх повернення(№1086)132

Порядок тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках(№1102)133

Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті135

КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ.. 135

ЗАКОН УКРАЇНИПро метрологію та метрологічну діяльність. 135

ЗАКОН УКРАЇНИ   Про звернення громадян. 136

Перелік лікарських засобів, які повинні бути у медичних аптечках першої медичної допомоги для пасажирських легкових з кількістю пасажирів до 9 осіб та вантажних транспортних засобів (автомобільна аптечка - 1)141

ЗАКОН УКРАЇНИПро інформацію.. 141

КОНВЕНЦИЯ О ДОРОЖНЫХЗНАКАХИСИГНАЛАХ.. 142

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ. ЗНАКИ ДОРОЖНІ Загальні технічні умови. Правила застосування ДСТУ 4100-2002. Чинний від 2003-01-01. 143

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИРозмітка дорожня. Технічні вимоги. Методи контролю.Правила застосування.ДСТУ 2587-94 Чинний від 01.01.95. 164

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ СВІТЛОФОРИ ДОРОЖНІ.ДСТУ 4092-2002. 172

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ. ПОСТАНОВА №9 від 01.11.96. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя. 177

ПОРЯДОК направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду. 178

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ від 24лютого1995 року № 114/38/15-36-18. 179

ІНСТРУКЦІЯпро порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. 180

О мерах по дальнейшему совершенствованию медицинского освидетельствования для установления факта употребления алкоголя и состояния опьянения. 182

МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ МЕДИЦИНСКОЕ ОСВИДЕТЕЛЬСТВОВАНИЕ ДЛЯ УСТАНОВЛЕНИЯ ФАКТА УПОТРЕБЛЕНИЯ АЛКОГОЛЯ И СОСТОЯНИЯ ОПЬЯНЕНИЯУКАЗАНИЕ МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ СССР. 183

БУКВЕННЫЕ ОБОЗНАЧЕНИЯ НА НАГРУДНЫХ ЗНАКАХ РАБОТНИКОВ ГАИ.. 197

Государственные номерные знаки Коды регионов. 198

ТЕЛЕФОНЫ ДОВЕРИЯ ГАИ. Почтовые адреса и телефоны областных управлений ГАИ МВД Украины   198

ОБРАЗЦЫ ЖАЛОБ, ЗАЯВЛЕНИЙ, ХОДОТАЙСТВ.. 199

ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИПРИПИСпро усунення порушень закону припритягненні осіб до адміністративноївідповідальності216

РОЗПОРЯДЖЕННЯ 21.05.2009 м. Київ № 466. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису». 219

ІНСТРУКЦІЯ з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (№77)221

АДРЕСИ ТА ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ СЛУЖБИ ВНУТРІШНЬОЇ БЕЗПЕКИ ГУБОЗ МВС УКРАЇНИ.. 232

 (ВНИМАНИЕ: тексты Законов и законодательных актов приведены на языке оригинала, в сокращении)

I.НАПУТСТВИЕ ПЕРЕД ДОРОГОЙ

Проблема обеспечения безопасности дорожного движения возникла еще до появления автомобиля, но только с его рождением встала перед обществом со всей остротой. Весь автомобильный парк дореволюционной Российской импе­рии составлял всего лишь 12 тысяч единиц, поэтому каких-либо ме­роприятий по предупреждению дорожно-транспортных происше­ствий не проводилось.

Иная ситуация сегодня. Поэтому и ответственность за нару­шение Правил дорожного движения серьезно усилена. Применя­ются репрессивные меры: задержание транспортного средства, изъ­ятие водительского удостоверения, талона технического осмотра и, конечно же, неимоверные размеры штрафов. И это понятно, ведь в Украине насчитывается свыше 9 млн. автомобилей, а число автодо­рожных происшествий говорит только в пользу такого решения.

Выезжая на своем автомобиле, мы вливаемся в стремитель­ный и гармоничный поток. Но вдруг, в какой-то момент, происходит сбой, нарушение гармонии - неумолимым жестом инспектор ГАИ останавливает вашу машину! Сердце бьется учащенно, потому что вы оказываетесь один на один с мощным механизмом государствен­ной автоинспекции. И от этого застраховаться невозможно. Прак­тически каждый водитель, хотя бы раз, находился в такой ситуации и выяснял отношения с инспектором ГАИ. Как правило, при таких встречах преобладали эмоции, а победителем из поединка выходил инспектор. Почему? Все очень просто - в отличие от вас, он подго­товлен к этой встрече!

А как быть, если вы не являетесь злостным нарушителем, пре­тензии инспектора ГАИ, на ваш взгляд, необоснованны, а он счита­ет вас виновным уже за то, что вы сели за руль? Ведь с этим явлени­ем приходится сталкиваться достаточно часто. Из-за этого у боль­шинства водителей исторически сложился стереотип, что на доро­гах действует полный диктат ГАИ, а фигура инспектора представля­ется «удельным князьком».

Мы вооружим вас эффективным средством борьбы за свои права. Его основа - действующее законодательство и умелое его применение в процессуальном поединке с любым должностным ли­цом. Главный принцип законодательства, на котором будет строить­ся ваша позиция, заключается в том, что вина любого гражданина, совершил ли он убийство или проехал на красный свет светофора, должна быть доказана всесторонне и полно. Сомнения толкуются в пользу обвиняемого. Это и есть известный принцип презумпции не­виновности, закрепленный в ст. 62 Конституции Украины.

Сотрудники прокуратуры, уголовного розыска хорошо осве­домлены о многоступенчатости процесса. В него входят: дознание, следствие, суд первой инстанции, кассационное обжалование, уча­стие защитника и т.д. Поэтому они стараются добыть улики, свиде­тельские показания. Они проводят многочисленные экспертизы и очные ставки. Из всего этого строится система доказательств при­частности человека к тому или иному преступлению. Иное дело -сотрудники ГАИ. Они считают, что их мнение является исчерпыва­ющим основанием для наказания водителя. При этом не затрудняют себя ответом на самый простой вопрос - какие доказательства вины водителя имеются, кроме их голословного утверждения?

Прочитав эту книгу, вы измените ситуацию, потому что овла­деете знаниями, которые помогут вам аргументировано возра­жать инспектору ГАИ и профессионально вести с ним поединок. ПОЕДИНОК НА ДОРОГЕ!

II. ПОДГОТОВКА ВОДИТЕЛЯ К ПОЕЗДКЕ

Начнем с элементарного. В какой момент вы становитесь водителем? Ведь свои претензии инспектор ГАИ на до­роге может предъявлять исключительно участникам до­рожного движения. Владелец транспортного средства таковым не является. Наличие автомобиля и водительских прав, еще не делают вас «водителем».

ПОМНИТЕ!В соответствии с Законом Украины «Про ав­томобильный транспорт» «водитель» означает «вся­кое лицо, управляющее транспортным средством и имеющее со­ответствующее удостоверение установленного образца». Про­ще говоря, если вы находитесь рядом со своим автомобилем, а не управляете им, то в этот момент водителем вы не являетесь. Правильное понимание термина «водитель» может спасти вас во многих ситуациях. Например, при неправильной парковке автомобиля или фотофиксации нарушений. Но об этом мы рас­скажем позже.

Все наши РЕКОМЕНДАЦИИ окажутся бессильными, а инспек­тор ГАИ бесспорно выиграет поединок на дороге, если у вас бу­дут отсутствовать необходимые документы или автомобиль бу­дет иметь серьезную неисправность.

ПРОВЕРЬТЕ ДОКУМЕНТЫ

В соответствии с требованиями пункта 2.1. Правил Дорожного Движения (далее - «ПДД») водитель должен иметь при себе:

- Свидетельство на право управления транспортным сред­ством соответствующей категории, которое мы привычно назы­ваем «правами», талон к нему;

- Регистрационный документ на транспортное средство, а в случае если вы собираетесь в путь без собственника - свидетель­ство о праве совместной собственности на этот автомобиль либо регистрационный или другой засвидетельствованный в установ­ленном порядке документ, который подтверждает право управ­ления, пользования или распоряжения таким транспортным средством.

- Полис или сертификат обязательного страхования гражданско-правовой ответственности собственников транс­портных средств.

ПРОВЕРЬТЕ КОМПЛЕКТАЦИЮ АВТОМОБИЛЯ

Пункт 31.4.7. ПДД говорит о том, что автомобиль должен быть укомплектован:

- Медицинской аптечкой с указанными данными про тип транспортного средства, для которого она предназначена. При этом помните, что каждое лекарство имеет срок годности. Поэ­тому мы рекомендуем в целях вашей же безопасности регулярно проверять этот срок.

- Знаком аварийной остановки или мигающим красным фо­нарем, отвечающим требованиям стандарта;

- Работающим огнетушителем, который, как и лекарства, то­же имеет срок годности.

При этом обратите внимание, что аптечка и огнетуши­тель должны находиться в легко доступных местах, кроме ба­гажника легкового автомобиля. Где именно? Решать только вам.

ПРОВЕРЬТЕ ТЕХНИЧЕСКОЕ СОСТОЯНИЕ АВТОМОБИЛЯ

Если вы не хотите, чтобы инспектор ГАИ изъял ваш талон техос­мотра или отправил автомобиль на штрафплощадку, проверьте перед выездом его техническое состояние.

Перечень всех неисправностей, при которых запрещена экс­плуатация автомобиля, подробно изложен в п.31.4. ПДД. Обра­щаем ваше внимание на основные из них.

Вначале производим внешний осмотр автомобиля:

- Каждый раз, выходя из дома, вы надеваете обувь. Таковой для вашего автомобиля являются шины, и они должны быть в порядке. Рисунок протектора должен иметь в высоту не менее 1,6 мм, а на одной оси не должны стоять разные шины. Вы же не об­уете на ноги разные ботинки? Проверьте крепление дисков колес и их целостность;

- Номерные знаки установлены, бампера на месте, брызго­вики тоже;

- Внешние осветительные приборы должны быть целыми и работающими. Фары отрегулированы. Допускается лишь не­рабочее состояние лампы правой фары в режиме ближнего све­та. А если вы установили дополнительные противотуманные фары, то имейте в виду, что их может быть не более двух, они должны находиться не выше основных фар и включаться толь­ко одновременно с габаритными огнями, ближним или дальним светом фар;

- На всякий случай загляните под автомобиль. Нет ли там следов подтекания какой-либо жидкости. А если есть, то в целях собственной безопасности проверьте - что это за жидкость и от­куда она вытекает?

Внешний осмотр закончен. Теперь садимся в салон и заво­дим автомобиль:

- Проверяем рулевое управление. Суммарный люфт на рулевом управлении должен быть не более 10 градусов. Усилитель рулевого управления работает. Руль соответствует модели ваше­го автомобиля;

- Сигнал работает, обдув стекол тоже;

- Зеркала заднего вида на месте;

- Дверные замки исправны;

- Ремни безопасности на месте и надрывов не имеют, подго­ловники установлены;

- Стеклоочистители и стеклоомыватели работают,

- Двигатель вашего автомобиля не должен иметь вред­ных веществ в отработанных газах. Но определить это в домаш­них условиях вы не сможете. А вот проверить дымность - проще простого. Ну-ка, погазуем.

- Проверяем тормозную систему. Давим на педаль тормоза - не проваливается. Кстати, тормозной путь вашего автомобиля не дол­жен превышать 14,7 метра при движении со скоростью 40 км/час на ровной и сухой дороге. Ручка стояночного тормоза фиксируется. Напоминаем, что ручной тормоз должен обеспечивать неподвиж­ность автомобиля на нейтральной скорости на уклоне не менее 16%.

Все в порядке. Можно ехать.

ПОМНИТЕ!Если в дороге вы или инспектор ГАИ обнару­жили неисправность, хотя бы одну из вышеперечисленных, вам необходимо устранить ее на месте или направиться самым ко­ротким путем к месту ремонта или стоянки. Именно об этом го­ворит п.31.5. ПДД.

III. ПОДГОТОВКА ИНСПЕКТОРА ГАИ К ПАТРУЛИРОВАНИЮ

Какие только истории не гуляют в народе об инспек­торах дорожно-патрульной службы. Анекдоты о «ра­ботниках свистка и полосатого жезла», ласково на­зываемых в народе «гаишниками», бьют рекорды по популярности среди населения. Общение водителей с ра­ботниками Госавтоинспекции - завораживающее театра­лизованное представление, в котором актеры играют ми­микой, жестами, бумагами под названием «Протокол про адміністративне правопорушення» и бумагами под названи­ем «гривны». Проезжающие мимо зрители всегда выворачи­вают головы в надежде подольше насладиться разыгрывае­мым на обочине спектаклем. Покинув место действия, це­нители комедий и драм усиленно «моргают» фарами встреч­ным, дабы предупредить их о приближении к театру народ­ного творчества и возможности стать непосредственным участником представления.

А что, кроме анекдотов, вы знаете про инспектора ГАИ? Практически ничего! Давайте подробнее изучим соперника, с которым вы собираетесь вступить в поединок на дороге.

История создания Государственной автомобильной ин­спекции относится к первым годам советской власти. 10 ию­ня 1920 года В.И. Ленин подписал Декрет Совета Народных Комиссаров «Об автодвижении по г. Москве и ее окрестно­стям» (Правила). Они предусматривали введение определен­ных требований к автомашинам (регистрация, порядок их использования, номерные знаки), водителям (наличие води­тельских удостоверений, путевых листов), устанавливал пре­дельные скорости движения автомобилей и мотоциклов (лег­ковые автомобили и мотоциклы не свыше 25 верст в час, гру­зовые автомобили - не свыше 15), определяли лиц, ответ­ственных за нарушения Правил движения.

Декретом предусматривалось создание специально­го органа, предназначенного для контроля над соблюде­нием Правил движения и эксплуатации автотранспор­та - Автоинспекция. 22 ноября 1922 года административно-организационным отделом ГУРК НКВД была утвержде­на «Инструкция постовому милиционеру о порядке пользо­вания жезлом». В ней говорилось, что «в целях правильного урегулирования уличного движения, всем постовым милицио­нерам вручаются жезлы, длиною 11 вершков, красного цвета, с желтой рукояткой». Вот, оказывается, как выглядела пра­родительница «полосатой палочки», неотъемлемого атрибута любого инспектора ГАИ.

Официальной датой создания ГАИ считается 3 июля 1936 года. В этот день Совет Народных Комиссаров утвердил «По­ложение о Государственной автомобильной инспекции Глав­ного управления рабоче-крестьянской милиции НКВД СССР».

Сегодня в автомобильной инспекции Укра­ины работает 23 тысячи человек, из которых бо­лее 6 тыс. несут службу круглосуточно, обеспечи­вая безопасность на дорогах. Ее деятельность опре­делена Постановлением КМУ №341 от 14.04.97 г. «Положение о Государственной автомобильной инспекции Министерства внутренних дел».

Однако далеко не все водители знают, что во время па­трулирования на дорогах в своих действиях инспектор ГАИ руководствуется, в основном, «Инструкцией по вопросам де­ятельности подразделений дорожно-патрульной службы Го­савтоинспекции МВД», утвержденной Приказом МВД Укра­ины №111 от 27.03.2009 г.(далее - «Инструкция»), который вступил в силу 26 июня 2009 года, придя на смену старой Ин­струкции под очень похожим номером 1111 от 13.11.06 г.

Инструкция определяет основные направления и поря­док работы представителей дорожно-патрульной службы, каковыми и являются привычные для водителей инспекто­ры ГАИ. Именно в ней четко описаны основания для оста­новки автомобиля. Здесь же можно ознакомиться с права­ми и обязанностями инспектора ГАИ, процедурой патру­лирования на дорогах, процедурой «наказания» водителей и оформления ДТП, порядком преследования нарушителей на дорогах.

С содержанием Инструкции стоит ознакомиться. Хотя бы для того, чтобы понять - инспекторы ГАИ тоже наруша­ют требования нормативно-правового акта, каковым и явля­ется Инструкция, поскольку зарегистрирована в Министер­стве юстиции Украины под 576/16592 от 26 июня 2009 г.

Они тоже нарушают! И вы должны об этом знать.

Продолжаем наше знакомство с потенциальным сопер­ником.

Инструкция гласит, что «в своей деятельности инспек­торы ГАИ руководствуются Конституцией Украины, за­конами Украины, актами Президента Украины, Кабинета Министров Украины, нормативно-правовыми актами МВД Украины и этой Инструкцией».

Обратите внимание, на первом месте - Конституция Украины! Прочитайте Ст. 62 Конституции, это основа ва­шей позиции в поединке с инспектором ГАИ. В большинстве случаев, не имея надлежащих доказательств, инспектор ГАИ рассчитывает на добровольное признание вами своей вины, что и является основанием для вынесения наказания

ПОМНИТЕ!Все показания сотрудника ГАИ, включая ау­дио- или видеозаписи, не являются исключительными, т.е. бес­спорно доказывающими вашу вину. Они - лишь часть доказа­тельств, которые будут рассмотрены судом при окончатель­ном решении вопроса о необходимости наложения админи­стративного взыскания. Окончательно признать вашу вину мо­жет только суд. И ещё один документ, на который стоит обра­тить ваше внимание. Он утверждён Приказом МВД Украины № 77 от 26.02.09 г., зарегистрирован в Минюсте под № 374/16390 и вступил в силу 24 апреля 2009 года - «Инструкция по оформ­лению работниками Госавтоинспекции МВД материалов об ад­министративных нарушениях в сфере обеспечения безопасно­сти дорожного движения». По сути, документ основан на по­следних изменениях в законодательстве, является руководством к действию для инспекторов ГАИ и разъясняет им - как надо правильно действовать в той или иной ситуации при «наказа­нии» водителей. Прочитав эту инструкцию, вы узнаете для себя много полезного. Например, что будет, если вы одновременно нарушили несколько пунктов ПДД, как правильно изымаются и возвращаются права, как выполняются постановления о нало­жении админштрафа, какие требования к правильному оформ­лению «писем счастья» и т.д.

А мы возвращаемся к дальнейшему изучению потенци­ального соперника на дороге.

ЭКИПИРОВКА ИНСПЕКТОРА ГАИ

Итак, инспектор ГАИ готовится к патрулированию. Поми­мо опрятного внешнего вида, светоотражающей экипировки, табельного оружия и жезла, он должен иметь при себе:

- «Карточку маршрута патрулирования» или поста, ко­торая рассказывает о том, что инспектор ГАИ должен нахо­диться именно в этом месте и именно в этот час. Если это не так, инспектора ГАИ можно заподозрить в «самодеятельно­сти» и сообщить об этом по телефону доверия ГАИ.

- служебное удостоверение и водительское удостове­рение;

- нагрудный знак;

- список автомобилей, объявленных в розыск за послед­ние сутки;

- бланки протоколов об административных правонару­шениях, временных разрешений на право управления транс­портными средствами и иные процессуальные документы;

- ведомость учёта работы по надзору за дорожным дви­жением;- ПДД и выдержку из КоАП, относящуюся к дорожно­му движению;

- другие технические средства (к примеру, средства аудио- или видеозаписи, радар, прибор контроля трез­вости).

ВИДЫ ПАТРУЛИРОВАНИЯ

Инструкция №111 дает исключительный перечень видов па­трулирования и гласит, что наблюдение за дорожным движе­нием, с использованием транспортных средств или без них, может быть открытым, скрытым и смешанным.

- Открытое наблюдение. Осуществляется при пешем па­трулировании, а также на служебных автомобилях (автобу­сах, мотоциклах), которые имеют специальную окраску.

- Скрытое наблюдение. Осуществляется на служебных транспортных средствах обычной окраски, без надписей и опознавательных знаков.

- Смешанное наблюдение. Осуществляется одновремен­но на нескольких служебных автомобилях (автобусах, мо­тоциклах), один из которых должен иметь специальную, а остальные - обычную окраску. Кроме того, Инструкция предусматривает несение службы на постах (в том числе и стационарных).

ОСТАНОВКА АВТОМОБИЛЯ ИНСПЕКТОРОМ ГАИ

Каждый водитель должен знать, что Инструкция №111 имеет конкретный перечень оснований для законной остановки ва­шего автомобиля инспектором ГАИ. Вот они:

- Нарушение ПДД;

- Характер движения автомобиля (резкое изменение на­правления или скорости движения) вызывает сомнение от­носительно состояния водителя управлять автомобилем;

- Отсутствие номерных знаков, их скрытость, несоот­ветствие требованиям стандарта, загрязнённость, плохая ви­димость с расстояния 20 метров или отсутствие талона те­хосмотра;

- Наличие признаков неисправности автомобиля;

- Наличие данных о причастности автомобиля, во­дителя, пассажиров или груза к совершению дорожно-транспортного происшествия (далее - «ДТП»), администра­тивного правонарушения или иному преступлению и его ро­зыске;

- Наличие данных об использовании транспортного средства с противоправной целью;

- Необходимость опроса водителя или пассажиров в ка­честве свидетелей ДТП или иного преступления, свидетеля­ми которого они есть или могли быть;

- Необходимость привлечения водителя для оказания помощи другим участникам дорожного движения, работни­кам милиции или как свидетеля при оформлении админи­стративных материалов;

- Проведение целевых мероприятий по проверке доку­ментов на право управления или использования автомоби­ля, а так же документов на транспортное средство и груз: Вы­полнение решений уполномоченных на то государственных органов об ограничении или запрете движения; Транспорт­ное средство или способ крепления багажа на нём создаёт опасность для других участников дорожного движения; На­рушение установленного порядка использования световых и звуковых сигнальных устройств.

ВНИМАНИЕ!Прежняя Инструкция запрещала инспекто­ру ГАИ безосновательную остановку автомобиля. Об этом бы­ло сказано в Инструкции №1111! А вот в новой редакции этот пункт почему-то пропал. Но это и не страшно, так как безо­сновательная остановка автомобиля запрещена другим ведом­ственным документам. О нём мы расскажем ниже, при рас­смотрении «запретов» для инспектора ГАИ. Всё-таки наше за­конодательство очень противоречиво. Одним законом раз­решаем, а другим запрещаем. А инспектора ГАИ всегда будут вам цитировать только «полезные» для них законы. Поэтому, «свои» законы вы должны знать!

ПРАВА ИНСПЕКТОРА ГАИ

Они четко изложены в Ст. 11 Закона Украины «О милиции». Инспектор ГАИ имеет право:

- Осматривать ваш автомобиль;

ВНИМАНИЕ: осмотр и досмотр автомобиля - юридиче­ски абсолютно разные термины. К этому мы вернемся позже.

- Проверять у водителей документы на право использо­вания и управления автомобилем, наличие страхового поли­са (сертификата);

ВНИМАНИЕ: вспомните определение термина «води­тель»!

- Проверять автомобиль по базам данных на предмет угона и, если автомобиль окажется в такой базе, доставлять его в ближайшее отделение милиции со всеми вытекающими последствиями;

- Проводить осмотр водителей на состояние алкоголь­ного опьянения с помощью трубки «Контроль трезвости» или иных технических средств, согласованных с Министер­ством охраны здоровья;

- Обеспечивать направление на медицинский осмотр во­дителей, в отношении которых существует подозрение, что они находятся в состоянии алкогольного опьянения;

- Задерживать, отстранять от управления автомоби­лем водителей, которые находятся в состоянии алкогольного опьянения, а также не имеющих документов на право управ­ления или распоряжения автомобилем;

ВНИМАНИЕ: опять вспоминайте определение термина «водитель»!

- Запрещать эксплуатацию автомобиля в случа­ях, когда они не прошли государственный технический осмотр, не имеют номерных знаков, имеют измененные или подделанные номера агрегатов, в конструкцию кото­рых внесены изменения без соответствующего разреше­ния;

- Использовать технические средства для фиксации на­рушений ПДД;

- Использовать иные технические средства (аудио-, ви­деозапись и т.д.) для объективности рассмотрения дела, ко­торые в соответствии со ст. 251 КоАП будут относиться к совокупности доказательств;

ВНИМАНИЕ: в случае осуществления такой записи ин­спектор ГАИ обязан предупредить вас об этом в соответ­ствии с Законом Украины «Об информации»;

- Составлять протоколы об административном правона­рушении в сфере безопасности дорожного движения;

- Осуществлять, в случае административного задержа­ния, личный досмотр автомобиля, вещей, багажа, с последу­ющим их изъятием;

- Задерживать и доставлять автомобили для временного хранения на специальных площадках или стоянках;

- Изымать документы с признаками подделки, но только те, которые касаются безопасности дорожного дви­жения;

- Использовать меры физического воздействия, включая огнестрельное оружие, но только в случаях, предусмотрен­ных Ст. 12-15 Закона Украины «О милиции». Несколько рас­ширены права инспекторов ГАИ в упомянутой Инструкции №111, но с ними вы сможете ознакомиться самостоятельно, если обратитесь к Приложению.

ЧТО ЗАПРЕЩЕНО ИНСПЕКТОРУ ГАИ?

Как мы уже говорили, инспекторам ГАИ разрешено далеко не все. Поэтому они тоже нарушают! Читая далее, вы навер­няка вспомните случаи из собственной жизни.

Инструкция №111 во время несения службы запрещает инспектору ГАИ:

- Заходить без служебной необходимости в жилые дома и другие помещения;

- Обращаться к участникам дорожного движения на «ТЫ», применять угрожающие или обижающие жесты,

допускать во время общения неуважительный тон, гру­бость, неуважительную подачу замечаний, фразы или реплики, которые унижают человеческое достоинство, угрозы;

- Предъявлять безосновательные обвинения;

- Применять во время несения службы технические средства и устройства, которые не сертифицированы в Укра­ине, не прошли метрологическую проверку или имеют про­сроченное свидетельство;

- Использовать для несения службы личные транспорт­ные средства;

- Нарушать или отступать от требований ПДД, за ис­ключением случаев, предусмотренных законодательством.

Здесь мы сделаем небольшое отступление. Часто можно услышать вопрос - а могут ли инспектора ГАИ ставить слу­жебные автомобили под запрещающими знаками или в иных местах, где требованиями ПДД запрещена остановка или стоянка? И, могут ли они в этих местах останавливать авто­мобили других участников дорожного движения? И многие неверно считают, что могут, потому что они находятся при исполнении служебных обязанностей. Дадим пояснение по данному вопросу.

Как известно статья 14 Закона Украины «О дорожном движении» гласит: «сотрудники МВД при исполнении слу­жебных обязанностей могут отступать от отдельных требо­ваний Правил дорожного движения только в случае и при выполнении условий изложенных в них». Так вот, в ПДД в пункте 3.1 прямо написано, что отступать от пунктов пра­вил сотрудникам МВД можно при условии включения про­блескового маячка синего или красного цвета. То есть пока водитель патрульного автомобиля не включил, мигалку - он такой же участник дорожного движения, как и мы с вами, и обязан исполнять требования ПДД.

Продолжим рассмотрение перечня запретов для инспек­торов ГАИ. Им так же категорически запрещено:

- Стоять перед или за остановленным транспортным средством;

- Останавливать патрульный автомобиль впереди оста­новленного автомобиля;

- Стоять спиной к участникам дорожного движения и движению транспортных средств;

- Останавливать в ночное время два и более транс­портных средства. (Напомним, что в соответствии с ПДД, тёмное время суток - 30 минут после захода солнца и до его восхода).

- Осуществлять преследование нарушителей на транс­портных средствах, не имеющих специальных звуковых и световых сигналов, на собственных или частных транспорт­ных средствах;

- Преследовать водителей мопедов, мотоциклов без мо­тошлемов, если отсутствует информация о совершении ними преступления.

Требования к инспекторам ГАИ дополняются ещё од­ним документом - Распоряжение МВД Украины № 466 от 21.05.2009 г. «Про организацию работы подразделений ГАИ по профилактике правонарушений с использованием средств фото- и киносъёмки, видеозаписи». Основные пункты доку­мента гласят:

- Контроль за соблюдение водителями ПДД с исполь­зованием средств фото и киносъёмки, видеозаписи должен осуществляться работниками ГАИ исключительно в формен­ной одежде, с нагрудным знаком и на служебном автомобиле;

- Не допускать осуществление контроля с мест, закры­тых для визуального осмотра участниками дорожного движения;

- Исключить случаи безосновательной остановки транс­портных средств;

- Исключить случаи документирования нарушений ско­ростного режима в зонах действия дорожных знаков, огра­ничивающих максимальную скорость, на въездах в населён­ные пункты, на расстоянии менее чем 1000 метров от его на­чала.

- Исключить случаи составления относительно водите­лей протоколов без доведения их вины или достаточных до­казательств допущенных нарушений;

- Снимки фотофиксации должны содержать информа­цию о месте и времени совершения нарушения.

ОБЯЗАННОСТИ ИНСПЕКТОРА ГАИ

Как и любой участник дорожного движения, инспектор ГАИ имеет свои обязанности:

- Он должен постоянно контролировать соблюдение участниками дорожного движения правил, норм и стан­дартов, действующих в сфере безопасности дорожного движения;

- Во время управления патрульным автомобилем быть примером для других участников дорожного движения в ча­сти соблюдения требований ПДД;

- В темное время суток он должен быть одет в светоо­тражающую одежду (жилет);

- Во время остановки автомобиля он должен без задерж­ки подойти к водителю;

- При обращении к вам он должен приложить руку к го­ловному убору, поздороваться, четко и понятно представ­ляться, называть свою должность, специальное звание, фа­милию, высказать требование о передаче документов для проверки, и указать причину остановки вашего автомобиля и суть совершённого правонарушения;

- По вашему требованию он должен предъявлять свое служебное удостоверение;

- При составлении протокола обязан разъяснить вам ваши права, предусмотренные ст. 262 КоАП Украины, и рассказать о том, что вы имеете право знакомиться с материалами дела, да­вать пояснения и доказательства, заявлять ходатайства, поль­зоваться услугами адвоката, переводчика, оспаривать решение инспектора ГАИ в установленном порядке и так далее;

ВНИМАНИЕ!Вспомните хотя бы один случай, когда ин­спектор ГАИ, наказывая вас, зачитывал бы ваши права? А ведь подписывая протокол, вы ставите подпись под тем, что ознакомлены с ними! А это - серьезное процессуальное на­рушение со стороны инспектора ГАИ!

IV. ОБЩИЕ ПРАВИЛА ВЕДЕНИЯ ПОЕДИНКА

Теперь, когда вы больше узнали о своем потенциальном сопернике, можно смелее выдвигаться в путь. Во время движения мы вместе с вами создадим различные ситуа­ции, проанализируем их с точки зрения законодательства и смело вступим на дороге в процессуальный поединок с инспек­тором ГАИ.

ПОМНИТЕ: этот поединок выиграть практически невоз­можно, если вы добровольно признаете свою вину, у вас отсут­ствуют документы на автомобиль, право его управления, а у са­мого автомобиля отсутствуют номерные знаки или присутству­ют явные признаки его неисправности.

Первое, что вам нужно освоить при общении с работни­ком ГАИ - это не бояться!!! Руки - не трясутся! Голос - не дро­жит! В ином случае он это почувствует и использует ситуацию против вас! Вы проиграете поединок, даже не начав его. Научи­тесь реагировать на них спокойно! Уберите с лица заискиваю­щую улыбку. Ведите себя достойно. Забудьте раз и навсегда ста­рые методы обращения к инспектору ГАИ, типа «гражданин на­чальник» или «командир». Почувствуйте себя равноценным со­перником.

ПОМНИТЕ: он не может сделать вам ничего плохого! На вашей стороне Конституция Украины и презумпция невино­вности. Инспектору ГАИ необходимо решить более сложную процедурную задачу - доказать вашу вину. Помните, его пока­зания - лишь часть доказательств. Но у него есть богатейший опыт общения с такими, как вы, он хороший психолог, а глав­ная его задача - «уговорить» вас к добровольному признанию своей вины.

ОСТАНОВКА АВТОМОБИЛЯ ИНСПЕКТОРОМ ГАИ

С чего начинается ваше общение с инспектором ГАИ? Правиль­но - понятным для вас жестом он подает команду на останов­ку автомобиля. Бесспорно, вы дисциплинированный водитель и подчиняетесь этому сигналу. Возможно, вас останавливают не для оформления нарушения, а с другой целью. Например, ука­зать на неисправность транспортного средства (спущенное ко­лесо и т.п.) или предупредить, что впереди дорога закрыта для движения.

Существует два распространенных варианта остановки ва­шего автомобиля инспектором ГАИ: просто так и за нарушение.

В первом случае вы едете с утра на работу, ничего не нару­шаете; стоит патруль ГАИ и характерным жестом подает коман­ду на остановку транспортного средства. Стандартная ситуа­ция: «Бур-бур-бур...инспектор Петренко, ваши документы». По­сле этого могут последовать другие вопросы: «куда едем», «с кем едем». Чем больше вопросов, тем более интересными они стано­вятся: «что-то вид у вас уставший», «а почему глаза красные» и тому подобное.

Как правило, такие остановки случаются рано утром или поздно вечером, а истинной их причиной является желание ра­ботника ГАИ уличить вас в употреблении алкоголя. Понятно, что вы нормальный человек и, садясь за руль автомобиля, алкоголь не употребляли. Расчет инспектора в ранние утренние часы дела­ется на остаточное явление - попросту говоря, наличие у вас «пе­регара» от вчерашней вечеринки. Это отдельная тема, и мы рас­смотрим ее в специально отведенном разделе.

Если вас остановили «просто так», вы можете по своему усмотрению выбрать один из вариантов дальнейшего развития событий.

Вариант первый - такие остановки происходят крайне редко и не доставляют вам неудобства. Спокойно, не нервничая, предъя­вите свои документы и после их проверки следуйте дальше. Такой вариант самый простой, как для вас, так и для сотрудника ГАИ -«разошлись, как в море корабли».

Вариант второй - остановки «просто так» происходят регу­лярно, на определенном маршруте, в определенное время, они от­нимают у вас время, они вас «достали», и вы решили положить им конец. Тогда выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) Обратите внимание, на каком автомобиле и в каком месте стоит патруль. Не создает ли он помеху другим участникам дви­жения? Если вы видите явное нарушение со стороны инспектора ГАИ (остановка транспортных средств на участках дорог с ограни­ченной видимостью, до и после поворотов, непосредственно перед перекрестками, в зоне железнодорожных переездов и в других не­безопасных местах), сообщите об этом нарушении по телефону до­верия ГАИ, а ещё лучше - в службу внутренней безопасности МВД Украины, телефоны которой вы найдёте в Приложении... Произ­ведите фотосъемку происходящего.

2) Никогда не выходите из машины, говорите через опущен­ное стекло. У инспектора ГАИ нет права требовать от вас выхода из машины. Он может только предложить вам это сделать или рас­сказать вам о том, что согласно закону Украины «О милиции» вы должны выполнить его законные требования. Обратите его вни­мание на ключевое слово «законные».

3) Перед тем, как подать свои документы, вы должны убедить­ся, что человек в форме действительно является работником ГАИ. Наличие формы, жезла в руках, жетона и именной таблички не яв­ляются тому доказательством. Поэтому, ссылаясь на Ст.5 закона «О милиции», попросите его предъявить служебное удостоверение. Запишите номер удостоверения и ФИО. Впоследствии это даст вам возможность опротестовать неправомерные действия инспек­тора ГАИ.

4) Поинтересуйтесь причиной остановки. Такое право вам пре­доставлено Законом Украины «О дорожном движении».Услышав самое модное среди работников ГАИ - «проверка документов», вы­скажете свое мнение - это не причина, а желание инспектора. При­чиной это может быть лишь в двух случаях - вас подозревают в со­вершении правонарушения или проводится целевое мероприятие по проверке документов, о чем можно узнать по телефону доверия ГАИ. Если у вас его нет - попросите у инспектора.

5) Поняв, что остановка автомобиля - это желание инспектора, который хочет вас «понюхать», - сообщите о действиях инспектора ГАИ по телефону доверия. Можете даже накатать жалобу прокуро­ру. Проверка документов - процедура для нас унизительная, она от­нимает наше время и нервы. Зачем нас отвлекать, если мы ничего не нарушали? Чем чаще мы будем это делать, тем меньше они будут нас безосновательно останавливать на дорогах в желании «понюхать».

Вы должны знать, что сказано о порядке проверки докумен­тов в п.2 ст. 11 Закона Украины «О милиции». Он действитель­но предусматривает право сотрудника милиции (каковым и явля­ется инспектор ГАИ) «проверять документы у граждан при подо­зрении в совершении правонарушений».

Поэтому при упоминании инспектором ГАИ закона «О ми­лиции» сразу же задайте вопрос: в чем, собственно говоря, вас подозревают? При этом можете добавить, что согласно ст. 19 Конституции Украины должностное лицо органа государствен­ной власти, в т.ч. и сотрудник ГАИ, имеет право действовать только на основании, в пределах полномочий и в порядке, уста­новленных Законом.

ПОМНИТЕ: получив на вопрос о причине остановки ответ инспектора ГАИ: «Проверка документов», вы имеете право аргу­ментированно возразить, что сама по себе такая проверка не мо­жет служить основанием для остановки (задержания) автомобиля, если вами не совершено правонарушение, вы не подозреваетесь в совершении иного преступления, а органы милиции не проводят целевое мероприятие (спецоперацию) по проверке документов.

Теперь рассмотрим второй случай - остановка за нарушение. Позже мы дадим вам ценные РЕКОМЕНДАЦИИ под каждый вид нару­шений, а пока остановимся на общих принципах.

«Нарушаемо? Що будемо робити?»

В первую минуту после остановки автомобиля инспектором ГАИ вы горько сожалеете о том, что «попались» и начинаете ли­хорадочно продумывать свои дальнейшие действия. Традиционно вы выбирали один из трех вариантов: запугать (если есть «крутая корочка»), уговорить или откупиться.

Если вы не являетесь обладателем удостоверения народного депутата, судьи, прокурора, сотрудника СБУ или милиции, выбор вариантов упрощается. Уже легче! Сначала попытаетесь уговорить инспектора ГАИ, а если не получиться - откупиться. Этим объяс­няется поведение большинства водителей, которые выскакива­ют из авто, бегут к инспектору на «полусогнутых» и заискивающе улыбаются. Со стороны вид нелепый или попросту глупый. Это «совковый» вариант. Забудьте про него, раз и навсегда! Тем более, что после увеличения штрафов вряд ли инспектор ГАИ оценит ва­шу улыбку на 500-700 грн.

Измените свою психологию и сделайте выбор для себя по-новому:

- Я экстремал, умышленно шел на нарушение, признаю его и готов отвечать по всей строгости закона;

- Нарушение произошло случайно. Виноват не я, а дорожная обстановка. .

Мы не рекомендуем вам заниматься экстремальной ездой, ведь это вопрос жизни и смерти, - не только вашей, но и окружа­ющих. Но справедливости ради скажем, что независимо от вашего выбора вы имеете право, а самое главное все возможности не толь­ко вступить в процессуальный поединок с инспектором ГАИ, но и выиграть его.

Всегда соблюдайте несколько основных правил:

1) Для вашей защиты нужен подробный анализ дорожной об­становки. Это очень важно - как и при каких обстоятельствах вы совершили нарушение? Основные РЕКОМЕНДАЦИИ мы вам дадим, но воспользоваться ими можно только в том случае, если вы до­бровольно не признали свою вину. Если это так, - требуйте от ра­ботника ГАИ составления протокола об административном на­рушении. Именно он является для вас «палочкой-выручалочкой», потому что для инспектора ГАИ - это самое слабое звено.

2) Все обстоятельства совершенного нарушения зафиксируй­те по максимуму. Если это нарушение требований дорожного знака или светофора - где и как они висели, в каком режиме работал светофор, сколько секунд на нем мигает свет? В каком состоянии находится дорожная разметка? Все это оговорено государственны­ми стандартами и национальным законодательством, которые вы можете и не знать. А вот халатное отношение дорожных служб к своим обязанностям может доказать вашу невиновность. Исполь­зуйте для своей защиты фото- и видеосъемку. Вам никто этого не запрещает. Вполне возможно, что уже на этой стадии у инспектора ГАИ отпадет желание общаться с вами далее!

3) Задайте инспектору ГАИ простой вопрос: какими доказа­тельствами совершенного вами нарушения он располагает? Пом­ните, что его показания, отраженные в протоколе, относятся лишь к совокупности доказательств и не являются исключительными. Любая его попытка незаконного привлечения свидетелей может трактоваться адвокатом как «принуждение к даче ложных показа­ний», что повлечет за собой привлечение к уголовной ответствен­ности уже самого инспектора ГАИ.

4) Внимательно отнеситесь к заполнению протокола об адми­нистративном правонарушении. Сейчас мы объясним, почему он является самым слабым звеном для работников ГАИ.

ПРАВИЛЬНОЕ СОСТАВЛЕНИЕ ПРОТОКОЛА ОБ АДМИНИСТРАТИВНОМ НАРУШЕНИИ

Как правило, для составления протокола инспектор ГАИ просит водителя пройти в свою машину. Отказывайтесь, ни один закон не обязывает вас к этому Это всего лишь пожелание инспектора ГАИ.

Таким способом он пытается оказать на вас психологическое дав­ление и склонить к добровольному признанию своей вины! Сиди­те в своей машине и ждите, пока он выполнит свою работу и при­несет вам протокол. Наберитесь терпения. Используйте это время с пользой для себя - прочтите наши РЕКОМЕНДАЦИИ и подготовь­тесь к своей части заполнения протокола. Если процедура прини­мает затяжной характер, целью которого является все то же психо­логическое воздействие, звоните по телефону доверия и отражайте этот факт в своих пояснениях к протоколу.

Как только протокол попадает к вам в руки, начинайте внима­тельно его изучать. Вас никто не торопит. Протокол составляется в двух экземплярах - один из них останется у вас и понадобится для дальнейшего обжалования действий инспектора ГАИ.

В любых ситуациях, независимо от вида допущенного нару­шения, выполняйте общие РЕКОМЕНДАЦИИ при составлении протокола:

1) Помните, что давать объяснения, подписывать протокол -это ваше право, а не обязанность. Но своим правом вы обязатель­но должны пользоваться, в своих же интересах.

2) Обратите внимание на набранную типографским способом строчку «Подпись нарушителя». Слово «нарушителя» можете за­черкнуть и написать сверху слово «водителя». В этом есть большой смысл. Вы подчеркиваете, что виновным себя не признаете, а «на­рушителем» признать вас может только суд;

3) Проверьте правильность заполнения всех граф и обратите внимание, под чем вы ставите свою подпись! Инспектор ГАИ, как правило, просит вас поставить подпись в трех местах. В этом-то и есть весь секрет!

ВНИМАНИЕ!

Первую подпись вы ставите под тем, что инспектор ГАИ ознакомил вас с правами и обязанностями в соответствии со статьей 63 Конституции Украины, статьей 268 КоАП, глав­ная суть которых сводится к тому, что каждое лицо, которое привлекается к административной или иной ответственно­сти, имеет право на помощь адвоката, предоставление доказа­тельств и т.д.

Предварительно советуем самому с ними ознакомиться. Если инспектор вас не ознакомил с содержанием этих статей - пишите, что с соответствующими статьями вас не ознакомили. Это серьез­ное процедурное нарушение, что впоследствии повлияет на реше­ние суда!!!

Если инспектор все же начнет зачитывать вам ваши права, то вы услышите, что имеете право на юридическую помощь адвоката. А где взять адвоката посреди дороги? Вот тут, в полном соответ­ствии со Ст. 268 КоАП, вы сможете реализовать другое свое право и заявляете ходатайство о реализации вашего права на помощь ад­воката. Его образец вы найдете в Приложении. А в своих поясне­ниях к протоколу не забудьте указать: «С обстоятельствами, из­ложенными в протоколе не согласен, нарушения правил дорожного движения не совершал. Мною заявлено ходатайство о предостав­лении права на защиту и помощь адвоката, которое прилагается к настоящему протоколу».

Однако такой вариант является не самым лучшим, посколь­ку предполагает лишь отсрочку наказания и вынуждает вас обра­щаться за помощью к адвокату, со всеми вытекающими послед­ствиями. Им следует пользоваться только в самых безнадежных случаях, когда вы не находите иных аргументов для противостоя­ния инспектору ГАИ.

Второй подписью вы подтверждаете свои же пояснения к допущенному нарушению. Именно эта графа определяет дальней­шую судьбу протокола, и к ее заполнению вы должны отнестись очень ответственно и внимательно. В разделе «Что делать, если пришлось нарушить?» мы опишем конкретные РЕКОМЕНДАЦИИ для каждого вида выдвигаемых обвинений. Именно в своих поясне­ниях в протоколе вы должны привести аргументы в свою пользу, которые смогут убедить инспектора ГАИ в вашей правоте. А если этого не произошло, аргументы сыграют решающую роль при об­жаловании постановления о наложении взыскания.

Третьей подписью вы подтверждаете, что копию протокола об админнарушении вы получили на руки.

Четвертую подпись инспектор ГАИ вам не обозначит, но мы настоятельно рекомендуем ее поставить, и вот почему.

Подписи свидетелей. Это самое слабое звено инспектора ГАИ. Если реальных свидетелей допущенного вами нарушения не было, свою подпись в протоколе они не ставили, смело пишите: «Свиде­тели отсутствуют» и ставьте четвертую подпись.

Если в вашем автомобиле находятся пассажиры, вносите их данные в графу «свидетели» в протоколе. При этом, главная их за­дача - засвидетельствовать ваши пояснения к протоколу. Кто и как может выступать свидетелем - вопрос очень важный. Поэтому мы рассмотрим его отдельно, немного ниже.

Продолжим наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

4) Инспектора не боимся, спорим и готовимся к рассмо­трению дела в суде. Рассказы про «щаз заберу права, машину на штрафплощадку» - это запугивание, целью которого является принуждение к даче ложных показаний, о чем не забываем ука­зать в протоколе;

5) Может быть и такой вариант: инспектор, почуяв неладное, не дает вам протокол, чтоб вы не написали туда чего лишнего. Это незаконно, требуем протокол для подписи и комментариев. В слу­чае отказа - звоним на телефон доверия и жалуемся;

6) В обязательном порядке следим, чтобы в незаполненных графах протокола стояли прочерки, - во избежание дальнейших дописок;

7) Инспектор ГАИ обязан вам выдать копию протокола, а ес­ли на месте выносится постановление об административном пра­вонарушении, - и копию постановления. Проследите, чтобы дан­ные совпадали с оригиналом протокола, включая данные самого инспектора ГАИ, составившего протокол и/или постановление;

8) Если в протоколе, в своих пояснениях не хватает места -пишите их на отдельном листе, но в обязательном порядке от­метив в протоколе, что объяснение на отдельном листе прила­гается;

9) Протокол должен быть оформлен правильно, причем вы должны принять самое активное участие в его составлении. При наличии в протоколе неточностей и исправлений (т.е. яв­ных формальных нарушений процессуального порядка его со­ставления) он будет признан недействительным, а задержание - незаконным (в таких случаях суд может принять сторону води­теля).

ПОМНИТЕ!Вы ведете процессуальный поединок с ин­спектором ГАИ. Соблюдение этих правил позволит вам уже на первой стадии этого поединка занять правильную пози­цию. Это самая важная стадия. Она является решающей! Уже на этой стадии поединок может закончиться полной вашей побе­дой. Если этого не произошло, вы сможете успешно защитить­ся в суде.

ВНИМАНИЕ!Недобросовестные сотрудники милиции утверждают, что подпись гражданина под протоколом и есть при­знание им своей вины. Это грубое нарушение закона, а по суще­ству - возврат к так называемым «бериевским» методам дознания и следствия. Подписание протокола лицом, которое подозревает­ся или обвиняется в том или ином административном правонару­шении, означает лишь одно: это лицо ознакомлено с содержанием протокола, оно поставлено в известность, о каких действиях (или бездействии) и о нарушении какого нормативного акта в нем гово­рится.

Подписание протокола вовсе не означает согласия граждани­на с его содержанием! Не отказывайтесь от подписания протокола - вы однозначно проиграете поединок! Наоборот, правильное его заполнение - и есть ваша защита!

И еще один важный момент. С целью запугивания водите­лей некоторые сотрудники ГАИ предлагают им проехать в отде­ление милиции для составления протокола. Такое требование яв­ляется незаконным, т.к. ст. 259 КоАП  однозначно говорит о том, что «нарушителя правил безопасности дорожного движения мож­но доставлять в милицию только в том случае, если у него от­сутствуют документы, подтверждающие личность или отсут­ствуют свидетели, которые могут сообщить о нем необходимые

КТО МОЖЕТ БЫТЬ СВИДЕТЕЛЕМ?

Как мы уже говорили, показания инспектора ГАИ в отношении допущенного вами нарушения ПДД являются лишь частью дока­зательств. Не менее важной их частью являются и показания сви­детелей.

Как правило, таких свидетелей у инспектора ГАИ нет! И он об этом знает. Неслучайно он подает вам на подпись недооформленный протокол.

Ранее, когда протокол составлялся в единственном экземпля­ре и оставался у инспектора ГАИ, показания и фамилии свидете­лей могли появиться там позже, без вашего участия. Сейчас же, с внесением изменений в законодательство, протокол составляется в двух экземплярах, один из которых остается у водителя.

Таким образом, законодатель попытался защитить вас от про­извола недобросовестных инспекторов ГАИ. За это ему – большое спасибо!

Но это еще не означает, что при рассмотрении дела у прокуро­ра или в суде со стороны ГАИ не появятся свидетели и их показа­ния на отдельных листах бумаги. Ситуация может выглядеть сле­дующим образом. Обжалуя действия или постановление инспек­тора ГАИ о наложении штрафа, вы приходите в прокуратуру или суд. Вам показывают написанные на отдельных листах бумаги по­казания других водителей или пешеходов: один якобы менял не­вдалеке проколотое колесо, другой гулял с собачкой, влюбленная парочка целовалась в подъезде, из которого видна была улица. Примеры можно продолжать. Все эти «свидетели» напишут, что видели нарушение вами ПДД. Указаны также причины, по кото­рым они не были занесены в протокол, а явились в отделение ГАИ спустя некоторое время по «собственной инициативе».

Если вы столкнетесь с такой ситуацией, смело заявляйте хо­датайство о вызове этих свидетелей на рассмотрение администра­тивного дела. Поверьте, вы с удовольствием будете наблюдать за тем, как ваш адвокат будет выводить их на чистую воду, опраши­вая их по существу дела. Кроме того, вы можете обратиться в про­куратуру и прославленную инспекцию МВД Украины по лично­му составу с ходатайством о проверке за два минувших года про­токолов, составленных вашим инспектором ГАИ и его коллегами по смене. Глядишь, подобные «свидетели» выявятся и при других конфликтах...

Типичным нарушением прав граждан является отказ инспек­тора ГАИ вписать в раздел протокола «Свидетели» данные ваших пассажиров. Любимое изречение инспектора при этом: «Пассажи­ры не свидетели, а заинтересованные лица».

А могут ли жена, теща, кум, сват, брат, сосед или сослуживец быть свидетелями? Без сомнения, да!!!

Ст. 272 КоАП Украины гласит: «Б качестве свидетеля по делу об административном правонарушении может быть вызвано лю­бое лицо, которому известны какие-либо обстоятельства, подле­жащие установлению по данному делу».

Аналогично звучит и ст. 50 Гражданско-процессуального Ко­декса Украины: «Свидетелем может быть любое лицо, которому могут быть известны какие-либо обстоятельства, относящиеся к делу».

Во всех комментариях к этим статьям подчеркнуто, что в ка­честве свидетелей могут выступать граждане, находящиеся в род­ственных, дружеских, неприязненных и иных отношениях с лица­ми, участвующими в деле. Однако указанные обстоятельства учиты­ваются судом при оценке достоверности свидетельских показаний.

ВНИМАНИЕ!Только суд дает оценку свидетельским показа­ниям, а инспектор ГАИ должен быть добросовестным регистрато­ром. Он обязан внести в протокол данные всех пассажиров, кото­рые являлись свидетелями происходящего, а ваша задача - внима­тельно проследить за этим при подписании протокола.

ПОМНИТЕ!Когда инспектор ГАИ не вносит в протокол име­на ваших пассажиров или представляет «подставных» свидете­лей, он совершает уголовно наказуемое деяние, предусмотренное Ст. 172 УК Украины «Служебный подлог», что предполагает ответ­ственность за внесение должностным лицом в официальные доку­менты заведомо ложных сведений и предусматривает наказание в виде лишения свободы на срок до 3-х лет. А при тяжких послед­ствиях (например, на сегодняшний день, причинение вам ущерба более чем на 425 грн - средний размер штрафа) - от 3-х до 7 лет ли­шения свободы.

Свидетели у вас в машине были, а в протоколе этот факт не отражен. Получается, что свидетелей не было. И наоборот - свиде­телей обвинения в действительности не было, но по воле инспек­тора они появляются. И в том, и в другом случае инспектор внес в официальный документ заведомо ложные сведения, совершая тем самым служебный подлог.

Бывают и такие случаи. При оформлении допущенного ва­ми нарушения инспектор ГАИ в качестве свидетелей привлекает водителей, остановленных после вас, специально для подписания протокола. Ему говорят: «Видишь на радаре цифру 100? Подпиши ­вот тута». И подписывают, не сомневайтесь, на радостях, - что их остановили не за собственное нарушение, лишь бы отпустили подобру-поздорову. И снова ваш адвокат испытает наслаждение, допрашивая таких вот «свидетелей» в суде.

ВНИМАНИЕ!В случае возникновения подобной ситуации задайте «свидетелям» вопрос: видели они своими глазами (а не со слов инспектора ГАИ) допущенное вами нарушение? Обязательно скажите им о том, что они будут вызваны в суд в качестве свиде­телей. Просветите их и расскажите, что в соответствии со Ст. 384 УК Украины за дачу заведомо ложных показаний наступает уго­ловная ответственность (до двух лет лишения свободы). Навер­няка после этого «свидетели» задумаются: стоит ли подписывать­ся под тем, чего не видел? Да и инспектору ГАИ можно напомнить об уголовной ответственности за принуждение к даче ложных по­казаний.

А может ли второй инспектор ГАИ, находящийся в патруле, быть свидетелем? Теоретически да. Но! Один из основополагаю­щих принципов юриспруденции запрещает совмещение процес­суальных функций. Это означает, что ни милиционер, ни следова­тель, ведущий дело, ни прокурор, осуществляющий надзор, ни су­дья, рассматривающий дело в суде любой инстанции, быть по нему свидетелями не могут!!!

Показания второго инспектора ГАИ по делу об адми­нистративном правонарушении не являются исчерпыва­ющими и будут оцениваться наравне с иными доказательствами, полученными в установленном законом порядке.

ПОМНИТЕ!Инспектор ГАИ, составляющий протокол от сво­его имени, является представителем обвинения, а не свидетелем.

ОСМОТР АВТОМОБИЛЯ ИНСПЕКТОРОМ ГАИ (СОТРУДНИКОМ МИЛИЦИИ)

Иногда при разговоре с инспектором ГАИ вы можете услышать фра­зу: «Откройте багажник». Как правило, водители безупречно выпол­няют эту просьбу, не задумываясь о возможных последствиях.

ВНИМАНИЕ!Это просьба, а не требование. На такое требо­вание у инспектора ГАИ должны быть законные основания. Он может проводить только осмотр автомобиля. Его же досмотр тре­бует совсем иной процедуры.

В самом факте осмотра багажника вашего автомобиля ничего страшного нет, хотя сама по себе эта процедура весьма унизитель­ная и занимает ваше время. Да и мало ли что вы везете в багажни­ке собственного автомобиля? Ведь вы его для этого и покупали! К тому же автомобиль - это ваша личная собственность, неприкос­новенность которой гарантируется Конституцией.

Почему мы обращаем ваше внимание на этот вопрос? К со­жалению, история знает случаи подбрасываний в ходе досмотров разных пикантных вещей и предметов, за хранение которых пред­усмотрена юридическая ответственность - от административ­ной до уголовной. И нахождение таковых предметов является пре­красным поводом для вымогательства, шантажа либо воплощения иных далеко идущих планов при реализации «заказных» дел.

Посему знание процессуальных нюансов проведения осмотра или досмотра транспортных средств в реалиях нашей страны, увы, - необходимость с точки зрения вашей личной безопасности.

В каких же случаях инспектор ГАИ может осмотреть, а в ка­ких досмотреть ваш автомобиль?

В Законе Украины «О милиции» есть две нормы, касающиеся интересующего нас вопроса. Для выполнения возложенных Зако­ном обязанностей милиции дано право:

1) «...оглядати транспортнізасоби і перевіряти у водіїв документи на право користування й керування ними...» (п. 21 ст. 11);

2) «...проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієїстатті речей, що знаходятъся при них, транспортних засобів і вилучати документи та предмети, що можутъ бу­ти речовими доказами або використат на шкоду їх здоров'ю»; (п. 6 ст. 11).

Цитируем на языке оригинала не случайно. Дело в том, что русскоязычные термины «осмотр» и «досмотр» переводятся на украинский язык одинаково - «огляд». И эта непереводимая игра слов, к сожалению, вселяет смуту.

Так вот, в первой из приведенных норм речь идет о праве ин­спектора ГАИ осматривать транспортные средства и проверять у водителей документы, а во втором - о праве производить досмотр транспортных средств и лиц находящихся в них.

Законодательство не дает право ни инспектору ГАИ, ни любо­му другому сотруднику милиции производить досмотр вашего ав­томобиля по первому своему желанию. Исчерпывающий перечень таких случаев приводится в п. 5 ст. 11 упомянутого Закона «О ми­лиции». Досмотр производится в отношении:

- лиц, подозреваемых в совершении преступления;

- лиц, в отношении которых в качестве меры пресечения из­брано взятие под стражу;

- лиц, совершивших административные нарушения.

Досмотр личных вещей и транспортных средств (в отличие от внешнего их осмотра), предполагающий изучение содержимо­го карманов одежды, сумок и багажников автомобилей, работ­ники милиции могут производить только у лиц, задержанных в уголовно-процессуальном либо административном порядке. Безусловно, требование инспектора дорожно-патрульной служ­бы открыть багажник и заглянуть внутрь, так же как и требо­вание показать содержимое сумок, является досмотром транс­портного средства и досмотром личных вещей.

ПОМНИТЕ!При требовании инспектора ГАИ (сотрудника милиции) открыть багажник вы должны выполнить следующие действия:

1) Как и в описанных ранее случаях, потребовать предъя­вить служебное удостоверение остановившего автомобиль ин­спектора ГАИ (сотрудника милиции);

2) Потребовать указать причину проведения досмотра;

3) Потребовать составления протокола об административ­ном задержании либо протокола задержания по подозрению в совершении преступления. Порядок административного за­держания оговорен в ст. 261 КоАП  и не может быть применен к водителю по первому желанию работника милиции. Если вы не нарушали ПДД, оснований для составления такого протоко­ла у инспектора ГАИ вообще нет! Если вы все-таки нарушили ПДД - принимайте решение самостоятельно: открывать багаж­ник или согласиться на процедуру административного задержа­ния, которая, кстати, не может длиться более 3-х часов (Ст. 263 КоАП), но исчисляется с момента составления протокола про административное задержание.

ПОМНИТЕ!Только после составления протокола задержа­ния у работников милиции появляется право на досмотр транс­портных средств и личных вещей. До этого момента вы свободный человек, личное имущество которого неприкосновенно.

4) Потребуйте от инспектора ГАИ (сотрудника милиции) в соответствии со ст. 5 Закона «О милиции» разъяснить (зачи­тать) ваши права, разъяснения статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 и 63 Конституции Украины, и вручить их разъяснение в письмен­ном виде.

5) Потребуйте от работника ГАИ (сотрудника милиции) присутствия понятых для проведения досмотра автомобиля.

ПОМНИТЕ!Сотрудник милиции может попытаться «за­пугать» вас статьей 122-3 КоАП и рассказать о том, что препятствование проведению работником милиции досмотра транс­портных средств в предусмотренных законом случаях влечет наложение штрафа. Вот вы мягко и интересуетесь, какой из слу­чаев, предусмотренный законом, имеет место здесь? Кроме то­го, вы можете ему намекнуть, что данная статья отменена.

ПОМНИТЕ!Граждане освобождены от ответственности за неисполнение незаконных требований должностных лиц орга­нов государственной власти. Напротив, незаконные требова­ния данных лиц можно квалифицировать как превышение вла­сти либо злоупотребление таковой. Сотрудник милиции имеет право осматривать транспортное средство не просто по своему желанию, а «в установленном законом порядке, при наличии на то законных оснований».

6) Если инспектор ГАИ захочет составить на вас протокол за отказ предоставить транспортное средство для осмотра, в графе для пояснений необходимо сделать соответствующую за­пись: «Поскольку от меня потребовали открыть багажник ав­томобиля для осмотра находящихся в нем вещей, такие дей­ствия являются не осмотром, а досмотром. Досмотр являет­ся незаконным, т.к. проводится без составления протокола об административном задержании, без присутствия понятых. На указанном основании считаю действия сотрудников милиции незаконными».

Можете смело писать жалобу прокурору на незаконные действия инспектора ГАИ (сотрудника милиции).

МОЖЕТ ЛИ ИНСПЕКТОР ГАИ ИЗЫМАТЬ ВОДИТЕЛЬСКОЕ УДОСТОВЕРЕНИЕ?

Да, может! Согласно ст. 265-1 КоАП Украины временное изъ­ятие водительского удостоверения производится в случае, если водитель совершил нарушение ПДД, за которое в числе прочих взысканий (крупного штрафа, привлечения к общественным работам или административного ареста) предусмотрено лише­ние права управления транспортными средствами. Такое изъя­тие является временным. Окончательное решение принимается судом.

17 декабря 2008 г. Кабинет Министров Украины принял Постановление № 1086 об утверждении «Порядка временного изъятия удостоверения водителя, талона о прохождении госу­дарственного технического осмотра и лицензионной карты на транспортное средство и их возврата».

Согласно этому Порядку удостоверение водителя временно изымается уполномоченным представителем ГАИ в случае со­вершения им правонарушения, по которому предусмотрено та­кое наказание в КоАП. Поэтому мы настоятельно рекомендуем:

- НЕ УПРАВЛЯЙТЕ автомобилем в состоянии алкогольно­го опьянения, под воздействием лекарственных или наркотиче­ских веществ;

- НЕ УПОТРЕБЛЯЙТЕ алкоголь, лекарственные или наркотические вещества после совершения дорожно-транспортного происшествия или остановки вашего автомоби­ля инспектором ГАИ;

- НЕ СОВЕРШАЙТЕ дорожно-транспортные происше­ствия;

- НЕ СОЗДАВАЙТЕ аварийную ситуацию на дороге;

- ВЫПОЛНЯЙТЕ требования работника милиции об оста­новке;

- УПРАВЛЯЙТЕ исправным транспортным средством и проходите вовремя техосмотр (в этом случае удостоверение во­дителя изымается, если вы уклоняетесь от прохождения техос­мотра и вас повторно, на протяжении года, уличили в этом).

Если вы не будете придерживаться этих рекомендаций, за­поминайте, что будет происходить далее.

Инспектор ГАИ составит протокол о соответствующем ад­министративном нарушении в двух экземплярах и сделает в нем запись об изъятии прав. После этого выдаст вам временное разрешение на право управления транспортным средством, но не более чем на 3 месяца с момента изъятия удостоверения. На сегодняшний день таковым является талон предупреждений.

ПОМНИТЕ!Решение о лишении прав (или применении иной меры наказания) принимает исключительно суд. Поэтому составленный инспектором ГАИ административный протокол пересылается в суд. А вот права хранятся в ГАИ.

Если суд вынесет постановление наказать вас не лишением права управления, а каким-либо другим способом (например, крупным штрафом), то вернуть права вы сможете после предо­ставления в ГАИ копии решения суда и отметки о выполнении наложенного взыскания.

Если же, не дай бог, вам будет запрещено определенное вре­мя ездить за рулем, то права вам вернут по истечении срока на­казания и успешной сдачи экзаменов в ГАИ.

Но не все так страшно. Вы сможете без каких-либо послед­ствий вернуть свои права, если:

- суд не принял решения о лишении вас права управления транспортным средством в установленный законом срок (на протяжении 2-х месяцев с момента составления инспектором ГАИ протокола по данному делу);

- суд предоставил в ГАИ копию постановления о закрытии данного административного дела (за исключением возбужде­ния вместо него уголовного дела).

ПОМНИТЕ: Во всех этих случаях органы ГАИ обязаны вернуть водительское удостоверение по вашему требованию и бесплатно!

Вам интересно будет узнать об опыте ближайших соседей - россиян. У них, как и у нас, предусмотрена такая же мера на­казания - изъятие водительских прав. Если удостоверение уже изъяли за предыдущее нарушение, то на второй раз - заберут и талон предупреждений, выдав взамен временное разрешение на право управления автомобилем на 30 дней.

Ездить в Москве по временным разрешениям очень попу­лярно, торговля ими - прибыльный бизнес инспекторов ГАИ. Механизм прост: за 20-30 баксов (цены московские) инспектор продает вам липовое временное разрешение, якобы выданное инспектором Пупкиным из ГАИ другого района или области, при этом вы получаете возможность не рисковать ни своими правами, ни девственностью талона предупреждений, а эту бу­мажку при срочной нужде использовать по ее прямому назна­чению. Проверяя ваше временное разрешение, очередной гаиш­ник многозначительно намекает, что его срок уже подходит к концу и тут же предлагает купить у него новое.

НАЛОЖЕНИЕ ЗАПРЕТА НА ЭКСПЛУАТАЦИЮ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА ПУТЕМ ВРЕМЕННОГО ИЗЪЯТИЯ ТАЛОНА О ГОСУДАРСТВЕННОМ ТЕХНИЧЕСКОМ ОСМОТРЕ

Реализация такого права ранее осуществлялась двумя способа­ми: изъятием номерного знака или отправкой автомобиля на штрафплощадку. Недавние изменения в КоАП, Ст. 265-3 и Ст. 37 Закона «О дорожном движении» исключили меру изъятия номерного знака, заменив его изъятием талона о прохождении государственного технического осмотра. Порядок наложения запрета и изъятия техталона теперь оговорен в Постановлении КМУ №1086 от 17.12.08 г. «О порядке временного изъятия удо­стоверения водителя, талона о прохождении государственного технического осмотра.... и их возврате» .

Временное изъятие техталона инспектором ГАИ происхо­дит в следующих случаях:

- Автомобиль имеет неисправности тормозной системы, рулевого управления, прицепной системы, внешних освети­тельных приборов (в темное время суток) и иные неисправно­сти, при которых запрещена эксплуатация;

- Автомобиль переоборудован с нарушением правил, норм и стандартов;

- Автомобиль своевременно не прошел технический осмотр.

При изъятии техталона инспектор ГАИ должен составить в двух экземплярах админпротокол и провести на месте провер­ку технического состояния автомобиля с последующим состав­лением в двух экземплярах Акта, один из которых вручается во­дителю. Запись об изъятии техталона и проверке технического состояния автомобиля делается в админпротоколе.

Если водитель может устранить техническую неисправ­ность прямо на месте, то техталон не изымается, но штраф при­дется оплатить. Если неисправность устранить невозможно, ин­спектор ГАИ в пределах своей компетенции может временно задержать транспортное средство путем блокировки колес или путем эвакуации на штрафплощадку. О том, как это должно происходить, мы расскажем в следующем разделе.

А пока остановимся лишь на том, каким же образом вер­нуть свой техталон, который на время ремонта вашего автомо­биля будет находиться на хранении в органах ГАИ.

Для этого вы должны устранить техническую неисправ­ность - самостоятельно либо с помощью специализированной техстанции. После этого езжайте в ГАИ, прихватив с собой:

- Квитанцию об оплате штрафа;

- Акт проверки технического состояния вашего автомоби­ля, выданный техстанцией.

Дальнейшая эксплуатация автомобиля разрешается после устранения технических неисправностей и возвращения техта­лона.

ПОМНИТЕ!В соответствии с новым законодательством, проверку технического состояния автомобилей будут прово­дить станции технического обслуживания автомобилей, кото­рые имеют на это полномочия от органов ГАИ (специализиро­ванные техстанции).

НАЛОЖЕНИЕ ЗАПРЕТА НА ЭКСПЛУАТАЦИЮ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА ПУТЕМ ВРЕМЕННОГО ЗАДЕРЖАНИЯ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА

Данный вид наказания предусмотрен Ст. 265-2 КоАП, его ме­ханизм оговорен в Постановлении КМУ №1102 от 17.12.08 г.Инспектор ГАИ может применить эту меру наказания в стро­гом соответствии с законодательством и требованиями Ин­струкции №111 МВД Украины, которая несколько расширяет его полномочия. Задержание осуществляется путем блокиров­ки колес или путем эвакуации. Ваш автомобиль однозначно мо­гут задержать, если:

- Отсутствует талон технического осмотра;

- Отсутствуют регистрационные документы на автомобиль

- Водитель находится в состоянии алкогольного опья­нения;

ВНИМАНИЕ!Для этого случая есть оговорка. Если вы соб­ственник автомобиля, по вашему требованию автомобиль не может быть направлен на штрафплощадку в случае, когда на месте совершения правонарушения имеется другой водитель, способный управлять вашим автомобилем.

- Регистрационные данные автомобиля не соответствуют записям в свидетельстве о регистрации (техпаспорте, техниче­ском или регистрационном талоне);

- Идентификационные номера автомобиля уничтожены либо имеют явные следы подделки;

ВНИМАНИЕ!Задержание автомобиля с уничтоженными или подделанными идентификационными номерами или доку­ментами производится только на основании вывода эксперта, причем в письменном виде.

ПОМНИТЕ!В случае наложения запрета на эксплуатацию автомобиля инспектор ГАИ должен предоставить вам воз­можность сообщения об изъятии транспортного средства или к принятию мер по возврату его на место постоянной дисло­кации.

ВНИМАНИЕ!Срок задержания транспортного средства не может превышать трех дней. За возврат транспортного средства требование оплаты запрещено.

Жизненный опыт говорит о том, что блокировкой колес инспекторы ГАИ, как правило, не занимаются. Этим страдают больше различные коммунальные «парксервисы». А вот об эвакуации автомобилей стоит рассказать отдельно.

ЭВАКУАЦИЯ АВТОМОБИЛЯ

Наибольшие нарекания этот вопрос вызывает в Киеве. Система «эвакуации» автомобилей здесь налажена превосходно и позво­ляет ежедневно собирать с бесправных водителей несколько де­сятков тысяч гривен «черной кассы». Значительная часть ее бла­гополучно кочует по цепочке «экипаж эвакуатора - инспектор ГАИ - старший смены - руководство - чиновники КГГА».

Что еще остается водителям, если места для парковки днем с огнем не сыщешь? А оставить на десяток минут автомобиль с целью разрешения тех или иных жизненных ситуаций (отпра­вить или встретить родственников на ж/д вокзале, посетить больницу или аптеку, передать по долгу службы документы и т.п.) - просто необходимо...

Как это выглядит на деле?

Возле оставленного автомобиля внезапно возникает эва­куационный экипаж - группа людей жлобоватого вида, в униформе, в сопровождении сержанта ГАИ. Весьма опера­тивно они начинают погрузку автомобиля на эвакуатор, ино­гда вместе с незадачливым водителем. Процедура зачастую осуществляется с занятием двух-трех полос движения, ор­ганично дополняя дорожный пейзаж мгновенно создавшей­ся пробкой, а иногда ...опрокинутым под непосильным гру­зом эвакуатором.

После проделанной процедуры эвакуатор освобождает вто­рую полосу, но остается на первой, ожидая «влетевшего» во­дителя (зачем зря гнать транспорт через полгорода). С него-то по прибытию в обмен на автомобиль, и взимается «стоимость услуг принудительной эвакуации» в несколько сотен гривен. При этом полученный гонорар в открытую, тут же, в кабине эвакуатора, делится между сотрудником ГАИ и эвакуаторщиками. А экипаж отправляется «оказывать услуги» следующему не­задачливому водителю.

Но такая ситуация является не самой худшей. Грубо попи­рая гарантированную Конституцией Украины неприкосновен­ность частной собственности граждан, коей и является авто­мобиль, эвакуаторщики, при содействии сотрудников мили­ции, позволяют себе создавать ситуацию, которая может дове­сти до инфаркта любого автовладельца. Поставил машину, вы­шел, а ее нет! Первая мысль - угнали! Угнали «все, что нажи­то непосильным трудом»! А, каково? Вот и предынфарктное состояние! «А у вас были несчастные случаи на стройке? Нет? Будут!» Кто в этом случае будет отвечать?

Порядок временного задержания автомобилей и их эва­куации содержатся в Ст. 265-2 КоАП Украины и Постанов­лении КМУ №1102 от 17.12.08 г., которому законодатели поручили разработать механизм временного задержания ав­томобилей. Остановимся на таком существенном моменте:

В каких случаях автомобиль может быть эвакуирован?

Сразу же подчеркнем - закон дает исключительный пе­речень таких случаев. Все они полностью совпадают с теми, которые содержаться в ПДД в разделе запретов на эксплуа­тацию транспортных средств и о чем мы рассказывали выше.

КоАП четко оговаривает случаи, когда инспектор ГАИ мо­жет временно задержать транспортное средство путем блокировки колес или доставкой его на специальную площадку с по­мощью специального автомобиля - эвакуатора. Эвакуация ав­томобиля осуществляется только в том случае, если временно задержанный автомобиль существенно препятствует дорожно­му движению - делает невозможным движение транспортных средств по проезжей части.

ВНИМАНИЕ!В законодательстве отсутствует норма, обя­зывающая водителя самостоятельно доставлять свой автомо­биль на так называемую «штрафплощадку». Хотите задержать автомобиль - будьте добры, предоставьте эвакуатор.

А теперь обратим ваше внимание на противоречия, кото­рые содержаться в законодательстве.

1) Первое противоречие. Должен ли водитель оплачивать услуги эвакуатора?

КоАп четко указывает: «за возвращение временно задержан­ного транспортного средства оплата взиматься не может»!

Постановление Кабмина имеет другую редакцию: «возврат транспортного средства осуществляется по письменному об­ращению его владельца, водителя, при условии оплаты им рас­ходов, связанных с транспортировкой и хранением».

2) Второе противоречие. На какой срок может быть задер­жан ваш автомобиль?

Ст. 265-2 КоАП прямо говорит о том, что «автомобиль мо­жет быть временно задержан на срок до решения дела об адми­нистративном правонарушении, но не более чем на 3 дня с момента такого задержания. По окончании трехдневного срока автомобиль должен быть возвращен владельцу независимо от стадии решения дела об. административном нарушении».

Кабмин проявил творческую инициативу и внес дополне­ние к этому пункту: «Срок задержания транспортного сред­ства исчисляется с момента составления админпротокола, а срок сохранения - с момента доставки автомобиля на специ­альную площадку. Автомобиль возвращается при предъявлении протокола об админнарушении».

Чувствуете разницу? Фактически, автомобиль погрузили на эвакуатор и увезли на штрафплощадку. Но сам по себе этот факт считается не задержанием, а сохранением. Вот так про­сто: вы ушли погулять, а в это время добрые дяди решили взять ваш автомобиль на сохранение. Вы там пока гуляйте, а мы бу­дем заботиться о вашем имуществе. И будет оно находиться на сбережении неделю, две, а то и месяц и забрать вы его не смо­жете, пока не явитесь с повинной в органы ГАИ для составле­ния админпротокола. Именно с этого момента и начнется за­держание. Вот такой «сохраняющий» механизм заложен в По­становлении Кабмина, что полностью противоречит законода­тельству. Где же истина?

ПОМНИТЕ!В данном случае постановление Кабмина яв­ляется подзаконным актом. При противоречии закона и подза­конного акта высшую юридическую силу имеет закон. Поэто­му на основании соответствующей статьи КоАП вы имеете пра­во обжаловать законность как самого факта невозвращения ав­томобиля по истечении трехдневного срока, так и факта взима­ния платы за его сохранение и возврат!

Но Кабмин не все сделал плохо. В его Постановлении есть и положительные моменты, которые, кстати, не противоречат за­кону.

Так, например, если владелец транспортного средства поя­вился в момент задержания автомобиля, эвакуация не произво­дится, а оформляется протокол. Не менее важен и вопрос воз­можных повреждений при эвакуации или хранении автомоби­ля. Постановление гласит, что в момент временного задержания автомобиля инспектор ГАИ обязан составить соответствующий протокол. Именно в этом протоколе, в присутствии свидетелей, делаются записи о недостатках и имеющих место повреждени­ях автомобиля. Постановление запрещает работникам Госавто­инспекции принимать участие в эвакуации автомобилей в слу­чаях, не предусмотренных законодательством. А случай толь­ко один - автомобиль существенно препятствует дорожному движению - делает невозможным движение транспортных средств по проезжей части.

Если ваш автомобиль подвергли эвакуации, выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) Не обнаружив автомобиля на месте, сразу же звоните в дежурную часть милиции. При эвакуации автомобиля в отсут­ствие его владельца инспектор ГАИ обязан известить об этом дежурную часть милиции. Там вам сообщат о местонахождении автомобиля. Если этого, не дай бог, не произойдет, - тут же за­являйте об угоне транспортного средства.

2) Прибыв на специальную площадку, потребуйте предъяв­ления протокола об административном правонарушении и вре­менном задержании автомобиля. Обратите внимание на пра­вильность заполнения протокола (п.4 Постановления КМУ №1102), в котором должно быть указано:

- число, время, место нарушения и основания для времен­ного задержания и доставки автомобиля на специальную пло­щадку;

- должность, место работы, ФИО лица, принявшего реше­ние о временном задержании автомобиля;

- тип, марка, государственный регистрационный номер, перечень визуальных недостатков и повреждений транспортно­го средства;

- наименование, местонахождение и номера телефонов предприятия или организации, доставившей автомобиль на спецплощадку, государственный регистрационный номер эва­куатора;     

- адрес места сбережения автомобиля;

- должность, ФИО лица, выполнившего работу по эваку­ации;

К протоколу могут прилагаться фотография автомобиля и перечень находящихся в нем вещей.

Протокол должен быть подписан лицом, принявшим реше­ние о временном задержании, лицом, выполнившим работы по эвакуации, двумя свидетелями, а так же водителем и страховым комиссаром, в случае их присутствия.

3) Осмотрите свой автомобиль и убедитесь в отсутствии каких-либо повреждений на нем. Не дай бог, они есть - уста­новите виновника. Если описание повреждений отсутствует в протоколе, составленном инспектором ГАИ, ответственность ложится на тех, кто осуществлял транспортировку и хранение вашего автомобиля. К сожалению, без суда здесь не обойтись. Ваша главная задача - определить виновника.

4) Независимо ни от чего, в случае временного задержания вашего автомобиля, вам должны вернуть его через 3 дня, и бес­платно!

5) Не возвращают? Выбор за вами - платить жуликам, вы­звать адвоката или идти в суд.

Рассмотрим еще один вариант. Вы становитесь свидетелем погрузки вашего автомобиля на эвакуатор. Он предусмотрен п.9 Постановления КМУ №1102: «В случае, когда водитель по­является на месте правонарушения в момент выполнения ра­бот по загрузке транспортного средства, уполномоченное ли­цо Госавтоинспекции не проводит временное задержание транс­портного средства, а оформляет протокол об административ­ном правонарушении. ... В этом случае, фактически выполнен­ные работы по транспортировке транспортного средства не оплачиваются».

Возвращаясь к вопросу о законности самого факта эваку­ации автомобиля, мы можем сказать, что неприкосновенность частной собственности гарантируется Конституцией Украины. И многие юристы считают, что принудительная эвакуация ав­томобиля является, по сути, «незаконным завладением транс­портного средства» и посягательством на вашу собственность. Мы не будем вникать в юридические тонкости, но обратим ва­ше внимание на один интересный документ.

Верховный Суд Украины своим Постановлением №14 от 23.12.05, п. 15. дал разъяснение: «Не является незаконным завла­дение транспортным средством в состоянии крайней необходимости, например, для того, чтобы срочно доставить тяже­ло больного человека в больницу, укротить стихийное бедствие, устранить другую опасность, которая угрожает людям, инте-ресам общества или государства».

Поэтому, паркуя свой автомобиль, внимательно подумай­те - не создадите ли вы тем самым угрозу национальным ин­тересам? .

И как же здесь не рассказать о технических тонкостях бло­кировки и эвакуации.

Блокировка. На сегодняшний день существует масса меха­нических блокираторов, однако, все они снимаются одним про­стым способом: спускаете колесо и стаскиваете блокиратор! Никаких ножовок, распиливаний и т.д. Немного усилий, и бло­киратор снят! Накачали колесо и поехали дальше.

Эвакуация. Для погрузки автомобиля на эвакуатор необхо­дим захват четырех колес. Если автомобиль будет оставлен на парковке с повернутыми в любую сторону колесами, захватить колеса без повреждения передних крыльев будет невозможно.

ПРОВЕРКА ТЕХНИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯАВТОМОБИЛЕЙ НА ДОРОГЕ

Этот раздел пока отходит в историю, поскольку упомяну­тый ниже документ пока утратил свою силу. Но как бы вы­глядел техосмотр на дороге, (или как может выглядеть он в будущем), мы решили вам рассказать. Ведь законы в нашей стране меняются очень быстро - как в одну сторону, так и в Другую.   

МВД Украины зарегистрировало в Минюсте Приказ № 534, которым был утвержден порядок контроля техниче­ского состояния транспортных средств во время их эксплуата­ции. Согласно этому документу гаишники имели право прове­рить исправность вашего автомобиля прямо на дороге.

На первый взгляд, такие проверки выглядят как узаконен­ные придирки к автомобилистам. Ведь техническое состояние машины, если она прошла государственный техосмотр, под­тверждено талоном технического осмотра.

Но в Департаменте ГАИ МВД Украины считают, что в пери­од между техосмотрами от неисправности не застраховано ни одно транспортное средство, что напрямую влияет на безопас­ность движения. И с этим нужно согласиться.

Документом была установлена процедура проведения про­верок технического состояния всех автомобилей в период меж­ду государственными техническими осмотрами. Данные меро­приятия могли осуществлять только работники автомобильно-технической инспекции Государственной автоинспекции (далее -«АТИ»).

Они имели право остановить на дороге для проверки технического состояния любое транспортное средство. Кста­ти, проведение подобных мероприятий уже не предусмотре­но ПДД, п. 2.4 (б), - водитель теперь не обязан предостав­лять свой автомобиль сотруднику милиции для техническо­го осмотра.

Техническое состояние должно было проверяться как ви­зуально, так и с использованием средств измерительной техни­ки, но в любом случае - без вмешательства в работу (разборки) узлов и агрегатов. Время проверки одного ТС не должно было превышать 20 минут.

По результатам данных мероприятий составлялся бы акт проверки технического состояния ТС, копию которого работ­ник АТИ обязан был вручить водителю. Однако данная про­верка, подтвержденная актом, никак не была связана с государ­ственным техническим осмотром и не могла являться основа­нием для его оформления с выдачей талона техосмотра. Кон­троль технического состояния вашего автомобиля не являлся платной услугой, и работники АТИ не имели права требовать от вас оплаты этой процедуры.

Автомобили должны были останавливать для провер­ки технического состояния только при наличии визуальных признаков эксплуатации неисправного транспортного сред­ства.

Старым порядком был предусмотрен четкий перечень того, что имели право проверить работники АТИ:

- тормозную систему и ее составляющие;

- систему выпуска;

- содержание СО или СН (в зависимости от типа двигателя и используемого топлива);

- рулевое управление и его составляющие;

- внешние световые приборы и сигналы;

- колеса/шины;

- подвеску, шасси (видимые дефекты);

- переоборудование;

- наличие недостатков, предусмотренных п. 31.4.7 Правил дорожного движения (отсутствие аптечки, огнетушителя, зна­ка аварийной остановки, тонировка не отвечает требованиям стандартов и пр.);

- протекание топлива и/или масла.

Работник АТИ составил бы протокол об административ­ном правонарушении и запретил эксплуатацию автомобиля только при выявлении неисправностей. Но пока, такая система проверок остается в прошлом.

Неясно одно: ответственность водителя за управление не­исправным транспортным средством остается. Остается и на­казание. Только теперь не понятно, кто будет устанавливать не­исправность.

О ФОТОФИКСАЦИИ ПРАВОНАРУШЕНИЙ

Длительное время руководство Госавтоинспекции много гово­рило на тему внедрения приборов автоматической фотофикса­ции нарушений водителями ПДД. Утверждали, что, дескать, ка­меры позволят минимизировать контакт водителя с инспекто­ром, ссылались на многолетний опыт применения «электрон­ных стражей» в Европе.

Заручившись поддержкой законодательной ветви власти, гаишники осуществили свой давнишний замысел: с 17 ноября 2008 г. стало возможным привлекать автомобилистов к ответ­ственности по одной лишь фотографии. Причем, обратите вни­мание, не водителей, а автовладельцев!

Результат не заставил себя долго ждать. В обычных почто­вых конвертах фотографии десятками тысяч начали разлетать­ся по Украине и уже получили свое название - «письма счастья».

Теперь и у нас, как в Европе, - при каждом удобном случае подчеркивают стражи порядка на дорогах. Однако лукавят - до Европы нам пока далеко. Хотя бы потому, что принципы при-

влечения нарушителей к административной ответственности, с применением фотофиксации, здесь и там разные.

Взять ту же Германию, где система фотофиксации наруше­ний существует без малого 30 лет. И на протяжении всего это­го времени штрафом «награждаются» не владельцы транспорт­ных средств, а водители, т. е. те, кто управлял автомобилем в момент нарушения.

У нас же хотели сделать правильно, а «получилось, как всегда». Ответственность несет владелец транспортного сред­ства, хотя в момент нарушения автомобилем мог управлять:

- Другой водитель, имеющий доверенность на право управления этим автомобилем;

- Другой водитель, в присутствии владельца транспортно­го средства;

- Другой водитель, управляющий автомобилем, принадле­жащим юридическому лицу.

В последнем варианте вообще получается полный абсурд -если собственником транспортного средства является юриди­ческое лицо, фактически исполнить требования ст.14-1 КоАП вообще невозможно: юридические лица не являются субъекта­ми административной ответственности.

Кроме того, ч.2 ст.61 Конституции Украины четко пред­усматривает, что юридическая ответственность каждого (а ад­министративная ответственность - один из видов юридической ответственности) имеет индивидуальный характер. А это зна­чит, что устанавливать ответственность без разбора всех соб­ственников транспортных средств нельзя.

В нашем же случае получается, что работникам ГАИ, рас­сылающим протоколы с фотографиями нарушений, абсолютно все равно, кто управлял машиной, - пусть за все отвечает соб­ственник автомобиля. А если он считает, что ни в чем не вино­ват, пусть потрудится доказать, что это действительно так.

Собственник транспортного средства не может нести от­ветственность за то, что его поверенный проехал на красный свет светофора или превысил скорость. Почему за нарушение должен отвечать собственник, а не сам нарушитель? Это все равно, что привлекать к уголовной ответственности директора трикотажной фабрики за то, что какой-нибудь вор, отправив­шись на дело, надел перчатки и шапочку, выпускаемые этой фабрикой.

И почему именно собственник машины должен доказы­вать, что он не находился за рулем автомобиля в момент нару­шения ПДД? Разве убийца, пойманный на месте преступления, доказывает свою невиновность? Доказать его вину - прямая обязанность милицейских и прокурорских следователей. Здра­вого смысла в новом законе, который, увы, стал реальностью, маловато.

Современная техника позволяет делать фотоснимки нару­шений ПДД, где в мельчайших подробностях можно разглядеть прыщи и шрамы сидящего за рулем человека. Пример той же Германии. Там до сих пор нарушителей фотографируют, потом по номеру авто отыскивают его владельца и поднимают на него картотеку. Если физиономия нарушителя совпала с физиономией личности из картотеки, то формируется квитанция на оплату штрафа, прикрепляются копии обеих фотографий и конверт от­правляют нарушителю.

В таком случае почему украинские законодатели не захоте­ли штрафовать именно тех, чье лицо оказалась в фокусе каме­ры ГАИ? Видать, побоялись, что наши шоферы введут моду на управление автомобилем в парандже.

Сам принцип ответственности собственника транспорт­ного средства при фиксации нарушения действующими в ав­томатическом режиме специальными средствами фото-, кино-или видеосъемки введен ст. 14-1 КоАП. При этом ч.2 указанной статьи содержит норму: «при наличии обстоятельств, свиде­тельствующих о совершении правонарушения иным лицом, соб­ственник в 10-дневный срок с момента вынесения постановле­ния имеет право сообщить об этом органу или должностному лицу, вынесшему постановление (желательно в письменном виде и заказным письмом). При этом исполнение постановления при­останавливается, а ГАИ проводит мероприятия с целью уста­новления действительного нарушителя».

ПОМНИТЕ!Если этого нарушителя сотрудники ГАИ не найдут, это уже не будет проблемой собственника транспортно­го средства. И до установления этого лица исполнять постанов­ление, т.е. оплачивать штраф, нельзя.

Впрочем, если вы получите такую фотографию, выполняй­те наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) Изучите фотографию - где, в каком месте и в какое вре­мя произведена фотосъемка, кто находится за рулем автомоби­ля. Письмо придет к вам не ранее чем через неделю от даты ука­занного нарушения, а то и позже. Вы действительно можете не помнить, где находились в это время, с какой скоростью двига­лись, было это в населенном пункте или за его пределами, бы­ли ли в этом месте знаки, ограничивающие скоростной режим и кто управлял автомобилем в этот момент.

В заявлении можете написать: «в момент предполагаемого нарушения я не находился за рулем, т.к. передал управление ино­му водителю. Фамилию его не знаю, его водительское удостове­рение, дающее право управления данным видом транспортного средства, видел. Передать ему управление в своем присутствии я имел право на основании п.2.2 ПДД». Можно и причину объяс­нить: дескать, был в нетрезвом состоянии или просто плохо се­бя чувствовал, попросил отогнать машину...

При получении такого заявления сотрудники ГАИ обя­заны (т.к. формулировка ст. 14-1 КоАП  просто не дает другой возможности) приостановить исполнение постановления и на­чать поиск неизвестного водителя с целью привлечения его к административной ответственности. Искать его они могут дол­го, скорее истечет срок наложения на него административного взыскания (который в случае рассмотрения дел сотрудниками ГАИ составляет 2 месяца).

2) Проанализируйте источник происхождения фотогра­фии: с какого места и каким прибором она могла быть выполне­на. Все дело в том, что ст. 14-1 КоАП недвусмысленно говорит о том, что фотофиксация и «заочное» вынесение постановлений в отношении собственника транспортного средства возможны, если нарушение зафиксировано средствами, работающими в автоматическом режиме, т.е. без участия человека. Если, как это часто происходит, съемка производилась самим инспектором, -такой порядок не будет соответствовать закону.

3) Внимательно изучите приложенное к фотографии поста­новление о наложении административного взыскания. В нем должны быть указаны реквизиты прибора, которым фиксиро­валось нарушение. Поскольку это средство измерительной тех­ники, должны быть указаны реквизиты документов о допуске данного средства измерительной техники к использованию, а также данные поверки конкретного экземпляра прибора. Это -прямые требования Закона Украины «О метрологии и метроло­гической деятельности» к приборам, с помощью которых про­водятся измерения, результаты которых используются в каче­стве доказательств.

4) В результате подробного анализа всего вышеизложенно­го, не найдя достаточных доказательств своей вины, начинайте процедуру обжалования постановления. Ст.288 КоАП не дела­ет исключения для доказательств, которые вынесены по резуль­татам фотофиксации.

ПОМНИТЕ!В соответствии с ч.2 ст.71 КАС, при об­жаловании гражданином действий органов государственной власти именно они должны доказывать правомерность своих действий. Этим нужно пользоваться и ссылаться на это в жа­лобе.

5) Воспользуйтесь несовершенством системы доставки пи­сем. Квитанция на оплату штрафа вместе с фотографией прихо­дит к вам в виде заказного письма. Вы как получатель этого ра­достного известия по закону обязаны расписаться в его получе­нии. Если вас не окажется дома, то через неделю придет повтор­ное извещение. Вас опять не будет дома. В третий раз вас попы­таются вызвать на почту, якобы для получения бандероли. Там вам и вручат «ценную» бандероль!

ПОМНИТЕ!Только после получения росписи нарушителя пойдет фактический отсчет времени на уплату штрафа. Если вы вовсе не дружите с почтой или не живете по месту прописки, «ценную» бандероль вы не получите никогда!

Руководство ГАИ утверждает, что при неуплате штрафа ваш автомобиль не пройдет техосмотр. Но ответственность за нарушение не должен нести автомобиль или его владелец. Кро­ме того, никто не запрещает проходить техосмотр людям, кото­рые имеют доверенность на право пользования вашим автомо­билем (они могут даже не иметь водительского удостоверения). И они, в данном случае, не обязаны нести ответственность за нарушения третьих лиц, в том числе владельцев транспортных средств. А если все же возникнет проблема при прохождении техосмотра, она легко снимается судебным решением или пред­писанием прокурора об устранении нарушения закона.

И еще один немаловажный момент. Известны случаи, ког­да «письма счастья» содержали только постановление о наложе­нии штрафа и намек на то, что с фотографией, являющейся до­казательством совершенного нарушения, можно будет ознако­миться в суде. Это грубейшее нарушение законодательства, по­скольку Ст. 258 КоАП неоднозначно говорит о том, что нару­шителю вместе с постановлением высылаются материалы ви­део-, фото- и т.д. съемок.

. Впрочем, смекалистые автолюбители уже предлагают мно­гочисленные варианты решения проблемы фотофиксации с помощью различных технических средств. В странах, где фото­фиксация существует уже не один десяток лет, такие средства существуют в большом количестве. Начиная с фотоотражаю-ших спреев и заканчивая электронными приспособлениями. Но более подробно мы остановимся на них в разделе, посвящен­ном вашей защите при нарушениях скоростного режима дви­жения.

Расскажем подробнее о зарубежном опыте фотофиксации правонарушений на дорогах. В Европе, в основном, наличие ка­меры с фотофиксацией на конкретном участке дороги предва­ряет предупреждающий знак. В Германии и Финляндии он, на­пример, устанавливается за 300-500 м до места расположения камеры. Кстати, иногда знаки устанавливают в качестве профи­лактики правонарушений - камеры или радара в указанном ме­сте может не оказаться.

В Англии использование радаров регулируется законом о защите информации, исходя из которого, камеры должны нахо­диться на видном месте, а их месторасположение должно обо­значаться соответствующим знаком. Но эти условия стали со­блюдаться далеко не сразу. Только в 2001 году британские авто­любители благодаря поддержке Национальной автомобильной ассоциации добились того, чтобы все радары приобрели ярко-желтую окраску и перед ними были установлены предупрежда­ющие знаки. Автовладельцы, прежде всего, оперировали тем фактом, что несанкционированная видеосъемка нарушает пра­ва человека. Нынче о камерах и радарах, расположенных на до­рогах с ограничением скорости 64 км/ч, необходимо предупре­ждать не менее, чем за 60 метров. Если участок дороги позво­ляет ехать быстрее, то водитель должен узнать о фотокамере за 100 метров. В 2005 году Ассоциация автолюбителей опублико­вала официальную карту, на которой значились все 5 тысяч фо­торадаров Великобритании, и купить ее можно было в любом книжном магазине. Издатели карты камер вовсе не призывали водителей нарушать правила и превышать скорость. По их мне­нию, знание мест расположения камер позволило бы избежать опасных ситуаций на дорогах, когда водитель, заприметив ка­меру, резко бьет по тормозам.

На Кипре автомобилистам также удалось отстоять свои права. Они обвинили полицию в том, что она желает лишь пополнить государственную казну, а вовсе не беспокоится за безопасность на дорогах. После волны недовольств, связан­ных с фотофиксацией правонарушений в 2000 году, парламент принял-таки поправку к закону о дорожном движении, кото­рая обязывала установить предупреждающие водителей зна­ки о том, что впереди их ожидает полицейский фото-видео ра­дар. И месторасположение этих камер должно было фиксиро­ваться знаком, находящимся не менее чем за 2,5 км от камеры.

В Италии также был принят закон о том, что на дорогах должны находиться знаки, предупреждающие водителей о при­ближении к участку, где ведется автоматическая фиксация ско­рости.

Во Франции предупреждающие знаки должны быть уста­новлены за 200 метров до того участка дороги, где должна рас­полагаться камера фотофиксации.

Немецкие автомобилисты, несмотря на идеальные до­роги, где практически отсутствуют скоростные ограни­чения, тоже борются за свои права. Они убеждают власти в том, что вспышки фотокамер в темное время суток соз­дают аварийную ситуацию на дорогах, ослепляя несущих­ся на скорости водителей. А для снижения эффективности фоторадаров они нелегально приобретают за 500 евро спе­циальное устройство, которое посылает в камеру поток све­та, в результате чего на экране полицейского радара остает­ся только белое пятно.

ФИКСАЦИЯ НАРУШЕНИЙ ИНСПЕКТОРОМ ГАИ

На месте совершения нарушения ПДД инспектор ГАИ вручает водителю постановление о выплате соответствующего штрафа.

Если водитель не согласен с вынесенным постановлением, он должен требовать составления протокола об администра­тивном правонарушении. Протокол составляется в двух эк­земплярах, один из которых вручается водителю. На его осно­вании происходит обжалование постановления о наложении административного взыскания. На это отводится всего десять дней!

ВНИМАНИЕ!Обжалуя постановление инспектора ГАИ, вы обратились в суд. Внимательно следите за процедурой из­вещения вас о дате рассмотрения дела. Если суд не присылает повестку либо присылает без уведомления, что равносильно неприсыланию и таким образом не уведомляет вас о дате рас­смотрения дела, он нарушает ст. 268 КоАП, чем делает свое решение незаконным и дает вам возможность через прокура­туру его опротестовать. А учитывая, что срок административ­ной ответственности всего 2 месяца, то даже если вы были 100 раз неправы, судить вас заново уже невозможно по закону.

ОБЖАЛОВАНИЕ РЕШЕНИЯ ИНСПЕКТОРА ГАИ

Для чего это нужно? Дело не только в размере штрафов, пла­тить которые «просто так» мало кому захочется. Но и в том, что за совершение ряда нарушений повторно в течение года предусмотрены дополнительные наказания: увеличение сум­мы штрафа, лишение права управления транспортным сред­ством, общественные работы.

Следовательно, каждое нарушение для вас будет на вес зо­лота и обжаловать каждое постановление необходимо хотя бы для того, чтобы следующее не оказалось «повторным»! Для это­го необходимо использовать все шансы.

ПОМНИТЕ!Принимать эти меры необходимо быстро - не позднее 10 дней после вынесения постановления. Иначе жалоба не будет удовлетворена из-за пропуска срока. А пропуск срока на об­жалование нужно будет обосновать уважительными причинами.

Обжаловать постановление можно тремя путями:

1.Через непосредственного начальника инспектора ГАИ, вынесшего постановление о наложении админвзыскания.

2. Через обращение в суд.

3. Через обращение к прокурору.

Первый вариант, честно говоря, очень сомнительный. Практика показывает, что начальник не будет отменять реше­ние своего подчиненного в силу целого ряда причин. Мы не бу­дем о них говорить - сами догадаетесь.

Для обращения в суд необходимо иметь копии постанов­ления и протокола. Обратите внимание на очень существен­ный момент. В соответствии со ст. 19 Кодекса административ­ного судопроизводства Украины, «...административные дела рассматриваются административным судом по месту нахож­дения ответчика». В случае обжалования ответчиком будет яв­ляться должностное лицо - инспектор ГАИ. Именно этим пун­ктом может воспользоваться недобросовестный работник ГАИ, рассказывая вам, что в суд лучше не обращаться, что это будет хлопотнее и дороже, дешевле оплатить штраф. У вас при этом откроется перспектива поездок на судебные заседания в другой регион, потеря времени, расходы на бензин, проживание, содер­жание адвоката и т.д.

ПОМНИТЕ!Упомянутая статья Кодекса имеет и другой пункт: «Административные дела по поводу обжалования право­вых актов индивидуального характера, а также действий или бездействий субъектов властных полномочий, которые каса­ются интересов конкретного лица, решаются административ­ными судами по месту проживания (пребывания, нахождения) истца».

Упреждая возможные недоразумения по данному вопросу, мы настоятельно рекомендуем - в своих пояснениях к протоко­лу об административном нарушении, который составит работ­ник ГАИ, сделайте дополнительную запись: «... с выводами ин­спектора ГАИ не согласен, ПДД не нарушал. Для окончательного решения вопроса об административной ответственности про­шу материалы дела направить на рассмотрение в суд по месту моего жительства (пребывания, нахождения)».

А что же вас ожидает в суде? Чем же будет руководство­ваться суд при рассмотрении дела? Ответ содержится в доку­менте, который называется «Про практику застосування суда­ми Украши законодавства у справах про деяю злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатаци транспорту, а також про адшшстративш правопорушення на транспорт!» и утверж­ден Постановлением №14 Пленума Верховного суда Украины 25 декабря 2005 года. В пункте 24 черным по белому сказано:

-Обратить внимание судов на недопустимость упрощен­ного подхода к судебному разбирательству дел об администра­тивных правонарушениях на транспорте и игнорированиях прав лиц, которые привлекаются к ответственности, потер­певших, их законных представителей и защитников.

- Суды должны неуклонно выполнять требования ст. 268 КоАПотносительно рассмотрения дела об административ­ном правонарушении в присутствии лица, которое привлека­ется к административной ответственности.

При отсутствии такого лица рассмотрение дела возможно лишь в случаях, когда имеются сведения о своевременном его из­вещении о месте и времени рассмотрения дела, и если от него не поступило ходатайство о его отсрочке.

- При рассмотрении дел отмеченной категории необходи­мо выяснять все обстоятельства, перечисленные в статьях 247и 280КоАП, в том числе путем допроса свидетелей и назна­чения экспертиз.

- Содержание постановления судьи должно отвечать тре­бованиям, предусмотренным статьями 283и 284КоАП. В ней, в частности, нужно привести доказательства, на которых основывается вывод о совершении лицом административ­ного правонарушения, и отметить мотивы отклонения других доказательств, на которые ссылался правонарушитель, или его доводов.

- Признать правильной практику тех судей, которые мо­тивированными постановлениями возвращают протоколы об административных правонарушениях, составленные неуполно­моченным на то должностным лицом или без соблюдения тре­бований ст. 256КоАП, соответствующему правоохранитель­ному органу для надлежащего оформления».

Обратите внимание - последний пункт, как раз и говорит о правильности составления протокола, на которую мы обраща­ли ваше внимание.

Дело может и не дойти до суда, если вы обратитесь в про­куратуру с жалобой на действия инспектора ГАИ и вынесен­ное постановление. В соответствии со Ст. 250 КоАП, именно прокуратура осуществляет надзор за соблюдением законов при производстве дел об административных нарушениях, к кото­рым и относится нарушение водителем ПДД. Прокурор или его заместитель, осуществляя надзор, имеют право:

- Знакомиться с материалами дела;

- Проверять законность действий должностных лиц при производстве дела;

- Принимать участие в рассмотрении дела;

- Делать выводы по вопросам, которые возникают во вре­мя рассмотрения дела;

- Проверять правильность применения соответствующими органами мер воздействия за административные нарушения;

- Опротестовывать постановления и решения по жалобе;

- Останавливать исполнение постановлений.

Во многих случаях ваше обращение с жалобой к прокурору может быть более эффективным.

Какой путь обжалования выбрать - суд или прокурора? Правильную оценку выбора пути лучше сделать с помощью квалифицированного юриста, с учетом всех обстоятельств дела.

КТО НЕСЕТ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ ЗА СОСТОЯНИЕ ДОРОГ?

При обсуждении вопроса об ужесточении наказания водителей за нарушение ПДД большинство депутатов ссылались на прак­тику европейских стран. А вот в Германии.. .А вот в Англии... А вот в Европе... Это прекрасно, что мы стремимся к стандартам цивилизованных стран. Но почему это касается только разме­ров штрафов? Почему депутаты забывают о качестве европей­ских дорог? Неужто они там не были?

Иностранцы, оказавшиеся в Украине впервые, поражаются нашим дорогам. Скажем вернее - ужасаются. Им вообще не по­нятно, как наши водители могут ездить по таким дорогам. Пом­ните, в начале 90-х представительства иностранных компаний в Украине отказались оплачивать дорожный сбор, мотивируя это тем, что нельзя платить за то, чего нет.

Несчастный украинский водитель... Ему надо иметь не од­ну пару глаз, чтобы правильно ориентироваться на дороге, да еще выполнять требования дорожной разметки и знаков. Он не знает, на что обращать внимание в первую очередь - на знаки или ямы на дорогах? Выбирает ямы, потому что ремонт автомо­биля стоит дороже штрафов.

Каждый из нас постоянно сталкивается с ситуацией без­образного состояния дорог, неудобства размещения дорожных знаков или необоснованностью их установки. Прямая, ровная дорога, а знак ограничивает скорость до 40 км/час. Инспекторы ГАИ в таких случаях говорят: «Не мы устанавливаем знаки». А кто же? Кто и какую ответственность должен нести за это?

В соответствии с Законом Украины «О дорожном движе­нии» каждая дорога имеет собственника. Статья 24 этого зако­на четко говорит о том, что собственник несет ответственность, в том числе и уголовную, за создание опасных условий на доро­гах, особенно если произошло ДТП.

Вы должны четко понимать различие между собственни­ками. За дороги общегосударственного значения (все, что меж­ду городами) отвечает Государственная служба автомобильных дорог Украины. За дороги внутри городов отвечают коммуналь­ные предприятия органов местного самоуправления. К приме­ру, в Киеве это коммунальная корпорация «Киевавтодор».

Законодатель, увеличивая ответственность водителей за нарушение ПДД, установил ее и для собственников дорог (Ст. 140 КоАП). Так вот, за нарушение норм и стандартов при со­держании дорог, о которых мы будем рассказывать ниже, на должностных лиц может быть наложен штраф, аж в 1360 грн. Если в результате таких нарушений создалась аварийная об­становка или повреждение транспортного средства, собствен­ник дороги может получить дополнительно административный арест до 10 суток.

Что касается уголовной ответственности собственников дорог за плохое их содержание, разъяснение дается в Поста­новлении Пленума Верховного Суда Украины №14 от 23.12.05 г., Ст. 14: «общественно опасные деяния, предусмотренные ст. 288 Уголовного Кодекса Украины, заключаются в наруше­нии правил, норм и стандартов при строительстве, рекон­струкции, ремонте или содержании дорог, улиц, железнодорож­ных переездов, иных дорожных сооружений (к примеру, отклю­чение уличного освещения в темное время суток). Субъектами такого преступления являются должностные лица дорожно-эксплуатационных служб.

ПОМНИТЕ!Прежде чем соглашаться с тем, что вы до­пустили нарушение ПДД, внимательно проанализируйте со­стояние дороги, дорожных знаков и разметки. Вполне воз­можно, что они не соответствуют существующим нормам и стандартам и послужили причиной допущенного вами на­рушения. Стандарты в дороге или при общении с сотрудни­ком ГАИ вы изучать не будете. Поэтому главная ваша зада­ча - доказать, что виной допущенного нарушения ПДД яв­ляется дорожная обстановка: плохое состояние дороги, за­тертая дорожная разметка, неясный сигнал светофора (за­темненный в лучах солнечного света) или знак, расположен­ный в невидимом для вас месте. В этом случае ответствен­ность должна быть переложена на руководителей дорожно-эксплуатационных служб. А у инспектора ГАИ обязательно поинтересуйтесь, кто отвечает за содержание дороги, на ко­торой он вас остановил, и подробно запишите услышанную информацию в свой блокнот.

V. ЧТО ДЕЛАТЬ, ЕСЛИ ПРИШЛОСЬ НАРУШИТЬ?

Правила есть правила. Выполнять их необходимо в це­лях собственной же безопасности. Наверняка вам приходилось слышать: «Из любого правила есть ис­ключения». Свои исключения есть и в ПДД. И это не­случайно. Ведь безопасность вашего движения зависит не только от того, насколько вы являетесь дисциплинированным водителем, но и от состояния дороги, поведения других участ­ников дорожного движения. Именно поэтому правила огова­ривают единственный случай исключения из них.

ПОМНИТЕ!Ст. 16 Закона Украины «О дорожном движении» и п.2.14. ПДД дают вам право отступать от требова­ний законодательства «в условиях действия непреодолимой си­лы или когда другими средствами невозможно предотвратить собственную гибель или увечье граждан».

Дополняет этот единственный случай и Ст. 18 КоАП: «Не является административным правонарушением дей­ствие, если оно совершено в состоянии крайней необходимо­сти, то есть для устранения опасности, которая угрожает собственности, правам и свободам граждан, если эта опас­ность, при данных обстоятельствах, не могла быть устране­на другими способами и если причиненный вред является менее значительным от возможного».

Невозможно избежать наказания, если у вас отсутствуют до­кументы на автомобиль и его управление, на автомобиле отсут­ствуют номерные знаки, либо они поддельны, либо номера агре­гатов автомобиля несоответствуют документам или перебиты. Санкции за эти виды нарушений вы найдете в полной таблице Штрафов, которая находится в Приложении. В таких случаях мы бессильны давать какие-либо РЕКОМЕНДАЦИИ и остановимся лишь на наиболее распространенных видах нарушений ПДД.

Какие же наказания ожидают водителей?

Мы рассмотрим только те виды нарушений, которые наиболее часто вызывают недоразумения между водителями и сотрудниками ГАИ. Мы проанализируем возможные причины и дадим РЕКОМЕНДАЦИИ для ведения процессуального поединка с инспектором ГАИ.

Сразу же оговоримся: в отличие от законов и ПДД, наши РЕКОМЕНДАЦИИ не носят исключительный характер. Каждый случай общения водителя с инспектором ГАИ является уни­кальным, и его исход зависит от множества факторов: настро­ения водителя и инспектора ГАИ, взаимные их антипатии или симпатии, погодные условия, время суток, сам автомобиль, окружающая обстановка и т.д. и т.п.

Но при всем этом неизменным останется одно правило: будьте вежливы при общении с сотрудниками ГАИ, не пытайтесь показывать им свою «крутизну», всегда сохраняйте спокойствие. Вы должны научиться разговаривать «процессуальным языком». Мы даем вам для этого все возможности. Стройте свое общение с инспектором ГАИ на трех «китах»:

1) Смело приводите аргументы и доказательства своей правоты. Бытующее мнение о том, что спорить с инспектором бесполезно, является ошибочным.

2) Внимательно относитесь к заполнению протокола об административном правонарушении. В отличие от сотрудни­ка ГАИ, для вас это «сильное звено» и ваша защита в будущем.

3) Обязательно обжалуйте постановление и не пропускай­те установленные законом сроки его обжалования.

УПРАВЛЕНИЕ ТРАНСПОРТНЫМИ СРЕДСТВАМИ С НЕИСПРАВНОЙ ТОРМОЗНОЙ СИСТЕМОЙ, С НЕИСПРАВ­НЫМ РУЛЕВЫМ УПРАВЛЕНИЕМ, С НЕИСПРАВНЫМИ СВЕТОВЫМИ ПРИБОРАМИ, ПЕРЕОБОРУДОВАННЫМИ С НАРУШЕНИЯМИ ТРЕБОВАНИЙ ПДД, НЕ ПРОШЕДШИМИ ТО

Штраф составляет от 340 до 425 грн. При повторном нарушении - лишение прав на 3-6 месяцев или административный арест на 5-10 суток.

Для любого водителя этот вид правонарушений является наи­более опасным. Как с точки зрения личной безопасности, так и с точки зрения административной ответственности, - штраф, нало­жение запрета на эксплуатацию транспортного средства, админи­стративный арест. Санкции достаточно жесткие. И это правильно. Неисправный автомобиль представляет большую опасность для всех участников движения!

Как мы уже говорили, инспектор ГАИ может наложить вре­менный запрет на эксплуатацию такого автомобиля изъятием та­лона технического осмотра, путем блокировки колес или отправ­кой его на штрафплощадку. Такая мера наказания, как снятие но­мерных знаков, в действующем законодательстве уже отсутствует.

Как же вам необходимо вести себя, чтобы избежать не толь­ко штрафа, но и срыва своих планов или, к примеру, испорченно­го отпуска? Самый главный совет - следите за исправностью авто­мобиля! Но даже при этом вы не застрахованы от недоразумений при общении с сотрудником ГАИ на дороге. О них мы и расскажем в этом разделе.

ПОМНИТЕ!Перечень неисправностей, при наличии которых эксплуатация транспортных средств запрещается, приведенный в п.31.4 ПДД, является исключительным. Ни при каких других не­исправностях сотрудники ГАИ запретить эксплуатацию транс­портного средства не могут.

На деле именно здесь таится почва для конфликтов. Обви­нять в них какую-то одну сторону едва ли возможно: и сотрудни­ки ГАИ, бывает, пытаются запретить эксплуатацию транспортного средства по явно надуманным причинам, и автомобили на дорогах попадаются в таком состоянии, что диву даешься - как они еще не развалились на части прямо во время движения.

Что касается сотрудников ГАИ, то некоторые из них, пытаясь запретить эксплуатацию транспортного средства при отсутствии неисправностей, перечисленных в п.31.4 ПДД, ссылаются на п.31.1 Правил. Данный пункт говорит о том, что «техническое состояние транспортных средств и их оборудование должны соответство­вать требованиям инструкций предприятий-производителей».

Например, заводом-изготовителем установлен на автомобиле радиоприемник. А вы сняли его и поставили музыкальный центр с DVD-проигрывателем. По сути - это несоответствие... Так что же, из-за этого эксплуатацию запрещать? Да и какая в замене прием­ника опасность для движения?

Приведем еще несколько примеров.

Например, у инспектора претензии по поводу ржавых колес­ных дисков автомобиля. Здесь нужно сослаться на п.31.4.5 ПДД, где предусмотрено, что основанием для запрета эксплуатации мо­гут быть только отсутствие болта или гайки крепления или тре­щины дисков и ободов колес. Трещины, но никак не поверхност­ная коррозия.

Инспектор считает, что недопустимо наличие трещин на ло­бовом стекле автомобиля. В этом случае нужно сослаться на п.31.4.7 ПДД. Там указано, что эксплуатация транспортного сред­ства запрещается, когда предусмотренных конструкцией стекол вообще нет или же на стекла установлены дополнительные пред­меты, ограничивающие обзорность с места водителя и уменьшаю­щие прозрачность. Между тем, трещина не является дополнитель­ным предметом (и едва ли ограничивает обзорность), а ее наличие само по себе указывает на то, что стекло на месте. Поэтому основа­ний для запрета эксплуатации нет и в этом случае.

Инспектор считает недопустимым отсутствие брызговиков. Это справедливо только для случая, когда они предусмотрены кон­струкцией транспортного средства, если же (как на многих авто­мобилях иностранных марок) изготовителем они не предусмотре­ны и не устанавливаются, транспортное средство может эксплуа­тироваться.

Инспектор обнаружил незначительное подтекание масла из двигателя и полагает, что в таком состоянии автомобиль эксплу­атировать нельзя. Нужно предложить ему найти упоминание об этой неисправности в п.31.4 ПДД. Там он таковой не найдет, по­скольку повод к запрету эксплуатации - негерметичность топлив­ной системы, а не системы смазки двигателя (п.31.4.6).А следо­вательно, оснований для наложения запрета на эксплуатацию ав­томобиля нет!

И таких примеров можно привести сколько угодно.

ВНИМАНИЕ!Особые претензии со стороны инспектора ГАИ могут вызвать элементы тюнинга автомобиля. Поэтому, прежде чем тратить на него деньги, внимательно проанализируйте воз­можные последствия.

ПОМНИТЕ!Запретить эксплуатацию автомобиля инспектор ГАИ может только при наличии неисправностей, предусмотрен­ных п.31.4 ПДД. Потому перечень этих неисправностей всегда на­до иметь под рукой, и аргументировано применять в случае кон­фликта с сотрудниками ГАИ.

Что делать, если в подобной ситуации убедить инспектора ГАИ в своей правоте не удалось?

Выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) Если составляется протокол об административном право­нарушении за управление транспортным средством с неисправно­стью, при которой его эксплуатация Не запрещена.

В своем пояснении в протоколе пишите: «Протокол состав­ляется в связи с... (укажите неисправность, привлекшую внимание инспектора). Данная неисправность не является такой, при нали­чии которой эксплуатация транспортного средства запрещена на основании п.31.4 ПДД (далее указать, почему именно). Поэтому считаю, что в нарушении ПДД я невиновен, а протокол составлен неправомерно».

2) Если инспектор ГАИ прибегает к временному запрету на эксплуатацию транспортного средства путем изъятия техталона, без которого невозможно пользоваться автомобилем.

Вы должны точно узнать у инспектора, в каком подразделе­нии он служит и где будет находиться техталон. После чего следует немедленно явиться туда, предварительно написав на имя руководителя этого подразделения заявление. В нем нужно изложить об­стоятельства происшедшего: фамилию и номер нагрудного жетона сотрудника ГАИ; где он задержал вас; неисправность, в связи с на­личием которой был изъят талон техосмотра; незаконность запре­та эксплуатации автомобиля в связи с данной неисправностью. В заявлении нужно изложить просьбу вернуть техталон в связи с не­законностью его изъятия и необходимостью дальнейшей эксплуа­тации автомобиля.

С этим заявлением нужно обратиться к руководителю подраз­деления ГАИ, а в его отсутствие - к заместителю или дежурному по подразделению. Скорее всего, последует команда вернуть техталон.

Если этого не произойдет, Вы имеет полное право обратиться в суд за возмещением материального и морального ущерба, причи­ненного незаконным запретом эксплуатации автомобиля.

3) Если инспектор ГАИ прибегает к временному запрету на эксплуатацию транспортного средства путем блокировки колес или путем доставки его на штрафплощадку.

По нашему мнению, это наиболее маловероятный вариант развития событий. Во-первых, вас никто не может обязать достав­лять свой автомобиль на штрафплощадку самостоятельно. Пусть инспектор ГАИ вызывает эвакуатор, за свой счет. Если все же это произошло, Вы должны обязательно оспорить протокол и после этого забрать свой автомобиль, максимум через трое суток. Бо­лее этого срока его не имеют права удерживать. Подробно об этой процедуре мы вам уже рассказывали.

Но это еще не все тонкости вопроса.

Некоторые неисправности, при которых эксплуатация транс­портных средств запрещается, выражаются в точных значениях опре­деленных параметров. Например, величина уклона, на котором дол­жен удерживать транспортное средство стояночный тормоз, люфт в рулевом управлении, остаточная высота рисунка протектора шин и т.п.

Изредка встречаются ситуации, когда все ясно и без измере­ний. Например, шина вообще не имеет никакого рисунка протек­тора, напоминая скорее гоночный «слик». Но если рисунок про­тектора присутствует, рулевое управление работоспособно и т.д., для выяснения, имеется ли запрещенная неисправность, однознач­но нужны измерения.

Поэтому инспектору ГАИ, предложившему, к примеру, пока­чать рулем, задайте очень простой вопрос: «А у вас есть люфтомер?». Если прибор отсутствует, а наличие неисправности опреде­ляется «на глазок», такая, с позволения сказать, диагностика не мо­жет быть ни поводом к запрету эксплуатации, ни доказательством по делу об административном правонарушении.

Это касается и определения степени прозрачности тониро­ванных стекол, если только с первого взгляда не видно, что они зеркальные, применение которых запрещено п.31.4.7 ПДД.

Если сотрудник ГАИ предложил на уклоне затянуть стоя­ночный тормоз, чтобы проверить, удерживает ли он транспорт­ное средство, можно заявить, что нет никаких доказательств того, что крутизна этого уклона соответствует значениям, указанным в п.31.4.1 ПДД, - 16 градусов. Едва ли у инспектора окажется при себе уровень, чтобы проверить это.

И вообще, опыт показывает, что на дороге у инспектора ГАИ соответствующее измерительное оборудование оказывается редко. А без применения такого оборудования определить наличие мно­гих неисправностей невозможно.

Если инспектор все же начнет составлять протокол об адми­нистративном правонарушении, то в объяснении пишите: «Счи­таю, что факт наличия неисправности не установлен, т.к. ввиду отсутствия соответствующих измерительных приборов, измере­ния... (указать параметр) не проведены».

Но даже если измерительное оборудование у инспектора имеет­ся, не все так просто. Ведь для того, чтобы результаты измерений не вызывали сомнений в своей достоверности, нужно, чтобы сами сред­ства измерения соответствовали всем необходимым требованиям.

Каковы же требования к такому измерительному оборудованию?

Они определяются Законом Украины «О метрологии и метро­логической деятельности». Согласно ст. 4 Закона, в числе прочих задач метрологической системы, - защита граждан от недостовер­ных результатов измерений и обеспечение основ единства измере­ний в государстве.

Согласно ст. 9 Закона, средства измерительной техники могут использоваться, если они соответствуют требованиям по точно­сти, установленным для этих средств, в определенных условиях их эксплуатации и только при условии, что они прошли поверку или государственную метрологическую аттестацию. Результаты атте­стации и калибровки оформляются соответствующими докумен­тами. Наличие документов об аттестации, поверке или калибров­ке - это залог того, что результаты измерений точны. Без этого их просто нельзя применять в качестве доказательства по делу.

О наличии таких документов нужно задать вопрос инспекто­ру, применяющему соответствующие средства измерительной тех­ники. Часто их у него не оказывается.

ВНИМАНИЕ!При использовании сотрудниками ГАИ каких­ либо измерительных приборов (включая радар скорости), требуйте документы, выданные государственной метрологической службой о допуске этих приборов к проведению конкретных замеров. Обра­щайте внимание на характеристики погрешностей в измерениях.

Все дело в том, что в соответствии ч. 3 ст. 10Закона «О метро­логии...» результаты измерений могут быть использованы при условии, что известны соответствующие характеристики погреш­ностей в измерениях. Об этом же можете задать вопрос инспекто­ру ГАИ. Если он не сможет ответить на этот вопрос, это уже повод к тому, чтобы результаты измерений не могли быть использованы. Как для запрета эксплуатации транспортного средства, так и в ка­честве доказательства при рассмотрении в суде дела об админи­стративном правонарушении.

При составлении протокола в этом случае укажите в поясне­ниях к нему: «Измерения проведены с нарушениями: средство из­мерительной техники (укажите, какое) не снабжено документа­ми метрологической аттестации, поверки либо калибровки. Лицо, проводившее измерения (сотрудник ГАИ), не смогло сообщить ха­рактеристики погрешностей в измерениях, т.е. они ему неизвест­ны. Все эти обстоятельства, согласно ст.ст.1, 2,4, 9, 10, 15, 18, 19, 29, Закона Украины «О метрологии и метрологической деятельно­сти», препятствуют проведению измерений. По указанной при­чине измерения, проведенные с нарушениями законодательства, не могут служить источником доказательств по делу об админи­стративном правонарушении».

Далее следует процедура обжалования постановления, о кото­рой вы уже знаете.

И ПОМНИТЕ! На сегодняшний день водитель не обязан предоставлять свой автомобиль инспектору ГАИ для проверки его технического состояния.

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ПОЛЬЗОВАНИЯ РЕМНЯМИ БЕЗОПАСНОСТИ

Штраф составляет от51до85грн.

В целях вашей же безопасности ремнями лучше все-таки пользоваться. На трассе-однозначно! Но случаи бывают разные. К примеру, вы совершаете покупки в магазинах и до ближайшего надо проехать всего500метров. И тут вас останавливает инспек­тор ГАИ.

Выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) На обвинение, что вы не пристегнуты ремнем безопасно­сти, отвечаете: «Ремнем безопасности необходимо пользоваться при движении, а моя машина стоит. Я отстегнулся только что, пока вы шли ко мне, и сделал это для того, чтобы достать доку­менты. В остановившейся машине и водитель, и пассажир не обя­заны быть пристегнутыми».

2) Если же инспектора не удовлетворяют ваши доводы, наста­ивайте на составлении протокола, с обязательным указанием сви­детелей, которые видели, что в момент движения вы не были при­стегнуты ремнями безопасности.

ПОМНИТЕ!Отсутствие ремня безопасности дает повод ин­спектору ГАИ для остановки вашего автомобиля. А за этим могут последовать и проверка документов и осмотр автомобиля ит.д.и т.п.

ПРЕВЫШЕНИЕ УСТАНОВЛЕННЫХ ОГРАНИЧЕНИЙ СКОРОСТИ ДВИЖЕНИЯ БОЛЕЕ ЧЕМ НА 20 KM/ЧАС И 50 КМ/ЧАС

Штраф составляет в первом случае от255до340грн, во вто­ром-от510до680грн, или общественные работы на30-40ча­сов. Если при этом возникла аварийная ситуация-штраф уве­личивается от680до850грн. Или лишение права управления на 6-12месяцев.

Постановлением№ 395от22.04.2009Кабмин внес измене­ния в п.12 ПДД,упорядочил скоростной режим на дорогах, чем сделал большой подарок водителям. Обратите внимание, что из­менения касаются только дорог за пределами населенных пун­ктов. На автомагистралях- 130км/ч, на автодорогах с отдельны­ми проезжими частями-110 км/ч. Отлично,-рассудят водите­ли,-ведь большинство наших дорог имеют отдельные полосы для движения в разных направлениях и по большинству из них смело можно двигаться 110 км/ч. Да плюс к этому официальные 20км/ч. Вот это да!

Сразу предупреждаем-осторожно, ЭТО ЛОВУШКА!

Все дело в том, что скорость 110 км/час разрешена только на участках дорог не только с отдельными проезжими частями, но и отделенных одна от одной разделительной полосой. Обратите ВНИМАНИЕ на определение этого термина в ПДД: разделитель­ная полоса-выделенный конструктивно или с помощью сплош­ных линий дорожной разметки1.1или1.2элемент автомобильной дороги, разделяющий смежные проезжие части.

1.1 (узкая сплошная линия)-разделяет транспортные по­токи противоположных направлений и обозначает границы полос движения на дорогах; обозначает границы проезжей части, въезд на которые запрещен; обозначает границы мест стоянки и край проезжей части дорог, не отнесенных по условиям движения к ав­томагистралям;

1.2 (широкая сплошная линия)-обозначает край проез­жей части на автомагистралях или границы полосы для движе­ния маршрутных транспортных средств. В местах, где на поло­су маршрутных транспортных средств разрешен заезд другим транспортным средствам, эта линия может быть прерывистой.

Теперь мы сделаем небольшие пояснения. Инициатива Кабмина заслуживает похвалы, но хотели сделать хорошо, а получи­лось-как всегда. Вспоминаем наши дороги. Большинство из них имеет прерывистую осевую линию, которая, исходя из формули­ровки Постановления, не разрешает движение со скоростью более 90км/ч. А вот в местах ограниченной видимости осевая прерыви­стая превращается в сплошную-можно жать на педаль газа. Где же логика?

Но в Постановлении№395есть и приятная новость, кото­рая может положить конец случаям необоснованного ограниче­ния скорости на дорогах. Возможно, наши дети уже не будут вспо­минать анекдот «Товарищ капитан, выдайте мне знак «сорок», а то сын женится». В Правилах дорожного движения появился новый пункт- 2.10,где четко сказано:

-«Дополнительные ограничения скорости движения могут быть установлены исключительно в случае проведения ремонтных работ вместе с предупреждающим знаком1.37«Дорожные работы».

- В случае, когда знаки ограничения скорости установлены без проведения дорожных работ или оставлены после их заверше­ния, водитель не может быть привлечен к ответственности за превышение установленных ограничений скорости движения.

- Обязательным является установка дорожных знаков3.30 «Конец ограничения максимальной скорости» и3.32 «Конец зо­ны ограничения максимальной скорости» на расстоянии не более 2-хкилометров от места установки знака ограничения скорости движения».

А теперь возвращаемся к вопросу о том, что же делать, ес­ли вас обвиняют в нарушении скоростного режима. Превыше­ние разрешенной скорости движения-одно из самых распро­страненных нарушений, которое наиболее часто вызывает пре­тензии со стороны сотрудников ГАИ. И не только!.. Именно здесь возникает наиболее распространенный вид фальсифика­ции правонарушений, потому что не все водители знают тонко­сти украинского законодательства. Сотрудники ГАИ с удоволь­ствием этим пользуются. Вы должны знать эти особенности и пользоваться ими с момента остановки вашего автомобиля ин­спектором ГАИ.

Итак, об особенностях:

1)Как мы уже поясняли, любая аппаратура для измерения, в том числе и скорости движения транспортных средств (назо­вем ее привычным словом «радар»), должна отвечать требова­ниям Закона Украины «О метрологии и метрологической де­ятельности». Без этого все измерения нелегитимны и использоваться в качестве доказательства не могут. На деле же ино­гда водителю предъявляют показания радара и он добровольно сознается в своем нарушении, со всеми вытекающими послед­ствиями.

А если на радар нет документов, проверку в органах метро­логии он не прошел, допуска к использованию в Украине не по­лучал, на нем отсутствуют или нарушены пломбы? Во всех этих случаях результаты измерений в качестве доказательства исполь­зоваться не могут. Поэтому ваша главная задача-проверить ле­гитимность использования прибора, показания которого, по мнению инспектора ГАИ, являются бесспорным доказательством вашей вины.

2) Любой прибор имеет погрешность измерений. Вы двигае­тесь на участке с ограничением скорости60км/ч. За превышение скорости до20км/ч ответственность законодательством не преду­смотрена. Вас останавливают и обвиняют в превышении скорости на основании показаний прибора- 82км/ч. Вы должны уточнить погрешность радара. Если погрешность неизвестна, то по требова­ниям того же Закона «О метрологии и метрологической деятель­ности» использование результатов измерений вообще невозмож­но. Добавьте к этой цифре погрешность спидометра собственно­го автомобиля. Желательно выяснить ее заранее. Вполне возмож­но, что суммарная погрешность окажется выше допущенного пре­вышения скорости.

Водители часто не знают этого и добровольно соглашаются с неправомерными обвинениями инспектора ГАИ.

3) Иногда сотрудники ГАИ используют в качестве доказа­тельства радар со встроенным секундомером. Измерения та­кого прибора вообще не могут являться доказательством ва­шей вины. Эффект рассчитан на ваше добровольное призна­ние. Никто и никогда не сможет точно сказать, сколько про­шло времени с момента начала измерения, скажем,40секунд или50.Между тем, на скорости80км/ч это означает разни­цу более чем в200мдистанции. Возможно, измерена скорость транспортного средства, двигавшегося на таком расстоянии впереди или сзади вас?

4)Еще один важный момент. Большинство приборов, сто­ящих сегодня на вооружении ГАИ, позволяют инспектору предъявить водителю «голые» цифры скорости, но не предо­ставляют доказательств принадлежности измеренной скорости именно вашему автомобилю. Между тем, на приборе может от­разиться скорость более массивного или движущегося с боль­шей скоростью транспортного средства. Отсутствие же дока­зательств принадлежности этой скорости конкретному транс­портному средству не позволяет использовать измерение при обвинении против его водителя. Поэтому если вам предъявля­ются такого рода показания прибора, можете, как говорится, с чистой совестью указать в протоколе на то, что вы двигались в транспортном потоке и доказательства принадлежности изме­ренной радаром скорости именно вашему автомобилю отсут­ствуют.

ПОМНИТЕ!Если за превышение скорости на вас составля­ется постановление о наложении административного взыскания, вы должны внимательно проанализировать все вышеизложенные особенности и отразить их в своих объяснениях в протоколе. Ес­ли инспектор ГАИ отказался показать вам документы на средства измерительной техники, можете в пояснениях добавить, что «доку­менты на средство измерительной техники инспектор показать отказался, в результате чего законность применения прибора про­верить не удалось».

После этого заявляйте в суде ходатайство о закрытии дела за отсутствием состава правонарушения, мотивируя его тем, что над­лежащих и собранных без нарушения Закона доказательств пре­вышения скорости в деле нет.

Ситуация на дорогах меняется, Госавтоинспекция оснаща­ется более современными измерительными приборами с функ­цией фотофиксацией. Знакомьтесь-скандально известное устройство нового поколения «Визир». Учитывая актуальность вопроса, расскажем более подробно об этом приборе. Радио­локационный видеозаписывающий измеритель скорости-та­ково полное название прибора, который в последнее время на­водит страх практически на всех без исключения автомобили­стов Украины. Большинство из них безоговорочно принимают показания прибора в качестве доказательства допущенного на­рушения. По сути, это гибрид радара и цифрового фотоаппара­та. В приборе используется допплеровский когерентный радар частотой24,15ГГц. С виду он напоминает ручной радар, опре­деляющий скорость. Инспектор легко может держать его одной рукой. Небольшая коробочка с дисплеем не только фиксиру­ет все нарушения, но и выдает информацию о машине. Прибор может работать в двух режимах: контроль с измерением скоро­сти и контроль без измерения скорости.

В первом случае с помощью функции «Радар» инспекто­ром задается порог скорости. Если измеренная скорость боль­ше установленного порога, прибор сделает снимок одного ка­дра или начнет видеозапись. Именно эта функция прибора рас­ценивается инспекторами ГАИ как автоматическая и исполь­зуется ими для вынесения заочных «приговоров» нарушите­лям через рассылку «писем счастья». Однако прибор обеспечи­вает внесение в кадр информации о дате, времени и скорости транспортного средства. Он не содержит информацию о месте проведения фотофиксации, что вызывает справедливые наре­кания большинства водителей: а где доказательства того, что в данном месте имеются ограничения по скорости? На фотогра­фии зафиксирован автомобиль и его скорость- 83км/ч, а что, если снимок был сделан на трассе, за городом? Ведь зачастую большинство водителей действительно не помнят, где они езди­ли неделю, а то и две назад. Выходит, что данная фотофиксация может служить доказательством допущенного нарушения лишь при условии остановки водителя инспектором ГАИ на месте до­пущенного нарушения ПДД и вынесения постановления о на­ложении взыскания.

Во втором случае прибор может быть использован как фото­аппарат или видеокамера, например, для фотографирования ме­ста ДТП. Сделанные кадры хранятся в энергонезависимом архи­ве. Отстоять водителям свою правоту теперь будет куда сложнее. Однако не стоит отчаиваться-и на эту машинку есть противоя­дие. Так, производитель «Визира» официально заявил о погрешно­сти измерения скорости в±2км/ч в патрульном и±1км/ч в стаци­онарном режиме, а это уже маленький, но бонус к официально до­пустимым+20.

Кроме того, многие специалисты отмечают техническое несо­вершенство «Визира». Прежде чем дать пояснения, мы приведем основные технические характеристики прибора.

Основным недостатком прибора является достаточ­но широкий луч действия- 10мна 100мдальности. Регу­лировка луча предусмотрена, но инспектор ГАИ с настройка­ми прибора в поле разбираться не будет: как включили, так и работаем. А при включении «Визир» автоматически (по умолчанию) становится в положение «самая быстрая цель» и «максимальная дальность». Вот тут и получается полная ерунда. Фотоаппарат может зафиксировать изображение но­мерного знака автомобиля с расстояния не более 80метров, а радар тем временем «подметает» еще минимум(!) 400мза зоной фотосъемки. И выделяет из группы автомобилей са­мый быстроходный! Именно его скорость будет присвоена автомобилю, попавшему в объектив фотоаппарата.

Еще одна существенная деталь-радар не измеряет рас­стояние до цели. Надпись в меню «цель: ближняя» является заведомо ложной. Это определение действительно на сове­сти разработчиков, т.к. в качестве «ближней» следует пони­мать цель с максимальной эффективной площадью рассеи­вания, т.е. цель, которая лучше других отражает сигнал ра­дара.

Поэтому джип, идущий в50метрах перед трейлером, не будет воспринят как «ближняя» цель: в этом режиме бу­дет показана скорость грузовика. То же самое произойдет и с легковым автомобилем, идущим перед джипом.

ПОМНИТЕ!Расстояние до цели этот радар не измеряет и может выбрать из группы целей либо самую скоростную, либо самую «массивную».

В зарубежных аналогах «Визиря» имеется «лазерный прицел». Наличие его метки на фотографии автомобиля (красный квадратик, напоминающий прицел) является до­казательством того, что указанная скорость принадлежит именно этому автомобилю.

Руководители ГАИ много говорят о зарубежном опы­те использования фотофиксации правонарушений. Но при этом они забывают одну существенную деталь. Подобная проблема там решается очень просто: приборы фотофикса­ции устанавливаются на высоких опорах и работают только в автоматическом режиме, с большим углом наклона луча к дороге (поэтому он и на столбе, сверху), чтобы уменьшить глубину зоны измерения скорости.

Кстати, бытует мнение, что все фотографии хранятся в архиве прибора и стереть их невозможно. После смены инспектор ГАИ должен предъявить фотоархив своему на­чальнику, который произведет сверку с количеством со­ставленных протоколов. Таким образом, утверждают не­которые, будет вестись борьба со взятками. Эта инфор­мация не соответствует действительности, что следует из инструкции по эксплуатации от завода-изготовителя (ин­тересно, а инспекторам ГАИ дают ее читать полностью?). Фотография или видеоизображение сначала фиксиру­ются в оперативной памяти прибора, откуда в результа­те небрежного обращения они могут попросту исчезнуть. Сброс на флэш-карту производится вручную. Но и с нее фото- или видеофайл можно удалить с помощью самого примитивного компьютера.

А насколько эффективна работа «Визиря» в темное время суток? Ровно наполовину. Фотоаппарат не сможет зафиксировать номерной знак автомобиля. Именно поэто­му изготовитель рекомендует в ночное время для фикса­ции нарушений пользоваться функцией видеосъемки. Он даже дает РЕКОМЕНДАЦИИ, как это сделать. Один инспек­тор ГАИ, увидев сигнал превышения скорости, должен на­чать видеосъемку, которая может длиться до60секунд (для обеспечения качества съемки завод-изготовитель рекомен­дует использовать скорость записи12кадров/с, что сокра­щает время съемки до15секунд). В это время второй ин­спектор предпринимает меры по остановке автомобиля-нарушителя. Видеосъемка продолжается практически до момента полной остановки автомобиля, когда на мониторе прибора появится четкое изображение его номерного знака.

А есть ли возможность фальсифицировать показания «Визиря»? Увы... есть!

Сделать это с помощью камертона (старые гаишни­ки понимают, о чем речь) пользователь уже не может. Да­лее мы сошлемся на мнение технических экспертов ком­пании «TREDEX» к.т.н Р. Павловича иА. Крамаренко.Они утверждают, что для фальсификации показаний прибора у инспектора ГАИ есть две возможности:

1) Обеспечить движение радара навстречу цели. Самый простой способ: опытный инспектор поставит настройку в ручной режим (внутренней когерентности) и, делая шаг на­встречу с одновременным выбросом руки вперед, легко до­бавит вашему автомобилю скорости километров10в час. Именно поэтому эксперты Харьковского НИИ судебных экспертиз им. Бокариуса неоднократно рассматривали по­добные случаи и давали соответствующее заключение для судов (водитель выигрывал).

2) Использовать фонарик с люминесцентным светиль­ником. Ионизированный газ в трубке такого фонаря обе­спечивает фазовую модуляцию отраженного сигнала. Ско­рость будет показана пропорционально заряду батарей (полностью заряженный китайский фонарик дает показа­ния около110км/ч, наполовину заряженный- 60-70).Т.е. достаточно «выстрелить» не в приближающуюся машину, а на обочину дороги через светильник такого фонаря, и тре­буемая «скорость» будет получена (примерно в30-50%слу­чаев зависит от навыка).

Справедливости ради нужно сказать, что фокусы с фо­нариком и выбросом руки вперед встречаются достаточно редко, работникам ГАИ и так «целей» хватает.

Вокруг прибора «Визир» разгорелось немало споров и скандалов. И теперь руководство ГАИ ориентируется на но­вую систему «Поток», хорошо зарекомендовавшую себя в России. Ознакомим вас с этой новинкой.

Система «Поток» может быть как стационарная, так и мобильная, смонтированная на автотранспорте. Она уста­навливается за200-300метров от поста ГАИ, состоит из ви­деокамеры и ноутбука с базами данных. Если камера фикси­рует номер автомобиля, имеющийся в базе, то за несколько секунд сигнал передается на пост, где ее останавливают со­трудники ГАИ.

Эти системы показали невероятную эффективность. Они не только могут распознавать в транспортном потоке угнанные авто, украденные номерные знаки, но и при инте­грации в него различных баз данных, отлавливать даже не­плательщиков кредитов или дорожных штрафов. «Поток» обеспечивает считывание номерных знаков, как по полному символьному ряду, так и по отдельным его элементам (по частично известному номерному знаку). Более того, одна из цифровых камер «Потока» работает в инфракрасном режи­ме, то есть записывает номерные знаки без дополнительно­го освещения.

У украинского ГАИ также уже есть на вооружении «Поток-М». Экспериментальный автомобиль с такой систе­мой успешно прошел испытания еще несколько лет и по­зволил выявлять угнанные автомобили. Тогда разработкой очень заинтересовались в Департаменте ГАИ. Сейчас, по

данным производителя, в Украине имеются16таких уста­новок.

Законы физики гласят о том, что каждому действию со­путствует противодействие. Именно поэтому водители всех стран постоянно ищут способы борьбы с радарами. Самым распространенным средством является применение антира­даров. К тому же законодательством это не запрещено. На­пример, цифровые антирадары, по заявлению производите­лей, «видят» лазерные радары серии «Визир» на расстоянии до600метров, при эффективной дальности самого рада­ра в400метров. На интернет-форумах уже обсуждают не­кое устройство, посылающее лазерные импульсы на частоте «Визиря», и тем самым заглушая его. Однако лучшим сред­ством борьбы с радарами является соблюдение скоростного режима-это намного дешевле.

Вам интересно будет узнать о том, что в различных странах существуют свои методы борьбы с аналогичными приборами фотофиксации.

Британские автомобилисты придумали довольно дей­ственный способ борьбы с дорожными видеокамерами сле­жения. Оптика нацелена на выявление нарушителей, опре­деляя автомобили по регистрационным номерам. В послед­нее время особенное распространение получили номерные знаки, которые распознающими системами воспринимается как иностранные. Такие знаки продаются через Интернет, они изготовлены из неотражающего свет металла, а цифры на них напечатаны шрифтами и окрашены в цвета, исполь­зуемые в континентальной Европе.

Системам слежения сложнее всего распознавать в но­мерах взаимное расположение цифр и пробелов между ни­ми, дефисов и гербовых марок-круглых эмблем, указыва-кнцих на место регистрации автомобиля. Одни распозна­ющие системы регистрируют такие знаки, а другие-нет, принимая их за заграничные номера. В большинстве слу­чаев хитрость срабатывает, но британская полиция не ре­комендует водителям такие противозаконные трюки. Как и сувенирные номера с нестандартными шрифтами.

В интернет-магазинах США продаются специальные рамочки для номерных знаков. С виду они напоминают за­щитный чехол на номер, но после нажатия кнопки в них ак­тивируются электроэлементы, находящиеся внутри, и сни­мок становится нечитаемым. Чтобы предостеречь себя от нападок закона, продавцы рамок утверждают: «Устройство было разработано для того, чтобы выставлять автомобили на различных выставках. Машина должна доехать до места проведения мероприятия по дорогам общего пользования, а на выставке номерной знак не должен быть читаем».

Для обмана камер используют также специальные по­ляризационные фильтры. Они представляют собой пла­стиковую накладку, которая искажает одну или несколь­ко цифр номера, а если смотреть на регистрационный знак сверху, то и вовсе его скрывает.

Самый простой способ-покрытие номерного знака толстым слоем лака «спрей-фотоблокер». Такие лаки уже продаются в Украине, их цена составляет около400грн. По утверждениям продавцов покрытая лаком табличка с по­вышенной интенсивностью отражает лучи инфракрасной вспышки, которая используется для подсветки. Отражен­ный пучок лучей создает засветку на матрице цифровой ка­меры. Некоторые утверждают, что в США этот метод непло­хо работает.

Применять подобные устройства или нет-персональ­ное решение каждого водителя. Но мы советуем: не торопи­тесь бежать в магазин за покупкой, можете зря потратить деньги. Ведь в других странах используются иные приборы. А на том же «Визире» отсутствует инфракрасная вспышка, против которой действуют указанные выше способы. Ну, а если вас привлекает научная деятельность, вы можете про­вести собственные эксперименты по выявлению эффектив­ности того или иного противоядия от «Визиря», используя вместо него обычный цифровой фотоаппарат.

Все вышесказанное лишний раз подтверждает-знание законов может быть куда более эффективным средством для противостояния инспектору ГАИ. Докажем это на про­стом примере. Ситуация встречается сплошь и рядом на за­городных трассах: дорожный знак, обозначающий начало населенного пункта или его конец, устанавливается «в чи­стом поле». До начала застроенных участков, примыкаю­щих к дороге, остаются сотни метров, а если речь о круп­ном городе,-чуть ли не километры. Скорость, понятно, никто не снижает. Именно здесь сотрудники ГАИ, воору­женные прибором для определения скорости, частенько на­казывают водителей за превышение скорости, разрешенной в населенном пункте.

А ведь требования ПДД в данном случае не на сторо­не инспекторов ГАИ. Все дело в том, что пункт1.10ПДД определяет понятие населенного пункта: это-«застроен­ная территория, обозначенная соответствующими дорожними знаками...»

Такими знаками являются5.45и5.46 -начало и конец населенного пункта. ПДД четко указывают, что эти зна­ки устанавливаются «на фактической границе застройки, прилегающей к дороге». Это же требование содержится ив стандартах, регулирующих установку дорожных знаков. О них мы подробно будем рассказывать в следующем разделе.

Поэтому при составлении протокола за нарушение ско­ростного режима в такой ситуации в объяснениях вы долж­ны указать: «Данный участок дороги не проходит в населен­ном пункте, т.к. территория, хотя и обозначена знаком 5.45,не является застроенной и не подпадает под определе­ние населенного пункта, данное п.1.10ПДД. Знак5.45уста­новлен с нарушением требований ПДД. Граница застройки находится в нескольких сотнях метров от указанного зна­ка и от места, где я был остановлен сотрудником ГАИ. По указанным причинам считаю себя невиновным в нарушении ПДД».

Перед началом рассмотрения дела судьей в таких случа­ях имеет смысл подать ходатайство об истребовании из со­ответствующей дорожной службы документов об установ­ке дорожных знаков с указанием подробного места их уста­новки. Можете в качестве доказательств приложить соб­ственные видео или фотоматериалы. И ходатайствуйте о закрытии дела за отсутствием состава административного правонарушения.

Как всегда, наша славная Госавтоинспекция очень лю­бит расставлять ловушки для водителей. Хотим рассказать об очередной. Наверняка, многие водители помнят, как весной2009года Кабинет Министров вознамерился задобрить водителей путём, увеличения скорости на дорогах. Мно­го спорили и обсуждали. В итоге Кабмин частично увели­чил скорость на некоторых трассах до ПО км/час и пору­чил ГАИ изучение вопроса увеличения скоростного режи­ма в населённых пунктах там, где позволяет дорожная об­становка.

И вот он, долгожданный результат научных изысканий Госавтоинспекции. В столице появились скоростные зна­ки«80».Для Киева это не новшество. На проспекте Побе­ды, имеющим четыре-пять полос для движения в каждом направлении и конструктивный элемент между ними в ви­де железного ограждения, когда-то стояли знаки«90».Води­тели хорошо это помнят и не хотели замечать, что эти зна­ки давно исчезли. Большинство двигалось и двигается по проспекту именно с такой скоростью. Да и что могут сде­лать гаишники, когда автомобили двигаются плотным по­током и вытащить нарушителя из него просто нереально? В ГАИ тоже думали над этим и придумали. С одной стороны, выполняется распоряжение Кабмина, с другой,-водители начнут добровольно сознаваться в допущенном нарушении. А это, для инспектора ГАИ, самое главное-исчезает необ­ходимость сбора доказательств.

Как поётся в песне «наша служба и опасна и трудна». Все трудности по сбору доказательств вины водителя оказа­лись позади, как только на проспекте появились знаки«80». Счастливые киевляне, вспомнив старые времена, добавили к 80-ти безнаказанные20км/час и с ветерком начали... по­падать в руки счастливым гаишникам. И, как говорят, тё­пленькими, с полным и чистосердечным признанием своей вины. Возникает примерно следующий диалог:

- Нарушаем? -Нет!

- А с какой скоростью вы двигались?

- Девяносто, вон знак«80»,а за «двадцатку» наказание не предусмотрено.

- Да нет, предусмотрено. Только не за нарушение ско­ростного режима, а за нарушение требований дорожного знака. Так что, будем выписывать постановление на уплату штрафа.

Как правило, в такой ситуации водитель не сразу пони­мает, что происходит. После проведения разъяснительной работы со стороны гаишника он добровольно соглашается на уплату штрафа. Деваться то ведь некуда, только что во­дитель добровольно признал, что двигался со скоростью90 км/час.

А теперь поясним ситуацию.

Во-первых, никаких правил, разрешающих водителю двигаться со скоростью превышения до20км/час нет. Про­сто в КоАП отсутствует наказание за этот вид нарушения. Подчёркиваем слово «нарушение». У инспектора ГАИ есть полное основание для остановки вашего автомобиля со все­ми вытекающими последствиями-проверка документов, осмотр автомобиля. Кстати, с введением в действие с26ию­ня Приказа МВД№111п.16.1.1Инструкции инспектор ГАИ теперь может проверить документы даже у ваших пассажи­ров. В случае, когда на городской магистрали установлен знак«80»у инспектора ГАИ исчезают законные основания для остановки вашего автомобиля за превышение официаль­но разрешённой скорости в населённых пунктах- 60км/час.

Во-вторых, многие водители неверно трактуют знак «80»,считая, что это разрешённая максимальная скорость. Поэтому и добавляют к нему20«ненаказуемых». А те­перь цитата из ДСТУ4100-2002:«Знак3.29 «Обмежен­ня максимальної швидкості»повинензастосовуватись, щоб заборонити рух всіх транспортних засобів з більшою швидкістю, ніж зазначено на знаку, у разі потреби введен­ня на ділянці дороги іншої максимальної швидкості, ніж на попередній ділянці».Практически тоже самоесказаноив ПДД. Читайтевнимательнослово «Заборонити»,оно ведь дажепонаписанию отличается от слова«Дозволити»,а по смыслу, тем более. Так что в данном случае у инспектора ГАИ есть все основания для вынесения наказания именно за невыполнение требований дорожного знака, предусмо­тренного частью1Статьи122КоАП, со всеми вытекаю­щими последствиями, которые описаны в начале данного раздела.

В-третьих, противоядие на этот случай тоже есть. Га­ишникам, как всегда, нужны доказательства вины води­теля. В дневное время суток проспект Победы пустым ни­когда не бывает, там постоянно двигается поток автомоби­лей. Без радаров с лазерным прицелом доказать принадлеж­ность скорости тому или иному автомобилю практически невозможно, если только сам водитель добровольно не при­знается в нарушении. Таких радаров в Украине пока нет! Автоматических радаров тоже нет! Установленные камеры предназначены лишь для наблюдения и скорость не фик­сируют (во всяком случае, пока что). А в тёмное время су­ток тот же «ВИЗИР» неэффективен, он не имеет инфракрас­ной вспышки, поэтому слеп и не видит номерных знаков ав­томобилей. Правда, гаишники могут использовать функ­цию видеосъёмки-один из них будет вас снимать с момен­та фиксации скорости, а другой-останавливать. От тако­го доказательства отвертеться будет сложно. Так что будьте особо бдительны в тёмное время суток, когда на проспектах со знаком«80»очень мало машин. Именно эта пора, как и для отлова водителей «под мухой», является «золотой» для гаишников.

Можно немного добавить «противоядию». Помните, что в новой редакции ПДД появился пункт12.10,который оговаривает случаи дополнительного ограничения скоро­сти. Знаки3.219и3.31могут устанавливаться исключитель­но в случае проведения дорожных работ. В случае, когда знаки ограничения скорости установлены без проведения дорожных работ, водитель не может быть привлечён к от­ветственности за превышение установленных ограничений скорости. На проспекте Победы знаки «дорожные работы» отсутствуют. Именно поэтому ГАИ и наказывает водите­лей не за скорость, а за невыполнение требований дорож­ных знаков. А вот на эти знаки стоит посмотреть повнима­тельней. Констатируем факт-установленные летом2009 года на проспекте Победы в городе Киеве дорожные знаки 3.29не обладают светоотражающими свойствами, не име­ют внутренней или внешней подсветки. Таким образом, они не соответствуют требованиям ДСТУ4100по обеспече­нию безопасности дорожного движения. На этот счёт мож­но предъявлять претензии уже к самой Госавтоинспекции. А вот теперь ВНИМАНИЕ!

Если вы попали в такую ситуацию, сосредоточьтесь на протоколе. Как можно меньше говорите с инспектором ГАИ и дайте ему полную свободу по составлению протоко­ла. Дайте ему возможность сделать запись, что вы наруши­ли требование дорожного знака. Сидите и выжидайте, на­беритесь терпения. Вы попали в ловушку и ваша задача-успешно из неё вынырнуть. Прокол принесли, вниматель­но читайте написанное инспектором. Увидели желанную фразу? А теперь за дело, смело вписывайте в свои поясне­ния: «С обвинениями не согласен, требования знака не на­рушал, поскольку сам знак не видел. При подробном изуче­нии дорожной обстановки, я визуально обнаружил, что сам знак не обладает светоотражающими свойствами, не имеет внешнего или внутреннего освещения. Рассмотрения дела прошу перенести в суд по месту моего жительства для вы­яснения обстоятельств соответствия дорожного знака тре­бованиям Госстандартов по обеспечению безопасности до­рожного движения...»

Теперь наступает очередь гаишника по разгадыванию головоломок. Обвинить теперь вас в нарушении скорости движения, он уже не может. Как говорят «а у нас все хо­ды записаны». Вряд ли он отважится на составление друго­го протокола. И помните, что данная рекомендация может сработать лишь в тёмное время суток.

О том, как бороться со знаками, ограничивающими скорость движения, вы узнаете из следующего раздела.

НАРУШЕНИЯ ТРЕБОВАНИЙ ДОРОЖНЫХ ЗНАКОВ И РАЗМЕТКИ

Штраф составляет от255до340грн. Если при этом воз­никла аварийная ситуация-штраф увеличивается от 680до850грн. Или лишение права управления на6-12ме­сяцев.

Немного отвлечемся от особенностей украинского за­конодательства и совершим небольшую экскурсию в исто­рию.

В1903г. на дорогах Российской империи применялось всего 4дорожных знака. Сегодня их насчитывается более двух с половиной сотен, и они подробно регламентируют практически все стороны дорожного движения.

Первые дорожные указатели появились практически одновременно с возникновением дорог. Для обозначения маршрута первобытные путешественники надламывали су­чья и делали метки на коре деревьев, устанавливали вдоль них камни определенной формы.

Следующим шагом стало придание придорожным со­оружениям конкретной формы, чтобы выделить их на фо­не окружающего пейзажа. С этой целью вдоль дороги ста­ли ставить скульптуры (к примеру, половецкая баба) или на камнях делали надписи с названием населенного пункта, в который ведет дорога.

Впервые система дорожных указателей возникла в древнем Риме в III веке до нашей эры. На основных дорогах римляне устанавливали мильные столбы цилиндрической формы, с высеченным на них расстоянием от Римского фо­рума. Именно эта система получила широкое распростране­ние во многих странах.

Не стала исключением и Россия, где в XVI в. по ука­занию царя Федора Ивановича на дороге, ведущей из Мо­сквы в царское имение Коломенское, были установлены верстовые столбы высотой около4мс орлами наверху. Петр I повелел своим указом «ставить верстовые стол­бы крашенные и подписанные цифрами, ставить по вер­стам на перекрестках руки с надписанием, куда которая лежит».

Со временем на столбах стали указывать расстояние, название местности и границы владений. Верстовые столбы красили в черные и белые полоски, обеспечивавшие луч­шую их видимость в любое время суток.

Появление на дорогах первых самодвижущихся экипа­жей потребовало коренных изменений организации дорож­ного движения. Как бы несовершенны ни были первые ав­томобили, но они двигались гораздо быстрее конных экипа­жей. Водитель автомобиля должен был реагировать быстрее на возникающую опасность, чем кучер.

Аварии, случавшиеся с автомобилями, были не столь часты, но зато имели большой резонанс в общественном мнении ввиду своей уникальности. А на общественное мне­ние необходимо реагировать.

Сочетание вышеперечисленных условий привело к тому, что в1903году на улицах Парижа появились первые дорож­ные знаки: на черном или синем фоне квадратных вывесок белой краской были нарисованы символы-«Крутой спуск», «Опасный поворот», «Неровная дорога». Спустя5лет поя­вился еще один знак-«Пересечение с железной дорогой».

Стремительное развитие автомобильного транспор­та ставило перед каждой страной одни и те же задачи: как улучшить организацию движения и безопасность проезда. Для решения этих вопросов, начиная с1909года, предста­вители европейских стран регулярно собираются в Париже на конференцию по автомобильному движению, где и при­нимают изменения в «Международную конвенцию относи­тельно передвижения автомобилей», регламентирующую основные принципы дорожного движения и требования к автомобилю.

Вернемся к нашей теме. Требования дорожных знаков и разметки, в целях Вашей же безопасности, надо выпол­нять. Но зачастую мы сталкиваемся с ситуацией, когда вы­полнить их невозможно, потому что их не видно. Напри­мер, разметка покрыта снегом, затерта колесами автомоби­лей, а дорожный знак скрылся за ветками деревьев или гру­зовиком, стоящим на обочине или двигающимся по правой полосе дороги.

Если вы столкнетесь с такой ситуацией и по факту на­рушения будет составляться протокол,-обязательно ука­жите в объяснении на причины, которые помешали уви­деть дорожную разметку или знак. Их существование необ­ходимо также доказать в суде. Как это сделать? Лучше всего сделать фотографию. Это самый простой и короткий путь. В случае, если фотоаппарата не оказалось под рукой, а раз­метка была покрыта снегом, обратитесь в суд, который бу­дет рассматривать дело, с ходатайством об истребовании справки из метеослужбы о том, наблюдались ли осадки в виде снега в данной местности в конкретный день. При по­ложительном ответе отрицать, что снег скрывал разметку, будет невозможно. Аналогично нужно вести себя и в ситу­ации, когда вы вынужденно нарушили требования дорож­ной разметки в темное время суток, да еще и в дождливую погоду.

Иногда можно услышать позицию инспектора ГАИ: «А вы что, не знаете, что здесь сплошная линия?» Ответ ваш должен быть достаточно прост: «Как водитель, в своих дей­ствиях я должен руководствоваться тем, что вижу. А дан­ную разметку в условиях существующего дорожного движе­ния я не вижу».

Если дорожный знак закрыт ветвями дерева, а у вас опять не оказалось под рукой фотоаппарата, можете дей­ствовать аналогично. Письменно обращайтесь в дорожно-эксплуатационную службу и организацию, ответственную за состояние зеленых насаждений. По Закону Украины «Об обращениях граждан» организация, получившая такой запрос, обязана письменно на него ответить. Если же повест­ка из суда придет раньше, можно обратиться с ходатай­ством о перенесении заседания в связи с ожиданием отве­та из соответствующих организаций, который может послу­жить доказательством вашей невиновности.

Нередко знак невозможно заметить из-за припаркован­ного крупногабаритного транспортного средства. В таком случае в объяснении к протоколу пишите: «Дорожного зна­ка не видел, т.к. он был закрыт крупногабаритным транс­портным средством». Укажите марку и номер автомобиля, припаркованного с нарушением п.15.9ПДД .

Во всех этих случаях судье, рассматривающему дело, вы должны заявить ходатайство о прекращении дела за отсут­ствием состава административного правонарушения. Такое ходатайство, если оно подкреплено доказательствами, суду трудно не удовлетворить.

И все же, дабы не тратить время и средства на сбор до­казательств вашей невиновности, возите в своей машине фотоаппарат или купите мобильный телефон с таковым. И не стесняйтесь фотографировать-ведь Вы собираете дока­зательства в свою пользу. Уверены, что сам факт проведе­ния фотосъемки немного охладит пыл сотрудников ГАИ в стремлении вас наказать и зачастую может послужить при­чиной для вашего выигрыша в поединке на дороге.

ПОМНИТЕ!Наиболее частой причиной нарушения требований дорожных знаков и разметки является не ха­латность водителей, а безалаберность дорожных служб, от­вечающих за установку этих знаков. Госавтоинспекция при этом является пассивным пособником этих нарушений, по­скольку именно в ее функции входит контроль за соблюдением норми стандартовввопросах обеспечения безопас­ности дорожного движения, контроль за исполнением соб­ственниками автодорог требований безопасности дорожно­го движения. Об этом прямо сказано в «Положении о Госу­дарственной автомобильной инспекции Министерства вну­тренних дел», утвержденного Постановлением КМУ№341 от14.04.1997г.

В Госавтоинспекции вопросами контроля занимаются специализированные отделы, сотрудники которых на доро­гах не стоят. Инспекторы ГАИ, с которыми приходится об­щаться водителям, вряд ли знают требования норм, стан­дартов и ГОСТов, которым должны соответствовать дорож­ные знаки, световые сигналы (светофоры) и дорожная раз­метка. Их функция заключается в ином-следить за тем, чтобы вы соблюдали требования дорожных знаков и раз­метки и, в случае чего, наказывать вас.

Но разве вы должны нести ответственность за то, что дорожный знак висит за ветвями деревьев, его не видно в темное время суток, или он скрылся за попутным автомо­билем? Неужели вы достойны наказания за то, что в лучах солнечного света не видите сигналы светофора, что дорож­ная разметка затерта колесами автомобилей или не видна в ночное время суток?

Именно поэтому вы должны знать о том, какие же тре­бования предъявляются к дорожным знакам, световым сиг­налам и дорожной разметке. Они являются основой для ва­шего поединка с инспектором ГАИ и успешной защиты в суде.

Все они четко оговорены в международной Конвенции «О дорожных знаках и сигналах», участником которой яв­ляется и Украина, взявшая на себя международные обяза­тельства по их выполнению.

Какие ж требования предъявляются к дорожным зна­кам, светофорам и разметке? Приводить все мы не будем, их слишком много и вы можете самостоятельно ознако­миться с ними. Приведем лишь те, которые наглядно про­демонстрируют пренебрежение собственниками дорог меж­дународных требований и пояснят причины многих нару­шений.

Статья6Конвенции определяет установку знаков«... таким образом, чтобы их легко и своевременно могли рас­познать водители, для которых они предназначены. Любой знак, установленный на стороне дороги, соответствующей направлению движения, должен быть повторен над проез­жей частью или на противоположной стороне дороги, если местные условия таковы, что этот знак может быть во­время не замечен водителями транспортных средств, для которых он предназначен».

Статья7Конвенции рекомендует «...предусмо­треть в национальном законодательстве следующее; для того чтобы дорожные знаки, в частности предупреждаю­щие знаки и знаки, означающие обязательное предписание, за исключением знаков, регламентирующих остановку или стоянку на освещенных улицах населенных пунктов, были лучше видны и могли легче читаться ночью, следует осве­щать их или пользоваться светоотражающими материа­ламиили приспособлениями, при условии, что это не приво­дит к ослеплению пользователей дороги».

Статья15Конвенции говорит, что «...предварительные указатели направлений устанавливаются на таком рассто­янии от перекрестка, которое обеспечивает их максималь­ную эффективность, как днем, так и ночью, с учетом усло­вий дороги и движения, и обычной скорости транспортных средств и расстояния, с которого виден этот знак. Это рас­стояние должно составлять не менее50мв населенных пун­ктах, но на автомагистралях и на дорогах со скоростным движением оно должно составлять не менее500м».

Статья29Конвенции рекомендует «...применять све­тоотражающую дорожную разметку для движущихся транспортных средств в тех случаях, когда этого требует интенсивность движения, и при плохой освещенности или при полном отсутствии освещения».

Статья31Конвенции оговаривает требования к участкам проезжей части дороги, на которых произво­дятся ремонтные работы. «Они должны ясно обозначать­ся сигнальными знаками: устанавливаются прерывистые или сплошные барьеры, окрашенные чередующимися бе­лыми и красными, желтыми и красными, черными и белы­ми или черными и желтыми полосами, и, кроме того, но­чью, если барьерам не приданы светоотражающие свойства, устанавливаются огни и светоотражающие приспособле­ния. Светоотражающие приспособления и немигающие огни должны быть красного или темно-желтого цвета, а мигаю­щие огни-темно-желтого цвета».

Мы думаем, что этих примеров вполне достаточно для того, чтобы понять-нарушение водителями требований дорожных знаков или разметки довольно часто происходит из-за их несоответствия требованиям международных норм и стандартов.

А теперь ВНИМАНИЕ!!! Как мы уже сказали, Украина при­соединилась к требованиям Конвенции и обязалась их вы­полнять. Следовательно, дорожные знаки, разметка и све­товые знаки (светофоры) должны соответствовать требова­ниям международного документа. На самом деле это не так! В Украине существует три основных документа, в которых изложены требования к дорожным знакам, разметке и све­тофорам. И называются они ДСТУ- «Державнийстандарт України»

1. ДСТУ4100-2002 -дорожные знаки

2. ДСТУ2587-94 -дорожная разметка

3. ДСТУ4092-2002 -светофоры дорожные

Эти стандарты едины в одном-в них сказано, что они полностью соответствуют требованиям международной Конвенции. Однако это не совсем так!

Обратите внимание на число- 2002.Оно означает, что эти стандарты начали действовать в Украине с2002года. До этого действовал иной стандарт. И назывался он так- Межгосударственный стандарт ГОСТ23457-86«Техниче­ские средства организации дорожного движения. Правила применения». А теперь сравним содержание одной и той же статьи, но из разных стандартов. В редакции старого ГОСТа она звучит следующим образом: «На дорогах с двумя и бо­лее полосами для движения в одном направлении знаки с уче­том характера содержащейся на них информации и мест­ных условий должны дублироваться, если они могут быть своевременно не замечены водителями из-за крупногабарит­ных транспортных средств, движущихся по правым поло­сам проезжей части».

А вот редакция современная: «На дорогахз двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки можуть дублюватись. Необхідність дублювання знаків визначають залежно від конкретних дорожніх умов».

Если вы сравните эти два текста с редакцией Ст.6Кон­венции, то обнаружите, что современная украинская ре­дакция не соответствует ее требованиям. Кто и зачем это сделал? Изменения в стандарты вносил никто иной, как на­ша родная Госавтоинспекция. А вот зачем? Вывод напраши­вается сам собой-для того, чтобы водители не смогли уви­деть дорожный знак из-за крупногабаритного транспортно­го средства, двигающегося по правой полосе, со всеми вы­текающими последствиями.

При подъезде к большинству крупных населенных пун­ктов, дороги начинают приобретать цивилизованный вид-появляется две и более полосы для движения в каждом на­правлении. А вот дорожный знак с названием населенного пункта стоит всегда только с правой стороны дороги, что дает водителю все основания заявлять: «Знак не видел, по­скольку в этот момент совершал опережение крупногаба­ритного транспортного средства. Поэтому двигался со ско­ростью, разрешенной ПДД за пределами населенных пун­ктов, а именно- 90км/час».

Если инспектор ГАИ с этим согласится, но намекнет, что при подъезде к городу и слева, и справа стояли знаки, ограничивающие скорость, водитель может заявить: «Знаки действительно видел, и я выполнил их требования до бли­жайшего перекрестка, как того и требуют ПДД».

Если вас решили наказать за нарушение требований до­рожных знаков или разметки, и все аргументы исчерпаны, выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) Не соглашайтесь с инспектором ГАИ, требуйте со­ставления протокола.

2) Произведите фотосъемку дорожной обстановки (разметки, знака и т.д.).

3) В пояснениях к протоколу пишите: «Требования до­рожного знака (разметки) не смог выполнить, поскольку его (ее) не видел в момент управления транспортным сред­ством. Возможной причиной является несоответствие до­рожного знака (разметки) требованиям ДСТУ. Для выясне­ния данного обстоятельства, подробного анализа ситуа­ции, приведшей к нарушению, и сбора доказательств прошу рассмотрение дела отложить и передать его на рассмотре­ние суда по месту моего жительства (пребывания)».

4) При обжаловании постановления загляните в ДСТУ. Вы можете обнаружить, что сам дорожный знак, место его расположения или дорожная разметка, не соответствуют его требованиям. Это и будет доказательством вашей пра­воты.

Далее мы приведем наиболее интересные требования стандартов, а с полным содержанием вы сможете ознако­миться в Приложении.

- Технические средства организации дорожного дви­жения, применение которых было вызвано причинами вре­менного характера-дорожно-ремонтные работы, сезон­ные особенности движения и т.п., должны быть немедлен­но демонтированы после устранения указанных причин.

- В одном поперечном сечении дороги допускается уста­навливать не более трех знаков, без учета дублирующих зна­ков и знаков дополнительной информации (табличек).

- Знаки, установленные на дороге последовательно, за исключением знаков, установленных на перекрестке, долж­ны быть расположены вне населенных пунктов на расстоя­нии не менее50м, а в населенных пунктах-не менее25мдруг от друга.

А вот требования стандартов, которые далеко не всег­да соблюдаются:

- Знаки со световоз вращающей поверхностью должны применяться на участках дорог без стационар­ного освещения, знаки с внутренним и внешним осве­щением-на участках дорог со стационарным освеще­нием.

- Знаки со световозвращающей поверхностью допуска­ется применять на участках дорог со стационарным осве­щением, если обеспечивается видимость знаков с расстоя­ния не менее100м.

Дорожная разметка, или вернее сказать, ее качество за­служивает отдельного внимания. Поэтому мы расскажем об основных требованиях ДСТУ к ней. Во-первых, о видимо­сти разметки. Стандарты предписывают следующую види­мость разметки:

Примечание: Расстояние видимости определяется с высоты1,2метра (уровень глаз водителя) подуровнем проезжей части, с автомобиля, который стоит на сухой поверхности, при метеорологическом расстоянии видимости не менее1000метров.

Думаем, что комментарии здесь излишни. Напрашивается лишь вопрос-как можно выполнять требования того, чего не видно? 

Приведем и другие основные требования к дорожной раз­метке:

-На участках дорог, где дорожная разметка, определяющая режим движения, трудно различима: снег, грязь и т.п., или не мо­жет быть восстановлена, должны быть установлены соответ­ствующие по значению дорожные знаки.

- На дорогах государственного значения горизонтальная раз­метка должна быть световозвращающая, а на других-преиму­щественно световозвращающая.

- Для увеличения расстояния видимости горизонтальной разметки в темное время суток, на участках дорог, которые не имеют стационарного электрического освещения, к разметоч­ным материалам необходимо добавлять световозвращающие добавки (стеклянные микрошарики) или придавать поверхности грубошерстную форму. Поверхность «кнопок» должна быть све-товозвращающей.

Дорожная разметка, которая нанесена на наших дорогах, соответствует требованиям ДСТУ только на протяжении вес­ны, после обновления. Но это не касается ее светоотражающих свойств, что дает вполне законные основания утверждать: «Раз­метку не видел».

Выше приведенные РЕКОМЕНДАЦИИ применимы и к светофо­рам. К примеру, вы знаете, сколько по времени должен мигать зе­леный свет перед переключением на желтый-не менее3секунд. Сколько видов светофоров существует-пятьдесят шесть! Где, как и какие из них должны устанавливаться? Какая должна быть осе­вая сила света? Какие требования к доминантной длине волны из­лучения? Вы знаете, что солнечные лучи не должны влиять на раз­личение водителем сигналов светофора?

Все требования к светофорам оговорены в ДСТУ4092-2002 «Национальный Стандарт Украины «Светофоры дорожные».

Мы не призываем вас изучать содержание всех требований к светофорам. И рассказываем все это для того, чтобы вы четко по­нимали-обвинения инспектора ГАИ по поводу проезда на запре­щающий сигнал светофора, еще не означает вашу вину. Вполне возможно, что сам светофор не соответствует требованиям стан­дарта и, таким образом, не обеспечивает безопасности для участ­ников дорожного движения.

Говоря о дорожных знаках, отметим еще одно явление-«не­ уставные» дорожные знаки. Что это такое? Чаще всего, это ком­бинация дорожных знаков и различных табличек к ним. К при­меру, висит знак «Движение запрещено», табличка снизу гласит: «Транзит». Или, например, знак «Остановка запрещена» снабжен табличкой «Кроме автомобилей...», далее название соседней фир­мы или учреждения. Противоположный пример-висит знак «Ме­сто для стоянки», под ним опять табличка «Только для автомоби­лей...»,и вновь указываются избранные.

За нарушение требований таких знаков сотрудники ГАИ пы­таются сплошь и рядом наказывать водителей, часто-успешно. Как быть в таких случаях?

Ответ на этот вопрос дает Ст.41 Закона Украины «О дорож­ном движении»: «Вопросы организации движения и его безопасно­сти регулируются Правилами дорожного движения, утверждаемы­ми Кабинетом Министров Украины».

Обращаемся к ПДД, которые дают исключительный перечень дорожных знаков. Внимательно изучаем раздел7в Приложении к ПДД, который так и называется «Таблички к дорожным знакам». Там же указано, какие именно таблички и с какими дорожными знаками применяются. Упомянутых выше сочетаний нет!!! Един­ственная табличка, которая дает исключения из правил в некото­рых случаях-«Инвалид».

Подобные знаки являются творческой инициативой местных властей, которая теоретически не могла обойтись без согласования с Госавтоинспекцией. Но, к сожалению, и тех и других, в ПДД есть пункт32.«Отдельные вопросы дорожного движения, требующие согласования с Госавтоинспекцией», где случаи установки «неу­ставных дорожных знаков» не предусмотрены.

Как мы уже сказали, вопросы организации движения отнесе­ны к ПДД непосредственно Законом. Это значит, что никто-ни ГАИ, ни местные власти-не имеют права придумывать что-то но­вое, ПДД не предусмотренное. Это вытекает из Ст.19Конститу­ции, согласно которой должностные лица государственных орга­нов власти обязаны действовать только в пределах и способами, прямо установленными Законом.

Таким образом, ни местные власти, ни ГАИ не имели права устанавливать дорожный знак, снабженный непредусмотренной никакими нормативными актами табличкой и, тем более, не име­ют права составлять протоколы за нарушение требований таких знаков.

По этой причине если даже и существуют какие-либо ведом­ственные акты, разрешающие установку непредусмотренных ПДД знаков, и сотрудники ГАИ, и участники движения обязаны руко­водствоваться не ими, а требованиями ПДД и, в конечном счете, Закона.

Что делать, если вас обвинят в невыполнении требований, снабженных незаконными табличками знаков?

Прежде всего, достаньте ПДД, которые всегда нужно иметь в машине, и предложите инспектору ГАИ показать вам соответству­ющую табличку: «Вот когда покажете, тогда я и признаю, что ва­ши требования и требования знака-законны, а я нарушил Пра­вила». С перечнем табличек ознакомьтесь заранее, чтобы не посра­миться. Если инспектора ГАИ не удовлетворили ваши пояснения и он составляет протокол, выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1)В объяснениях к протоколу укажите: «Свою вину не при­знаю, потому что табличка, которой снабжен знак, не предусмо­трена ПДД, а следовательно, ее установка, а также требования инспектора противоречат ст.19,ч.1 ст.16,ч.2 ст.41 Закона «О дорожном движении».

2)После этого заявляйте ходатайство в суд о прекращении дела. Вряд ли судья, который будет рассматривать дело, сможет признать вас виновным в нарушении ПДД и применить меру ад­министративного воздействия.

Отдельно стоит остановиться на «неуставном» примене­нии знака, запрещающего въезд и именуемого в простонародии «кирпич». Его можно увидеть где угодно-над дворовы­ми арками, при подъездах к админзданиям, на лесных дорогах и т.д. Неуставное применение этого знака, как правило, свя­зано с желанием определённой группы лиц ограничить въезд на свою территорию посторонним посетителям. Поэтому, вы должны знать-требования по установке этого знака чётко оговорены требованиями Госстандарта-ДСТУ4100-2002 -дорожные знаки, п.10.5.20.Процитируем их: «Знак3.21при­меняется для запрета въезда всех транспортных средств в слу­чаях, когда необходимо:

- упредить встречное движение транспортных средств на участках дорог с односторонним движением;

- упредить въезд транспортного средства навстречу обще­му потоку на дорогах, обозначенных знаком5.8.«Дорога с полосой для движения маршрутных транспортных средств»;

- организовать отдельный въезд и выезд на площадках для стоянки автомобилей, площадках для отдыха, АЗС ит.д.

- запретить въезд на отдельную полосу для движения».

Вот и всё, иных случаев установки этого знака не предусмо­трено. То же самое касается и знака «Остановка запрещена». Пункт 10.5.29ДСТУ предписывает, что при наличии двух полос и более для движения в одном направлении знак устанавливается лишь в тех местах, где интенсивность движения автомобилей может соз­дать повышенную опасность столкновений. Интенсивность дви­жения определяется количеством проехавших за один час автомо­билей и составляет от300до600авт/час, в зависимости от катего­рии дороги.

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ОСТАНОВКИ И СТОЯНКИ

Штраф составляет от255до340грн. Если при этом возникла аварийная ситуация-штраф увеличивается от680до850грн. Или лишение права управления на6-12месяцев.

Часто причиной недоразумений между водителем и сотруд­никами ГАИ выступают вопросы, связанные с остановкой и сто­янкой. В городах нарушение правил остановки и стоянки является одним из наиболее распространенных нарушений ПДД-действи­тельных или мнимых. Правила остановки и стоянки подробно из­ложены в п.15ПДД.

Изменения в КоАП у сотрудников ГАИ отобрали полномо­чия изымать номерные знаки с целью «обеспечения оформления нарушений», и острота проблемы снизилась. Ведь номерные зна­ки снимали именно с автомобилей, припаркованных с нарушени­ем ПДД, в результате чего владелец на длительное время терял воз­можность пользоваться машиной.

Сейчас речь идет только об административном взыскании за нарушение ПДД и возможной блокировке или эвакуации автомо­биля, особенности которой мы подробно уже рассмотрели. Одна­ко и в этом вопросе со стороны работников ГАИ бывают необъек­тивные обвинения в адрес водителей.

Напомним вам разницу между терминами «остановка» и «стоянка». Согласно п.1.10ПДД, «остановка-это прекращение движения транспортного средства на время до5минут или бо­лее, если это необходимо для посадки (высадки) пассажиров или за­грузки (выгрузки) груза, выполнения требований ПДД (предостав­ления преимущества в движении, выполнение требований регули­ровщика, сигналов светофора и т.п.)». Соответственно, «стоянка -прекращение движения на время более5минут по причинам, не связанным с посадкой (высадкой) пассажиров или загрузкой (выгруз­кой) груза, выполнением требований ПДД (предоставление преиму­щества в движении, выполнение требований регулировщика, сигна­лов светофора и т.п.)».

Все дело в том, что на практике встречаются ситуации, ког­да водителя наказывают за стоянку в месте, где она запрещена, но разрешена остановка. И вот здесь инспектор, составивший прото­кол, должен предоставить доказательства того, что «прекращение движения» длилось более5минут и не было связано с погрузкой-выгрузкой.

Реально такие доказательства предоставить практически не­возможно, если только автомобиль не завален по самые ручки две­рей снегом, выпавшим неделю назад... В спорных случаях вы мо­жете указать в своих объяснениях к протоколу, что остановка про­должалась менее5минут и была связана с погрузкой-выгрузкой, а потому стоянкой не являлась. Доказать обратное инспектору ГАИ вряд ли удастся.

Нужно помнить и о том, что действие знаков «Остановка за­прещена» и «Стоянка запрещена» распространяется только на ту сторону дороги, на которой они установлены. В случае предъявле­ния претензий со стороны сотрудника ГАИ и составления прото­кола вы должны указать в своих пояснениях, что остановились на другой стороне дороги, а не на той, что обозначена знаком, и со­слаться на соответствующее положение ПДД. Главное, чтобы на дороге не было сплошной линии и она не примыкала к бульвару. В условиях, когда дорожная разметка скрыта грязью или снегом, вы можете при крайней необходимости не соблюдать это требо­вание. Тогда в своих пояснениях к протоколу не забудьте указать, что, паркуя свой автомобиль на противоположной стороне дороги, вы не увидели дорожную разметку, которая оказалась под снегом (другие варианты-стерта, не видна в темное время суток ит.д.).

Перечень мест, где запрещена остановка или стоянка, приве­денный в ПДД, является исключительным. Во всех остальных слу­чаях ограничения на остановку или стоянку могут вводиться толь­ко средствами регулирования движения-дорожными знаками или разметкой.

Отдельная тема-это стоянка транспортных средств в жи­лых районах. Что особенно актуально в крупных городах, где боль­шинство автомобилей, частных владельцев, не обеспечены гаража­ми или охраняемыми стоянками.

Правда, рейды ГАИ с целью наказания за нарушение правил стоянки владельцев автомобилей, хранящих их возле домов, сей­час редкость. Но достаточно распространенным является дру­гое явление: если машину обворовали или изуродовали, вызван­ные сотрудники милиции пытаются выставить в роли нарушите­ля ПДД самого потерпевшего, свалив на него хотя бы часть ответ­ственности. Помогает в этом формулировка п.26.2 ПДД, согласно которой в жилой зоне запрещается стоянка транспортных средств вне специально отведенных мест и такое их расположение, кото­рое затрудняет движение пешеходов и проезд оперативных или специальных транспортных средств. Применение такой форму­лировки дает возможность сотрудникам милиции считать стоян­ку практически в любом месте жилого района нарушением ПДД-и действовать соответственно. Правы ли они в этом? Давайте по­смотрим. В любом жилом районе имеются асфальтированные пло­щадки, которые предназначены специально для стоянки транс­портных средств и ни для чего иного. Это и есть «специально от­веденные места». Дорожными знаками они обычно не обозначе­ны. Но ПДД и не требуют, чтобы такие места в пределах жилых зон были обозначены средствами регулирования дорожного дви­жения. Потому на этих площадках стоянка транспортных средств будет законной.

Кроме того, что такое жилая зона? п.1.10 ПДД дает такое определение: «Жилая зона-дворовые территории, а также ча­сти населенных пунктов, обозначенные дорожным знаком5.31». Раздел5Приложения1к ПДД уточняет: «Отдельные дворовые территории знаками5.31и5.32не обозначаются, но в них дей­ствуют требования раздела26настоящих Правил» (т.е. правила движения в жилой зоне).

Сотрудники милиции любую территорию, расположенную невдалеке от жилых домов, считают «отдельной дворовой тер­риторией», со всеми вытекающими последствиями. Однако это не так.

Большинство населения крупных городов проживает в со­временных жилых массивах, которые представляют собою слож­ное переплетение проездов, территорий школ, детских садов, зе­леных зон и стоящих между ними жилых домов и других зданий, обеспечивающих инфраструктуру-медицинских, коммуналь­ных, торговых учреждений... Архитектура подобных массивов такова, что выделить «отдельные дворовые территории» невоз­можно. Такой жилой массив-никак не «дворовая территория». Это-часть населенного пункта. Она, не будучи обозначена со­ответствующими дорожными знаками (чего, как правило, не бы­вает), статуса жилой зоны в соответствии с ПДД не имеет. Здесь действуют общие правила, предусмотренные для движения в на­селенных пунктах.

В случае конфликта с сотрудниками милиции по поводу сто­янки в таком месте выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

В объяснении к протоколу пишите: «Место, где припаркован мой автомобиль, не является жилой зоной, поскольку не обозначе­но дорожными знаками «Жилая зона». Данная территория не яв­ляется «отдельной дворовой территорией», поскольку не отделе­на от всей остальной территории жилого массива никакими архи­тектурными, инженерными или иными сооружениями, и провести границы между такими территориями в данном районе невозмож­но. По указанной причине считаю, что правил движения и стоянки в жилой зоне я не нарушал».

Кстати, в ПДД нет запрета на остановку или стоянку за пре­делами дороги, например, в так называемых «зеленых зонах» и т.п. Водитель, припарковавший свой автомобиль в подобном ме­сте, предстает нарушителем ПДД лишь в одном случае-если на въезде на такую территорию имеется знак, запрещающий дви­жение или въезд. Если же автомобиль заехал в такую зону за­конно, то и стоянка там будет законной, но только с точки зре­ния ПДД. Квитанцию на уплату штрафа могут прислать работ­ники зеленстроя. К ней же будет приложена фотография-авто­мобиль на зеленой травке. И это будет законно-еще в2005году был принят Закон «О благоустройстве населенных пунктов». Ви­новники повреждения «объектов благоустройства» должны воз­мещать причиненный ущерб. Рассчитывается он очень просто: стоимость стандартных семи квадратов поврежденного газона, что составляет примерно454грн. Даже отсутствие травы не по­может в таком случае-ведь машины укатывают землю, и, есте­ственно, там травка не вырастет. Именно так рассуждают озеле­нители, взыскивая платежи с помощью исполнительной службы после решения суда.

И еще одна интересная особенность этого вопроса. Если вы запарковали свой автомобиль не под самым носом у инспектора ГАИ, он, как правило, не видит, кто управлял автомобилем в мо­мент парковки, т.е. в момент совершения правонарушения. И вот тут ситуация может развиваться, как и в случае фотофиксации на­рушений. Выйдя из магазина, вы подходите к своему автомобилю, возле которого вас встречает радушный и приветливый инспектор ГАИ. Далее происходит примерно такой диалог:

-Инспектор Петренко, это ваш автомобиль? Будьте добры, документы.

-А в чем, собственно говоря, вы меня хотите обвинить?

- Вы нарушили правила остановки, предусмотренные ПДД.

- Простите, но я ничего не нарушал. Автомобиль действи­тельно мой, но в момент парковки за рулем находился не я, а так­сист, которого я попросил сесть за руль моего автомобиля, потому что.... И в момент совершения правонарушения, именно он являл­ся водителем и нес ответственность за соблюдение требований ПДД. Вот его и привлекайте к ответственности. Или покажите мне свидетелей, которые видели, что в момент парковки именно я управлял автомобилем.

Этот пример не самый лучший, и, конечно же, честный чело­век не будет применять такие приемы. Но мы его привели лишь для того, чтобы личный раз подчеркнуть сказанное в начале кни­ги-ответственность за допущенное нарушение правил дорожно­го движения несет не владелец транспортного средства, а лицо им управляющее-водитель. Правильное понимание этого термина в применении на практике может спасти вас во многих ситуациях.

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ПРОЕЗДА ПЕШЕХОДНЫХ ПЕРЕХОДОВ, ПРОЕЗД ПО ТРОТУАРАМ

Штраф составляет от255до340грн. Если при этом возникла аварийная ситуация-штраф увеличивается от680до850грн. Или лишение права управления на6-12месяцев.

Как правило, инспекторы ГАИ рьяно отстаивают права пеше­ходов. Возможно, потому, что в момент патрулирования они сами являются пешеходами. Но зачастую водители несут наказание за этот вид нарушения не вполне обоснованно.

Кто такой пешеход? По определению ПДД, пешеход-это ли­цо, участвующее в дорожном движении вне транспортных средств, у которого есть не только права (состоящие из2-хпунктов), но и обязанности (состоящие из15пунктов), которые большинство пе­шеходов не знает и не соблюдает.

Правда, среди его обязанностей есть довольно стран­ные. К примеру, п.4.4.ПДД гласит: «в темное время суток и в условиях недостаточной видимости пешеходы, двигающие­ся по проезжей части или обочине, должны выделить себя для своевременного их выявления другими участниками дорожного движения».

А как выполнение пешеходами данной обязанности выгля­дит на практике? Чем и как они должны себя выделять-обмо­таться елочной гирляндой, одеть светоотражающую одежду или взять в руки горящий факел? Если правила едины для всех и все должны их выполнять, сотрудникам ГАИ необходимо срочно вы­ходить на улицы в темное время суток и начинать выписывать штрафы всем пешеходам, которые до сих пор не поняли, для чего в магазинах продаются елочные гирлянды. В дополнение к увели­ченным штрафам для водителей, это будет хорошей статьей для пополнения государственного бюджета.

Тем более что и размеры штрафов для пешеходов за невы­полнение требований ПДД увеличены до85грн. А если при этом какой-нибудь автомобиль, упреждая наезд на перебегающего до­рогу пешехода, врежется в столб, штраф составит уже255грн. Единственное но... Вы когда-нибудь видели пешехода, раскаиваю­щегося после совершенного по его вине ДТП и ожидающего в сто­ронке прибытия сотрудников ГАИ?

Так что, хоть пешеход и является участником дорожного дви­жения, по своей сути он не может быть другом и товарищем для водителя. Слишком неравны условия-один на машине, другой пешком, да и ответственность несоизмерима. И потому достаточ­но часто из-за таких вот безнаказанных нарушителей-пешеходов водитель вынужден рисковать жизнью своей и своих пассажиров, да и других участников движения.

Пешехода надо бояться! Потому что Уголовный кодекс пред­усматривает наказание за нарушение ПДД, закончившееся нане­сением телесных повреждений или смертью потерпевшего. Пеше­хода вообще нельзя считать полноценным участником движения, потому, что даже незначительное происшествие с его участием за­канчивается нанесенными ему же травмами, причем, как правило, серьезными...

Учитывая тяжесть последствий в общении с пешеходами, лю­бой водитель обязан руководствоваться действующими Правила­ми и предоставлять им преимущество в движении в указанных ПДД случаях. О них мы и расскажем далее.

Среди сотрудников ГАИ получила распространение практика расширенного толкования обязанностей водителя пропускать пе­шеходов и возникает ситуация необоснованного привлечения во­дителей к административной ответственности. Фактом нарушения в таких случаях для инспектора ГАИ является одновременное на­хождение на пешеходном переходе автомобиля и пешехода.

А как же быть в ситуациях, когда на нерегулируемых перехо­дах, расположенных возле рынков или вокзалов, люди идут через дорогу сплошной стеной? Пропускать пешеходов в соответствии с ПДД можно и час, и два, и три. Водителю приходится выезжать на переход, чуть ли не продираясь сквозь пешеходов. По действу­ющим Правилам-это нарушение. Но во многих местах иначе не проедешь. Как быть?

Давайте для начала обратимся к ПДД и внимательно прочита­ем интересующий нас пункт. «Водитель транспортного средства, приближающегося к нерегулируемому пешеходному переходу, на ко­тором находятся пешеходы, должен снизить скорость, а при необ­ходимости остановиться, чтобы уступить дорогу пешеходам, для которых может быть создано препятствие или опасность».

Обращаем ваше внимание на ключевые моменты:

1) Во-первых, речь идет о пешеходных переходах, на которых уже находятся пешеходы.

2) Во-вторых, водитель не всегда обязан снижать скорость, останавливаться и уступать дорогу пешеходам, а только в случаях, когда пешеход уже находится на переходе и ему может быть созда­но препятствие или опасность.

А теперь ВНИМАНИЕ!

Наиболее часто водителей штрафуют в ситуациях, ког­да в момент проезда перехода на нем действительно был пе­шеход, но переходил он при этом совсем другую полосу дви­жения или находился на островке безопасности или раздели­тельной полосе.

За разъяснением ситуации обращаемся к п.18.3ПДД: «Про­езжая мимо пешеходов, которые не успели закончить переход про­езжей части и вынужденно находятся на островке безопасности или линии, разделяющей транспортные потоки противоположных направлений, водители должны выдерживать безопасный ин­тервал».

Улавливаете разницу? Вывод однозначен: вы обязаны остано­виться и пропустить пешехода только в том случае, если он нахо­дится на полосе движения вашего автомобиля! Если он находится на линии, разделяющей транспортные потоки, вы можете продол­жать свое движение, но при условии соблюдения безопасной дис­танции.

Разъяснение этой ситуации особенно поможет вам, когда вы двигаетесь по дороге с несколькими полосами для движения в каждом направлении. К примеру, вы двигаетесь по третьей полосе. Пешеход пересекает дорогу по первой полосе. Проезжаете переход и вас останавливает инспектор, утверждая, что вы не пропустили пешехода.

Выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) Акцентируйте внимание инспектора на едином вопро­се-находился ли пешеход на полосе движения вашего авто­мобиля?

2) Задайте инспектору следующий вопрос: «Какими доказа­тельствами того, что я создал опасность или препятствие для пешехода, вы располагаете?».

3) Если инспектор остается при своем мнении и начинает со­ставлять протокол, в своих пояснениях так и пишите: «Во время своего движения через пешеходный переход какую-либо опасность либо препятствие для пешехода не создавал, так как пешеход дви­гался по другой полосе движения». Или второй вариант: «...пешеход находился на линии, разделяющей транспортные потоки, ин­тервал между моим автомобилем и пешеходом составлял не ме­нее.... метров, что, по моему мнению, являлось безопасной дистан­цией для пешехода».

4) Попросите инспектора ГАИ привлечь для дачи показаний того самого пешехода, которого вы не пропустили. Согласно ст. 269КоАП, такой пешеход есть потерпевшим. Не обеспечив его участия в процессе, не установив его личность, сотрудник ГАИ, на­рушил его права и сделал невозможным правильное рассмотрение дела с оценкой всех обстоятельств и доказательств. Думаем, что вряд ли инспектор ГАИ найдет этого человека. Если, конечно, при пересечении пешеходного перехода колеса автомобиля не наехали на носки его ботинок.

5) Да и не забудьте, что пассажиры вашего автомобиля тоже могут выступить в качестве свидетелей и отразить свою точку зре­ния в протоколе.

Для полноты рассмотрения данного вида правонарушений давайте разберемся с терминами «опасность» и «препятствие». П. 1.10ПДД дает четкие формулировки:

«Опасность для движения-изменение дорожной обстанов­ки [в том числе появление движущегося объекта, приближающего­ся к полосе движения транспортного средства или пересекающего ее) или технического состояния транспортного средства, угрожа­ющее безопасности дорожного движения и вынуждающее водителя немедленно снизить скорость или остановиться...»

«Препятствие для движения-это неподвижный объект в пределах полосы движения транспортного средства или объект, движущийся попутно в пределах этой полосы...и вынуждающий водителя маневрировать или снижать скорость вплоть до оста­новки транспортного средства».

Из формулировок следует, что опасность для пешехода-это изменение дорожной обстановки, вынуждающее его снизить скорость движения или остановиться. В таком случае инспектор ГАИ, указывая в протоколе, что водитель создал опасность для пешехода, должен, как минимум, сослаться на то, с какой скоро­стью двигался пешеход до появления автомобиля и насколько она была снижена. А что может быть препятствием для пешехо­да? Имеющаяся в ПДД формулировка к пешеходу вообще не под­ходит. Попробуем все же провести аналогию, представив его вме­сто транспортного средства. Что же получается?

Для того, чтобы автомобиль стал «препятствием» для пеше­хода, он должен остановиться на пешеходном переходе (что, в принципе, и происходит возле рынков и вокзалов) или двигаться попутно с пешеходом через пешеходный переход. Да, такое даже трудно представить себе.

Из всего этого следует, что имеющиеся в ПДД термины, в слу­чае применения их к пешеходам, являются условными и могут трактоваться как угодно. Как водителем, так и инспектором ГАИ или самим пешеходом.

Вывод можно сделать только один: водитель становится на­рушителем только в двух случаях-он сбил пешехода или пеше­ход был вынужден уворачиваться от автомобиля. Если в момент проезда автомобиля пешеход спокойно пересекал другую поло­су и ни один из участников движения не создавал помех другому, нет никакого повода наказывать водителя. В такой ситуации тор­мозить или останавливаться он не обязан.

То же касается и ситуации с пешеходами, которые пере­ходят на перекрестке проезжую часть, на которую вы пово­рачиваете. Нарушение возникает, если продолжение движе­ния транспортного средства вынудит пешехода изменить ско­рость или направление движения. Если возможно продолже­ние движения и водителем, и пешеходом, в результате которо­го никто из них не вынужден менять скорость или направле­ние движения и они спокойно разминутся (пешеход на другой полосе движения),-обязанность уступать дорогу не возника­ет в принципе.

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ПРОЕЗДА ПЕРЕКРЕСТКОВ. ПРОЕЗД НА ЗАПРЕЩАЮЩИЙ СИГНАЛ СВЕТОФОРА ИЛИ ЖЕСТ РЕГУЛИРОВЩИКА

Штраф составляет от425до510грн. Если при этом возникла аварийная ситуация-штраф увеличивается от680до850грн. Или лишение права управления на6-12месяцев.

Именно на перекрестках возникают самые конфликтные си­туации: водитель не пропустил пешеходов при повороте, создал помеху водителю, имеющему преимущество на нерегулируемом перекрестке, или проехал перекресток на запрещающий сигнал светофора.

Про пешеходов мы уже говорили. Уступать дорогу водителю, имеющему преимущество, просто необходимо, иначе на дорогах возникнет полный хаос. Проезд же на запрещающий сигнал свето­фора могут позволить себе лишь «камикадзе», которых, слава бо­гу, у нас немного. Поэтому случаи откровенного проезда на красный свет встречаются довольно редко, да и спорной такая ситуа­ция бывает редко.

Основные недоразумения возникают в момент проезда ав­томобиля через перекресток при переключении сигналов свето­фора.

Вспоминаем определение термина «перекресток». Цитируем п.1.10ПДД: «перекресток-место пересечения, примыкания или разветвления дорог на одном уровне, границей которого являются воображаемые линии между началом закруглений краев проезжей части каждой из дорог».

Выделяем для себя очень важный момент формулировки-воображаемые линии.

ПОМНИТЕ!Вы находитесь на перекрестке не с момента вы­езда на полосы поперечного движения, а с момента пересечения воображаемой линии, проведенной вами между закруглениями краев проезжей части!

Почему это важно? Во-первых, вы не должны допустить иного рода нарушения. Ведь согласно п.16.8ПДД, водитель, выехавший на перекресток на разрешающий сигнал, должен выехать в намеченном направлении независимо от сигнала све­тофора на выезде. Исключения-наличие там стоп-линий. Это означает, что если при выезде на перекресток (пересекли вооб­ражаемые линии или стоп-линию) вы заметили изменение сиг­нала светофора,-вы обязаны продолжить движение через пе­рекресток и освободить его. Иначе вам грозит наказание за на­рушение п.16.8ПДД, хотя формально вы и проехали перекре­сток на красный свет. Более того, водители пересекаемого дви­жения, которые намереваются начать движение на разрешаю­щий сигнал светофора, не имеют права этого делать, пока вы не освободите перекресток. Во-вторых, на правильном понимании термина «перекресток» будет построена ваша защита в поедин­ке с сотрудниками ГАИ. Для этого вы должны понимать мето­дику их работы при фиксации подобного рода нарушений. Как правило, сотрудники ГАИ располагаются за перекрестком и уже там останавливают водителей, нарушивших, по их мнению, правила проезда этого перекрестка. В таких условиях инспек­тор ГАИ вообще не может точно определить, пересек ли авто­мобиль воображаемую линию границы перекрестка или нахо­дящуюся там стоп-линию в момент смены сигнала светофора. Водитель всегда имеет возможность определить местоположе­ние своего транспортного средства более точно. На это в спор­ной ситуации указываем инспектору. При его несогласии, что будет выражено в составлении протокола, выполняйте наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) Укажите в своих пояснениях к протоколу на упомянутые выше обстоятельства.

2) Перед рассмотрением дела в суде, лучше всего заранее, за­казной почтой направляйте в суд ходатайство об истребовании из соответствующих служб планов данного перекрестка с указанием ширины проезжих частей, тротуаров и т.п. И еще-о вызове в за­седание инспектора, составившего протокол. Такое право вам да­ет КоАП.

3) Во время судебного заседания попросите инспектора ГАИ указать на схеме перекрестка место, где он стоял, и место, где находилось ваше транспортное средство в момент «наруше­ния». Потом, с учетом обозначенных на схеме размеров, попро­сите определить расстояние между этими точками. Как показы­вает опыт, это расстояние практически никогда не бывает мень­ше30-40метров. А значит, заронить у судьи сомнение в том, что инспектор на таком расстоянии точно определил, пересек ли ав­томобиль границу перекрестка в момент переключения сигнала светофора можно всегда. Утверждение инспектора, что в момент переключения сигнала светофора водитель еще не выехал на пе­рекресток, может являться только его личным предположением. Постановление же суда, в соответствии со Ст.62Конституции, должно базироваться исключительно на точных данных, а не на предположениях.

Все сказанное выше не относится к случаям, когда в мо­мент переключения светофора вы находились в нескольких десятках метров от перекрестка,-тут все видно невооружен­ным глазом.

Рассмотрим иную ситуацию, связанную с проездом пере­крестков. Наиболее частый случай, когда смена сигналов светофо­ра застает вас в непосредственной близости от границы перекрест­ка и вы начинаете выбор между резким торможением или проез­дом перекрестка на запрещающий сигнал. Правила предусматри­вают такие ситуации и, в отличие от сотрудников ГАИ, встают на защиту водителей.

П.8.11. ПДД прямо предусматривает, что «водитель, кото­рый при включении желтого сигнала светофора или поднятии ру­ки регулировщика не может остановить в надлежащем месте транспортное средство без применения экстренного торможения, имеет право двигаться дальше при условии обеспечения безопасно­сти движения».

При этом водитель, по сути, определяет сам, будет ли в таком случае торможение экстренным или нет, может ли он остановиться без применения экстренного торможения? Это зависит от целого ряда параметров-категории, типа и харак­теристик транспортного средства, его загрузки, состояния до­роги и т.п. Более того, п.12.9ПДД вообще запрещает води­телю прибегать к резкому торможению, кроме одного един­ственного случая-когда без этого невозможно предотвратить ДТП. Само по себе резкое торможение тоже может послужить причиной ДТП.

ПОМНИТЕ!На дороге возникает множество различных ситуаций. Проанализировать их все невозможно. Поэтому, мы рекомендуем каждому водителю полагаться на свою оценку до­рожной ситуации и здравый смысл. Речь не идет о призывах от­кровенно «летать на желтый». Но если дорожная ситуация за­ставила вас проехать на запрещающий сигнал светофора, вы не должны считаться нарушителем ПДД. На все нюансы и оценку дорожной ситуации вы должны обратить внимание инспекто­ра ГАИ. Ваша главная задача-доказать ему, что допущенное ва­ми нарушение предусмотрено ПДД и вы не по своей вине яви­лись участником ситуации, при которой Правила разрешают вам проезд на запрещающий сигнал светофора.

А если сотрудник ГАИ все же составляет протокол, то в сво­их пояснениях вы можете написать примерно следующее: «В момент переключения сигнала светофора с зеленого на желтый я на­ходился приблизительно в10мот границы перекрестка и двигал­ся со скорость 60км/час, разрешенной для населенного пункта. Да­же при экстренном торможении тормозной путь составил бы более указанного расстояния и мог бы привести к столкновению с идущим сзади автомобилем. Согласно П.8.11ПДД, в данной ситу­ации я имел право продолжать движение. Поэтому считаю свои действия не просто правомерными, а единственно соответству­ющими требованиям ПДД в данной дорожно-транспортной ситу­ации».

Кстати, в соответствии с требованиями ПДД тормозной путь исправного автомобиля должен составлять14,7мпри его движе­нии на скорости 40км/час. Сокращение этого расстояние возмож­но только за счет экстренного торможения и, конечно же, будет за­висеть от массы автомобиля.

Вот для примера ещё одна из множества возможных ситуа­ций. Вас обвиняют в проезде на желтый и завершении маневра на красный. Но вы, хоть убей, не помните за собой такого! По хо­ду дела выясняется, что инспектору «немного показалось» или он неправильно сформулировал свою претензию, в общем, ехали вы на мигающий(!)зеленый. Но в итоге-то попали на красный-значит нарушили. «Как же, а пункт о завершении маневра?»-ин­тересуетесь вы. «Я смотрю, вы, товарищ, умный такой. Проблем захотелось?»-вопрошает гаишник. После такой «прямой атаки» большинство водителей решают не осложнять себе жизнь... А ес­ли задуматься-где здесь нарушение? Зеленый мигающий-это что, новый вид сигнала светофора? Если да, то пускай «страж до­рожного порядка» ткнет вам пальчиком в пункт, где идет речь о таком сигнале. Желтый мигающий есть. А зеленый остается зе­леным-мигает он или нет. Поэтому немного терпения, умения стоять на своем, и содержимое вашего кошелька останется не­тронутым.

НЕПРЕДОСТАВЛЕНИЕ ПРЕИМУЩЕСТВА В ДВИЖЕНИИ МАРШРУТНЫМ ТРАНСПОРТНЫМ СРЕДСТВАМ

Штраф составляет от425до510грн. Если при этом возникла аварийная ситуация-штраф увеличивается от680до850грн. Или лишение права управления на6-12месяцев.

Что является маршрутным транспортным средством? По определению п.1.10ПДД, к ним относятся «транспортные сред­ства общего пользования-автобусы, микроавтобусы, троллейбу­сы, трамваи и такси, движущиеся по установленным маршрутам и имеющие определенные места на дороге для посадки (высадки) пассажиров».

Из всех перечисленных транспортных средств больше всего проблем создают «маршрутки». Отъезжая от остановки, водите­ли маршрутных транспортных средств редко смотрят в зеркало за­днего вида. Созданные другим участникам движения помехи их не беспокоят. Так же они ведут себя и при перестроениях на другую полосу. За это их практически никогда не наказывают. Многие из них, как и некоторые сотрудники ГАИ, убеждены-они имеют на это право. А водителя, не пропустившего резко «отчаливший» от остановки автобус, зачастую пытаются наказать за непредоставле­ние преимущества маршрутному транспортному средству.

Внимательно читаем п.17.4.ПДД: «В населенных пунктах, приближаясь к автобусу, микроавтобусу или троллейбусу, начина­ющему движение от обозначенной остановки, которая расположе­на взаездном «кармане», водителидругихтранспортных средств обязаны снизить скорость, а при необходимости остановиться, чтобы дать возможность маршрутному транспортному сред­ству начать движение».

Выделяем лишь один момент. Преимущества есть только в том случае, если маршрутный транспорт отъезжает от останов­ки, находящейся в заездном «кармане». Вот и все! Других преиму­ществ у них нет! На это и обращайте внимание инспектора. Если не помогает, то указываем в объяснениях к протоколу: «Останов­ка маршрутных транспортных средств расположена не в заезд­ном «кармане», а непосредственно на краю проезжей части. В со­ответствии с п.17.4ПДД  водитель маршрутного транспорт­ного средства не имел здесь преимущества в движении. Наоборот, именно он создал опасность для моего движения и, таким образом, виновен в нарушении ПДД».

Перед рассмотрением дела в суде заявляйте ходатайство об истребовании из дорожных служб планов данного участка дороги. На нем будет четко видно, что никакого заездного «кармана» здесь нет. Это наглядно продемонстрирует судье, что вы правы, а ПДД нарушил водитель маршрутного транспортного средства. Ходатай­ство должно содержать просьбу о закрытии дела за отсутствием состава административного правонарушения.

НАРУШЕНИЯ ПРАВИЛ ОБГОНА

Штраф составляет от425до510грн. Если при этом возникла аварийная ситуация-штраф увеличивается от680до850грн. Пли лишение права управления на6-12месяцев.

Вообще, обгон-это опаснейший маневр, во время которого случается примерно каждая пятая авария. В нем присутствует, как правило, три участника-обгоняющий, обгоняемый и встречный водитель. Обгон является и причиной частых конфликтов между водителем и инспектором ГАИ, при котором один считает, что он совершил опережение, а другой называет маневр обгоном, со все­ми вытекающими последствиями.

Наиболее часто причиной таких конфликтов является попыт­ка инспектора ГАИ применять определение термина «обгон» из старой редакции ПДД, которая перестала действовать еще в2002 году. Она определяла обгон, как опережение одного или несколь­ких автомобилей, связанное с выездом из занимаемого ряда.

Новая редакция ПДД внесла очень существенное измене­ние в понятие обгона. По определению п.1.10ПДД: «Обгон-это опережение одного или нескольких транспортных средств, свя­занное с выездом на полосу встречного движения; опережение-движение транспортного средства со скоростью, превышающей скорость попутного транспортного средства, движущегося ря­дом по смежной полосе».

Выделяем для себя лишь один момент-обгон связан с обяза­тельным выездом на полосу встречного движения. Если выезд на полосу встречного движения не осуществлялся -это не обгон, а опережение. И правила обгона при этом не действуют. Кстати, в России сохранилась прежняя редакция термина «обгон».

Рассмотрим наиболее типичные ситуации возникновения конфликта между водителем и инспектором ГАИ при выполнении маневра под названием «обгон».

1)Вы двигаетесь по дороге, имеющей две и более полосы для движения в вашем направлении. Видите знак «Обгон запрещен». В ле­вой полосе двигается транспортное средство, и вы, как полагаете, со­вершаете опережение по правой полосе. Вас останавливает инспек­тор ГАИ, показывает п.14.1ПДД, который гласит: «обгон нерельсовых транспортных средств можно осуществлять только слева».

В этом случае задайте инспектору очень простой вопрос- а где же еще при правостороннем движении находится полоса встречного движения? И посмейтесь вместе с ним!

2)Другая причина конфликта при обгонах-создание поме­хи транспортному средству, движущемуся сзади и тоже начавше­му обгон или обгоняемому при возвращении на свою полосу. Вас останавливает инспектор ГАИ и напоминает п.14.2ПДД, кото­рый об этом как раз и говорит.

В этом случае настаивайте на предъявлении доказательств того, что препятствие для чьего-то движения действительно бы­ло создано. Во-первых, что такой участник движения вообще был. Во-вторых, что он действительно предпринимал торможение или маневрирование. В-третьих, что именно действия, предпринятые обгоняющим, вынудили другого водителя тормозить или манев­рировать.

Доказать это без пояснений «пострадавшего» водителя невоз­можно. А пока продолжается дискуссия с инспектором, он продол­жает свой путь... Если его не остановили и не взяли объяснений, то в собственном объяснении при составлении протокола указы­ваем, что «в связи с отсутствием пострадавшего, а также каких-либо доказательств нарушения нет». Потом заявляем ходатай­ство о прекращении дела за отсутствием состава административ­ного правонарушения.

3)Следующая причина конфликтов-обгон в местах, где он запрещен.

ПОМНИТЕ!Перечень мест, где запрещен обгон, оговорен в п. 14.6ПДД, он является исключительным. Говорить о запрете обго­на в каких-либо иных местах сотрудник ГАИ не имеет права. Вы же в целях собственной безопасности не должны совершать обгон:

- на перекрестках, мостах, эстакадах, путепроводах, в тон­нелях;

- на железнодорожных переездах и ближе чем за100мперед ними;

- ближе50мперед пешеходным переходом в населенном пун­кте и100м-вне населенного пункта;

- в конце подъема, на крутых поворотах и других участках до­рог с ограниченной обзорностью или в условиях недостаточной видимости;

- транспортного средства, осуществляющего обгон или объезд;

- на дорогах, имеющих две или более полосы для движения в одном направлении;

- колонны транспортных средств, сзади которых движет­ся транспортное средства с включенным проблесковым маячком (кроме оранжевого).

Этот перечень дополняется требованиями дорожных знаков и разметки:

- На участке дороги с установленным дорожным знаком «Об­гон запрещен», исключением являются транспортные средства, скорость которых менее30км/ч;

- На участках дороги, имеющих сплошную белую линию, обо­значающую границы проезжей части, въезд на которые запрещен.

Конфликты реже всего возникают на мостах, путепроводах ит.д.Сотрудники ГАИ чаще всего дежурят в зоне действия соот­ветствующего дорожного знака или разметки. Особенно они лю­бят участки с затяжным спуском-подъемом-и обзор хороший, и соблазн у водителей возникает в таких местах чаще всего. Доро­га просматривается хорошо-почему бы и не обогнать тянущий­ся грузовичок или старый «жигуленок»? И тут вас останавливает инспектор ГАИ. Что делать? Исходя из возникшей ситуации, руко­водствуйтесь нашими РЕКОМЕНДАЦИЯМИ:

Ситуация первая-вас обвиняют в нарушении требований дорожного знака «Обгон запрещен». Внимательно оцените об­становку. Дорога, по которой вы двигались, имеет две и более по­лосы для движения в одном направлении. Во-первых, обгон вы не совершали, поскольку не выезжали на встречную полосу. Во-вторых, как мы уже поясняли, на такой дороге дорожные знаки должны обязательно дублироваться-устанавливаться над поло­сами для движения или слева от них. Ведь вы могли совершать опережение крупногабаритного транспортного средства, которое скрыло от вас установленный знак. Так что вы не являетесь нару­шителем.

Ситуация вторая-вас обвиняют в пересечении сплош­ной осевой линии. Зачастую на наших дорогах эта линия нане­сена с нарушением требований ДСТУ2587-94 «Розмітка дорож­ня. Технічні вимоги. Методи контролю. Правила застосування», пункт 2,которым установленыправилананесения дорожной разметки. Там сказано, что разметка1.1должна применяться на участках дорог с необеспеченной видимостью, и приводится та­кая вот табличка:

Из нее следует, что если вы двигаетесь с максимально до­зволенной на наших дорогах, скоростью- 90км/ч, расстояние безопасной видимости составляет не менее280метров. А если на дороге установлен еще и знак, ограничивающий скорость до40км/ч,-расстояние безопасной видимости составляет 100метров. Тогда почему при обеспеченной видимости доро­ги в300...800метров вы вынуждены на протяжении несколь­ких километров тянуться за «тихоходом»? Вот вам и основа для конфликта.

По сути, провокаторами нарушений, в данном случае, как и в случаях размещения дорожных знаков за ветвями ра­стущих деревьев, являются дорожные службы, которые на­несли разметку с нарушением требований стандартов. Кос­венными виновниками являются и органы Госавтоинспек­ции, которые не осуществили надлежащий контроль за со­блюдение норм и стандартов в обеспечении безопасности до­рожного движения.

Конечно же, выявленный факт нарушения стандартов, не является оправданием перед инспектором ГАИ, но, столкнув­шись с такой ситуацией на дороге, руководствуясь п.2.3.ПДД, вы обязаны сообщить дорожно-эксплуатационным службам или органам автоинспекции о выявленном факте создания пре­пятствий для дорожного движения. Чем чаще вы будете это де­лать, тем быстрее наши дороги станут цивилизованными и с них исчезнут многокилометровые сплошные осевые линии.

Возвращаемся к нашей ситуации-вы совершили обгон через сплошную осевую и готовитесь к общению с инспек­тором ГАИ. Знайте, что обгон через сплошную осевую тоже можно совершать, но только в случае, предусмотренном ст.18 КоАП: «Не является административным правонарушением действие...если оно совершено в состоянии крайней необходи­мости, то есть для устранения опасности, которая угрожа­ет собственности, правам и свободам граждан, если эта опас­ность, при данных обстоятельствах, не могла быть устране­на другими способами и если причиненный вред является менее значительным от возможного».

Практически об этом же говорит и п.2.14ПДД: «Во­дитель имеет право ...отступать от требований законода­тельства, в условиях действия непреодолимой силы или ког­да иными способами невозможно избежать собственной гибели или нанесению увечий гражданам».

Если вы сможете доказать работнику ГАИ наличие таких обстоятельств или условий, которые вынудили пойти на на­рушение ПДД, маневр не будет являться административным правонарушением. Если ваши доводы окажутся неубедитель­ными для инспектора, вам предстоит привести их в суде. Та­кими обстоятельствами может быть все что угодно-у впере­ди идущего грузовика был камень между колесами, высыпался груз из кузова, колесо начало отваливаться.

В конце концов, вы всегда сможете утверждать, что впере­ди идущее транспортное средство двигалось со скоростью ме­нее30км/ч. Пусть инспектор ГАИ попытается доказать обрат­ное. Только потяните время и дайте возможность этому авто­мобилю уехать подальше. Иначе его водителя привлекут в ка­честве свидетеля. В общем, все зависит от вашей фантазии.

Ситуация общая-вас обвиняют в нарушении правил об­гона, потому что вы не выполнили требования знака и пере­секли сплошную осевую линию. Доказать свою невиновность будет тяжело, если согласиться с тем, что вы двигались по до­роге с одной полосой движения в вашем направлении. По­пробуйте доказать, что полосы было две-тогда это не обгон, а опережение. Как это сделать? Много дорог не снабжены раз­меткой или она затерта, находится под снегом. А в темное вре­мя суток, если еще прошел дождь, разметку вообще не видно, даже в городах с уличным освещением. Почему-то вопреки ре­комендациям ст.29Международной Конвенции «О дорож­ных знаках и сигналах» в Украине вообще отсутствует прак­тика нанесения светоотражающей разметки в условиях пло­хой освещенности или при полном отсутствии освещения.

Водитель не должен гадать, есть на дороге разметка или нет. Он должен четко ее видеть. Если не видит-она отсутству­ет. Далее руководствуемся п.11.1ПДД: «количество полос для движения определяется дорожными знаками или разметкой, а при их отсутствии-водителем, с учетом ширины проезжей части соответствующего направления движения, габаритов транспортных средств и безопасных интервалов между ними».

Обратите внимание, что количество полос определяется не инспектором ГАИ, а водителем. Государственные стандарты, которые, кстати, водитель знать не обязан, устанавливают шири­ну полосы для движения транспортных средств-от2,5до3ме­тров. Водитель имеет право самостоятельно определить, что в на­правлении его движения имеется две полосы, а следовательно, его маневр считается опережением, а не обгоном, поскольку вы­езда на встречную полосу не было. Для уверенности можно изме­рять ширину проезжей части.

ПОМНИТЕ!Если инспектор ГАИ предъявляет вам обви­нение в нарушении правил обгона, вы должны, используя опи­санные ситуации, доказать одно из двух: вы совершили опере­жение, а не обгон, а если и обгон, то в силу тех обстоятельств, которые предусмотрены законом. В любом случае вы должны отразить свои аргументы в протоколе и привести в суде дока­зательства своей правоты.

ВНИМАНИЕ!Все описанные способы защиты могут по­мочь в спорных ситуациях. Но не должны быть поводом для рискованного и неоправданного обгона, в надежде выиграть какую-то минуту... Ответственность за безопасность обгона лежит на том, кто его совершает. Все приведенные оправдания действенны только в случаях, когда ДТП в результате обгона не произошло! При ДТП картину происшедшего будут вос­станавливать экспертными методами. Только оправдываться, возможно, будет уже некому!

НАРУШЕНИЕ ПРАВИЛ ПОЛЬЗОВАНИЯ ВНЕШНИМИ ОСВЕТИТЕЛЬНЫМИ ПРИБОРАМИ ИЛИ ПРЕДУПРЕДИТЕЛЬНЫМИ СИГНАЛАМИ, В ТОМ ЧИСЛЕ ПРИ НАЧАЛЕ ДВИЖЕНИЯ ИЛИ ИЗМЕНЕНИИ ЕГО НАПРАВЛЕНИЯ, ИХ ПЕРЕОБОРУДОВАНИЕ

Штраф составляет от425до510грн. Если при этом возник­ла аварийная ситуация-штраф увеличивается от680до850 грн. Или лишение права управления на6-12месяцев.

В данном разделе мы не будем пересказывать требования ПДД к подаче предупредительных сигналов. Где и когда вклю­чать указатели поворотов, габаритные огни или фары, вы долж­ны знать. Если знаете, но не соблюдаете, претензии инспекто­ра ГАИ будут вполне обоснованны. Можете, конечно, «отморо­зится» и потребовать от сотрудника ГАИ доказательств, как это было описано в предыдущих случаях. Но, справедливости ради, заметим, что несоблюдением этих правил вы создаете пробле­мы, в первую очередь, своим соседям по дороге.

Причины конфликтов же с работниками ГАИ здесь в дру­гом-каждый водитель знает, что помимо ПДД на дороге дей­ствуют неписанные правила. Они появились давно, благодаря солидарности водителей. Вы двигаетесь по дороге, торопитесь, и вдруг встречный автомобиль мигает вам фарами-«засада» на дороге. Вы снижаете скорость и с чувством глубочайшего удовлетворения проезжаете мимо сотрудников ГАИ, грустно смотрящих вдаль. Они знают, что в солидарность играют да­леко не всеводители и очереднуюжертву ждатьпридется не­долго.

Сотрудникам ГАИ солидарность водителей не нужна, она мешает их работе. Вот они и пытаются наказывать водителей за применение «азбуки» световой сигнализации. Вы помигае­те фарами своему коллеге, а через триста метров стоит второй пост ГАИ: «Чего мигаем? Нарушаем! Давайте посмотрим доку­менты, проверим аптечку и т.д. и т.п.»

ПОМНИТЕ!Мигание фарами не является причиной для остановки вашего автомобиля, поскольку Правилами дорож­ного движения не запрещено.

В соответствии с п.9.7ПДД сигналить дальним светом запрещается, когда это может привести к ослеплению других водителей. Что практически невозможно в дневное время.

Если вас попытаются привлечь к административной от­ветственности за нарушение правил пользования световы­ми приборами, занимайте жесткую позицию: «Это не за­прещено!».

Если довод на инспектора не подействовал, в объяснениях к протоколу пишите: «Применение сигнализации светом фар о месте несения службы сотрудниками милиции не запрещено ни ПДД, ни другими нормативными актами Украины. Опасности ослепления других водителей при этом не создавалось, и при составлении протокола, сотрудниками ГАИ не зафиксирова­ны лица, которые были бы таким образом ослеплены. На этом основании считаю себя невиновным в нарушении ПДД».

В дополнение скажем, что руководство ГАИ неоднократно заявляло о том, что ничего незаконного в такой сигнализации нет. И наказывать водителей за это не следует. Но это мнение не всегда разделяют их подчиненные, которым «азбука» свето­вой сигнализации мешает выполнять план по фиксации пра­вонарушений на дорогах.

ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ВОДИТЕЛЕМ СРЕДСТВ СВЯЗИ (БЕЗ ГРОМКОЙ СВЯЗИ)

Штраф составляет от425до510грн. Если при этом возник­ла аварийная ситуация-штраф увеличивается от680до 850грн. Или лишение права управления на6-12месяцев.

Двигаясь в потоке автомобилей и заметив среди них «подо­зрительный», можете не сомневаться-водитель или пьян, или ве­дет увлеченный разговор по мобильному телефону. А героиня многих анекдотов-блондинка за рулем, да еще и с мобильником в руке-ставится в один ряд с обезьяной, держащей в руке гранату.

Мы исходим из того, что ситуации бываю разные. К при­меру, гарнитура вышла из строя, вы двигаетесь в «тянучке», а тут телефонный звонок, который вы не можете проигнори­ровать. Мало ли что-с ребенком что-то случилось, звонит шеф или срывается деловая сделка, которую готовили не­сколько месяцев. Ну как здесь не взять телефон в руку? И тут вас останавливает инспектор ГАИ. Варианта развития собы­тий всего два:

1)Вы убеждаете инспектора в том, что разговор по мо­бильному телефону-это вопрос жизни или смерти. Вспоми­наетео том, что закон дает вам право отступать от требова­ний ПДД в случае, когда ситуация угрожает вашей собствен­ности или здоровью близкого человека. Будьте готовы к тому, что в этом случае инспектор составит протокол, а доказатель­ства попросит вас представить в суде.

2)Вы начинаете отрицать сам факт разговора по мобиль­ному телефону и просите инспектора представить доказатель­ства. Со слов руководства ГАИ, доказательством в таких слу­чаях могут служить официальные данные мобильного опера­тора. А как быть в ситуации, когда ваш телефон в этот момент находился не у вас? К примеру, вы оставили его своей жене, ребенку или сослуживцу. Опять-таки, инспектору ГАИ про­ще составить протокол и предложить вам представить доказа­тельства своей невиновности в суде.

Смекалистые автолюбители, обсуждая этот вопрос на фо­румах в интернете, предложили интересный вариант решения проблемы. Суть его очень проста-вы покупаете второй мо­бильный телефон и держите его в машине для таких вот слу­чаев, для предъявления сотруднику ГАИ. Если и это не помог­ло, в объяснениях в протоколе укажите, что в качестве дока­зательства инспектору ГАИ был предъявлен мобильный теле­фон с демонстрацией входящих и выходящих звонков, кото­рые наглядно продемонстрировали-в последние30минут вы по телефону не говорили. Укажите номер мобильного телефо­на и заявите ходатайство об истребовании данных от мобиль­ного оператора.

Но нам кажется, что все-таки проще купить систему hands-freeи вообще забыть об этой проблеме.

ВСЕ ПЕРЕЧИСЛЕННЫЕ НАРУШЕНИЯ, КОТОРЫЕ ПРИВЕЛИ К СОЗДАНИЮ АВАРИЙНОЙ ОБСТАНОВКИ, НАЧИНАЯ ОТ ПРЕВЫШЕНИЯ СКОРОСТИ НА20КМ/ЧАС И ЗАКАНЧИВАЯ ПРАВИЛАМИ ОСТАНОВКИ, СТОЯНКИ, КОТОРЫЕ СОЗДАЮТ УГРОЗУ БЕЗОПАСНОСТИ

Особенность данного обвинения заключается в том, что ин­спектору ГАИ предстоит доказать создание аварийной обста­новки водителем. Бесспорным доказательством является толь­ко ДТП. А если его нет, нужны пояснения свидетелей, потер­певших или показания технических средств фиксации.

Если инспектор ГАИ не просто обвиняет вас в наруше­нии ПДД, а еще добавляет фразу: «Допущенное вами наруше­ние создало аварийную обстановку», выполняете наши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) Как и во всех предыдущих случаях задайте сотруднику ГАИ стандартный вопрос: какими доказательствами того, что вы создали аварийную обстановку, он располагает?

2) Попросите его отразить имеющиеся доказательства в протоколе об административном правонарушении.

3) Берите протокол в руки и, придерживаясь общих правил его заполнения, о которых мы говорили выше, проанализируй­те ситуацию. Имелись ли реально участники дорожного движе­ния, которым создана опасность или препятствие. Какие имен­но действия они предприняли, и были ли их действия резкими? Указаны ли их данные в протоколе об административном пра­вонарушении в качестве потерпевших или свидетелей.

Анализируя все это, не торопитесь. Законодательством не оговорен лимит времени на заполнение вами протокола

В зависимости от указанных обстоятельств в пояснениях к админпротоколу вы указываете свои аргументы о несогла­сии с выдвигаемыми вам обвинениями в нарушении. Пример­но, это может выглядеть так: «Участники дорожного движе­ния, которым, якобы, создано аварийную обстановку, отсут­ствуют. Их показания в протоколе отсутствуют. Аварий­ная обстановка никому не создавалась, резкого изменения ско­рости или направления движения, других мер для обеспечения безопасности никто не осуществлял»

Напоминаем, что в соответствии с требованиями ст.256 КоАП данные потерпевших или свидетелей должны быть указаны в протоколе. Без этого протокол не соответствует указанной норме Закона и не может быть рассмотрен.

НЕВЫПОЛНЕНИЕ ВОДИТЕЛЕМ ТРЕБОВАНИЯ РАБОТНИКА МИЛИЦИИ ОБ ОСТАНОВКЕ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА

Штраф составляет от153до187грн или лишение права управления на3-6месяцев.

Пункт2.4.ПДД обязывает водителя произвести оста­новку автомобиля по требованию работника милиции. О про­цедуре остановки автомобиля инспектором ГАИ мы рассказы­вали подробно в отдельном разделе. Там же мы рассказывали об основаниях для остановки автомобиля. А если оснований нет, а вас останавливает не инспектор ГАИ, а человек в мили­цейской форме?

Требования сотрудника милиции об остановке желатель­но все же выполнять. Мало ли, что он скажет. Может, на до­роге вас ожидает опасность, о которой он хочет Вас предупре­дить? Может, где то рядом человеку плохо и ему срочно нуж­ны медикаменты, которые находятся в вашей аптечке?

Но, мы же люди умные, смотрим телевизор и читаем газе­ты, где периодически мелькает информация об «оборотнях в погонах». Поэтому мы очень неохотно останавливаем машину по требованию работника милиции, особенно если это проис­ходит в малолюдном месте, на трассе и в ночное время.

Если вы видите патрульный автомобиль с характерной окраской и «мигалками», скорее всего, опасность отсутствует. Если возле человека в форме милиции стоит обычный легко­вой автомобиль или он вообще отсутствует, требуется реаль­ная оценка ситуации и принятие решения.

Остановимся на ситуации, в которой вы принимаете ре­шение-не останавливать автомобиль. Вариантов развития событий может быть несколько:

1) Ну, не остановили... Поехали дальше и все на этом за­кончилось. Скорее всего, сотрудник милиции хотел восполь­зоваться услугой попутной машины и куда-то подъехать.

2) Не остановили, поехали дальше, но на этом все не за­кончилось. Сотрудник милиции зафиксировал номера вашего автомобиля, «накатал телегу» в Госавтоинспекцию, что такого-то числа, в таком-то месте, руководствуясь законом «О мили­ции», останавливал автомобиль, водитель которого не выпол­нил требования, чем нарушил ст.122КоАП. Через некото­рое время вы получаете бумагу из Госавтоинспекции, в кото­рой вас просят придти на собеседование по вышеизложенно­му факту. Далее вас будут подводить к процедуре наложения штрафа за правонарушение, предусмотренное КоАП.

Теоретически такой вариант развития событий маловероя­тен. Но, если он произойдет,-для своей защиты вы можете ис­пользовать любой способ-не был, не знаю, не видел, а в этот момент находился в другом месте, а где доказательства и т.д.

3)Не остановили, поехали дальше и вдруг в зеркале за­днего обзора вы видите кадры из боевика-идет погоня, с ми­галками, с сиреной. Ух, как интересно! Спустя несколько се­кунд, вы понимаете, что преследуют именно вас. Возникает стрессовая ситуация-вас догоняет патрульная машина, и ра­ботники ДПС уже раздражены вашим неподчинением.

Следует спокойно и внятно объяснить сотрудникам мили­ции, что вы вовсе не предполагали оказывать им сопротивление или скрываться. Просто памятуя о многочисленных случаях раз­бойных нападений людей, переодетых в форму, вы не были уве­рены в том, что вас останавливает действительно милиция. Как только это выяснилось, вы немедленно прекратили движение.

Если же сотрудник ГАИ все-таки захочет применить санк­ции, сообщите ему, что такую линию поведения вам разре­шает ст.18КоАП: «Не является административным право­нарушением действие, если оно совершено в состоянии край­ней необходимости, то есть для устранения опасности, кото­рая угрожает собственности, правам и свободам граждан, если эта опасность, при данных обстоятельствах, не могла быть устранена другими способами и, если причиненный вред явля­ется менее значительным от возможного».

И не забудьте об этом указать в своих пояснениях в про­токоле.

НЕПРЕДОСТАВЛЕНИЕ ТРАНСПОРТНОГО СРЕДСТВА СОТРУДНИКАМ МИЛИЦИИ И МЕДИЦИНСКИМ РАБОТНИКАМ

Штраф составляет от68до136грн.

Основная правовая норма, дающая право работнику ми­лиции на использование вашего автомобиля, содержится в ст. 11Закона Украины «О милиции»: «Работник милиции имеет право использовать транспортные средства граждан для проез­да к месту происшествия, стихийного бедствия, доставки в ле­чебное учреждение лиц, требующих безотлагательной медицин­ской помощи, для преследования преступников и доставки их в милицию». Об этом же сказано в п.2.7ПДД и ст.16Закона Украины «О дорожном движении». При этом водитель имеет право на компенсацию затрат. Лицо, воспользовавшееся транс­портным средством, обязано выдать соответствующую справку.

В отличие от того, что мы видим в американских боеви­ках, наша милиция не злоупотребляет своими правами и не беспокоит добропорядочных граждан желанием покататься на их автомобиле.

Кстати, под компенсацией затрат имеется ввиду не толь­ко стоимость потраченного бензина, но и любой ущерб, на­несенный транспортному средству. К примеру, повреждения, нанесенные преследуемыми правонарушителями, если они отстреливались и попали в автомобиль. Кровь пострадавше­го, испачкавшая сиденья. Повреждения ходовой части, про­исшедшие в результате выезда на плохую дорогу и т.п. Кроме того, в состав такого ущерба может входить и упущенная вы­года. Например, из-за опоздания у владельца автомобиля со­рвалась сделка.

Понятно, что любой автовладелец не хочет иметь та­кую головную боль. Ведь процедура выплаты компен­сации может занять многие месяцы, а то и годы. К то­му же, нет никаких гарантий, что все это произой­дет без вмешательства судебных органов. Поэто­му давайте разберемся-всегда ли вы обязаны предо­ставлять свой автомобиль сотруднику милиции или медработнику, и какие здесь существуют нюансы?

На самом деле требование предоставления транспорт­ного средства имеет достаточно серьезные ограничения, ко­торые мы и перечислим. Возможно, что каким-нибудь из них вам придется воспользоваться.

1) Остановить транспортное средство может только со­трудник милиции. Медицинские работники такого права не имеют.

2) Действующим законодательством не предусмотрено право работников милиции требовать от водителя высадки пассажиров из автомобиля. Ст.19Конституции Украины:

«Должностные лица органов государственной власти или ор­ганов местного самоуправления могут действовать только на основании, в пределах полномочий и способом, предусмо­тренном Конституцией и законами Украины».

3) Закон требует от водителя предоставления транс­портного средства, но не своих услуг как водителя. Ст.43 Конституции:«...использование принудительного труда за­прещено...» Водитель имеет право отказаться от управле­ния автомобилем. Для принудительного отстранения его от управления нужны веские основания. К примеру, водитель пьян-..

4) Сотрудники милиции имеют право требовать предо­ставления транспортных средств не для всех своих служеб­ных заданий, а лишь связанных с непосредственным пресле­дованием правонарушителей или доставкой их в органы ми­лиции.

А абсурдность ситуации в том, что вам предлагают стать участником боевика с гонками автомобилей по пересеченной местности, со стрельбой, захватом заложников, а если «пове­зет», то и со взрывом автомобиля в финале, вместе со всеми его пассажирами. Ну, если вы большой любитель этого жан­ра, тогда, пожалуйста,-погоняйте адреналин в крови. А ес­ли вам больше нравится эротика, то лучше, наверное, запла­тить штраф и отказаться от захватывающей погони. Тем бо­лее, что цена вопроса составит всего136грн.

Продолжим перечень ограничений.

5) От водителя могут потребовать предоставить транс­портное средство для доставки пострадавшего не в любое, а только в ближайшее лечебное учреждение. При этом профиль учреждения, наличие или отсутствие в нем стационара и т.п. значения не имеют.

6) Сотрудники милиции или медики не могут вынуждать водителя нарушать требования ПДД. Если в такой ситуации по вине водителя произойдет ДТП, он будет нести за это от­ветственность.

7) Транспортное средство-это объект права собствен­ности. Это право представляет собою возможность владе­ния, пользования и распоряжения имуществом. Ущемление любой из этих возможностей-нарушение права собственно­сти. Когда от владельца требуют предоставления автомоби­ля, нарушают право распоряжения свои имуществом. Ст.41 Конституции гласит, что право частной собственности яв­ляется нерушимым. Исключений всего два: принудительное отчуждение по мотивам общественной необходимости, при условии предварительной и полной компенсации его стоимо­сти, и конфискация по решению суда. И речь здесь идет о ли­шении права собственности, а не о его нарушении. В пере­чень разрешенных Конституцией случаев нарушения права собственности не входит пользование должностными лица­ми государственных органов власти или медицинскими ра­ботниками предоставленным частным транспортным сред­ством. Ст.8 Конституции Украины говорит о том, что все законы и иные нормативные акты должны приниматься на основе Конституции и отвечать ей. Это относится и к Зако­ну «О дорожном движении и ПДД, где имеются явные несо­ответствия нормам Конституции.

Доказывать все это сотрудникам милиции вы не должны, а если по факту вашего отказа в предоставлении транспортно­го средства они начнут составлять протокол, выполняйте на­ши РЕКОМЕНДАЦИИ:

1) В своих объяснениях в протоколе пишите: «Выполне­ние требования о предоставлении транспортного средства временно лишает меня возможности пользоваться и распо­ряжаться транспортным средством. Это является нару­шением права собственности. Данный случай не входит в исключительный перечень ситуаций, когда нарушение пра­ва собственности разрешено ст.41 КонституцииУкраины. Согласно ст.8 Конституции, законы и нормативные акты должны отвечать ей, нормы Конституции являются норма­ми прямого действия. Поэтому в случае противоречия Кон­ституции и иных нормативных актов применяются нор­мы Конституции, которые не разрешают в такой ситуации нарушений права собственности. На указанных основаниях считаю свои действия правомерными».

2) Не забудьте обжаловать протокол в установленном по­рядке и установленные строки.

При составлении жалобы можете сослаться на п.2 Поста­новления Пленума Верховного суда Украины «О применении Конституции Украины при осуществлении правосудия» от 1.11.1996г., где сказано: «Суды при рассмотрении конкрет­ных дел должны оценивать содержание любого закона или иного нормативно-правового акта с точки зрения его соответствия Конституции и во всех необходимых случаях применять Кон­ституцию, как акт прямого действия. Судебные решения должны базироваться на Конституции, а также на действующем законодательстве, не противоречащем ей... Суд должен приме­нять Конституцию в случае...когда закон, действовавший до введения в действие Конституции или принятый после этого, противоречит ей».

УПРАВЛЕНИЕ ТС В СОСТОЯНИИ АЛКОГОЛЬНОГО, НАРКОТИЧЕСКОГО ИЛИ ДРУГОГО ОПЬЯНЕНИЯ ИЛИ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ, ОТКАЗ ОТ ПРОХОЖДЕНИЯ ОСМОТРА НА СОСТОЯНИЕ ОПЬЯНЕНИЯ ИЛИ ОТНОСИТЕЛЬНО УПОТРЕБЛЕНИЯ ПРЕПАРАТОВ

Штраф составляет от2550до3400грн, или общественные работы на40-50часов, или арест на7-10суток. Повтор­ное нарушение на протяжении года влечет за собой лишение права управления на2-3года, с возможным платным изъя­тием ТС, или общественные работы на50-60часов, или арест на10-15суток. Третье нарушение на протяжении го­да-лишение права управления на10лет, с платным изъя­тиемТС.

Управление транспортным средством в состоянии опья­нения является одним из самых серьезных и самых распро­страненных нарушений ПДД на дороге. Даже после введения новых штрафов этот вид правонарушений стоит чуть ли не на первом месте. Складывается впечатление, что в нашей стране за рулем сидят одни алкоголики.

Вождение под «мухой»-явление ненормальное и пред­ставляет повышенную общественную опасность. Каждое чет­вертое дорожно-транспортное происшествие совершается по вине водителей в нетрезвом состоянии. Это объясняется тем, что под влиянием алкоголя или наркотиков нарушаются важ­нейшие функции организма водителя, снижается реакция, возникает излишняя самоуверенность, пренебрежительное отношение к соблюдению Правил дорожного движения.

В большинстве зарубежных стран управление транспорт­ным средством под воздействием алкоголя не запрещается, а лишь ограничивается количественным уровнем или степе­нью концентрации алкоголя в крови водителя. Влияние раз­личных доз алкоголя на водительские способности человека и, как следствие, на вероятность совершения ДТП определено, по мнению зарубежных специалистов, достаточно четко. Это дало основание для широкой поддержки идеи о том, что мак­симально разрешаемый уровень содержания алкоголя не дол­жен превышать0,5гв расчете на 1000куб. см или1литр кро­ви (г/л).

В Европейском союзе в настоящее время обсуждается воз­можность введения единого для всех государств-членов макси­мально разрешаемого уровня- 0,5г/л, что позволит снизить ко­личество погибших по причине повышенного содержания ал­коголя. Но уже и сейчас многие европейские государства при­няли законодательные нормы, ограничившие допускаемый уро­вень содержания алкоголя в крови водителя этой величиной.

В Венгрии, Румынии, Словакии, Японии водителям вообще запрещено употребление алкоголя. В Болгарии, Латвии, Турции, Югославии, Австрии, Бельгии, Германии, Дании, Франции, Ис­пании-уровень содержания алкоголя в крови водителя не дол­жен превышать0,5г/л. В Великобритании, Италии, Швейцарии - 0,8г/л. В Швеции, Польше- 0,2г/л. В Испании0,3г/л-мак­симально разрешенный уровень содержания алкоголя в крови для водителей грузовых и пассажирских транспортных средств, автомобилей скорой помощи и пожарной охраны.

В США принят закон, вынуждающий штаты снизить уро­вень допустимого содержания алкоголя в крови водителя до 0,8г/л. В настоящее время в большинстве штатов разрешается управление транспортным средством при концентрации алкого­ля в крови не более1,0г/л, лишь в18из50штатов страны приня­то ограничение в0,8г/л. В соответствии с законом штат, который не введет ограничение уровня содержания алкоголя в крови до 0,8г/л, ежегодно недополучит суммы, выделяемые государством на строительство и ремонт дорог. Украинское законодательство вообще не допускает содержание алкоголя в крови.

Исследования медицинских экспертов убедительно гово­рят о зависимости совершения ДТП от приема алкоголя и от высоты уровня алкоголя в крови: содержание алкоголя в кро­ви выше1,50г/л находили почти у всех пострадавших при ав­томобильных авариях.

Каким же образом наркологи характеризуют влияние со­держания алкоголя в крови на общее состояние человека?

Процедура диагностики на состояние алкогольного опья­нения весьма унизительна. При этом водитель теряет массу времени. И даже если он окажется абсолютно трезвым, ни по­терянного времени, ни унижения ему никто, никак и никогда не компенсирует.

Есть ли у водителя возможность избежать этого? Есть. Она заключается в использовании своих прав, предоставлен­ных Конституцией и законами. Вот их-то мы и рассмотрим вначале, а после разберемся в тонкостях процедуры диагно­стики, которую применяют сотрудники ГАИ.

Самым последним документом, направленным на борь­бу с водителями-алкоголиками, является Постановление КМУ№1103от17декабря2008г. «Порядок направления во­дителей транспортных средств на проведение осмотра с це­лью выявления состояния алкогольного, наркотического или другого опьянения или пребывания под воздействием ле­карственных препаратов, которые снижают внимание и ско­рость реакции».

Постановление содержит несколько ключевых моментов:

- Осмотр водителя на месте остановки транспортного средства осуществляется в присутствии двух свидетелей.

- В качестве свидетелей не могут привлекаться работни­ки милиции.

- Осмотр водителя может проводиться уполномоченным лицом Госавтоинспекции на месте остановки автомобиля или врачом заведения здравоохранения, в том числе и в специаль­но оборудованных передвижных пунктах.

- Осмотр водителя врачом осуществляется по методике и с использованием устройств, разрешенных к применению Мини­стерством здравоохранения.

- Инспектор ГАИ должен обеспечить проведение осмо­тра водителя на наличие в крови алкоголя или наркотических средств не позже, чем на протяжении двух часов с момента вы­явления соответствующих оснований.

- Если водитель отказывается от осмотра, инспектор в при­сутствии двух свидетелей составляет протокол об администра­тивном правонарушении, в котором отмечаются признаки опья­нения и действия водителя относительно уклонения от осмотра.

Что ж, документ, несмотря на свою свежесть, не содержит ничего нового и утешительного для водителей. А ведь, чест­но говоря, многие ожидали, что после увеличения штрафов и ужесточения ответственности водителей в этом Постановле­нии появится хоть что-то для защиты водителей от произво­ла гаишников, проводящих «по-своему» проверку водителей на состояние опьянения. Об этом мы расскажем позже, а пока да­вайте изучим документ, на котором было воспитано не одно поколение гаишников. Для вас он более интересен, потому что называется так: «Инструкция о порядке направления граж­дан для осмотра на состояние опьянения в учреждения охра­ны здоровья и проведение осмотра с использованием техниче­ских средств». Добавим, что документ утвержден совместным приказом Министерства здравоохранения и МВД Украины. № 114/38/15-36-18от 24.02.95 г.

Как известно, далеко не все работники милиции в своей работе руководствуются законами. Ну, хотя бы потому, что их надо знать. А для этого их надо читать. С инструкциями про­ще -их гораздо меньше, по содержанию они короче, да и при­думаны непосредственным руководством. Пускай оно изучает законы, на то оно и руководство.

Итак, начинаем изучать инструкцию и представляем себя в роли инспектора ГАИ, которому предстоит поймать, а глав­ное, уличить водителя-алкаша.

Читаем в начале: «...выявление у правонарушителя состо­яния опьянения осуществляется на основании его осмотра, ко­торый проводится в соответствии с требованиями этой Ин­струкции с использованием индикаторных трубок «Контроль трезвости» или иных специальных технических средств и ра­ботниками медицинских учреждений».

Далее следуют признаками опьянения:

- запах алкоголя изо рта;

- неустойчивость позы;

- нарушение речи;

- выраженное дрожание пальцев;

- резкое изменение кожного покрова лица;

- поведение, не соответствующее обстановке;

- заявление граждан об употреблении спиртных напит­ков, а так же признание их в этом.

Если работник ГАИ обнаружит у водителя суженные или расширены зрачки, которые не будут реагировать на свет, за­медленные движения или ответы на поставленные вопросы, а на руках многочисленные следы от инъекций, то вывод одно­значен-перед ним наркоман.

Далее Инструкция раскрывает весь арсенал инспекто­ра ГАИ для выведения водителя-алкоголика на чистую во­ду. Рассмотрим подробно каждый из них и дадим коммен­тарии.

Первый из них-добровольное признание водителя в упо­треблении спиртных напитков. Это самый простой способ вы­ведения водителя на чистую воду. Он отрабатывался гаишника­ми десятилетиями, опыт передавался из поколения в поколение и, традиционно держался в большой тайне. Но и здесь есть два варианта.

Когда выпил и сел за руль, все понятно. Пьяному не ме­сто на дорогах. Пусть отдуваются сами. Они считают себя «джентльменами удачи» на дорогах. И путь у них должен быть такой же, как у героев из одноименного фильма: выпил-сел за руль-в тюрьму! На этот случай советы давать не будем!

От второго варианта страдает большинство водителей, порой необоснованно. Расслабился человек вечером, выпил, а утром за руль. Вот тут все и начинается.

Утренняя «проверка документов» инспекторами ГАИ, как правило, является операцией по выявлению любителей вечерне­го застолья. Среди гаишников существуют даже негласные пра­вила-надо обязательно останавливать автомобиль с запотевши­ми стеклами, особенно если за рулем сидит «жующий» водитель. Как мы уже говорили, официально эти признаки не являются по­водом для остановки. Официальные документы гласят, что осно­ванием для остановки автомобиля с последующей проверкой во­дителя на состояние алкогольного опьянения является харак­тер движения транспортного средства. Отсюда и возникла горя­чо любимая стражами дороги иная причина остановки-провер­ка документов.

Получив документы на руки, работник ГАИ начинает задавать различные вопросы. В момент ответа он усилен­но втягивает носом воздух. Раньше было проще-водитель всегда выходил из машины, а инспектор ГАИ во время раз­говора с ним всегда становился лицом против ветра. Теперь немного сложнее водитель сидит в автомобиле, а работни­ку ГАИ приходится наклоняться к опущенному стеклу авто­мобиля, дабы учуять долгожданный запах. Но и здесь не все просто-в салоне могут сидеть пассажиры со стойким запа­хом алкоголя и нужно найти причину, чтобы заставить во­дителя выйти из автомобиля и поставить его лицом к себе с наветренной стороны.

При возникновении малейших подозрений гаишник начинает процедуру «выбивания добровольного призна­ния». Для начала он задаст провокационный вопрос: «Что-то вид у вас уставший?». Ответ водителя должен разве­ять его сомнения, поэтому содержание ответа имеет очень большое значение для сценария дальнейших событий. Ес­ли водитель расскажет, что поздно лег спать или устал вче­ра на вечеринке (свадьбе, дне рождения, похоронах и т.д.), можете не сомневаться-тут же последует второй вопрос: «Что вчера пили?». И это называется-приплыли. Следую­щим шагом будет «продувка», представляющая из себя ком­плекс упражнений по надуванию воздушного шарика через «трубку трезвости».

Вообще, водитель может вообще отказаться отвечать на вопросы инспектора. Такое право дано ему ст.63Конститу­ции Украины, которая прямо указывает, что человек не мо­жет быть привлечен к ответственности за отказ давать пояс­нения или показания относительно себя, близких родственни­ков или членов семьи. И в данной конкретной ситуации этим правом можно воспользоваться...

Но, самое главное, в чем и заключается секрет гаишников, в другом.

ПОМНИТЕ!Факт употребления спиртных напитков в прошлом и нахождение в состоянии алкогольного опьянения в данный момент-это не одно и то же! Опьянение подразу­мевает определенное состояние нервной системы и всего орга­низма человека. Законодательство устанавливает ответствен­ность за управление транспортным средством в состоянии ал­когольного опьянения, а не за употребление спиртных напит­ков в прошлом.

С точки зрения законодательства в упомянутом выше ди­алоге вопрос инспектора ГАИ должен был прозвучать следу­ющим образом: «Находитесь ли вы в состоянии алкогольного опьянения?». Ответ должен прозвучать созвучно: «В состоянии алкогольного опьянения я не нахожусь!». Если такой ответ со­трудника ГАИ не удовлетворяет, он перейдет ко второму спо­собу разоблачения водителя-проверка с помощью трубки «Контроль трезвости».

Опять обращаемся к упомянутой выше Инструкции№ 114/38/15-36-18.

ВНИМАНИЕ!Последний ее пункт гласит: «Выводы по осмо­тру граждан на состояние опьянения, полученные с нарушением требований Инструкции, считаются недействительными».

Именно потому эти требования вы должны знать:

- К проведению осмотра водителя с применением трубки «Контроль трезвости» допускаются лишь те сотрудники мили­ции, которые имеют специальные звания и прошли специаль­ную подготовку.

- Перед применением трубка проверяется на годность к применению. Запрещено использовать трубку, если она име­ет механические повреждения, нарушена ее герметичность, наполнитель имеет зеленые вкрапления и пересыпается по трубке, истек гарантийный срок, присутствуют иные наруше­ния требований паспорта предприятия-изготовителя.

- Осмотр водителя с применением трубки проводится в присутствии двух свидетелей.

- Работник милиции должен получить согласие водителя на его осмотр с применением трубки. В случае отсутствия та­кого согласия, дальнейший осмотр проводится в учреждениях медицины.

- Трубку раскрывают в присутствии водителя и двух сви­детелей. При этом работник милиции одевает мундштук респи­раторного баллона на конец трубки и предлагает водителю са­мостоятельно взять из упаковки индивидуальный мундштук одноразового использования, надеть его на противоположный конец трубки и продуть ее до полного заполнения баллона.

- Наполнитель под действием паров алкоголя должен за 1-2минуты изменить цвет с желтого на зеленый.

- Если цвет изменился, проба считается позитивной.

- Позитивная проба на алкоголь в воздухе, что выдыхает­ся, является подтверждением факта употребления алкогольно­го напитка, а протокол, при согласии водителя с результатамиосмотра,-основанием для привлечения его к ответственности за управление транспортным средством в состоянии алкоголь­ного опьянения.

- Бланки протоколов являются документами строгой от­четности.

- Если водитель не соглашается с результатами пробы, его направляют для осмотра в медицинское учреждение.

Переходим к комментариям. Проблема с этими трубками заключается в следующем-изменение цвета реагента в труб­ке еще не свидетельствует однозначно о нахождении водителя в состоянии алкогольного опьянения. Такая же реакция труб­ки возможна на целый ряд безалкогольных напитков и заболе­ваний человека. Изменение цвета трубки очень наглядно. По­этому большинство водителей, получивших «положительный» результат пробы, признаются, что действительно вечером упо­требляли алкоголь и добровольно подписываются под тем, что управляли автомобилем в состоянии алкогольного опьянения.

ПОМНИТЕ!Изменение цвета трубки «Контроль трезво­сти» является доказательством состояния алкогольного опья­нения только в том случае, если водитель добровольно при­знается в этом. Показания трубки являются лишь основанием для дальнейшей проверки водителя в медицинском учрежде­нии. Более того, подвергаться тесту с использованием трубки «Контроль трезвости» или иного алкотестера совсем не обя­зательно. Ни одним законом не предусмотрена такая обязан­ность водителя. Законодательством установлена ответствен­ность только за уклонение от осмотра на состояние алкоголь­ного опьянения в медицинском учреждении.

Если вы желаете отстоять свои права-отказывайтесь от проверки с помощью трубки контроля трезвости и предлагай­те сотруднику милиции проследовать в медицинское учрежде­ние для проведения медицинского освидетельствования. Его результаты покажут ваше состояние и имеют силу доказатель­ства. В подавляющем большинстве случаев инспектор отказы­вается от такой проверки и возвращает водителю документы.

Кроме того, известны способы обмана водителей при контроле на трезвость с использованием трубки «Контроль трезвости». Перечислим наиболее известные из них:

- Увлажнение полиэтиленового пакета спиртосодержа­щей жидкостью. После продувания трубки водителем, воздух из пакета выжимают. Трубка приобретает зеленую окраску.

- Подмена трубки до продувания. Водитель дует в трубку, уже имеющую зеленый цвет.

- Подмена трубки после продувания. Водителю демон­стрируют новую трубку, имеющую желтую окраску. Затем имитируют отламывание обоих стеклянных концов. Предлага­ют продуть, не выпуская при этом из рук и закрывая наполни­тель, затем показывают трубку зеленого окрашивания.

- Увлажнение стенок индикаторной трубки спиртосодер­жащей жидкостью. Делается минимальный скол одного из краев трубки. Кончиком иглы инсулинового шприца наносит­ся спиртсодержащая жидкость на внутренние стенки трубки. При поведении пробы водителю показывают трубку желтого цвета с неповрежденным концом ближним к наполнителю, за­тем демонстрируется скол целого конца трубки и имитирует­ся скол второго.

-Использование трубок с просроченным сроком годности.

Оказывается, и водитель может обмануть трубку. Сери­ей глубоких вдохов-выдохов можно запросто снизить сте­пень концентрации «дурного воздуха», заполнив полость рта и часть трахеи чистым воздухом. Сами производители алко-метров признают, что при помощи такой вентиляции можно уменьшить силу «выхлопа» на10-15процентов.

Подкованные хитрецы, зная, что трубки реагируют не только на алкоголь, но и на спиртосодержащие лекарства, ссы­лаются на больное сердце и заявляют, будто принимают, напри­мер, валокордин. Кроме того, можно «найти» у себя что-нибудь из длинного списка болезней, при которых также фиксирует­ся наличие паров алкоголя в воздухе, выдыхаемом абсолютно трезвым человеком: диабет, тонзиллит, стоматит и даже кариес.

Руководство ГАИ заявляет о том, что на смену трубкам скоро придут более современные алкотестеры. Насколько можно будет верить их показаниям? Мы приведем несколько примеров подтасовки данных на современных алкотестерах. Выводы делайте сами.

Алкотестер «Алкотест- 203»,производство Беларусь. До­вольно распространен у сотрудников ДПС по причине неболь­шой стоимости, удобстве при использовании. Имеет три источ­ника питания:220вольт,12вольт, элемент питания типа «Крона».

При включении прибора, вначале происходит прогрев. На табло загораются цифры обратного отсчета времени:1,80; 1,79; 1,78; 1,77;и так до0,после чего и должна начаться «про­дувка». Но если кнопку включения держать все время нажа­той, на табло всегда будет значение«000».Его демонстрируют водителю, после чего предлагают продуть прибор. При этом инспектор ГАИ не выпускает прибор из своих рук, удержи­вая клавишу включения питания в нажатом состоянии. По­сле выдоха ГАИшник отпускает клавишу. На табло начинается обратный отсчет времени. Водителю демонстрируется какая-либо из цифр1,79или1,77,заявляя при этом, что прибор об­наружил1,79промилле. Если водитель заметил, что цифра с 1,79уменьшилась до1,78,ему объясняют, что промилле сни­жается по причине проветривания датчика.

Алкотестер ALERTJ4X. На боковой стороне под клави­шей включения-круглая пластмассовая заглушка. Под ней имеется регулировочный винт чувствительности прибора. Благодаря легкому доступу с помощью тонкой отвертки мож­но изменять чувствительность прибора в сторону увеличения или в сторону уменьшения.

При использовании алкотестеров любых моделей, име­ющих мундштуки, возможно использование ваты или ткани, смоченной спиртсодержащей жидкостью. В зависимости от конструкции вата со спиртом может вкладываться либо в мунд­штук, либо в отверстие прибора, предназначенное для муштука.

Также при использовании алкотестеров практически лю­бых моделей возможно введение газа из газовых зажигалок в полость мундштука. При дальнейшем продувании даже не­большие остатки газа, попадая на датчик алкотестера, изменя­ют его чувствительность, в результате чего прибор показывает какие-либо «промилле»...

Как избежать обмана? Лучше всего-никуда не дуть: ды­хательные упражнения оставьте для жены или надувания воз­душных шариков своему ребенку. А степень алкогольного опьянения проверяйте в медицинском учреждении.

Не хотите терять время? Вспоминайте о размере штра­фа или перспективе хождения пешком в течение нескольких лет. Ну, а если вам дорого время или вы уверены в своем со­стоянии, то постарайтесь придерживаться основных рекомен­даций при выполнении дыхательных упражнений по просьбе сотрудника ГАИ:

- Проверьте срок годности трубки «Контроль трезвости»;

- Проверьте целостность трубки;

- Мундштук берите из упаковки и открывайте самостоя­тельно;

- Порошок в трубке не должен иметь посторонних вкра­плений;

- Порошок не должен пересыпаться;

- Держите трубку или алкотестер в своих руках;

- Не торопитесь возвращать прибор ГАИшнику, запомни­те и запишите его название;

- Постарайтесь привлечь как можно больше свидетелей;

- Трубка позеленела-еще не все потеряно: не признавай­те показания трубки и настаивайте на дальнейшей проверке в медицинском учреждении.

В жизни бывают разные поводы для употребления алко­голя, перечислять их не имеет смысла. Но употребляя вечер­ние100...граммов, вы должны трезво оценивать ситуацию и понимать всю ответственность своего состояния за рулем. А для расчета предельно допустимой вечерней дозы вы можете воспользоваться приведенными ниже таблицами.

Примечание: за одну порцию приняты следующие количества напитков: 50гводки, либо 100г портвейна, либо 150г сухого вина, либо 7 бутылка (0,5 л) пива.

И, наконец, мы рассмотрим последнюю стадию определения степени алкогольного опьянения водителя-медицинское осви­детельствование. Заключение специалистов-медиков, даваемое при таком освидетельствовании,-это доказательство, что води­тель действительно нетрезв. Опять обращаемся к Инструкции № 114/38/15-36-18.Выделяем ключевые моменты:

-Осмотр в медицинских учреждения проводится врачами: психиатрами-наркологами, невропатологами, специально подго­товленными врачами других специальностей, фельдшерами, про­шедшими специальную подготовку, по списку, утвержденному главным врачом центральной городской (районной) больницы.

- Перечень медицинских учреждений, которым дано право проведения такого осмотра, утверждается региональным управле­нием охраны здоровья. Проведения осмотра в других учреждени­ях запрещается.

- Доставка в медицинское учреждение осуществляется не позднее2-хчасов с момента возникновения оснований для его проведения.

- Результаты осмотра сообщаются водителю в присутствии

доставившего его работника милиции.

- Результат осмотра оформляется протоколом в двух экзем­плярах, один из которых отдается работнику милиции и заверяется подписью врача и печатью, второй-остается в учреждении здравоохранения.

- Осмотр фиксируется в специальном журнале.

- Водитель или работник милиции могут в десятидневный срок оспорить результаты осмотра в региональном наркодиспан­сере или в суде.

- Затраты на проведение осмотра могут компенсироваться на договорной основе. Заказчиками проведения осмотра не могут выступать физические лица, за исключением случая проведения осмотра по их инициативе.

ПОМНИМ!«Выводы по осмотру граждан на состояние опья­нения, полученные с нарушением требований Инструкции, счита­ются недействительными».

Полное освидетельствование-это не только «воздушный тест», но и проверка на хроматографе (приборе для анализа мочи), иногда анализ крови, а также проверка общего состояния: одеж­ды, мимики, речи, дыхания, координации движений... Нарколог просит, например, дотронуться мизинцем до кончика носа или принять позу Ромберга, то есть закрыть глаза, поставить ноги по одной прямой и вытянуть вперед руки.

Казалось бы, все, тут уж не отвертеться. Представьте, умудря­ются. Кто-то возит с собой баночку собственной «трезвой» урины и ее-то и отдает на экспертизу. Кто-то поступает совсем нагло: за­черпнет в пробирку из-под крана обычной воды, окрасит ее слегка в туалете и подсовывает наркологу.

Правда, если нарколог сговаривается с гаишниками, то тут ничего не спасает. И это самая опасная ситуация. Защитить в ней может только одно-знание методологии, если хотите, правил про­ведения медицинского осмотра. Вы можете задать резонный во­прос: а кто устанавливает эти правила? Кто главный разработчик методологии? По логике, конечно же, Министерство здравоохра­нения.

Почему вопрос методологии очень важен? Ранее медики при проведении экспертизы использовали термин «остаточное явле­ние». Сейчас его заменили на формулировку «установлен факт применения алкоголя. Признаков опьянения не выявлено». Эта фор­мулировка означает, что человек ранее употреблял алкоголь, но на момент освидетельствования уже протрезвел. А значит, в его пове­дении нет признаков опьянения и он не виновен. Разница в фор­мулировках имеет очень существенное значение-от нее зависит дальнейшая судьба водителя. Есть ли единая методология в Укра­ине, какими методологиями пользуются медики при определении степени опьянения водителя,-мы, к сожалению, не нашли офици­альных документов. На сайте Минздрава Украины, где расположе­ны все официальные документы, каких-либо следов существова­ния такой методологии мы не обнаружили.

Зато мы нашли другой интересный документ. Это приказ Минздрава СССР№ 694от08.09.1988г. «О мерах по дальнейшему совершенствованию медицинского освидетельствования для уста­новления факта употребления алкоголя и состояния опьянения» Процитируем его дословно:

«В настоящее время медицинское освидетельствование лиц с подозрением на употребление алкоголя широко осуществляется в учреждениях здравоохранения. Прежде всего это касается освиде­тельствования водителей автотранспорта и других подвижных средств. ...Указанные обстоятельства налагают на работников здравоохранения повышенную ответственность за качество про­ведения медицинского освидетельствования и обоснованность вы­носимых ими заключений.

Вместе с тем на местах в организации медицинского освиде­тельствования для установления состояний, связанных с употре­блением алкоголя, имеются серьезные недостатки. Нередко врачи, привлекаемые к проведению такого освидетельствования, не осве­домлены о всех действующих по этому вопросу нормативных до­кументах; осуществляемое ими освидетельствование не соответ­ствует требованиям инструкции, выносимые заключения должным образом не обосновываются результатами самого освидетель­ствования. Вследствие этого только за1985-1987годы Централь­ной контрольной комиссией экспертизы алкогольного опьянения при Минздраве СССР на основании экспертной оценки актов меди­цинского освидетельствования и медицинской документации, за­ключения о наличии алкогольного опьянения более чем в половине случаев признаны необоснованными».

Результатом появления этого Приказа стал другой документ-«Медицинское освидетельствование для установления факта упо­требления алкоголя и состояния опьянения», который является Указанием Министерства здравоохранения СССР под№06-14/33-14от2.09.88г.  Он настолько интересен, что мы решили разме­стить его в приложении, а дабы вас заинтриговать, приведем не­сколько интересных выдержек:

-«Недопустимым является установление факта употребле­ния алкоголя и состояния опьянения у обследуемого исключительно на основании запаха алкоголя изо рта, а также сведений о потре­блении спиртных напитков».

—«Запах алкоголя изо рта практически обязателен в состоя­нии алкогольного опьянения. Однако субъективная оценка наличия или отсутствия запаха алкоголя изо рта, как показывает прак­тический опыт, нередко приводит к ошибкам. Следует дифферен­цировать запах алкоголя с запахами других летучих пищевых, ле­карственных или косметических веществ, которые могут весь­ма напоминать алкоголь. Кроме того, нередко может запах исхо­дить от одежды обследуемого, пропитанной спиртными напитка­ми, от повязок или ран, обработанных спиртосодержащими пре­паратами».

Вообще нужно заметить, что вопрос существования украин­ской медицинской методологии проверки водителей на состояние алкогольного опьянения достоин своего описания в детективном романе.

По логике вещей, следуя Постановлению Кабмина от 06.04.1998р.№ 456,в Украине был создан Украинский медицин­ский центр безопасности дорожного движения при Министерстве здравоохранения. Кому, как не этому центру, необходимо было за­ниматься разработкой методологий. Но центру было не до этого. Его постоянно реорганизовывали, а в это время на местах созда­вались региональные медицинские центры безопасности дорож­ного движения в виде обществ с ограниченной ответственностью и частных предприятий, которые имеют довольно громкие назва­ния. К примеру-частное предприятие«Західний регіональний медичнийцентрбезпеки дорожнього руху»(выдержка из Приказа МЗ от30.03.2007г.№ 152«Прозатвердження рішення Ліцензійної комісії МОЗ України»).

Центры есть, а вот единой методологии нет. Кому и зачем это нужно? Мы думаем, что этой темой должны заниматься совсем другие «писатели».

УПОТРЕБЛЕНИЕ АЛКОГОЛЯ, НАРКОТИКОВ ИЛИ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ НА ИХ ОСНОВЕ, ПОСЛЕ ДТП ИЛИ ОСТАНОВКИ АВТОМОБИЛЯ РАБОТНИКАМИ ГАИ.

Лишение права управления на2-3года или арест на10-15суток.

Новым законодательством введен запрет на употребление во­дителем алкоголя, наркотических и иных одурманивающих ве­ществ после ДТП или остановки автомобиля инспектором ГАИ. Милиционеры утверждают, что многие водители пытаются избе­жать наказания за управление машиной в нетрезвом виде, демон­стративно употребляя алкоголь уже после того, как их остановил сотрудник ГАИ. С алкоголем все понятно, а как быть с лекарствен­ными препаратами? Ведь их применение, особенно в стрессовой ситуации, может быть для некоторых людей вопросом жизни или смерти. Впрочем, юристы считают, что данный пункт противоре­чит ст.62Конституции, устанавливающей презумпцию невино­вности, и ограничивает ряд гражданских свобод. А значит, измене­ние к правилам может оспорить любой автолюбитель.

Несколько слов об употреблении лекарственных препаратов за рулем. Это весьма важный вопрос. Первое место среди причин автоаварий занимает вождение в нетрезвом состоянии. Невнима­тельность на дорогах и небрежное отношение к правилам–лишь на третьем месте. Второй, по европейским и американским дан­ным, самой распространенной причиной ДТП является злоупо­требление лекарствами. В Украине такой статистики нет, но, учи­тывая национальную любовь к самолечению, эта цифра должна быть серьезной.

Самые популярные препараты в водительской аптечке-обе­зболивающие. Их принимают от всего-и от прихватившего ра­дикулита, и от мышечных судорог, и от спазмов. Ну и, само собой, когда голова гудит «после вчерашнего».

Обезболивающие препараты делят на две группы:

- простые анальгетики-с одним активным обезболивающим веществом.

- Комплексные препараты.

Комплексные препараты имеют в своем составе несколько ак­тивных обезболивающих компонентов. В этой группе много пси­хотропных веществ, изъятых из свободной продажи. Но есть сре­ди комбинированных препаратов и эффективные безрецептур­ные, которые в разовых дозах содержат ненаркотические дозы нар­котического анальгетика. Они эффективны, но при неосторожном обращении опасны.

Потенциально опасными для водительского внимания явля­ются лекарства, в состав которых входят фенобарбитал и кодеин,-читайте в инструкциях состав препарата! Это седалгин, пенталгин, тетралгин, солпадеин (в последнем дозы кодеина очень высокие) и другие. Ненаркотической считается доза из одной-трех таблеток. Прием в таких количествах относительно безопасен. Но многие «глушат» боль ударными дозами. Например, дальнобойщики свое профессиональное заболевание-радикулит-на пять-шесть часов «заговаривают» большим количеством пенталгина. Боль эта доза снимает, но попутно снижает реакцию, концентрацию внимания, создает состояние эйфории. К группе риска относятся профессио­нальные водители старше40лет и водители с серьезными систем­ными заболеваниями.

Что делать? Разовый прием в дозах, указанных в инструк­циях, безопасен, но не всегда эффективен. Если прихватило рез­ко, а ехать далеко, например, от Донецка до Киева, лучше обра­тится в ближайшую больницу, чтобы сделали обезболивающий укол. Инъекции эффективнее таблеток. Но, правда, действуют более короткое время. Если позволяют время и средства, луч­ше заехать к своему лечащему врачу сделать анальгезирующую блокаду. Но в течение часа за руль садиться категорически про­тивопоказано!

Прихватило спину, как быть? При хронических мышечных спазмах (а это сильные боли) иногда назначают миорелаксанты. Молва записала их в очень эффективные обезболивающие. Мол, просто находка для водителей! Это не совсем так. Препарат дей­ствительно расслабляет мышцы, но при этом рассеивает внимание и вызывает сонливость. Разовый прием таких препаратов неэф­фективен! Назначают курсом. Если и подходят для водителей, то лишь для тех, у кого дневной график. Такие препараты (боклафен, терелгин, сердолок) принимают на ночь. У них быстрая скорость распада. Утром загибавшийся накануне от боли человек выглядит «молодцом-огурцом». Обезболивающий эффект длительный. По­могают при радикулите, растяжениях, прострелах. Нельзя приме­нять перед поездкой!

Особенно аккуратными за рулем надо быть:

- при передозировках и склонности к аллергии;

- при регулярном употреблении больших доз медикаментов, пусть даже назначенных врачом;

- при первом принятии нового препарата.

Анальгин замедляет реакцию. Отдельная тема-«пилюль-кины» без медицинского диплома, назначающие себе лекарства от головной боли по совету соседки или доктора из телерекламы. Обычно такие «специалисты» выбирают самые популярные обе­зболивающие препараты. Начинается все с парацетамола и аналь­гина, потом человек переходит на более сложные комбинирован­ные препараты на основе кофеина и многих других сильных обе­зболивающих препаратов. Тут совет один: ни в коем случае не на­до применять выбранные методом «тыка» препараты от головной боли! Ничего хорошего из этого не выйдет. Если замечаете, что все чаще и чаще тянетесь к аптечке за таблетками «от головы», то как можно скорее обращайтесь к неврологу. Иначе организм привы­кнет, и для того, чтобы снять боль, ему с каждым разом будет тре­боваться все большая доза. У хронических больных разовый при­ем таких самостоятельно прописанных и порой очень небезопас­ных препаратов часто достигает десятка таблеток. А эффект ми­нимален. Такой водитель вдвойне опасен на дороге-его внима­ние подавлено лекарствами и болью. Хроническим считается упо­требление обезболивающего от трех раз в неделю и чаще в течение двух-трех месяцев.

ПОМНИТЕ!Прежде чем принимать лекарственный препа­рат, внимательно изучите его инструкцию. Там не должно быть противопоказаний к приему препарата лицами, управляющими транспортными средствами.

VI. ПОСЛЕДНИЙ СОВЕТ

Все, что вы прочитали, удержать в голове невозможно. К тому же, дорога есть дорога, и ситуации на ней могут возникать самые непредсказуемые. Постарайтесь запом­нить для себя самое главное-никогда не спешите согла­шаться с решением инспектора ГАИ! Он тоже человек и тоже может ошибаться. К тому же не наша вина в том, что зачастую во время движения мы смотрим не на дорожные знаки, а на до­рожные ямы. Всегда, в любой ситуации пытайтесь найти ответ на вопрос: что вынудило вас нарушить правила дорожного дви­жения? Ответственность на дорогах должна быть солидарной. Пока же за все отвечаем только мы-своими деньгами, нерва­ми, здоровьем, а порой и жизнью.

Закон дает вам права на защиту собственных интересов. А они нарушаются уже в тот момент, когда инспектор ГАИ, со­ставляя протокол об административном нарушении, не гово­рит: «У вас есть право на юридическую помощь, сбор и предо­ставление доказательств»-предоставленное ст.268КоАП.

Даже если сотрудники ГАИ научаться произносить или зачитывать эту фразу, вряд ли они расскажут вам о том, каким образом эти права вы можете реализовать? Не возить же с со­бой адвоката?

Реализация ваших прав заключается всего в нескольких шагах:

1.Проверьте протокол и постановление.

Сотрудник ГАИ обязан выдать на месте копию протоко­ла. А если на месте выносится постановление об администра­тивном правонарушении-копию постановления. Проследи­те, чтобы данные совпадали с оригиналом протокола, включая данные самого сотрудника, составившего протокол и/или по­становление. Соблюдение всех нюансов поможет успешно за­щищаться в суде, а также обжаловать постановление.

2. Следите за правильностью заполнения протокола.

3. Если вам не пояснили ваши права, напишите в этой гра­фе, что со ст.268КоАП вас не знакомили.

4. Обязательно напишите пояснения в соответствующей графе протокола.

Укажите все аргументы в свою пользу. Если они отсут­ствуют в данный момент, это не означает, что они отсутству­ют вообще. Обязательно пишите в пояснении, что свою вину не признаете и согласно ст.268КоАП Украины просите отло­жить рассмотрение дела. Укажите, что доказательства будут представлены в суде.

5. Если у инспектора ГАИ отсутствуют свидетели, смело пишите в соответствующей графе, что свидетели отсутству­ют. Обязательно укажите свидетелей, в том числе и пассажи­ров своего автомобиля, которые могут подтвердить вашу не­виновность.

6. В незаполненных графах протокола ставьте прочерки.

7. Не стесняйтесь производить фото или видеосъемку до­рожной обстановки. То, что не увидели вы,-увидит адвокат.

8. Жалуйтесь в срочном порядке.

Чтобы обжаловать несправедливый вердикт, лучше все­го обратиться с соответствующей жалобой в течение10дней к начальнику управления ГАИ, работник которого вынес по­становление. Позже жалобы не рассматривают либо требуют оправдательные причины. Это-простой и быстрый путь. Но согласно законодательству, сделать это можно и через подачу жалобы в суд или прокурору. В прежнем законодательстве ес­ли суд принимал решение, не устраивающее водителя, опроте­стовать его было большой проблемой. Дело в том, что в КоАП прошлой редакции была фраза о том, что по админделам ре­шения районного суда являются окончательными. В нынеш­них изменениях ввели процедуру полноценной апелляции. Но водителям нужно учесть, что апелляцию необходимо подать в течение10дней после вынесения постановления по делу су­дом первой инстанции.

В жалобе указывайте все аргументы относительно «непра­воты» гаишника. Подкрепляйте их ссылками на ПДД и другие законодательные акты, включая Конституцию Украины. Обя­зательно подтвердите свое мнение доказательствами-показа­ниями свидетелей, фото- и видеоматериалами и пр. На край­ний случай, подойдут даже записи с мобильного телефона.

Можете обратиться за подготовкой документов к профессионалам-юристам. Ставки слишком-высоки, и оно то-uостоит.

САМОЕ ГЛАВНОЕ! Надо ли показывать ли свою юри­дическую грамотность инспектору? Мы говорим-действуй­те по ситуации. Но всегда помните, что к счастью, инспекто­ры ГАИ при привлечении к административной ответствен­ности не то чтобы относятся к нам некорректно или посту­пают неправильно-они прекрасно чувствуют нашу юриди­ческую неграмотность и при привлечении гражданина к от­ветственности игнорируют все действующие нормы и пра­вила, что в итоге приводит к наказанию. Так вот, именно эта инспекторская уверенность, а также безалаберность должны работать на вас!!!

Дело в том, что при серьезном нарушении ПДД ваша юри­дическая грамотность начнет работать против вас. Вы начне­те спорить, и инспектор, чувствуя опасность, будет оформлять все именно так, чтобы у вас не оставалось ни единой возмож­ности обжаловать его решение.

Перефразируя классика, скажем-Уголовный кодекс вме­сте с КоАП и ПДД нужно чтить! Учитесь себя защищать! Мы постарались в доступной форме дать вам необходимые для этого знания!

Всех ситуаций, которые могут возникнуть на дороге, не предусмотришь, ни в какой книге не опишешь. Мы дали мно­жество советов. Они не исключительны, потому что на дороге возникают самые разные и самые неожиданные ситуации. Но что бы в вашей жизни ни произошло, постарайтесь всегда вы­полнять наш главный совет: не бойтесь отстаивать свои права! Особенно-при осознании собственной правоты.

ПОМНИТЕ!

Ваши права больше всех интересуют работников Госавтоинспекции!

©Караваев В.А.,2009г.

VII.ПРИЛОЖЕНИЕ

ВНИМАНИЕ!

Тексты законодательных актов приведены в сокраще­нии.

Во избежание неоднозначной трактовки законодатель­ных актов Украины, текст приводится на государствен­ном языке.

Источник-сайт Верховной Рады Украины. Дата - 28. 06.2009г.

КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ

Стаття 8.

ВУкраїні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Зако­ни та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звер­нення до суду для захисту конституційних прав і свобод лю­дини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Стаття 19.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самовряду­вання, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 24.

Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 28.

Кожен має право на повагу до його гідності.

Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, не­людському або такому, що принижує його гідність, поводжен­ню чи покаранню.

Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Стаття 29.

Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть засто­сувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох го­дин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з момен­ту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожномузаарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затри­мання захищати себе особисто та користуватися правовою до­помогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржи­ти в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Стаття 41.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджа­тися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визна­ченому законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користу­ватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, вста­новлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Примусове відчуження таких об'єктів з наступним по­вним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди пра­вам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 43.

Кожен має право на працю, що включає можливість заро­бляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Держава створює умови для повного здійснення грома­дянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтерна­тивна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпеч­них для їхнього здоров'я роботах забороняється.

Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Стаття 55.

Праваі свободи людини і громадянина захищаються су­дом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і проти­правних посягань.

Стаття 56.

Кожен має право на відшкодування за рахунок держа­ви чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого са­моврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 60.

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпо­рядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Стаття 61.

Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний ха­рактер.

Стаття 62.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинуваль­ним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержа­них незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У разі скасування вироку суду як неправосудного дер­жава відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідставним засудженням.

Стаття 63.

Особа не несе відповідальності за відмову давати показан­ня або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Засуджений користується всіма правами людини і гро­мадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

**********

ПРАВИЛАДОРОЖНЬОГО РУХУ

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України

від 10 жовтня 2001 р. № 1306

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.10. Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташовани­ми на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакада­ми, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові доро­ги, крім довільно накатаних доріг (колій);

безпечна дистанція - відстань до транспортного засо­бу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі йо­го раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру; ' '

безпечний інтервал - відстань між боковими частина­ми транспортних засобів, що рухаються, або між ними та іншими об'єктами, за якої гарантована безпека дорожнього руху;

безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змо­гу безпечно керувати транспортним засобом та контролюва­ти його рух у конкретних дорожніх умовах;

видимість у напрямку руху - максимальна відстань, на якій з місця водія можна чітко розпізнати межі елементів дороги та розміщення учасників руху, що дає змогу водієві орієнтуватися під час керування транспортним засобом, зо­крема для вибору безпечної швидкості та здійснення безпеч­ного маневру;

вимушена зупинка - припинення руху транспорт­ного засобу через його технічний стан або небезпеку, що створюється вантажем, який перевозиться, станом водія (пасажира) або перешкодою на дорозі;

випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспорт­ного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі;

власник транспортного засобу - фізична або юридич­на особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи;

водій - особа, яка керує транспортним засобом. Вершник, візник, погонич тварин, який веде їх за повід, прирівнюється до водія. Водієм є також особа, яка навчає керуванню, знаходячись безпосередньо у транспортному засобі;

гальмовий шлях - відстань, що проходить транс­портний засіб під час екстреного гальмування з початку здійснення впливу на орган керування гальмовою системою (педаль, рукоятку) до місця його зупинки;

датидорогу- вимогадоучасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів (за винятком вимоги звільнити займану смугу руху), якщо це може примусити інших учасників до­рожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість;

дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

дорожні умови - сукупність факторів, що характеризу­ють (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан;

дорожня обстановка - сукупність факторів, що ха­рактеризуються дорожніми умовами, наявністю пере­шкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

житлова зона - дворові території, а також частини насе­лених пунктів, позначені дорожнім знаком 5.31;

засліплення - фізіологічний стан водія внаслідок дії світла на його зір, коли водій об'єктивно не має можливості виявити перешкоди чи розпізнати межі елементів дороги на мінімальній відстані;

зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (ви­садки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, вико­нання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);

маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби за­гального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролей­буси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими марш­рутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (ви­садки) пасажирів;

населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47,5.48;

небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку;

обгін - випередження одного або кількох транспортних засобів, пов'язане з виїздом на смугу зустрічного руху;

пасажир - особа, яка користується транспортним за-собом і знаходиться в ньому, але не причетна до керування ним;

перевага - право на першочерговий рух стосовно інших учасників дорожнього руху;

перешкода для руху - нерухомий об'єкт у межах сму­ги руху транспортного засобу або об'єкт, що рухається по­путно в межах цієї смуги (за винятком транспортного за­собу, що рухається назустріч загальному потоку транспор­тних засобів) і змушує водія маневрувати або зменшувати швидкість аж до зупинки транспортного засобу;

перехрестя - місце перехрещення, прилягання або роз­галуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до доро­ги виїзду з прилеглої території;

пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі по­за транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які руха­ються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску;

пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів че­рез дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначають­ся відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч. Регульованим вважається пішохідний перехід, рух по якому регулюється світлофором чи ре­гулювальником, нерегульованим - пішохідний перехід, на якому немає регулювальника, світлофори відсутні або вимкнені чи працюють у режимі миготіння жовтого сиг­налу; стоянка - припинення руху транспортного засо­бу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу;

темна пора доби - частина доби від закінчення вечірніх (ЗО хв. після заходу сонця) до початку ранкових сутінків (ЗО хв. до сходу сонця);

учасник дорожнього руху - особа, яка бере безпосеред­ню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, паса­жир, погонич тварин.

2. ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ВОДІЇВ МЕХАНІЧНИХТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

2.1. Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

а) посвідчення на право керування транспортним за­собом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб, а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транс­портний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право ке­рування, користування чи розпорядження таким транспор­тним засобом;

д) поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодав­ства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспор­тних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу;

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транс­портного засобу і не відволікатися від керування цим засо­бом у дорозі;

в) на автомобілях, обладнаних засобами пасивної без­пеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ни­ми і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременя­ми безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорож­нього руху;

е) повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або Державтоінспекції про виявлені факти створення пере­шкод для дорожнього руху;

є) не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкодже­но автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шко­ди користувачам.

2.4. На вимогу працівника міліції водій повинен зупини­тися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

а) передати для перевірки документи, зазначені в пункті2.1;

б) надати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;

в) надати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законнихщдставах

2.5. Водій повинен на вимогу працівника міліції прой­ти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи ток­сичних речовин.

2.7. Водій, крім водіїв транспортних засобів дипло­матичних та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, оперативних і спеціальних транс­портних засобів, повинен надавати транспортний засіб:'

а) працівникам міліції та охорони здоров'я для достав­ки до найближчого лікувального закладу осіб, які потребу­ють негайної медичної допомоги;

6) працівникам міліції для виконання непередбаче­них і невідкладних службових обов'язків, пов'язаних із переслідуванням правопорушників, доставкою їх у міліцію, та для транспортування пошкоджених транспортних засобів.

2.9. Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольно­го сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин;

б) керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції іувагу

в) керувати транспортним засобом, не зареєстрованим у Державтоінспекції, без номерного знака або талона про про­ходження державного технічного огляду;

г) передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного сп'яніння, під впливом наркотичних чи токсичних речовин, у хворобливому стані, у стані стомлення або під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу;

г) передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до ви­мог розділу 24 цих Правил;

д) під час руху транспортного засобу користуватися за­собами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіївоперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

2.12. Власник транспортного засобу має право:

а) довіряти в установленому порядку користування і розпорядження транспортним засобом іншій особі;

б) на відшкодування витрат у разі надання транспорт­ного засобу працівникам міліції та органу охорони здоров'я згідно з пунктом 2.7 цих Правил;

в) на відшкодування збитків, завданих унаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки дорожнього руху;

г) на безпечні та зручні умови для руху;

ґ) запитувати оперативну інформацію про дорожні умо­ви та напрямки руху.

2.14. Водій має право:

а) керувати транспортним засобом і перевози­ти пасажирів або вантажі дорогами, вулицями чи іншими місцями, де їх рух не заборонено, в установленому порядку відповідно до вимог цих Правил;

б) довіряти в установленому порядку керування при­ватним транспортним засобом іншій особі, у якої при собі є посвідчення на право керування транспортним засобом

відповідної категорії;

в) знати причину зупинки, перевірки та огляду транс­портного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також її прізвище і

посаду;

г) вимагати від особи, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом та зупинила транспортний засіб, пред'явлення посвідчення її особи;

ґ) отримувати необхідну допомогу від посадових осіб та організацій, що беруть участь у забезпеченні безпеки дорож­нього руху;

д) оскаржити дії працівника міліції в разі порушення ним законодавства;

е) відступати від вимог законодавства в умовах дії непереборної сили або коли іншими засобами неможливо запобігти власній загибелі чи каліцтву громадян.

4. ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ПІШОХОДІВ

4.4. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

8. РЕГУЛЮВАННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

8.11.Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупи­нити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

9. ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНІ СИГНАЛИ

9.7. Забороняється користуватися дальнім світлом фар як попереджувальним сигналом в умовах, коли це може при­звести до засліплення інших водіїв, у тому числі через дзер­кало заднього виду.

9.9. Аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:

а) у разі вимушеної зупинки на дорозі;

б) у разі засліплення водія світлом фар;

в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами;

г) на механічному транспортному засобі, що буксирується;

ґ) на механічному транспортному засобі, позначе­ному розпізнавальним знаком «Діти», що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки;

д) на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі;

е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

9.10. Разом з увімкненням аварійної світлової сигналізації слід установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані, що забезпечує безпеку дорожнього руху, але не ближче 20 м до транс­портного засобу в населених пунктах і 40 м поза ними, у разі:

а) скоєння дорожньо-транспортної пригоди;

б) вимушеної зупинки в місцях з обмеженою оглядовістю дороги хоча б в одному напрямку менше 100 м.

11. РОЗТАШУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВНА ДОРОЗІ

11.1.Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорож­ньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням шири­ни проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

12. ШВИДКІСТЬ РУХУ

12.6.Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені зна­ком 5.47 (див. додаток 1), дозволяється рух із швидкістю:

а) автобусам (мікроавтобусам), що здійснюють пере­везення організованих груп дітей, легковим автомобілям з причепом і мотоциклам - не більше 80 км/год.;

б) транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, - не більше 70 км/год;

в) вантажним автомобілям, що перевозять людей у кузові, - не більше 60 км/год;

г) автобусам (за винятком мікроавтобусів) - не більше 90 км/год;

ґ) іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 ( 306а-2001-п ) - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окреми­ми проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год. ( Підпункт «ґ» пункту 12.6 в редакції Постанови KM№ 395 ( 395-2009-п ) від 22.04.2009 )

12.8. На ділянках доріг, де створені дорожні умови, що дають можливість рухатися з більш високою швидкістю, за погодженим з Державтоінспекцією рішенням власників доріг або органів, яким передано право на утримання таких доріг, дозволена швидкість руху може бути збільшена шля­хом встановлення відповідних дорожніх знаків.( Пункт 12.8 в редакції ПостановиKM№ 395 ( 395-2009-п ) від 22.04.2009)

12.9. Водієві забороняється:

а) перевищувати максимальну швидкість, визначену технічною характеристикою даного транспортного засобу;

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому вста­новлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил;

в) перешкоджати іншим транспортним засобам, рухаю­чись без потреби з дуже малою швидкістю;

г) різко гальмувати (крім випадків, коли без цього не­можливо запобігти дорожньо-транспортній пригоді).

12.10. Додаткові обмеження швидкості руху можуть бу­ти встановлені виключно у разі проведення дорожніх робіт разом з попереджувальним знаком 1.37.

У разі коли дорожні знаки обмеження руху 3.29 та 3.31 встановлені без проведення дорожніх робіт або залишеніпісля їх завершення, водій не може бути притягнений до відповідальності згідно із законодавством за перевищення встановлених обмежень швидкості руху.

Обов'язковим є встановлення дорожніх знаків 3.30 та 3.32 на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця встанов­лення знака обмеження швидкості руху.

14. ОБГІН

14.1. Здійснювати обгін нерейкових транспортних засобів дозволяється лише ліворуч.

14.2. Перед початком обгону водій повинен переконати­ся в тому, що:

а) жоден з водіїв транспортних засобів, які рухаються за ним і яким може бути створено перешкоду, не розпочав обгону;

б) водій транспортного засобу, який рухається попереду по тій самій смузі, не подав сигналу про намір повороту (пе-рестроювання) ліворуч;

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані;

г) після обгону зможе, не створюючи перешкоди транс­портному засобу, якого він обганяє, повернутися на займа­ну смугу.

14.6. Обгін заборонено:

а) на перехресті, крім випадків, коли обганяються двоколісні транспортні засоби без бокового причепа;

б) на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними;

в) ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом у населеному пункті і 100 м - поза населеним пунктом;

г) у кінці підйому, на мостах, естакадах, шляхопрово­дах, крутих поворотах та інших ділянках доріг з обмеженою оглядовістю чи в умовах недостатньої видимості;

ґ) транспортного засобу, який здійснює обгін або об'їзд;

д) у тунелях;

е) на дорогах, що мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку;

є) колони транспортних засобів, позаду якої рухається транспортний засіб з увімкненим проблисковим маячком (крім оранжевого).

15. ЗУПИНКА І СТОЯНКА

15.1. Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.

15.2. За відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожньо­го руху).

15.3. У населених пунктах зупинка і стоянка транспор­тних засобів дозволяються на лівому боці дороги, що має по одній смузі для руху в кожному напрямку (без трамвайних колій посередині) і не розділена розміткою 1.1, а також на лівому боці дороги з одностороннім рухом.

Якщо дорога має бульвар або розділювальну смугу, зу­пинка і стоянка транспортних засобів біля них забороня­ються.

15.4. Транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.

15.5. Ставити транспортні засоби під кутом до краю проїзної частини дозволяється в місцях, де це не буде пере­шкоджати руху інших транспортних засобів.

Біля тротуарів або інших місць із пішохідним рухом ста­вити транспортні засоби під кутом дозволяється лише перед­ньою частиною, а на підйомах - тільки задньою частиною.

15.6. Стоянка всіх транспортних засобів у місцях, позна­чених дорожніми знаками 5.38, 5.39, встановленими з таблич­кою 7.6.1, дозволяється на проїзній частині вздовж тротуа­ру, а встановленими з однією з табличок 7.6.2-7.6.5 - легкових автомобілів і мотоциклів тільки так, як показано на табличці.

15.7. На спусках і підйомах, де спосіб поставлення не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної части­ни так, щоб не створювати перешкод іншим учасникам до­рожнього руху і виключити можливість для самовільного руху цих засобів.

На таких ділянках допускається ставити транспор­тний засіб уздовж краю проїзної частини, повернувши керовані колеса таким чином, щоб виключалась можливість самовільного руху транспортного засобу.

15.8. На трамвайній колії попутного напрямку, розташованій ліворуч на одному рівні з проїзною частиною для руху нерейкових транспортних засобів, дозволяється зу­пинка лише для виконання вимог цих Правил, а на розташо­ваних біля правого краю проїзної частини - лише для посад­ки (висадки) пасажирів чи виконання вимог цих Правил.

У цих випадках не повинно створюватись перешкод для руху трамваїв.

15.9. Зупинка забороняється:

а) на залізничних переїздах;

б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил);

в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а та­кож у тунелях;

г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі;

ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надан­ня переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;

д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної ча­стини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м;

е) ближче ЗО м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче ЗО м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;

є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить пе­решкоди технологічним транспортним засобам, що пра­цюють;

ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився;

з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки;

и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпо­середньо в місці виїзду.

15.10. Стоянка забороняється:

а) у місцях, де заборонена зупинка;

б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);

в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонаймен­ше 2 м;

г) ближче 50 м від залізничних переїздів;

ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю до­роги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху;

д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів.

15.11. У темну пору доби і в умовах недостатньої видимості     стоянка     поза     населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за ме­жами дороги.

15.14. У разі вимушеної зупинки в місці, де зупинку заборонено, водій повинен вжити всіх заходів, щоб при­брати транспортний засіб, а за неможливості це зробити - діяти згідно з вимогами пунктів 9.9-9.11 цих Правил.

16. ПРОЇЗД ПЕРЕХРЕСТЬ

16.4.Забороняється виїжджати на будь-яке перехре­стя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транс­портних засобів і пішоходів.

16.8.Водій, який виїхав на перехрещення проїзних ча­стин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, пови­нен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

17. ПЕРЕВАГИ МАРШРУТНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

17.4.У населених пунктах, наближаючись до автобу­са, мікроавтобуса або тролейбуса, що розпочинає рух від позначеної зупинки, розташованої в заїзному «кармані», водії інших транспортних засобів зобов'язані зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати можливість маршрут­ному транспортному засобу розпочати рух.

18. ПРОЇЗД ПІШОХІДНИХ ПЕРЕХОДІВ І ЗУПИНОК ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

18.1. Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебува­ють пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потре­би зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

18.2. На регульованих пішохідних переходах і пере­хрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати до­рогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

18.3. Проїжджаючи повз пішоходів, які не встигли

закінчити перехід проїзної частини і вимушено перебувають на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні пото­ки протилежних напрямків, водії повинні дотримувати без­печного інтервалу.

18.4. Якщо перед нерегульованим пішохідним перехо­дом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зу­пинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише пере­конавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

26. РУХ У ЖИТЛОВІЙ ТА ПІШОХІДНІЙ ЗОНІ

26.2. У житловій зоні забороняється:

а) транзитний рух транспортних засобів;

б) стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспор­тних засобів;

в) стоянка з працюючим двигуном;

г) навчальна їзда;

26.3. У пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транс­портним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним за­собам, що належать громадянам, які проживають або пра­цюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначе­ним розпізнавальним знаком «Інвалід», якими керують водії-інваліди. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними.

31. ТЕХНІЧНИЙ СТАН ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВТА ЇХ ОБЛАДНАННЯ

31.1. Технічний стан транспортних засобів та їх обладнан­ня повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються без­пеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств -виробників та іншої нормативно-технічної документації.

31.3. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством:

а) у разі їх виготовлення або переобладнання з пору­шенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосу­ються безпеки дорожнього руху;

б) якщо вони не пройшли державного технічного огляду або не мають талона про його проходження;

в) якщо номерні знаки не відповідають вимогам відповідних стандартів;

г) у разі обладнання без дозволу Державтоінспекції спеціальними звуковими та світловими сигналами.

31.4. Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних не­справностей і невідповідності таким вимогам:

31.4.1. Гальмові системи:

а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;

б) під час дорожніх випробувань робочої гальмової си­стеми перевищуються такі значення:

Нормативне значення гальмового шляху для транспор­тних засобів випуску до 1988 року допускається переви­щувати не більше ніж на 10 відсотків значення, поданого в таблиці.

Примітки:

1. Випробування робочої гальмової системи проводить­ся на горизонтальній ділянці дороги з рівним, сухим, чи­стим цементо- або асфальтобетонним покриттям при швидкості транспортного засобу на початок гальмування: 40 км/год - для автомобілів. Результати випробування вва­жаються незадовільними, якщо під час гальмування транс­портний засіб розвертається на кут більше 8 градусів або займає смугу руху більше ніж 3,5 м.

2. Гальмовий шлях вимірюється з моменту натискан­ня на гальмову педаль (рукоятку) до повної зупинки транс­портного засобу;

в) порушено герметичність гідравлічного гальмового приводу;

г) порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв.см) за 15 хв у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою;

ґ) не працює манометр пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу;

д) стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан: транспор­тних засобів з повним навантаженням - на уклоні не мен­ше ніж 16 %; легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23 %; вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 31 %;

е)   не   замикається   важіль   (рукоятка) стоянкової гальмової системи в робочому положенні; 31.4.2. Рульове керування:

а) сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення:

б) є не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транс­портного засобу; нарізні з'єднання не затягнуті або надійно

не зафіксовані;

в) зіпсований або відсутній передбачений конструкцією підсилювач рульового керування або рульовий демпфер (на мотоциклах);

г) у рульовому керуванні встановлено деталі із слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також засто­совано деталі і робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника.

31.4.3. Зовнішні світлові прилади:

а) кількість, тип, колір, розміщення і режим робо­ти зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;

б) порушено регулювання фар;

в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;

г) на світлових приладах немає розсіювачів або викори­стовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу да­ного світлового приладу;

ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено то­нування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

Примітки:

1. Мотоцикли (мопеди) можуть бути додатково обладнані однією протитуманною фарою, інші механічні транспортні засоби - двома. Протитуманні фари повинні розміщуватися на висоті не менше 250 мм від поверхні до­роги (але не вище фар ближнього світла) симетрично до поздовжньої осі транспортного засобу і не далі 400 мм від зовнішнього габариту за шириною.

2. Дозволяється встановлювати на транспортних засо­бах один або два задні протитуманні ліхтарі червоного ко­льору на висоті 400-1200 мм і не ближче 100 мМ до ліхтарів сигналу гальмування.

3. Увімкнення протитуманних фар, задніх проти­туманних ліхтарів повинно здійснюватися одночасно з увімкненням габаритних вогнів і освітленням номерного зна­ка (ближнім або дальнім світлом фар).

4. На легковому автомобілі і автобусі дозволяється встановлювати один або два додаткові немиготливі сигна­ли гальмування червоного кольору на висоті 1150-1400 мм від поверхні дороги.

31.4.4. Склоочисники і склообмивачі вітрового скла:

а) не працюють склоочисники;

б) не працюють передбачені конструкцією транспортно­го засобу склообмивачі.

31.4.5. Колеса і шини:

а) шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишко­ву висоту малюнка протектора менше 1,6 мм,

б) шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини;

в) шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу;

г) на одну вісь транспортного засобу встановле­но діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів,

ґ) на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) - діагональні;

є) відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска і ободів коліс.

31.4.6. Двигун:

а) вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність перевищують установлені стандартами норми;

б) негерметичнапаливна система;

в) несправна система випускання відпрацьованих газів.

31.4.7. Інші елементи конструкції:

а) немає передбачених конструкцією транспортного за­собу стекол, дзеркал заднього виду;

б) не працює звуковий сигнал;

в) встановлено на скло додаткові предмети або нане­сено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

Примітка.

На верхній частині вітрового скла автомобілів і автобусів можуть бути прикріплені прозорі кольорові плівки. Дозволяється застосовувати тоновані стекла (крім дзеркальних),світлопропускання яких відповідає вимогам ГОСТ5727-88. Дозволяється застосовувати занавіски на бо­кових вікнах автобусів;

г) не працюють передбачені конструкцією замки две­рей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платфор­ми, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування двери­ма, спідометр, тахограф, пристрій для обігрівання і обдуван­ня скла;

ґ) зруйновано корінний лист або центральний болт ре­сори;

е) відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризко-вики;

є) відсутні:

- медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призна­чена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусів, тролейбусі, автомобілі, що перевозить не­безпечний вантаж;

- знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі;

- на вантажних автомобілях з дозволеною максималь­ною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною макси­мальною масою понад 5т- противідкотні упори (щонаймен­ше два);

- працездатний вогнегасник на легковому, вантажномуавтомобілі, автобусі.

Примітки:

1. Тип, марка, місця встановлення додаткової кількості вогнегасників, якими обладнуються транспортні засоби, що перевозять радіоактивні та окремі небезпечні вантажі, виз­начаються умовами безпечного перевезення конкретного не­безпечного вантажу.

2. Аптечка, перелік медикаментів якої відповідає ДСТУ 3961-2000 для відповідного типу транспортного засобу, і во­гнегасник повинні бути в закріпленому стані у місцях, виз­начених підприємством-виробником. Якщо конструкцією транспортного засобу ці місця не передбачено, медична ап­течка і вогнегасник повинні знаходитися в легкодоступних місцях, крім багажника легкового автомобіля. В автобусі один вогнегасник повинен бути в кабіні водія, другий - у салоні для пасажирів;

ж) відсутні ремені безпеки та підголовники в транспор­тних засобах, де їх установка передбачена конструкцією;

з) ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі

надриви на лямках;

и) на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг

безпеки;

і) на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі - поперечних рукояток для пасажира;

ї) відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великога­баритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а та­кож проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Пра­вил.

31.5. У разі виникнення в дорозі несправностей, за­значених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - ру­хатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту,дотримуючись запобіжних заходів з виконанням ви­мог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

31.6. Забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких:

а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю;

б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;

в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма;

г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.

31.7. Забороняється експлуатація транспортного засобу шляхом доставки його на спеціальний майданчик чи стоян­ку Державтоінспекції у випадках, передбачених законодав­ством.

32. ОКРЕМІ ПИТАННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ, ЩО ПОТРЕБУЮТЬ УЗГОДЖЕННЯ З ДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЄЮ

32.1. З органами Державтоінспекції узгоджуються: а) розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штуч­них спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересув­них торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках,    спорудах    -    адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій, місць торгівлі та надан­ня послуг;

б) маршрути та перелік доріг, на яких може проводитися навчання водінню транспортними засобами;

в) умови та порядок руху колон у складі більш як понад 5 механічних транспортних засобів;

д) порядок буксирування двох і більше транспортнихЗасобів

е) технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (типу «Сирена», проблисковий мая­чок тощо), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також розміщення реклами та нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів;

є) переобладнання транспортних засобів.

З органами Державтоінспекції узгоджуються та­кож інші питання забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені законодавчими актами.

КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО АДМІНІТРАТИВНІ  ПРАВОПОРУШЕННЯ

Стаття 14-1. Відповідальність власників (співвласників) транспортних засобів

До адміністративної відповідальності за право­порушення   у   сфері   забезпечення   безпеки дорожньо­го руху у разі їх фіксації працюючими в автоматично­му режимі спеціальними технічними засобами, що ма­ють функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засоба­ми фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За наявності обставин, які свідчать про вчинення пору­шення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправ­них дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконан­ня постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

Стаття 18. Крайня необхідність

Не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що вста­новлюють відповідальність за адміністративні правопору­шення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадсь­кому порядку, власності, правам і свободам громадян, уста­новленому порядку управління, якщо ця небезпека за да­них обставин не могла бути усунута іншими засобами і як­що заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Стаття 121. Порушення водіями правил експлуатації транспортних засобів, правил користування ременями без­пеки або мотошоломами

Керування водіями транспортними засобами, що ма­ють несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з яки­ми відповідно до встановлених правил експлуатація їх забороняється, або переобладнаними з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або такими, що своєчасно не пройшли державного технічного огляду,

- тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян.

Керування водіями транспортними засобами, які вико­ристовуються для надання послуг з перевезення пасажирів, що мають несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання яких не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації,

- тягне за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з по­рушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті,

- тягне за собою позбавлення права керування транс­портними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.

Порушенняправилкористування ременями безпеки або мотошоломами,

- тягне за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керування водіями транспортними засобами, не зареєстрованими або не перереєстрованими в установле­ному порядку, без номерного знака або з номерним зна­ком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не вста­новленому для цього місці, закритим іншими предметами чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи но­мерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим, а також без талона про проходження держав­ного технічного огляду чи з талоном, що не належить цьому засобу або не відповідає вимогам стандарту,

- тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з пору­шень, передбачених частиною п'ятою цієї статті,

- тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока го­дин, з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Стаття 121-1. Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах

Експлуатація водіями транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені,

- тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 122. Перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборон­ний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху

Перевищення водіями транспортних засобів встановле­них обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних пе­реходах, а так само порушення встановленої для транспор­тних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,

- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян.

Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загаль­ного користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі марш­рутним транспортним засобам, порушення правил обго­ну і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користуван­ня зовнішніми освітлювальними приладами або попере­джувальними сигналами при початку руху чи зміні його на­прямку, використання цих приладів та їх переобладнан­ня з порушенням вимог відповідних стандартів, користу­вання водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозво­ляють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди,

- тягнуть за собою накладення штрафу від двадця­ти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Перевищення водіями транспортних засобів встановле­них обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, міліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або зву­ковими сигнальними пристроями, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорож­ньому руху або загрозу безпеці руху, .

- тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин

Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної об­становки, а саме: примусили інших учасників дорожньо­го руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжи­ти інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян, що підтверджені фактични­ми даними, а саме: поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами,

- тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Стаття 122-2. Невиконання водіями вимог про зупинку Невиконання водіями вимог працівника міліції, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу,

- тягне за собою накладення штрафу від дев'яти до оди­надцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

Стаття 122-4. Залишення місця дорожньо-транспортноїпригоди

Залишення водіями транспортних засобів, іншими учас­никами дорожнього руху на порушення встановлених пра­вил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,

- тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або громадські роботи на строк від тридцяти до соро­ка годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Стаття 122-5. Порушення порядку встановлення і ви­користання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв

Порушення визначеного порядку встановлення і вико­ристання на транспортних засобах спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв,

- тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигналь­них пристроїв або без такої.

Стаття 123. Порушення водіями транспортних засобів правил проїзду залізничних переїздів

В'їзд водіїв на залізничний переїзд на заборонений сиг­нал світлофора або жест регулювальника чи чергового по переїзду, при закритому шлагбаумі або коли до переїзду наближається поїзд,

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті,

- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян.

Порушення, передбачені частиною першою або дру­гою цієї статті, що спричинили створення аварійної об­становки та підтверджені фактичними даними, а саме: по­ясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показань технічних приладів та засобів фото- і відеоспостереження та іншими документами,

- тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

Стаття 124. Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, ванта­жу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Порушення учасниками дорожнього руху правил до­рожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,

- тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або позбавлення права керування транспортними засо­бами на строк від шести місяців до одного року.

Стаття 124-1. Ненадання транспортних засобів працівникам міліції та медичним працівникам, а також не­надання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України Ненадання посадовими особами підприємств, установ, організацій і громадянами транспортних засобів, що їм на­лежать, працівникам міліції та медичним працівникам, а та­кож ненадання військових транспортних засобів посадовим особам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у встановлених законом невідкладних випадках,

- тягне за собою накладення штрафу від чотирьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 125. Інші порушення правил дорожнього руху Інші порушення правил дорожнього руху, крім передба­чених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу,

- тягнуть за собою попередження.

Стаття 126. Керування транспортними засобами особа­ми, які не мають відповідних документів або не пред'явили їх для перевірки

Керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, та­лона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених зако­нодавством, належно оформленого дорожнього (маршрут­ного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору)  обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»),

- тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян.

Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права ке­рування таким транспортним засобом,

- тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до тридцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян.

Керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами,

- тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка: Положення частин першої та другої цієї статті не застосовуються до осіб, які у встановленому поряд­ку навчаються водінню транспортного засобу.

Стаття 127-1. Порушення порядку перевірки технічного стану транспортного засобу

Неналежне проведення перевірки технічного стану транспортного засобу та видача відповідного документа про його технічну справність,

- тягне за собою накладення штрафу на особу, відповідальну за видачу документа про технічну справність транспортного засобу, від дев'яноста до ста неоподатковува­них мінімумів доходів громадян.

Видачаталона пропроходженнядержавноготехнічного оглядубез документа,що підтверджує технічну справність транспортного засобу,

- тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від дев'яноста до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 128-1. Порушення або невиконання правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки до­рожнього руху

Порушення або невиконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього ру­ху, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності під час виготовлення та ремонту транс­портних засобів і деталей до них або встановлення на них інших предметів додаткового обладнання, не перед­баченого конструкцією транспортного засобу, а також під час будівництва, реконструкції, ремонту та утриман­ня автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів і дорожніх споруд,

- тягне за собою накладення штрафу від ста до ста двад­цяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,

- тягнуть за собою накладення штрафу від ста п'ятдесяти до ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 130. Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольно­го, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспор­тним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проход­ження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або що­до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

- тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транс­портними засобами на строк від одного до двох років, або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від ста п'ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.

Повторне протягом року вчинення будь-якого з пору­шень, передбачених частиною першою цієї статті,

- тягне за собою на водіїв позбавлення права керу­вання транспортними засобами на строк від двох до трьох років з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від п'ятдесяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб і на інших осіб - оплатне вилу­чення транспортного засобу чи без такого або громадські роботи на строк від п'ятдесяти до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортни­ми засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що зни­жують їх увагу та швидкість реакції, за відмову від проход­ження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або що­до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,

- тягнуть за собою на водіїв позбавлення права керу­вання транспортними засобами на строк до десяти років з оплатним вилученням транспортного засобу і на інших осіб - оплатне вилучення транспортного засобу.

Вживання водієм транспортного засобу після Дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкого­лю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготов­лених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно за­твердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу працівника міліції, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою вста­новлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до при­йняття рішення про звільнення від проведення такого огляду,

- тягне за собою на водіїв позбавлення права керу­вання транспортними засобами на строк від двох до трьох років або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.

Стаття 140. Порушення правил, норм і стандартів при утриманні автомобільних доріг і вулиць, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначен­ня на автомобільних дорогах і вулицях місць провадження робіт

Порушення правил, норм і стандартів, що стосують­ся забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної забо­рони або обмеження руху при виникненні умов, які загро­жують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху,

- тягнуть за собою накладення штрафу на посадо­вих осіб від шістдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення визначеного законодавством порядку по­годження з Державною автомобільною інспекцією: встанов­лення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорож­нього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ре­монт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських пе­ревезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування,

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від тридцяти до сорока неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення нормативів щодо обладнання на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах місць: провадження робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій тощо, а так само неу-сунення після закінчення робіт перешкод і неприведення автомобільної дороги, вулиці, залізничного переїзду в стан, що гарантує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів та пішоходів,

- тягнуть за собою накладення штрафу на грома­дян від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від сорока до п'ятдесяти неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної об­становки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,

- тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб, грома­дян - суб'єктів господарської діяльності від п'ятдесяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів грома­дян або адміністративний арешт на строк від п'яти до деся­ти діб.

Стаття 247. Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення

Провадження в справі про адміністративне правопору­шення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закрит­тю за таких обставин:

1) відсутність події і складу адміністративного правопо­рушення;

2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку;

3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність;

4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони;

5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення;

6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність;

7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу;

8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постано­ви компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також порушення по даному факту кримінальної справи;

9) смерть особи, щодо якої було розпочато проваджен­ня в справі.

Стаття 250. Прокурорський нагляд за виконанням законів при провадженні в справах про адміністративні пра­вопорушення

Прокурор, заступник прокурора, здійснюючи на­гляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне право­порушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (по­садових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадо­вими особами) заходів впливу за адміністративні правопо­рушення; опротестовувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення; зупиняти ви­конання постанови, а також вчиняти інші передбачені зако­ном дії.

Стаття 251. Докази

Доказами в справі про адміністративне правопору­шення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначе­ному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушен­ня, винність даної особи в його вчиненні та інші обстави­ни, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання­ми технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються за­безпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилу­чення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне пра­вопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушен­ня зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинен­ня і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопо­рушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і осо­бою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоко­лу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати по­яснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його пра­ва і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Стаття 258. Випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається

Протокол не складається в разі ...якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а по­передження оформлюється на місці вчинення правопору­шення. ;Н

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допу­щене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне пра­вопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопо­рушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У разі виявлення адміністративного правопо­рушення у сфері забезпечення безпеки дорожньо­го руху, зафіксованого за допомогою працюючих в ав­томатичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а по­станова у справі про адміністративне правопорушен­ня виноситься  без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматич­ному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фо­то- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протя­гом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Стаття 259.Доставленияпорушника

...При вчиненні порушень правил користування засо­бами транспорту, правил щодо охорони порядку і безпеки руху,... порушника може бути доставлено уповноваженою на те особою в міліцію, якщо у нього немає документів, що посвідчують особу, і немає свідків, які 6 могли повідомити необхідні дані про нього.

Стаття 260. Заходи забезпечення провадження в спра­вах про адміністративні правопорушення

У випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення осо­би, складення протоколу про адміністративне правопо­рушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоко­лу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правиль­ного розгляду справ та виконання постанов по спра­вах про адміністративні правопорушення допускають­ся адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходження державно­го технічного огляду, ліцензійної картки на транспор­тний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засо­бами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Порядок адміністративного затримання, особисто­го огляду, огляду речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, талона про проходжен­ня державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортни­ми засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо вживання лікарських препаратів, що знижу­ють їх увагу та швидкість реакції, з метою, передбаченою цією статтею, визначається цим Кодексом та іншими зако­нами України.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові неза­конним застосуванням заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, проводиться в порядку, встановленому законом.

Стаття 261. Адміністративне затримання

Про адміністративне затримання складається прото­кол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; по­сада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол;відомостіпроособу затриманого;часі мотиви затри­мання.Протоколпідписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчи­нення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або упо­вноважений ним орган.

Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися лише органами (посадовими особами), уповноваженими на те за­конами України.

Адміністративне затримання провадиться:

1) органами внутрішніх справ - при вчиненні дрібного хуліганства, вчиненні насильства в сім'ї, порушення по­рядку організації і проведення зборів, мітингів, вулич­них походів і демонстрацій, при поширюванні неправди­вих чуток, вчиненні злісної непокори законному розпо­рядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадсь­кого формування з охорони громадського порядку і дер­жавного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції, при прояві неповаги до суду, вчиненні незаконно­го доступу до інформації в автоматизованих системах, по­рушення правил про валютні операції, правил обігу нар­котичних засобів або психотропних речовин, незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях, при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у гро­мадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людсь­ку гідність і громадську мораль, у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією, при порушенні правил дорожнього руху, правил полюван­ня, рибальства і охорони рибних запасів та інших пору-, шень законодавства про охорону і використання тварин­ного світу, при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України, а також в інших випадках, прямо передбачених законами України;

Стаття 263. Строки адміністративного затримання Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.

Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних ви­падках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених нарко­тичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово проку­рора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту за­тримання або на строк до десяти діб з санкції проку­рора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.

Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, насильство в сім'ї, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формуван­ня з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні закли­ки до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Си­лах України, може бути затримано до розгляду справи суд­дею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моментудоставленияпорушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.

Стаття 265-1. Тимчасове вилучення посвідчення водія

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчине­но порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бу­ти накладено адміністративне стягнення у вигляді позбав­лення права керування транспортними засобами, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тим­часовий дозвіл на право керування транспортними засоба­ми. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Після закінчення тримісячного строку тимчасово­го вилучення посвідчення водія, у випадках, якщо су­дом не прийнято рішення щодо позбавлення водія пра­ва керування транспортним засобом або якщо справа про адміністративне правопорушення не розглянута у вста­новлений законом строк, особа має право звернутися за отриманням вилученого документа. Таке звернення осо­би є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопору­шення. За подання такого звернення та повернення особі тим­часово вилученого посвідчення водія не може стягуватися плата.

Порядок тимчасового вилучення посвідчення водія визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 265-2. Тимчасове затримання транспортних засобів

У разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачені частинами першою, другою, тре­тьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 126, ча­стинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130, статтями 132-1, 206-1 цього Кодексу, працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку (якщо розміщення за­триманого транспортного засобу суттєво перешкоджає до­рожньому руху), в тому числі за допомогою спеціального автомобіля - евакуатора. Про тимчасове затримання ро­битьсявідповідний записупротоколіпроадміністративне правопорушення.

Після тимчасового затримання транспортного засобу працівник Державної автомобільної інспекції зобов'язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затри­мання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації, а також забороняє експлуатацію транспортного засобу до усунення несправно­стей, виявлених у процесі його огляду.

Транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопору­шення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання.

Після закінчення триденного строку тимчасового затри­мання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засо­бу. Таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення.

За подання такого звернення та повернення особі тим­часово затриманого транспортного засобу не може стягува­тися плата.

Порядок тимчасового затримання та зберігання транс­портних засобів на спеціальних майданчиках та стоянках визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 265-3. Тимчасове вилучення талона про проход­ження державного технічного огляду або ліцензійної картки на транспортний засіб

У разі експлуатації транспортного засобу, що має несправності гальмової системи, рульового управління, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), або не укомплектований відповідно до призначення чи має інші технічні несправності, з якими відповідно до встанов­лених правил експлуатація їх забороняється, або переобладна­ний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, або є таким, що своєчасно не пройшов державного технічного огля­ду, - працівник Державної автомобільної інспекції тимчасово вилучає талон про проходження державного технічного огляду.

Про тимчасове вилучення талона про проходження дер­жавного технічного огляду або ліцензійної картки на транс­портний засіб складається відповідний акт. Порядок тим­часового вилучення талона про проходження державного технічного огляду або ліцензійної картки на транспортний засіб визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопо­тання; при розгляді справи користуватися юридичною допо­могою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за за­коном має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постано­ву по справі. Справа про адміністративне правопорушен­ня розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, ко­ли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час роз­гляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Стаття 269. Потерпілий

Потерпілим є особа, якій адміністративним правопору­шенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Потерпілий має право знайомитися з матеріалами спра­ви, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Стаття 272. Свідок

Як свідок у справі про адміністративне правопорушен­ня може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.

На виклик органу (посадової особи), у провадженні яко­го перебуває справа, свідок зобов'язаний з'явитися в зазна­чений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.

Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержан­ня органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Законами України може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна да­на особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтя­жують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне право­порушення на розгляд громадської організації, трудового ко­лективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значен­ня для правильного вирішення справи.

Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення

Розглянувши справу про адміністративне правопо­рушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення

приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування орга­ну (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається спра­ва; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазна­чення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Ко­дексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазна­чаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

Постанова по справі повинна містити вирішення питан­ня про вилучені речі і документи, а також вказівку про по­рядок і строк її оскарження.

Постанова по справі про адміністративне правопорушен­ня підписується посадовою особою, яка розглянула справу...

Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення

По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбачених стат­тею 24-1 цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на роз­гляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення

Постанову по справі про адміністративне правопору­шення може бути оскаржено:

3) постанову іншого органу (посадової особи) про на­кладення адміністративного стягнення - у вищестоящий ор­ган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, район­ний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визна­ченому Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Постанову про одночасне накладення основного і додатково­го адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встанов­леному для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скар­га, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.

Постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути скасовано або змінено за протестом прокурора керівником відповідного органу, а також незалежно від наявності проте­сту прокурора - керівником вищестоящого органу.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

ТАБЛИЦА ШТРАФОВ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХСПРАВУКРАЇНИ

наказвід 27.03.2009 №111

ІНСТРУКЦІЯ з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС(№111)

Зареєстровано в Міністерствіюстиції України 26 червня 2009 р. за № 576/16592

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС (далі - Інструкція) визначає завдання та функції працівників підрозділів дорожньо-патрульної служби (далі - підрозділи ДПС), що здійснюють на­гляд за дорожнім рухом, взаємовідносини з учасниками дорож­нього руху, дії під час отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП) та порушень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, а також організацію взаємодії з іншими підрозділами органів внутрішніх справ України (далі - ОВС).

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС

2.1. Працівники підрозділів ДПС повинні мати необхідну професійну підготовку, високі моральні якості, бути дисциплінованими та пильними, стійко переносити труднощі, пов'язані зі службою, бути ввічливими й тактовними в спілкуванні з громадянами.

2.2. У своїй діяльності працівники підрозділів ДПС керують­ся Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими ак­тами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією.

2.7. Підрозділи ДПС взаємодіють з іншими підрозділами ОВС, службами з безпеки дорожнього руху підприємств, уста­нов і організацій всіх форм власності, іншими державними і гро­мадськими організаціями, діяльність яких пов'язана із забезпе­ченням безпеки дорожнього руху, а також з трудовими колектива­ми і громадськістю.

2.8. За невиконання покладених на них обов'язків і пе­ревищення наданих їм прав працівники підрозділів ДПСнесуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

3. ЗАВДАННЯ ТА ФУНКЦІЇ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС

3.1. Нагляд за дорожнім рухом з метою забезпечення його безпеки.

3.2. Забезпечення безпечного й безперебійного руху транс­портних засобів.

3.3. Попередження та припинення злочинів і адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху.

3.4. Винесення відповідно до чинного законодавства поста­нов про адміністративні порушення.

3.5. Забезпечення ефективного використання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за ви­конанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

3.6. Контроль за дорожнім рухом, тобто виявлення порушень законодавства, правил, норм і стандартів у сфері забезпечення до­рожнього руху.

3.7. Застосування в установленому порядку передбачених за­конодавством заходів впливу до порушників ПДР.

3.8. Регулювання дорожнього руху, забезпечення організації руху транспортних засобів і пішоходів у місцях проведення аварійно-рятувальних робіт, масових заходів та під час виникнен­ня заторових явищ.

3.9. Виконання невідкладних заходів на місці ДТП, а також ужиття заходів до евакуації людей та надання їм першої медичної допомоги, сприяння в транспортуванні пошкоджених транспор­тних засобів.

3.10. Здійснення спільно з іншими підрозділами ОВС роз­шуку транспортних засобів, водії яких зникли з місця скоєння ДТП, та транспортних засобів, які викрадені або якими незакон­но заволоділи в межах території обслуговування під час введення відповідного оперативного плану.

3.11. Супроводження та забезпечення безперешкодно­го проїзду транспортних засобів, що використовуються для пе­ресування осіб, стосовно яких здійснюється державна охоро­на, організованих груп дітей, що прямують до місць оздоровлен­ня та у зворотному напрямку, небезпечних, великогабаритних вантажів, а також інших транспортних засобів та вантажів у по­рядку, визначеному чинним законодавством.

3.12. Забезпечення безпеки дорожнього руху та охорони гро­мадського порядку під час проведення масових заходів.

3.13. Здійснення заходів забезпечення провадження у спра­вах про адміністративні правопорушення, у тому числі тимчасове затримання транспортних засобів ідоставленияїх на спеціальні майданчики чи стоянки.

3.14. Облік, аналіз правопорушень таДТПна території, що обслуговується.

3.15. Надання практичної допомоги учасникам дорожньогоРуху.

3.16. Контроль за утриманням автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд та залізничних переїздів у безпечному для до­рожнього руху стані, обладнанням вулиць і доріг технічними за­собами регулювання дорожнього руху.

3.17. Здійснення під час несення служби контролю за вико­нанням умов та порядку проведення ремонтно-будівельних та інших робіт на вулично-дорожній мережі, залізничних переїздах, а також здійснення невідкладних заходів під час виникнення не­безпечних дорожніх умов.

3.18. Участь у попередженні й розкритті злочинів під час на­гляду за дорожнім рухом та охорони громадського порядку.

6. ОБОВ'ЯЗКИ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС

6.1. Працівник підрозділу ДПС під час несення служби зобов'язаний:

6.2. Досконало знати ПДР, цю Інструкцію, інші нормативно-правові акти у сфері безпеки дорожнього руху та свої функціональні обов'язки.

6.3. Перебувати на визначеному місці несення служби

відповідно до дислокації.

6.4. Постійно контролювати безперебійність радіозв'язку, а в разі його відсутності негайно вживати всіх можливих заходів що­до інформування про це чергової частини або безпосереднього керівника (командира).

6.5. Дотримуватись встановленого порядку носіння формено­го одягу, знаків розрізнення та відомчих нагород.

6.6. Постійно утримувати у належному стані спеціальні за­соби захисту, елементи екіпірування, транспортні засоби та їх об­ладнання, технічні засоби та технічні прилади, які використову­ються для фіксації правопорушень, засоби зв’язку, медичне устат­кування для надання першої медичної допомоги учасникам до­рожнього руху.

6.7. Організовувати безпечний та безперешкодний дорожнійрух.

6.8. Знати дислокацію найближчих нарядів міліції та систему зв'язку з ними.

6.9. Знати оперативну обстановку, що доводиться на інструктажах, насамперед стан аварійності та злочинності на території обслуговування.

6.10. Постійно контролювати дотримання учасниками до­рожнього руху правил, норм і стандартів, діючих у сфері безпеки дорожнього руху.

6.11. Попереджувати та припиняти злочини, а також адміністративні правопорушення, у межах своєї компетенції за­стосовувати до порушників заходи адміністративного впливу.

6.12. За наявності інформації попереджати водіїв про небез­пеку, яка виникла на шляху їх руху і яку вони не в змозі своєчасно виявити.

6.13. Надавати у межах компетенції допомогу учасникам до­рожнього руху.

6.14. Регулювати дорожній рух, у тому числі з використанням жестів.

6.15. Проводити невідкладні заходи на місціДТП,зокрема з надання першої медичної допомоги постраждалим відДТПта з охорони місцяДТПдо прибуття слідчо-оперативної групи.

6.16. Кваліфіковано з'ясовувати обставини, які призводять до скоєнняДТП.

6.17. Для нормалізації дорожнього руху надавати допомо­гу слідчо-оперативній групі ОВС та громадянам в прибиранні по­шкоджених транспортних засобш з проїзної частини дороги.

6.18. Надавати допомогу в безперешкодному проїзді транс­портних засобів оперативних та аварійно-рятувальних служб у райони аварій, катастроф, пожеж, стихійних лих, інших надзви­чайних подій.

6.19. Виявляти й затримувати транспортні засоби, що перебу­вають у розшуку або використовуються в протиправних цілях, та водіїв, що зникли з місця скоєнняДТП.

6.20. Контролювати наявність у водіїв документів, передбаче­них ПДР.

6.21. Контролювати утримання в справному і безпечному для руху стані вулиць, дорії¹ і дорожніх споруд та їх освітленість.

6.22. Здійснювати контроль за виконанням умов забезпечен­ня безпеки дорожнього руху при проведенні на вулицях і дорогах ремонтно-будівельних та інших робіт. (

6.23. При отриманні інформації про злочин негайно доповідати про це черговому або безпосередньому начальникові і діяти за їх рішеннями.

6.24. Під час отримання інформації від громадян про злочин установлювати всі необхідні дані про особу, що звернулася, кон­кретне місце злочину, ким і проти кого він скоєний чи готується та іншу інформацію, що має значення для розкриття злочину, про що доповідати черговому територіального ОВС. У подаль­шому до прибуття слідчо-оперативної групи у межах компетенції організовувати роботу з розкриття злочину по «гарячих слідах» та здійснювати охорону місця злочину.

6.25. Бути культурним і ввічливим у спілкуванні з громадяна­ми, неухильно дотримуватися законності та не допускати її пору­шень іншими працівниками.

6.26. Під час керування патрульним автомобілем (автобусом, мотоциклом) бути прикладом для інших учасників дорожнього руху в частині дотримання ПДР.

6.27. Після закінчення несення служби доповідати безпосе­редньому начальникові про результати роботи.

6.28. Після прибуття на маршрут патрулювання або пост працівник підрозділу ДПС отримує від працівника, яко­го він змінює, інформацію про скоєні пригоди, дорожні робо­ти, що проводяться, стан спеціальних технічних засобів, а та­кож інші відомості, які мають пряме відношення до несення служби. Вживає заходів по документуванню порушень ПДР йо­го учасниками, у першу чергу порушень, які є причинамиДТПна

ввіреному маршруті, посту.

Якщо в попередню зміну нагляд за дорожнім рухом на цьо­му маршруті (посту) не здійснювався, працівник підрозділу ДПС в обов'язковому порядку перевіряє справність технічних засобів регулювання, засобів зв'язку, стан доріг, умови проведення на них ремонтно-будівельних та інших робіт.

Про прийняття маршруту патрулювання (поста) і виявлені недоліки працівник підрозділу ДПС доповідає командирові або відповідальному по підрозділу ДПС.

6.29. Під час несення служби працівник підрозділу ДПС по­винен вжити заходів до усунення перешкод у русі, звільнення проїзної частини від транспортних засобів, що створюють пе­решкоду на маршруті патрулювання, особливо тих, що стоять темної пори доби і в умовах недостатньої видимості поза населе­ними пунктами.

6.30. У разі виникнення заторів, перешкод у русі транспорту не­гайно вживати заходів по встановленню їх причин та нормалізації дорожнього руху, у тому числі шляхом ручного регулювання.

6.31. Під час несення служби нарядом у складі двох і більше працівників підрозділу ДПС призначається старший наряду.

6.32. Старший наряду ДПС забезпечує керівництво діяльністю наряду ДПС та несе персональну відповідальність за його дії в період несення служби і зобов'язаний:

6.32.1. Організовувати роботу працівників підрозділу ДПС у складі наряду, доповідати командирові, черговому про необхідність внесення змін у розстановку сил і порядок несення служби залежно від обстановки, яка склалася.

6.32.2. Постійно здійснювати керівництво і контроль за не­сенням служби працівниками наряду ДПС.

6.32.3. Здійснювати перевірку правильності ведення службової документації, якості оформлення адміністративних матеріалів, матеріалівДТП,уживати заходів до усунення недоліків.

6.32.4. Забезпечувати ефективне використання технічних приладів та засобів контролю за дотриманням водіями ПДР, ввіреного автомототранспорту.

6.32.5. Під час службової діяльності дотримуватись законності, не допускати її порушень іншими працівниками.

7. ПРАВА ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС

7.1. Вимагати від громадян і службових осіб, які порушу­ють громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виноси­ти на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених ви­мог застосовувати заходи примусу, передбачені Законом України «Про міліцію».

7.2. Перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопо­рушень документи, що посвідчують їх особу, а також документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху.

7.3. Зупиняти транспортні засоби в разі порушення ПДР, наявних ознак, які свідчать про їх технічну несправність або забруднення ними навколишнього середовища, а також при наявності даних про те, що вони використовуються з проти­правною метою. Оглядати транспортні засоби, перевіряти у водіїв документи на право користування і керування ни­ми, дорожні (маршрутні) листи, наявність страхового поліса (сертифіката) про укладення договору обов'язкового стра­хування цивільно-правової відповідальності власників на­земних транспортних засобів, а у разі спільних з іншими службами ОВС заходів - відповідність вантажів, що пере­возяться, товарно-транспортним та іншим документам. Перевіряти транспортні засоби за базами даних автоматизо­ваних інформаційно-пошукових систем Державтоінспекції МВС і в передбачених законодавством випадках доставляти ці транспортні засоби, документи та вантажі до територіальних ОВС для прийняття рішення згідно зі статтею 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

7.4. Обмежувати або забороняти у випадках затримання злочинців при аваріях, інших надзвичайних обставинах, що за­грожують життю і здоров'ю людей, рух транспортних засобів і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних доріг.

7.5. Забезпечувати направлення на медичний огляд водіїв за наявності підстав вважати, що вони перебувають у стані ал­когольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впли­вом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, та проводити огляд особи на стан сп'яніння із застосуванням дозволених МОЗ та Держспожив-стандартом технічних засобів та приладів (у тому числі засобів тест-контролю) затримувати, відстороняти від керування транс­портними засобами осіб, які перебувають у стані сп'яніння, а та­кож тих, які не мають документів на право керування або кори­стування транспортними засобами, забороняти експлуатацію транспортного засобу шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв або за допомогою евакуаторів і примусово­годоставленияна спеціальний майданчик чи стоянку, тимчасово вилучати посвідчення водія транспортного засобу талон про про­ходження державного технічного огляду та ліцензійну картку на транспортний засіб.

7.6. Використовувати технічні засоби та технічні прила­ди для виявлення та фіксації порушень ПДР. Отримані фактичні дані направляти за належністю чи використовувати при складанні адміністративних матеріалів.

7.7Складати протоколи про адміністративні правопорушен­ня у сфері безпеки дорожнього руху. Здійснювати в установлено­му законодавством порядку особистий огляд, перевірку речей, транспортного засобу і вантажу, вилучення речей і документів, адміністративне затримання.

7.8. Вимагати від фізичних та юридичних осіб усунен­ня порушень правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів, обмежувати або забороня­ти проведення ремонтно-будівельних робіт та інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях і залізничних переїздах, якщо при цьому не дотримуються вимоги із забезпечення безпеки до­рожнього руху.

7.9. При проведенні спеціальних заходів із супроводження посадових осіб, відносно яких здійснюється державна охорона, до їх закінчення припиняти проведення ремонтно-будівельних та інших робіт.

7.10. Забороняти експлуатацію транспортних засобів, які здійснюють перевезення пасажирів, без ліцензії, що не пройш­ли державного технічного огляду, не мають номерних знаків, у конструкцію яких внесені зміни без відповідного дозволу, мають знищені, змінені або підроблені ідентифікаційні номери вузлів і агрегатів або державні реєстраційні номерні знаки, а також ідентифікаційні номери вузлів і агрегатів, які не відповідають за­писам у реєстраційних документах транспортного засобу.

7.11. Затримувати і доставляти в установленому законодав­ством порядку транспортні засоби для тимчасового зберігання на спеціальних майданчиках чи стоянках.

7.12. Вилучати в громадян та службових осіб предмети і речі, заборонені або обмежені в обігу, а також документи з озна­ками підробки, що стосуються/сфери безпеки дорожнього ру­ху, з подальшою їх передачею за призначенням в установлено­му порядку.

7.13. Використовувати безперешкодно транспортні засо­би, що належать підприємствам, установам, організаціям і гро­мадянам (крім транспортних засобів дипломатичних, консульсь­ких та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, транспортних засобів спеціального призначен­ня), для проїзду до місця події, стихійного лиха, доставления до лікувальних закладів осіб, які потребують невідкладної медичної допомоги, або для доставления правопорушників до підрозділу міліції.

7.14. Використання з цією метою транспортних засобів, що належать підприємствам, установам і організаціям, здійснюється безплатно. Відшкодування збитків та витрат за використання транспорту громадян здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

7.15. Застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засо­би та вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених За­коном України «Про міліцію».

10. РОЗСТАНОВКА СИЛ ТА ЗАСОБІВПІДРОЗДІЛІВ ДПС

10.1. Організація служби підрозділів ДПС здійснюється вихо­дячи з наявності сил і засобів, з урахуванням місць концентрації ДТП на території обслуговування, протяжності автомобільних доріг, вулиць і особливостей руху ними, наявності технічних засобів та приладів фіксації порушень ПДР, технічних приладів регулювання дорожнього руху, інтенсивності руху транспортних засобів і пішоходів, часу доби, дня тижня, пори року.

10.2. Розстановка сил і засобів підрозділів ДПС здійснюється на підставі дислокації маршрутів патрулювання і постів, яка розробляється з урахуванням обов'язкових норм щоденно­го виставлення нарядів ДПС та виходу на лінію патрульних автомобілів і мотоциклів.

10.3. Дислокація включає в себе: визначену ділянку дорожньо-шляхової мережі, оцінку оперативної обстановки, перелік постів і маршрутів патрулювання, у тому числі додатко­вих, які підлягають закриттю в період ускладнення оперативної обстановки, види нарядів ДПС (піший у складі автопатруля), по­рядок взаємодії і зв'язку між ними та іншу необхідну інформацію (місця розташування і телефони закладів охорони здоров'я, ОВС, станцій технічного обслуговування, організованих стоянок та інших об'єктів сервісу).

10.4. Дислокація маршрутів патрулювання і постів підрозділів ДПС розробляється командиром окремого стройо­вого підрозділу в межах території, що обслуговується, на основі аналізу аварійності за місцями, днями, часом доби скоєння ДТП і з урахуванням інтенсивності руху, з обов'язковим погоджен­ням начальником ОВС, затверджується керівником управління (відділу) Державтоінспекції МВС ГУМВС, УМВС і підлягає пе­регляду не менше одного разу на квартал. У разі необхідності дислокація переглядається негайно.

10.6. На кожний маршрут патрулювання (пост) складається картка маршруту патрулювання, поста. Один примірник картки зберігається у відділах (відділеннях) Державтоінспекції МВС з об­слуговування адміністративних територій міст, раионш, районів у містах, другий видається старшому наряду ДПС на час несення служби.

10.12. Дислокація маршрутів патрулювання і постів розробляється командиром стройового підрозділу на 1 до­бу і затверджується керівником управління (відділу) Державтоінспекції МВС ГУМВС, УМВС, відділу (відділення) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах. У разі необхідності вно­сяться зміни, про що повідомляється чергова частина.

10.13. Робоча зміна нарядів ДПС не повинна перевищувати 8 годин. У разі службової необхідності тривалість робочого часу працівників підрозділів ДПС наказом начальника ГУМВС, УМВС може бути збільшена до 12 годин (дія такого наказу не повинна перевищувати 30 діб).

10.14. Режим роботи особового складу підрозділу ДПС встановлюється за щомісячним графіком, який затверджується командиром підрозділу ДПС. У графіку вказуються дні й години несення служби кожним працівником та їх вихідні дні.

12. ПІДГОТОВКА ТА ІНСТРУКТАЖ НАРЯДІВ ДПС

12.1. Підготовка, інструктаж і розвід нарядів ДПС здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС.

12.5. Працівники підрозділів ДПС, які заступають у на­ряд ДПС, повинні мати: охайний зовнішній вигляд; справне спо­рядження; єдиний формений одяг за сезоном; світловідбиваюче екіпірування; нагрудний знак; табельну вогнепальну зброю; жезл та інші спеціальні технічні засоби; список транспортних засобів, оголошених у розшук за останню добу, із зазначенням марки, дер­жавного реєстраційного номера, кольору, ідентифікаційного но­мера кузова, шасі (рами), особливих прикмет; словесні портрети, фотографії (фотороботи) осіб, які розшукуються; картку марш­руту патрулювання, поста; відомість обліку роботи по нагля­ду за дорожнім рухом; службове та водійське посвідчення; блан­ки протоколів про адміністративне правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами та інших необхідних процесуальних документів; авторучку, олівець, лінійку (рулетку), записну книжку, свисток, кишеньковий ліхтарик; ПДР; витяг з Кодексу України про адміністративні правопорушен­ня, що стосується безпеки дорожнього руху, службову сумку або планшет.

13. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПОРЯДОК НЕСЕННЯ ДОРОЖНЬО-ПАТРУЛЬНОЇ СЛУЖБИ

13.1. Основними формами несення служби є:

13.1.1. Патрулювання на транспортних засобах.

13.1.2. Піше патрулювання.

13.1.3. Несення служби на постах (у тому числі стаціонарних).

13.1.4. Здійснення регулювально-розпорядчих дій.

13.1.5. Супроводження транспортних засобів та ескортуван­ня посадових осіб, відносно яких здійснюється державна охорона.

13.1.6. Супроводження транспортних засобів або їх колон ( 5 і більше одиниць), організованих груп дітей, небезпечних, велико­вагових або великогабаритних вантажів.

13.2. Нагляд за дорожнім рухом з використанням транспор­тних засобів та без такого може здійснюватися відкритим, прихо­ваним чи змішаним способами.

Відкритий нагляд здійснюється працівниками підрозділів ДПС при пішому патрулюванні, а також на службових транспор­тних засобах (автомобілях, автобусах, мотоциклах), які мають спеціальне кольорографічне пофарбування.

Прихований нагляд здійснюється працівниками Державтоінспекції МВС на службових транспортних засобах (автомобілях) без спеціального кольорографічного пофарбування та розпізнавальних знаків.

Змішаний нагляд здійснюється одночасно на декількох служ­бових транспортних засобах (автомобілях, автобусах, мотоци­клах), з яких щонайменше один повинен мати спеціальне, а решта - звичайне пофарбування.

13.3. Під час несення служби на транспортних засобах засто­совуються такі тактичні способи:

13.3.1. Рух у потоці транспортних засобів (для контролю за поведінкою водіїв з метою попередження та виявлення порушень ПДР).

13.3.2. Дислокація патрульного автомобіля в небезпечних за аварійністю місцях (для усунення небезпеки та з метою припи­нення порушень ПДР водіями і пішоходами).

13.3.3. Дислокація патрульного автомобіля в місцях його найкращої видимості для всіх учасників дорожнього руху з одно­часним пішим переміщенням працівника до найбільш напруже­них ділянок руху.

13.3.4. Використання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фо­то-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, з метою фіксації порушень ПДР.

Застосування того чи іншого способу та інші конкретні завдання ставляться на інструктажах відповідно до стану аварійності та дисципліни учасників дорожнього руху, що склали­ся на посту, маршруті.

13.4. Піше патрулювання нарядом ДПС застосовується з ме­тою забезпечення безпеки дорожнього руху на невеликих за протяжністю (не більше 1,5 км), напружених за інтенсивністю та небезпечних за аварійністю ділянках вулично-дорожньої мережі. Місце несення служби при цьому вибирається за умови надання можливості працівникові підрозділу ДПС своєчасно фіксувати і припиняти адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху без створення аварійних обстановок чи перешкод у русі.

При пішому патрулюванні застосовується відкритий спосіб несення служби шляхом переміщення тротуаром (узбіччям).

13.5. При несенні служби на стаціонарних постах під час про­ведення спеціальних операцій особлива увага приділяється:

13.5.1. Забезпеченню оперативного реагування на повідомлення про злочини.

13.5.2. Виявленню транспортних засобів, якими незаконно заволоділи, та встановленню причетних до цього осіб.

13.5.3. Затриманню транспортних засобів, що використову­валися при скоєнні злочинів, транспортних засобів, які зникли з місцьДТП.

13.5.4. Протидії нелегальній міграції.

13.5.5. Наданню всебічної практичної допомоги учасникам дорожнього руху у межах своєї компетенції.

13.6. Стаціонарні пости ДПС можуть забезпечуватись: патрульним автомобілем, радіозв'язком, комп'ютером з модемним зв'язком, телефонним зв'язком, засобами індивідуального захисту особового складу, примусового зупинення транспортних засобів, блокувальними пристроями, засобами медичної допомо­ги потерпілим, носилками, плащ-накидками, мобільними засо­бами додаткового освітлення («світлова вежа» тощо), службовою документацією.

13.7. Основними методами несення служби є:

13.7.1. Спостереження за дорожнім рухом. Під спостере­женням за дорожнім рухом слід розуміти візуальний або за до­помогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, кон­троль за дотриманням учасниками дорожнього руху встановле­них правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього ру­ху, доцільністю та ефективністю організації дорожнього руху на посту, маршруті.

13.7.2. Розпорядчо-регулювальні дії. Розпорядчо-регулювальні дії - це дії, які застосовуються з метою усунення перешкод у русі, надання можливої допомоги учасникам руху в місцях тимчасових заторів, де трапилося стихійне лихо або ДТП, при забезпеченні проведення масових та спеціальних заходів, при несправній світлофорній сигналізації тощо. До таких дій нале­жить регулювання дорожнього руху за допомогою жестів (рука­ми, жезлом) та свистка.

13.7.3. Застереження учасників дорожнього руху від пору­шень правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху.

Застереження учасників дорожнього руху є впливом на їх поведінку самим перебуванням працівника підрозділу ДПС на найбільш напруженій ділянці маршруту, на місці пригоди або стихійного лиха, а також за допомогою роз'яснення водіям ПДР при зупиненні транспортних засобів.

13.7.4. Втручання при правопорушеннях. Втручання при пра­вопорушеннях полягає в обов'язковому реагуванні на дії грома­дян з метою запобігання правопорушенням та їх припинення, застосуванні до порушників передбачених чинним законодав­ством заходів впливу.

13.8. При несенні служби на маршруті патрулювання (посту) працівник підрозділу ДПС зобов'язаний шляхом умілого вибору форм і методів, застосування технічних засобів та приладів актив­но впливати на процес руху.

13.9. При контролі за дорожнім рухом працівник підрозділу ДПС активно реагує на порушення ПДР і в першу чергу на ті, що можуть стати причиноюДТП.

13.10. При контролі за рухом транспортних засобів на па­трульному автомобілі (мотоциклі) для зупинення транспортно­го засобу, водій якого порушив ПДР, використовуються спеціальні світлові і звукові сигнальні пристрої, жести рукою або жезлом. Водієві патрульного автомобіля (мотоцикла) при цьому потрібно дотримуватись заходів безпеки і зупинятися в безпосередній близькості позаду автомобіля-порушника, причому екіпаж пови­нен бути готовий до його можливих раптових маневрів.

13.11. При зупинці транспортного засобу повинна врахо­вуватись дорожня обстановка, безпека інших учасників дорож­нього руху. Для припинення правопорушення у виключних ви­падках (достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, підозрюється у скоєнні злочину, залишив місце ДТП, створює аварійні ситуації іншим учасникам руху) дозволяється зупинка у місцях, заборонених ПДР, крім залізничних переїздів.

14. ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗУПИНКИ ПРАЦІВНИКОМДЕРЖАВТОІНСПЕКЦІЇ МВС ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

14.1. Підставою для зупинення транспортних засобів є:

14.1.1. Порушення ПДР водіями.

14.1.2. Характер руху транспортного засобу викликає підозру в спроможності водія керувати ним (різка та періодична зміна на­прямку руху і (або) швидкісного режиму).

14.1.3. Відсутність номерних (го) знаків (а) на транспортно­му засобі або наявність номерних знаків, які не відповідають ви­могам стандартів, закріплені у невстановленому для цього місці, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцять метрів, а також керування транспортним засобом за відсутності талона про проходження державного технічного огляду.

14.1.4. Наявність ознак, які свідчать про технічну несправність транспортного засобу.

14.1.5. Наявність даних, що свідчать про причетність транс­портного засобу, водія, пасажирів або вантажу до скоєнняДТП, злочину чи адміністративного правопорушення.

14.1.6. Перебуваннятранспортногозасобуврозшуку, а також наявність даних про використання транспортного засобу з проти­правною метою.

14.1.7. Необхідність опитування водія чи пасажирів про об­ставини скоєнняДТП,адміністративного правопорушення, зло­чину, свідками якого вони є або могли бути.

14.1.8. Необхідність залучення водія транспортного засо­бу для надання допомоги іншим учасникам дорожнього ру­ху або працівникам міліції або як свідка при оформленні адміністративних матеріалів.

14.1.9. Проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, а також документів на транспортний засіб і вантаж.

14.1.10. Виконання рішень уповноважених на те державних органів про обмеження чи заборону руху.

14.1.11. Якщо технічний стан транспортного засобу або спосіб закріплення вантажу на ньому створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

14.1.12. Порушення визначеного порядку встановлення і ви­користання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

15. ПОРЯДОК ЗУПИНКИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ

15.1. У разі прийняття працівником підрозділу ДПС рішення про зупинку транспортного засобу останній повинен вра­хувати всі його наслідки (причину зупинки, дорожні умови, інтенсивність руху, освітлення або видимість ділянки дороги, можливий досвід водія).

15.2. Сигнал про зупинку транспортного засобу подається працівником підрозділу ДПС з тротуару (обочини) у зрозумілій для водіїв формі (сигналів), за допомогою жезла регулювальника, свистка чи рукою. При цьому жезлом (рукою) вказується безпосе­редньо на транспортний засіб, який зупиняється, та на пропоно­ване місце зупинки.

15.3. Місце для зупинки транспортного засобу працівник підрозділу ДПС повинен вказувати так, щоб після повної зупин­ки останній знаходився попереду патрульного автомобіля (авто­буса, мотоцикла) чи поста на відстані до 20 метрів.

15.4. Після повної зупинки транспортного засобу працівник підрозділу ДПС повинен підійти до водія з дотриманням заходів особистої безпеки.

15.5. Під час звернення до водія працівник Державтоінспекції МВС зобов'язаний прикласти праву руку до головного убо­ру, привітатися, чітко й зрозуміло відрекомендуватися, назвати свою посаду, звання та прізвище, висловити вимогу про переда­чу водієм документів, зазначених в пункті 2.1 ПДР, для перевірки та повідомити про причину зупинки транспортного засобу і суть скоєного правопорушення.

16. ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС ПРИ ПОРУШЕННІ УЧАСНИКОМ ДОРОЖНЬОГО РУХУ ВИМОГ ПДР

16.1. При порушенні учасником дорожнього руху ПДР працівник підрозділу ДПС:

16.1.1. Складає протокол про адміністративне правопору­шення, здійснює перевірку водія (у разі необхідності - пасажирів), а також транспортного засобу за наявними автоматизованими інформаційно-пошуковими системами;

16.1.2. Проводить заходи по тимчасовому затриманню транспортного засобу, у випадках, передбачених чинним зако­нодавством, шляхом його блокування за допомогою технічних пристроїв абодоставленияна спеціальний майданчик чи стоянку Державтоінспекції МВС.

16.1.3. Тимчасово вилучає посвідчення водія у випадках, пе­редбачених чинним законодавством.

16.1.4. Тимчасово вилучає талон про проходження технічного огляду з одночасною забороною експлуатації транспортного засо­бу у випадках, передбачених чинним законодавством.

16.1.5. Тимчасово вилучає ліцензійну картку на транспортний засіб у випадках, передбачених чинним законодавством.

16.1.6. Використовує спеціальні технічні засоби (у тому числі засоби тест-контролю), дозволені до застосування МОЗ і Держспо-живстандартом, на місці зупинки транспортного засобу для огля­ду водіїв, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння. Якщо при перевірці документів виявлено озна­ки їх підробки, ці документи вилучаються, про що складається протокол про адміністративне правопорушення, а особа, яка їх пред'явила, доставляється до територіального підрозділу ОВС.

16.2. Водії, які не мають або позбавлені права керування транс­портними засобами, підлягають відстороненню від керування ними.

16.3. Відсторонення водія від керування транспортним засобом здійснюється шляхом тимчасового затримання цього транспортно­го засобу ідоставленияна спеціальний майданчик або стоянку.

16.4. У разі надання посвідчення водія особою, яка позбавле­на права керування транспортними засобами, уживаються захо­ди щодо доставляння цієї особи до підрозділу Державтоінспекції МВС, де начальником органу внутрішніх справ, начальником або заступником начальника відділення (відділу, управління), командиром або заступником командира окремого підрозділу ДПС Державтоінспекції МВС здійснюється вилучення цього посвідчення.

16.5. У випадках учинення учасником дорожнього руху злісної непокори або хуліганських дій, необхідності встановлен­ня особи правопорушника чи підозрюваного у вчиненні злочину працівник підрозділу ДПС:

16.5.1. Припиняє протиправні дії шляхом вимагання від пра­вопорушника припинити протиправні дії, застерігає про наслідки скоєного, попереджає останнього, що у разі продовження пра­вопорушення до нього будуть вжиті заходи фізичного впливу та спеціальні засоби.

16.5.2. У разі наявності достатніх підстав застосовує відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» фізичну силу або спеціальні засоби відносно такої особи.

16.5.3. Встановлює та фіксує дані свідків та очевидців проти­правних дій особи.

16.5.4. Дотримуючись заходів особистої безпеки, доставляє таку особу до чергової частини територіального ОВС, де складає мотивований рапорт про обставинидоставления.

16.5.5. Уживає заходів щодо безпечного і безперешкодно­го проїзду територією поста або маршруту патрулювання ко­лон або окремих автомобілів, що супроводжуються патрульни­ми автомобілями Державтоінспекції МВС, а також транспортних засобів медичних установ, оперативно-рятувальних та пожежних служб, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими та (або) звуковими сигнальними пристроями і мають відповідне кольорографічне пофарбування.

16.6. За всіма виявленими порушеннями ПДР складають­ся протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, чи особі, яка його замінює, або працівникові, на якого покладе­но ці обов'язки, для реєстрації та передачі до відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах протягом однієї доби. Якщо передача протоколів припадає на вихідний чи святковий день, вона переноситься на наступний за ним робочий день.

16.7. Зупинення транспортних засобів, що належать спеціальним чи оперативним службам, які подають спеціальні звукові та світлові сигнали, здійснюється у випадках, коли наявні достовірні дані про те, що вказаними автомобілями незаконно заволоділи, користуються в протиправних цілях або водії, що ни­ми керують, перебувають в стані сп'яніння, або які можуть ство­рити небезпеку для інших учасників дорожнього руху.

16.8. При порушенні ПДР водіями транспортних засобів працівником підрозділу ДПС складається рапорт у якому зазна­чаються місце, час, марка транспортного засобу, його колір, но­мерний знак, обставини скоєного порушення ПДР та Стаття Ко­дексу України про адміністративні правопорушення, якою перед­бачена відповідальність за його вчинення. Рапорт надсилається до відділу (відділення) Державтоінспекції МВС з обслуговуван­ня адміністративних територій міст, районів, районів у містах за місцем реєстрації такого транспортного засобу. У таких випад­ках можливе використання спеціальних технічних засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

16.9. При виявленні порушень правил перевезення велико­габаритних, великовагових і небезпечних вантажів працівник підрозділу ДПС тимчасово обмежує подальший рух зазначених транспортних засобів до усунення недоліків, обов'язково вживає заходів до прибирання цих транспортних засобів з проїзної ча­стини шляхом доставляння до найближчої стоянки або безпеч­ного місця для паркування, де останні не створюватимуть небез­пеку для інших учасників дорожнього руху або екології, особливо темної пори доби або в умовах недостатньої видимості, доповідає командирові (начальникові) підрозділу і діє відповідно до його рішень.

16.10. При встановленні на маршруті патрулювання працівників міліції, представників міністерств та інших цен­тральних органів виконавчої влади, громадських формувань, що здійснюють зупинення транспортних засобів та подаль­шу перевірку документів водія і вантажу, доповідає командирові (начальникові) підрозділу або черговому і в подальшому діє за їх вказівкою.

16.11. Організовує усунення перешкоди руху (несправний транспортний засіб, що зупинився, вантаж, який випав, тощо). Якщо негайне усунення цих перешкод неможливе, працівник підрозділу ДПС вживає заходів до завчасного позначення і ого­родження небезпечних місць тимчасовими технічними засобами організації дорожнього руху та попередження про них учасників дорожнього руху.

16.12. При несенні служби на маршруті патрулювання чи по­ста здійснює контроль за справністю технічних засобів регулю­вання (світлофорів, дорожніх знаків і т.ін.), а також за безпечним проведенням дорожніх робіт на проїзній частині.

16.13. Забороняє проведення дорожніх робіт на проїзній частині доріг без погодження Державтоінспекції МВС. При виникненні аварійних ситуацій такі роботи дозволяються за узгодженням командира підрозділу ДПС ДАІ з керівниками відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з обслуговуван­ня адміністративних територій міст, районів, районів у містах управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС.

17. ДІЇ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС ПІД ЧАС ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ

17.1. Працівниками підрозділів ДПС допускається переслідування транспортних засобів з особами, що підозрюються в скоєнні злочину, водіїв, які не виконали вимо­гу працівника міліції про зупинку або зникли з місця ДТП, а та­кож водіїв, що своїми діями наражають на небезпеку життя чи здоров'я інших учасників дорожнього руху.

17.2. При переслідуванні транспортного засобу правопо­рушника працівник підрозділу ДПС для координації дій інших нарядів ДПС доповідає оперативному черговому про: місце по­чатку переслідування; модель, колір, номерний знак транс­портного засобу; причину переслідування (відповідність орієнтуванню, протиправні дії водія чи пасажирів такого транс­портного засобу, підозра у причетності до скоєння злочину, підтверджена інформація про наявність в салоні автомобіля зброї або заручників, невиконання вимог про зупинку та ін.); особливі прикмети автомобіля, водія або пасажирів; видимі технічні пошкодження чи несправності; постійно інформує про напрямок та маршрут руху транспортного засобу, який переслідується.

17.3. З метою забезпечення під час переслідування власної безпеки і безпеки інших учасників дорожнього руху працівник підрозділу ДПС повинен:

17.3.1. Передавати черговому інформацію про місцезнаходження та маршрут руху транспортного засобу, який переслідується з мінімальним інтервалом.

17.3.2. Використовувати гучномовний пристрій патрульного автомобіля для попередження інших учасників дорожнього руху про можливу небезпеку.

17.3.3. Під час переслідування постійно тримати ввімкненими ближнє світло фар, спеціальні звукові і світлові сиг­нали, встановлені на патрульному автомобілі.

17.3.4. Обирати безпечну швидкість руху автомобіля (мото­цикла) виходячи з конкретних умов, з урахуванням забезпечення максимальної безпеки інших учасників дорожнього руху.

17.3.5. Бути максимально уважним до дій водія та пасажирів переслідуваного транспортного засобу та іншихучасників дорожнього руху, запобігати створенню аварійних обстановок.

17.3.6. При переслідуванні правопорушника водій патруль­ного автомобіля безпосередньо контролює дорожню обстанов­ку, враховує поведінку переслідуваного автомобіля, забезпечую­чи при цьому максимально можливу безпеку інших учасників ру­ху. Працівник підрозділу ДПС, який перебуває на пасажирсько­му сидінні, контролює рух автомобіля правопорушника (напря­мок руху, маршрут), веде переговори з черговим по радіозв'язку, інформує водія про зміну дорожньої обстановки.

17.3.7. Після зупинки транспортного засобу, що переслідувався, дотримуватись вимог розділу 24 цієї Інструкції, а також: негайно доповісти черговому по підрозділу (команди­ру) про місце, де закінчено переслідування, та одночасно визна­читись з необхідністю надання допомоги іншими нарядами ДПС для затримання підозрюваних; зупиняти патрульний автомобіль лише позаду транспортного засобу, який переслідувався, на відстані не менше 10 метрів; відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» приготувати до застосування табельну вогне­пальну зброю; використовуючи для особистого захисту кор­пус патрульного автомобіля, за допомогою гучномовця або го­лосом дати водієві та пасажирам транспортного засобу, який переслідувався (далі - затримані), команду: «Заглушити двигун! Без команди не відкривати дверцята автомобіля! Викинути че­рез відкриті вікна зброю та ключі запалювання! По одному, по­чинаючи з водія, виходити з салону з піднятими руками та ста­вати обличчям до дверцят автомобіля!»; після безумовного вико­нання всіх команд працівнику підрозділу ДПС, постійно контро­люючи дії правопорушників, дозволяється підходити до транс­портного засобу, який переслідувався, для здійснення затриман­ня; перед посадкою затриманих в патрульний автомобіль прово­диться зовнішній огляд їх одягу і речей з метою вилучення у них предметів що можуть бути використані для нападу на працівника підрозділу ДПС, заподіяння шкоди собі чи іншим особам, які пе­ребувають в салоні автомобіля.

17.3.8. У разі якщо кількість підозрюваних осіб в транспорт­ному засобі який переслідувався, більше трьох осіб, затримання останніх здійснюється лише після прибуття на місце додатково­го наряду ДПС або територіального підрозділу ОВС для надання допомоги. До прибуття такого наряду працівниками підрозділів ДПС підозрюваним особам забороняється залишати свій транс­портний засіб. При цьому подається команда голосом: «Не руха­тись! Руки тримати за головою!»

17.3.9. Не проводиться переслідування водіїв, які допусти­ли незначні порушення правил або коли небезпека порушен­ня минула. У таких випадках про порушення повідомляється на наступний за напрямком руху порушника маршрут патру­лювання (пост). Про вчинене правопорушення складається ра­порт, який по закінченні роботи передається до підрозділу з адміністративної практики для відповідного реагування.

17.4. Категорично забороняється переслідування: на служ­бових автомобілях (автобусах, мотоциклах), які не мають спеціальних світлових та звукових пристроїв, на власних або при­ватних транспортних засобах; водіїв мопедів, мотоциклів без мотошоломів, за винятком випадків, коли наявна інформація про скоєння ними злочинів.

18. ОСОБЛИВОСТІ НЕСЕННЯ СЛУЖБИ ПРАЦІВНИКАМИ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС

18.1. Під час несення служби працівникам підрозділів ДПС забороняється:

18.2. Виймати з кобури і передавати будь-кому свою табельну вогнепальну зброю.

18.3. Відволікатися від служби і послаблювати увагу під час нагляду за дорожнім рухом.

18.4. Вступати в розмови з учасниками дорожнього руху з пи­тань, які не мають відношення до служби.

18.5. Порушувати правила радіообміну, вести неслужбові розмови по телефону.

18.6. Заходити без службової необхідності в жилі будинки та інші приміщення.

18.7. У взаємовідносинах з учасниками дорожнього руху забороняється: звертатися до учасників дорожнього руху на «ти»; використовувати погрозливі чи ображаючі жести; допускати при спілкуванні зневажливий тон, грубість, неввічливе викладення за­уважень, вирази або репліки, які ображають людську гідність, по­грози; пред'являти безпідставні звинувачення.

18.8. Перевозити сторонніх громадян і вантажі в патрульно­му автомобілі (автобусі, мотоциклі), а також залишати його не-замкненим та без нагляду.

18.9. Доставляти затриманих осіб до територіальних ОВС на транспортних засобах, які не призначені для перевезення людей.

18.10. Використовувати під час несення служби технічні засоби та прилади, які не сертифіковані в Україні та не пройш­липовірку або мають свідоцтво про повірку, термін дії якого минув.

18.11. Самовільно залишати пост, маршрут патрулювання або відхилятися від нього і змінювати порядок несення служби.

18.12. Порушувати або відступати від вимог ПДР, за винятком випадків, визначених чинним законодавством.

18.13. Передавати будь-кому спеціальні засоби чи прилади, право керування патрульним транспортним засобом.

18.14. Залишати без нагляду в патрульному транспорті затри­маних осіб.

18.15. Використовувати для несення служби приватні транспортні засоби.

20. Порядок застосування спеціальних технічних засобів та приладів

20.1. Технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожньо­го руху, прилади для виявлення підробок у документах застосову­ються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання.

20.2. Працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні за­соби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані в Україні та які не пройш­ли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для ко­ристування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну.

20.4. Накожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів. Він заповнюється командиром підрозділу ДПС, що видав прилад досвідченому підлеглому працівнику в справному стані.

20.5. Керівництвом підрозділу ДПС щозміни прово­диться звірка інформації електронного носія спеціального технічного засобу вимірювання швидкості руху з фактич­ною кількістю складених протоколів та постанов по справі про адміністративне правопорушення за перевищення встановленої швидкості руху.

20.6. За фактами невідповідності наявних даних прово­диться службова перевірка, результати якої доповідаються керівництву відділів (відділень) Державтоінспекції МВС з об­слуговування адміністративних територій міст, районів, районів у містах управлінь (відділів) Державтоінспекції ГУМВС, УМВС.

21. ДІЇ ПРАЦІВНИКА ПІДРОЗДІЛУ ДПС ПІД ЧАС ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ДТП

21.1. Працівник підрозділу ДПС невідкладно доповідає командирові підрозділу інформацію про ДТП, яка стала йо­му відома, включаючи випадки, коли вона сталася поза його по­стом або маршрутом патрулювання, і надалі діє відповідно до от­риманих вказівок, а у невідкладних випадках (аварія з тяжкими наслідками, небезпечним вантажем, зниклим транспортним засо­бом) негайно виїжджає до місця пригоди.

21.2. При отриманні повідомлення з'ясовує прізвище, ім'я та по батькові, адресу і номер телефону особи, що повідомила про ДТП.

21.3. Термін прибуття наряду ДПС на місцеДТП,в якій постраждали люди, обчислюється з моменту отримання інформації про пригоду та не повинен перевищувати: 15 хви­лин для підрозділів ДПС, які обслуговують міста з чисельністю населення один мільйон та більше; 20 хвилин для підрозділів ДПС, які обслуговують міста з чисельністю населення до одно­го мільйона людей; ЗО хвилин для підрозділів ДПС, які обслуго­вують автомобільні дороги державного значення; 1 година для підрозділів ДПС, які обслуговують інші автомобільні дороги (рай­онного або місцевого значення).

21.4. Прибувши на місце пригоди, у результаті якої отримали тілесні ушкодження люди, працівник підрозділу ДПС до приїзду слідчо-оперативної групи:

21.4.1. Доповідає черговому, командиру підрозділу або особі, яка його заміщає, про обставини події (уточнене місце, час, кількість потерпілих, наявність на місці всіх учасників ДТП та їх транспортних засобів, інформацію про небезпечний вантаж, зону ураження тощо) та чітко виконує доручення останнього щодо за­безпечення безпеки дорожнього руху.

21.4.2. Уживає заходів з огородження місця пригоди необхідною кількістю тимчасових технічних засобів регулю­вання дорожнім рухом (направляючі конуси, огороджувальна стрічка, дорожні знаки, інформаційні щити «Увага! Оформлення ДТП»,інше) та одночасного надання першої медичної допомоги потерпілим і доставляння їх до медичних закладів.

21.4.3. Збирає інформацію про постраждалих, у які медичні заклади і ким вони відправлені.

21.4.4. З'ясовує тип, марку, колір і реєстраційні номерні знаки транспортних засобів, на яких до його прибуття були відправлені постраждалі.

21.4.5. У присутності двох свідків фіксує місце, час, вид, об­ставини та наслідкиДТП.

21.4.6. Установлює транспортні засоби, водіїв, пасажирів та інших осіб причетних доДТП,її свідків і забезпечує присутність вказаних осіб на місці пригоди до прибуття слідчо-оперативної групи. Опитує їх про обставини пригоди і записує установчі дані.

21.4.7. Забезпечує охорону місця пригоди та вживає заходів до збереження слідів та речових доказів.

21.4.8. Вживає заходів до поновлення руху повз місце пригоди або організовує його об'їзд по безпечному маршруту.

21.5. Доповідає прибулому на місце події керівникові слідчо-оперативної групи (далі - СОГ) (прокурору, слідчому, працівникові, що здійснює дізнання) інформацію про причетних до ДТП осіб і свідків, передає йому зібрані відомості й речові до­кази і надалі діє за його вказівками.

21.5.1. За вказівкою старшого СОГ забезпечує участь свідків під час проведення огляду місця пригоди та організовує огляд осіб, причетних доДТП,у медичних закладах.

21.5.2. За дорученням слідчого в присутності понятих про­водить необхідні виміри, огляд транспортних засобів, дані про які вносяться старшим СОГ до протоколів огляду транспор­тних засобів та огляду місцяДТПі схеми до нього. Спільно з відповідальною посадовою особою дорожньої або комунальної організації обстежує дорожні умови в місці скоєння ДТП з метою виявлення та фіксації недоліків в утриманні доріг (вулиць), які могли стати супутньою або безпосередньою причиною скоєння ДТП. За результатами обстеження складається акт, який в обов'язковому порядку додається до протоколу огляду місцяДТП.

21.5.3. Надає старшому СОГ допомогу в з'ясуванні обста­вин скоєнняДТП,оформленні необхідних матеріалів пригоди, установленні її учасників і свідків, прикмет транспортних засобів, які залишили місце пригоди, та ймовірних шляхів їх руху. Негай­но вживає заходів реагування для переслідування та затримання підозрюваних транспортних засобів.

21.5.4. За необхідності видає приписи дорожнім, комунальним організаціям або аварійно-технічним службам щодо усунення наслідків пригоди для відновлення нормальних умов дорожнього руху.

21.6. У разі якщо водій залишив місце ДТП, установлює ймовірний напрямок його руху, марку, тип, державний реєстраційний номерний знак, колір, а також особливі прик­мети транспортного засобу і водія, про що інформує чергово­го територіального ОВС та командира підрозділу (начальни­ка) відділу (відділення) Державтоінспекції МВС з обслуговуван­ня адміністративних територій міст, районів, районів у містах. Вживає заходів щодо встановлення транспортного засобу та водія, який залишив місце пригоди, по «гарячих слідах».

21.6.1. Отримані при первинному огляді місця ДТП і опитуванні свідків дані про зниклий транспортний засіб з водієм, його можливий подальший рух працівник ДПС негайно доповідає командирові підрозділу ДПС або його заступнику і далі діє відповідно до одержаних вказівок.

21.6.2.У межахкомпетенції здійснює перевірку прилеглої території, автостоянок, підприємств, СТО, приватних майстерень на предмет виявлення зниклого транспортного засобу та виконує інші вказівки старшого слідчо-оперативної групи.

21.7. При оформленні матеріалів ДТП з транспортним за­собом, в якому перебувають працівники консульських, дипло­матичних представництв, які користуються імунітетом та ма­ють дипломатичну або консульську картку встановленої фор­ми, працівник підрозділу ДПС пропонує водію бути присутнім при оформленні матеріалів пригоди. У разі якщо водій або будь-хто з пасажирів висловлює небажання бути при цьому присутнім, працівник підрозділу ДПС записує необхідні дані (обов'язково -номер дипломатичної, консульської картки) про учасників події і дозволяє їм їхати. У такому випадку в протоколі огляду місця події робиться запис про причину відсутності водія. Протокол підписується особою, що його склала, та двома свідками.

21.8. Оформлення матеріалів про порушення ПДР, що спричи­нили ушкодження транспортних засобів, вантажів, доріг, дорожніх споруд або іншого майна і заподіяли при цьому тільки матеріальну шкоду, за рішенням командира підрозділу ДПС або його заступни­ка може здійснюватися працівником підрозділу ДПС самостійно відповідно до вимог чинного законодавства України.

24. ЗАХОДИ ОСОБИСТОЇ БЕЗПЕКИ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС

24.1. Під час несення служби працівник підрозділу ДПС зобов'язаний дотримуватися заходів особистої безпеки, а саме:

24.1.1. Знаходитись на тротуарі, а за його відсутності - на узбіччі дороги чи вулиці або на острівці безпеки.

24.1.2. Вихід працівника підрозділу ДПС на проїзну части­ну дозволяється лише для здійснення розпорядчо-регулювальних дій, огляду місця ДТП та надання допомоги учасникам дорожньо­го руху.

24.1.3. При оформленні ДТП, наданні допомоги учасникам дорожнього руху на проїзній частини облаштовувати ці місця сигнальними конусами в достатній кількості та дорожніми зна­ками «Об'їзд перешкоди з правого боку» або «Об'їзд перешко­ди з лівого боку» з установленням знака аварійної зупинки чи увімкненням аварійної сигналізації.

24.1.4. Здійснювати нагляд за дорожнім рухом у місцях, виз­начених карткою маршруту патрулювання.

24.1.5. При проведенні відпрацювань, якщо маршрут патру­лювання не визначено карткою, вибирати місце несення служби таким чином, щоб знаходитися в межах чіткої видимості для всіх учасників дорожнього руху і мати можливість для своєчасного припинення правопорушення.

24.1.6. Проводити перевірку документів та розбір правопору­шення лише на тротуарі чи узбіччі дороги (вулиці), острівці без­пеки під прикриттям автомобіля. Службовий автомобіль (авто­бус, мотоцикл) при цьому необхідно ставити також на тротуарі чи узбіччі дороги (вулиці) за умови дотримання ПДР.

24.1.7. Здійснювати зупинку транспортних засобів за допомо­гою жезла з використанням поданого свистком сигналу для при­вертання уваги учасників дорожнього руху. При цьому врахову­вати швидкість руху, тип, габарити, вагу транспортного засобу,

стан дорожнього покриття, інтенсивність та щільність транспорт­ного потоку.

24.1.8. По можливості не знаходитися на слизьких ділянках

дорожнього покриття.

24.2. Вибирати для зупинки транспортного засобу тем­ного часу доби найбільш освітлені ділянки дороги, а в разі неможливості використовувати світло фар патрульного транспортного засобу та спеціальних світлових сигнальних пристроїв.

24.3. При зупиненні транспортних засобів та перевірцідокументів необхідно:

24.3.1. Наближаючись до зупиненого автомобіля, перевірити, чи зачинена кришка багажника, оглянути салон автомобіля, темної пори доби освітити салон електричним ліхтариком або за­пропонувати водієві ввімкнути освітлення салону.

24.3.2. Після отримання документів знаходитися біля зупине­ного транспортного засобу збоку, щоб виключити можливість на­несення удару при різкому відкритті дверей або раптовому почат­ку руху.

24.3.3. У разі знаходження водія поруч з працівником підрозділу ДПС останній обирає позицію, що забезпечує постійний контроль за діями водія, пасажирів та рухом транспор­тних засобів.

Інші працівники, що знаходяться в складі наряду, повинні за­ймати положення, що дозволяє забезпечувати взаємну страховку та виключає у випадку застосування зброї ураження працівника, що страхується.

24.3.4. У разі знаходження в транспортному засобі групи осіб забезпечувати страхування працівника підрозділу ДПС, що здійснює перевірку, іншим працівником.

24.3.5. Під час руху з метою зупинення транспортного засобу - учасника дорожнього руху вмикати спеціальні світлові і звукові сигнальні пристрої на патрульному транспортному засобі.

Категорично забороняється стояти перед або за зупиненим транспортним засобом, спиною до учасників дорожнього руху та руху транспортних засобів, зупиняти патрульний автомобіль по­переду зупиненого транспортного засобу та здійснювати в нічний час зупинення двох і більше транспортних засобів.

24.4. Темної пори доби, незалежно від кліматичних умов, працівник ДПС ДАІ повинен бути одягнутий у світловідбиваючий одяг (жилет).

24.5. У випадку виявлення транспортного засобу, що розшукується, або осіб, які підозрюються в скоєнні злочину, працівники, що входять до складу наряду, приймають, залежно від конкретних обставин, необхідні запобіжні заходи для прове­дення обшуку затриманих та огляду транспортного засобу з ме­тою виявлення і вилучення зброї відповідно до вимог статті 11 За­кону України «Про міліцію» (565-12 ).

Огляд транспортного засобу проводиться після того, як працівниками наряду встановлено контроль за поведінкою затри­маних.

24.6. У разі загострення ситуації працівникові підрозділу ДПС, що забезпечує безпеку, рекомендується пересунути кобу­ру ближче до пряжки ременя, розстебнути її та зняти пістолет із запобіжника. У цьому випадку страхуючий, якщо він уважає, що в обстановці, яка складається, можуть виникнути обставини для застосування вогнепальної зброї, має право оголити пістолет і привести його в готовність.

24.7. Заходи безпеки працівників підрозділів ДПС при оформленніДТП.

24.7.1. До проведення необхідних дій на місціДТПз оформ­лення, організації дорожнього руху і огородження місцяДТПдо­пускаються працівники підрозділів ДПС, а також працівники ОВС, які входять до складу СОГ.

24.7.2. Керівник СОГ здійснює загальне керівництво при проведенні необхідних дій на місціДТП.

Старший наряду ДПС організовує та забезпечує безпеку до­рожнього руху на місціДТП(у разіДТПз матеріальними збитка­ми - оформлення).

Усі необхідні дії на місці ДТП виконуються тільки після його огородження технічними засобами організації дорожнього руху (далі - ТЗОДР) і тимчасової зміни порядку організації дорожньо­го руху в зоні ДТП.

24.7.3. Початкові дії працівників підрозділів ДПС і СОГ на місці ДТП із забезпечення безпеки дорожнього руху:

24.7.3.1. Увімкнути на службовому транспортному засобі, який розміщується на проїзній частині дороги, як еле­мент прикриття проблискові маячки й аварійну світлову сигналізацію.

Працівникам підрозділів ДПС забороняється знаходити­ся в патрульному автомобілі, який використовується як прикриття.

24.7.3.2. Обстежити місцеДТПта виставити сигнальні кону­си, що позначають його межі.

24.7.3.3. У разі розташування місцяДТПна одному боці проїзної частини необхідно виставити сигнальні конуси перед транспортним засобом прикриття на відстані 5-10 метрів (поза населеними пунктами - до 20 метрів).

24.7.3.4. У разі розташування місця ДТП на обох бо­ках проїзної частини з одного напрямку під'їзду до місця ДТП розміщується транспортний засіб прикриття, а з іншого напрям­ку необхідно виставити сигнальні конуси на відстані 15-20 м від місця ДТП і біля них. На краю проїзної частини виставляється працівник підрозділу ДПС (регулювальник), який виконує розпорядчо-регулювальні дії.

24.7.4. Організувати із застосуванням ТЗОДР дорожній рух у зоніДТП.При цьому в першу чергу встановлюються ТЗОДР, найбільш віддалені від місцяДТП.

24.7.5. ТЗОДР встановлюються в такій послідовності:

24.7.5.1. Попереджувальний дорожній знак «Інша небезпека» (аварійно небезпечна ділянка).

24.7.5.2. Інформаційні табло «Увага! ОформленняДТП».

24.7.5.3. Наказові дорожні знаки «Об'їзд перешкоди з правого боку», «Об'їзд перешкоди з лівого боку».

24.7.5.4. Конуси сигнальні, що позначають траєкторію руху транспортних засобів на під'їзді до місцяДТП.

24.7.5.5. Проблискові маячки жовтого кольору (можуть уста­новлюватись одночасно з ТЗОДР, на яких вони закріплюються).

24.7.5.6. Огороджувальна стрічка.

24.7.6. Демонтаж ТЗОДР здійснюють у зворотній послідовності (від найближчих до найвіддаленіших від місця ДТП) після проведення всіх необхідних робіт на місці ДТП.

24.7.7. Вимоги до встановлення ТЗОДР у зоніДТП:

24.7.7.1. Довжина зониДТПповинна бути мінімальною і забезпечувати безпеку осіб, що здійснюють роботи на місці ДТП,а також безпечний режим руху пішоходів і транспортних засобів.

24.7.7.2. На початку зониДТПустановлюється попереджуваль­ний дорожній знак «Інша небезпека» (поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах - на відстані 50-100 м).

Знак розміщують на узбіччі якомога ближче до краю проїзної частини. За умови кількості смуг руху в одному напрямку дві і більше та розташуванні місця ДТП ближче до осі дороги попере­джувальний дорожній знак «Інша небезпека» (аварійно небезпеч­на ділянка) установлюють на осі дороги.

24.7.7.3. Інформаційне табло «Увага! ОформленняДТП» встановлюється разом з попереджувальним дорожнім знаком «Інша небезпека» (аварійно небезпечна ділянка). Винятком є ви­падок установлення інформаційного табло «Увага! Оформлення ДТП»на осі дороги на відстані 25 м у населеному пункті (50 м по­за населеним пунктом) за напрямком від місця встановлення по­переджувального дорожнього знака «Інша небезпека» (аварійно небезпечна ділянка).

24.7.7.4. Темного часу доби і в умовах недостатньої видимості застосування спеціальних світлових сигнальних пристроїв обов'язкове на всіх дорогах незалежно від освітлення. Крім того, їх застосування є обов'язковим на ділянках доріг під шляхопроводами, естакадами, мостами або в тунелях.

24.7.7.5. Кількість спеціальних світлових сигнальних пристроїв, що встановлюються для кожного напрямку руху в зоні

ДТП,повинна бути не менше 5. Вони встановлюються: на початку зониДТП- спільно з інформаційним табло «Увага! Оформлення ДТП»;на сигнальних конусах, що позначають траєкторію обїзду місцяДТП.

24.7.7.6. Огороджувальна стрічка повинна використовуватись для огородження тієї частини місцяДТП,яка поширюється за межі проїзної частини на тротуар, а також в інших випадках, коли необхідно унеможливити шляхом застосування огороджувальної стрічки рух пішоходів у місціДТП.

24.7.8. Категорично забороняється оформлення матеріалів ДТПу службовому автомобілі, що використовується як прикриття.

24.7.9. В обов'язковому порядку незалежно від часу доби працівники ДПС які проводять оформлення матеріалів ДТП, повинні бути одягнуті в одяг зі світловідбиваючими елементами (жилети).

26. НЕСЕННЯ СЛУЖБИ НА КОНТРОЛЬНО-ПРОПУСКНИХ ПУНКТАХ

26.1. Контрольно-пропускні пункти (далі - КПП) призначені для забезпечення перепускного режиму (обмеження й регулю­вання руху, огляду транспортних засобів), підтримання право­порядку і громадської безпеки, припинення протиправних дій і затримання правопорушників. Крім того, наряди ДПС у складі КПП можуть бути задіяні для забезпечення особливого режи­му в'їзду на визначену територію і виїзду з неї, вжиття заходів щодо забезпечення режиму надзвичайного стану і проведення спеціальних операцій.

28. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ДПС З УЧАСНИКАМИ

ДОРОЖНЬОГО РУХУ

28.1.Взаємовідносини працівників підрозділів ДПС з учас­никами дорожнього руху мають ґрунтуватися на принципах до­тримання законності, забезпеченні свободи та недоторканності особи та її прав, уважному, доброзичливому і шанобливому ставленні до громадян.

28.2. Під час звернення до учасників дорожнього руху працівник підрозділу ДПС повинен чітко відрекомендуватися, назвавши свою посаду, спеціальне звання, прізвище та причину, суть звернення.

У разі звернення громадян (одержання інформації про злочин тощо) працівник підрозділу ДПС зобов'язаний вжити заходів щодо надання допомоги і діяти відповідно до своїх службових обов'язків.

У розмові з громадянами працівники підрозділів ДПС зобов'язані виявляти спокій і витримку. Недопустимі грубощі, ви­рази та репліки, які ображають людську гідність, будь-які дії, що свідчать про неповагу до громадян, коментарі, які не стосуються виконання службових обов'язків.

На вимогу громадянина працівник підрозділу ДПС зобов'язаний пред'явити службове посвідчення.

28.3. Зупинення транспортного засобу здійснюється виключ­но жезлом, а у виняткових випадках - жестом руки. При цьо­му працівник підрозділу ДПС спочатку вказує на транспортний засіб, який повинен зупинитися, а потім - на місце, де йому слід зупинитися.

Для привертання уваги учасників дорожнього руху може по­даватися сигнал свистком (у необхідних випадках - увімкненим спеціальним світловим або звуковим сигнальним пристроєм). Жести працівника підрозділу ДПС мають бути зрозумілими всім водіям і пішоходам, подаватися своєчасно і так, щоб їх виконання не створювало аварійної обстановки.

28.4. Працівник підрозділу ДПС під час зупинки транс­портного засобу зобов'язаний без затримки підійти до водія. Для розмови з водієм не обов'язково запрошувати його вийти з автомобіля, крім випадків:

28.4.1. Якщо знаходження працівника підрозділу ДПС поруч із зупиненим транспортним засобом створює загрозу особистій безпеці працівника. Уцьому випадку розмову з водієм слід прово­дити на тротуарі (узбіччі).

28.4.2. З метою усунення технічної несправності транспорт­ного засобу або порушень правил перевезення вантажів.

28.4.3. Коли є достатні підстави вважати, що водій знаходить­ся в стані сп'яніння.

28.4.4. Для проведення (у присутності водія) звірки ідентифікаційних номерів вузлів і агрегатів транспортного засобу із записами в реєстраційних документах.

28.4.5. Коли водій або пасажири підозрюються в скоєнні зло­чину.

28.4.6. В інших випадках, коли є необхідною участь водія в оформленні документів або наданні допомоги іншим учасникам дорожнього руху.

28.5. Не слід повідомляти про дійсну причину зупинен­ня транспортного засобу, якщо його водій або пасажири підозрюються в скоєнні злочину або причетності доДТП.При цьому працівник підрозділу ДПС повинен знайти тему для роз­мови з водієм, не розкриваючи характеру своїх намірів.

28.6. Роз'яснення порушникові про неправомірність його дій необхідно давати доброзичливо, переконливо і зрозуміло, з поси­ланням на відповідні вимоги ПДР.

Під час перевірки документів з ними слід поводитися аку­ратно, не робити в них будь-яких поміток. Якщо в докумен­ти вкладені гроші чи цінні папери, необхідно запропонувати власникові забрати їх.

28.7. Затримання особи, яка вчинила адміністративне право­порушення, для складання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, здійснюється відповідно до вимог законодавства України.

28.8. Під час несення служби працівник підрозділу ДПС відповідно до норм чинного законодавства може застосовува­ти необхідні технічні засоби та технічні прилади для виявлення відповідного правопорушення.

28.9. З метою запобігання конфліктним ситуаціям, об'єктивного розгляду справ, а також як допоміжний засіб для попередження протиправних дій та розкриття правопорушень допускається використання фото-, кінозйомки, відеозапису та звукозаписувальної техніки, а під час оформлення матеріалів ДТП воно є обов'язковим.

28.10. Працівник підрозділу ДПС повинен надавати допо­могу водіям в усуненні причин, що призвели до вимушеної зу­пинки в дорозі, а в необхідних випадках сприяти громадя­нам в: 28.10.1. Організації надання першої медичної допомо­ги постраждалим уДТПі доставляння їх до закладів охорони здоров'я.

28.10.2. Захисті від протиправних зазіхань на їхнє життя і здоров'я, а також в охороні їх власності. 28.10.3. Роз'ясненні осо­бливостей проїзду територією маршруту, що обслуговується.

28.10.4. Можливому усуненні технічних несправностей транспортного засобу і транспортуванні ушкодженого транспорт­ного засобу.

28.11. Народні депутати України в позасудовому порядку не можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності за порушення ПДР.

При цьому не допускаються адміністративне затримання на­родного депутата України, особистий огляд, огляд транспортного засобу, що ним використовується.

28.12. Особистість судді недоторканна, він не може бу­ти притягнутий до адміністративної відповідальності, затри­маний або примусово доставлений до ОВС у порядку провад­ження стосовно справ про адміністративні правопорушен­ня. Недоторканність судді поширюється також на транспорт, що ним використовується, на майно і документи, що йому нале­жать. Про допущені суддею порушення складається рапорт, який передається командирові підрозділу з обов'язковою реєстрацією для подальшої передачі за місцем роботи.

28.13. Якщо народний депутат чи суддя керує транспортним засобом у стані сп'яніння, йому пропонується припинити керу­вання.

Огляд на визначення стану сп'яніння зазначених осіб у ме­дичних закладах проводиться тільки в разі їх згоди. У цьому разі працівник підрозділу ДПС повідомляє про вказаний випадок командирові підрозділу ДПС і діє згідно з його рішеннями. У за­значених випадках командирові підрозділу необхідно запросити на місце виявлення правопорушення представника органу, у яко­му ця особа працює, або представника вищестоящого органу. У разі відмови від проведення медичного огляду на стан сп'яніння в присутності двох свідків складається протокол з вичерпними відомостями про особу правопорушника, її стан та наявні озна­ки сп'яніння. Після складання протоколу забороняється вживати будь-яких заходів щодо затримання або інші примусові дії стосов­но цієї особи. їй пропонується скористатися послугами таксі або попутного транспорту і надається можливість викликати іншу машину чи водія.

28.14. Про вищевказану подію працівником підрозділу ДПС, що виявив правопорушення, без зволікань складається ґрунтовний рапорт до якого можуть долучатися інші матеріали.

28.17. Іноземці, які не користуються дипломатич­ним імунітетом, та особи без громадянства підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з гро­мадянами України. Слід ураховувати, що зазначені особи під час керування транспортними засобами, крім усіх передбачених за­конодавством документів, повинні мати при собі міжнародне або національне водійське посвідчення, що відповідає вимогам Конвенції про дорожній рух, прийнятої 8 листопада 1968 року у Відні.

Начальник ДДАІ МВС України генерал-майор міліції СГ.Коломієць

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про автомобільний транспорт

Стаття 1. Визначення основних термінів

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 14 квітня 1997р. № 341

«ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНУ АВТОМОБІЛЬНУ ІНСПЕКЦІЮ МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ»(№341)

1. Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є голов­ним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорож­нього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України.

До складу Державтоінспекції входять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих си­стем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби осо­бливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції з обслуговуван­ня адміністративних територій міст, районів, районів у містах, автомобільно-технічної інспекції та реєстраційно-екзаменаційної роботи, підрозділи дорожньо-патрульної служби.

МВС через Департамент державної автомобільної інспекції організовує роботу, пов'язану із забезпеченням безпеки дорож­нього руху.

2. Державтоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, цим Положенням, нормативними актами МВС.

3. Основними завданнями Державтоінспекції є:

- реалізація в межах своєї компетенції державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- організація контролю за додержанням законів, інших нор­мативних актів з питань безпеки дорожнього руху та охорони на­вколишнього середовища від шкідливого впливу автомототран-спортних засобів (далі - транспортних засобів);

- удосконалення регулювання дорожнього руху з метою за­безпечення його безпеки та підвищення ефективності викори­стання транспортних засобів;

- виявлення та припинення фактів порушення безпеки до­рожнього руху, а також виявлення причин і умов, що сприяють їх вчиненню.

5. Підрозділи Державтоінспекції мають права, передбачені Законами України «Про міліцію», «Про дорожній рух», «Про оперативно-розшукову діяльність», іншими нормативно-правовими  актами,  що  регулюють  їх діяльність. Зокрема, працівники Державтоінспекції під час виконання службових обов'язків мають право:

1) перевіряти виконання власниками (володільцями) транс­портних засобів вимог законодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху і охорони довкілля, а також вимагати і отримувати від них безплатно необхідні відомості та документацію; здійснювати кон­троль транспортних засобів Міноборони, Держкомкордону, СБУ внутрішніх військ МВС, інших утворених відповідно до законів військових формувань тільки в частині дотримання водіями Пра­вил дорожнього руху;

2) давати посадовим і службовим особам та громадянам обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень зако­нодавства, в тому числі правил, норм та стандартів, що стосують­ся забе зпечення безпеки дорожнього руху, а у разі невиконання таких приписів - притягувати винних осіб до передбаченої зако­нодавством відповідальності;

3) вживати відповідно до законодавства необхідних заходів для розшуку злочинців та викрадених транспортних засобів, провадження дізнання, розслідування кримінальних справ за фактами дорожньо-транспортних пригод та інших злочинів, у військових частинах і з'єднаннях Збройних Сил, підрозділах Служби безпеки та інших утворених відповідно до законів військових формувань, провадити дізнання тільки за фактами конкретних дорожньо-транспортних пригод та пов'язаних з ними злочинів;

4) обмежувати, забороняти та вносити оперативні зміни в організацію руху на окремих ділянках автомобільних доріг і ву­лиць у випадках затримання злочинців, проведення в установ­леному порядку масових та протокольних заходів або у разі ви­никнення загрози безпеці дорожнього руху, під час стихійного лиха, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації, аварій, катастроф, інших надзвичайних подій, а також на залізничних переїздах, що не відповідають пра­вилам їх утримання у безпечному для дорожнього руху стані; за­бороняти чи припиняти ремонтно-будівельні та інші роботи на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах, що про­водяться з порушенням правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху, у невідкладних випадках самостійно огороджувати зазначені ділянки технічними засобами регулю­вання дорожнього руху з наступним відшкодуванням цих витрат виконавцями робіт;

5) зупиняти транспортні засоби у разі порушення вимог правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожньо­го руху, наявних ознак, що свідчать про їх технічну несправність або забруднення довкілля, а також у разі наявності даних про те, що вони використовуються з протиправною метою, огляда­ти транспортні засоби і перевіряти у водіїв документи на право користування і керування ними, дорожні(маршрутні) листи та відповідність вантажів, що перевозяться, товарно-транспортним та іншим документам, а також перевіряти їх наявність у ба­зах даних автоматизованих інформаційно-пошукових систем Державтоінспекції, у передбачених законодавством випадках за­тримувати ці документи та вантажі;

6) забороняти подальший рух та відстороняти від керу­вання транспортними засобами водіїв у випадках, передбаче­них Правилами дорожнього руху та іншими актами законо­давства;

7) проводити в установленому законодавством поряд­ку огляд осіб, які підозрюються у вчиненні адміністративного правопорушення або злочину для визначення наявності в їх організмі алкоголю, наркотичних засобів, психотропних чи ток­сичних речовин або направляти чи доставляти зазначених осіб до медичних установ, якщо результат огляду необхідний для підтвердження чи спростування факту правопорушення або об'єктивного розгляду;

8) застосовувати до правопорушників заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і зброю у випадках і в порядку, передба­чених законодавством;

9) здійснювати в установленому законодавством порядку адміністративне затримання і особистий огляд громадян, які вчи­нили адміністративне правопорушення, огляд їх речей, транс­портного засобу і вантажу;

10) використовувати в установленому порядку спеціальні технічні і транспортні засоби для виявлення і фіксації порушень правил дорожнього руху, обстеження водіїв, нагляду за технічним станом транспортних засобів, автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, примусової зупинки транспортних засобів, їх транспортування на спеціальні майданчики у випадках пору­шень водіями правил зупинки і стоянки, дешифрування пока­зань тахографів;

11) здійснювати в установленому порядку фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку для виявлення та фіксації проти­правних діянь;

12) використовувати засоби масової інформації для дове­дення до громадськості оперативних повідомлень про зміни в організації дорожнього руху, факти злочинів на транспорті, роз­шук злочинців та стан аварійності тощо;

13) здійснювати контроль за технічним станом транспортних засобів, додержанням нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, встановлених для відповідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки;

14) у випадках, передбачених законодавством, затримувати транспортні засоби і доставляти їх, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів, на спеціальні майданчики чи стоянки Державтоінспекції для тимчасового зберігання;

15) використовувати в установленому порядку транспортні засоби, за винятком спеціальних і оперативних, дипломатич­них та інших представництв іноземних держав, міжнародних організацій, для виконання непередбачених невідкладних служ­бових обов'язків, пов'язаних із затриманням правопорушників, та для транспортування пошкоджених транспортних засобів, а та­кож для відправлення до найближчого лікувального закладу осіб, які потребують негайної медичної допомоги;

16) вживати заходів до заборони експлуатації пасажирсько­го транспорту, а також перевезення надгабаритних, великоваго­вих та небезпечних вантажів у разі невиконання водіями, поса­довими і службовими особами правил норм, стандартів забез­печення безпеки дорожнього руху, притягати винних у цьому до відповідальності згідно із законами та стягувати з них установлені суми зборів;

17) забезпечувати в установленому законодавством порядку заборону експлуатації транспортних засобів;

18) не допускати до експлуатації транспортні засоби і пристрої до них, виготовлені або переобладнані з порушенням вимог нормативів, без проектної документації (у випадках коли така документація передбачена відповідними нормативними ак­тами) або за документацією, не погодженою у відповідному по­рядку;

19) вимагати від посадових і службових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і господарю­вання, а також від громадян документи, що підтверджують право власності на транспортні засоби та номерні агрегати до них;

20) викликати до Державтоінспекції громадян, посадових і службових осіб у справах і за матеріалами, які перебувають у провадженні, для дачі письмових чи усних пояснень;

21) забезпечувати відповідно до законодавства оформлення адміністративних правопорушень та брати пояснення в громадян, представників юридичних осіб з питань забезпечення безпеки до­рожнього руху, вживати відповідних заходів з метою притягнення винних до відповідальності, а також перевіряти у водіїв наявність медичної довідки щодо придатності до керування транспор­тним засобом відповідної категорії під час отримання або обміну посвідчення водія та проведення державного технічного огляду транспортних засобів;

22) залучати в установленому порядку спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій до розгля­ду питань, що належать до її компетенції, та утворювати в разі по­треби комісії, експертні та консультативні ради, робочі групи, а також співпрацювати з громадськими формуваннями з питань за­безпечення безпеки дорожнього руху;

24) перевіряти на відповідність встановленим правилам, нор­мам та стандартам з безпеки дорожнього руху проекти детальної забудови окремих територій населених пунктів, генеральні пла­ни окремих забудов в населених пунктах, комплексні транспортні схеми міст та автоматизовані системи, дислокацію технічних засобів регулювання дорожнього руху;

25) подавати пропозиції відповідним місцевим органам виконавчої влади щодо фінансування проектних і будівельних робіт для поліпшення стану вуличної мережі та організації до­рожнього руху в населених пунктах;

26) вимагати від установ та організацій, фізичних і юридич­них осіб усунення порушень правил утримання та експлуатації автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, обмежу­вати або забороняти проведення ремонтно-будівельних робіт та інших заходів на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах, якщо при цьому не додержуються вимоги до забезпе­чення безпеки дорожнього руху та його учасників;

27) забороняти встановлення та експлуатацію технічних засобів регулювання дорожнього руху, кіосків, панно, рекламоносіїв, плакатів, транспарантів , що не відповідають вимо­гам правил, норм та стандартів з безпеки дорожнього руху;

28) визначати потребу в підготовці спеціалістів для служб і підрозділів Державтоінспекції, а також у навчальних закладах для цієї мети, укладати з ними відповідні угоди щодо забезпечен­ня їх сучасними технічними засобами організації і контролю за дорожнім рухом;

30) передавати в установленому порядку матеріали на осіб, які порушили вимоги законодавства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, на розгляд інших державних органів;

31) у випадках, передбачених законодавством, позбавляти водіїв права на керування транспортними засобами та вилучати посвідчення;

32) отримувати від органів юстиції, митних та правоохо­ронних органів необхідну інформацію про митне проходження та оформлення транспортних засобів, нотаріальне посвідчення угод щодо них, перебування транспортних засобів у розшуку, під арештом тощо, в тому числі інформацію, що надходить до органів МВС у рамках міжнародного співробітництва у сфері боротьби із злочинністю;

33) здійснювати супроводження відповідних транспортних засобів патрульним транспортом Державтоінспекції, погоджен­ня в установленому порядку питань забезпечення безпеки дорож­нього руху, реалізацію спеціальної продукції Державтоінспекції, доставку, буксирування, збереження і охорону транспортних засобів, затриманих відповідно до законодавства і доставлених на спеціальні майданчики чи стоянки, зазначені у підпункті 46 пун­кту 4 цього Положення, видачу технічних умов на проектування тощо. У разі якщо законодавством передбачено надання зазначе­них послуг за плату, отримані кошти, після сплати встановлених законом податків і зборів (обов'язкових платежів), спрямовують­ся на зміцнення матеріально-технічної бази Державтоінспекції та фінансування соціальних програм.

6. Департамент державної автомобільної інспекції підпорядковується  МВС,  а управління   (відділи) державної автомобільної інспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі - відповідним головним управлінням, управлінням МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

Начальник департаменту Державтоінспекції МВС призначається на посаду Міністром внутрішніх справ в установ­леному порядку.

Начальники управлінь (відділів) Державтоінспекції голов­них управлінь управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, а також їх заступни­ки призначаються на посаду та звільняються з посади в установ­леному порядку за погодженням з начальником департаменту Державтоінспекції МВС.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про міліцію

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незакон­них дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалеж­но від свого підпорядкування.

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гу­манне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших пе­реконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з гро­мадянами працівник міліції повинен виявляти високу культу­ру і такт.

Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особисто­го життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.

Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояс­нення з цього приводу.

Міліція:

забезпечує затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам з моменту затримання або арешту (взяття під варту) пра­во захищати себе особисто та користуватися правовою допомо­гою захисника, реалізацію інших прав затриманих і заарештова­них (взятих під варту) осіб;

негайно, але не пізніш як через дві години після затри­мання або арешту (взяття під варту) осіб повідомляє про їх місцеперебування родичам та у разі заявления усної або письмової вимоги - захиснику, а також адміністрації за місцем ро­боти чи навчання;

забезпечує харчування затриманих осіб три рази на до­бу за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України;

уразі необхідності вживає заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взя­тим під варту) особам.

У разізаявлениязатриманими або заарештованими (взятими під варту) особами усної або письмової вимоги про залучення за­хисника працівники мшіції не мають права вимагати від них на­дання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника.

Прозаявлениявимоги про залучення захисника або про відмову у залученні захисника у протоколі затримання або постанові про арешт (взяття під варту) робиться відповідний за­пис, який скріплюється підписом затриманої або заарештованої (взятої під варту) особи.

Особам при затриманні або арешті (взятті під варту) працівниками міліції:

повідомляються підстави та мотиви такого затримання або арешту (взяття під варту), роз'яснюється право оскаржувати їх у суді;

надаються усно роз'яснення частини першої статті 63 Конституції України, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника та одночасно в дру­кованому вигляді - роз'яснення статей 28, 29, 55, 56, 59, 62 і 63 Конституції України та прав осіб, затриманих або заарештова­них (взятих під варту), встановлених законами, у тому числі пра­ва здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за до­помогою захисника з моменту затримання або арешту (взяття під варту) особи, права відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

забезпечується можливість з моменту затримання або ареш­ту (взяття під варту) захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

У разі невиконання працівниками міліції вимог, встановле­них цією статтею, особа, права якої були порушені, та/або її пред­ставники (родичі, захисник) можуть звернутися до суду із зая­вою про відшкодування шкоди у встановленому законом порядку. При цьому такі особи звільняються від сплати державного мита.

Відшкодуванню підлягають у повному обсязі:

1) заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;

3) суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

4) моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, ко­ли незаконні дії або бездіяльність працівників міліції завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призве­ли до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впли­ву, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з

оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Працівники органів міліції несуть матеріальну відповідальність за шкоду, завдану незаконними діями або бездіяльністю в межах, встановлених законом.

У приміщеннях і на виділених територіях, де знаходяться ор­гани і підрозділи міліції, забороняється організація діяльності суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та виду господарської діяльності.

Стаття 11. Права міліції

Міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право:

1) вимагати від громадян і службових осіб, які порушу­ють громадський порядок, припинення правопорушень та дій, що перешкоджають здійсненню повноважень міліції, виноси­ти на місці усне попередження особам, які допустили малозначні адміністративні порушення, а в разі невиконання зазначених ви­мог застосовувати передбачені цим Законом заходи примусу;

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопору­шень документи, що посвідчують їх особу, а також інші докумен­ти, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

3) викликати громадян і службових осіб у справах про зло­чини та у зв'язку з матеріалами, що знаходяться в її провадженні,  в разі ухилення без поважних причин від явки за викликом піддавати їх приводу у встановленому законом порядку;

4) виявляти і вести облік осіб, які підлягають профілактичному впливу на підставі та в порядку, встановле­них законодавством, виносити їм офіційне застереження про неприпустимість протиправної поведінки;

5) затримувати і тримати у спеціально відведених для цього приміщеннях:

осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, обвинувачених, які переховуються від дізнання, слідства чи суду, засуджених, які ухи­ляються від виконання кримінального покарання, - на строки і в порядку, передбачені законом;

осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, - на строк, встановлений судом, але не більше десяти діб;

осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, для скла­дання протоколу або розгляду справи по суті, якщо ці питання не можуть бути вирішені на місці, - на строк до трьох годин, а у необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обста­вин правопорушення - до трьох діб з повідомленням про це пись­мово прокуророві протягом 24 годин з моменту затримання;

неповнолітніх віком до 16 років, які залишилися без опікування, - на строк до передачі законним представникам або до влаштування у встановленому порядку, а неповнолітніх, які вчинили суспільно небезпечні діяння і не досяглй віку, з якого настає кримінальна відповідальність, - до передачі їх законним представникам або направлення у приймальники-розподільники

для дітей, але не більш як на 8 годин;

осіб, які виявили непокору законній вимозі працівника міліції, - до розгляду справи судом, але не більше ніж на 24 го­дини;

осіб, які перебували в громадських місцях у стані сп'яніння, якщо їх вигляд ображав людську гідність і громадську мораль або якщо вони втратили здатність самостійно пересуватися чи могли завдати шкоди оточуючим або собі, - до передачі їх в спеціальні медичні заклади або для доставки до місця проживання, а при відсутності таких - до їх витвереження;

осіб, яких запідозрено у занятті бродяжництвом, - на строк до ЗО діб з санкції прокурора;

осіб, які ухиляються від виконання постанови суду про на­правлення на примусове лікування від хронічного алкоголізму або наркоманії, - на строк до 3 діб;

військовослужбовців, які вчинили діяння, що підпадають під ознаки злочину або адміністративного правопорушення, -до передачі їх військовослужбовцям Військової служби право­порядку у Збройних Силах України або військового команду­вання;

осіб, які мають ознаки вираженого психічного розладу і ство­рюють у зв'язку з цим реальну небезпеку для себе і оточуючих, -до передачі їх у лікувальні заклади, але не більш як на 24 години;

6) проводити огляд осіб, зазначених у пункті 5 цієї статті, ре­чей, що знаходяться при них, транспортних засобів і вилучати до­кументи та предмети, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду їх здоров'ю;

7) складати протоколи про адміністративні правопорушен­ня, провадити особистий огляд, огляд речей, вилучення речей і документів, застосовувати інші передбачені законом заходи забез­печення провадження у справах про адміністративні правопору­шення;    

8) у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні  правопорушення,  накладати адміністративні стягнення або передавати матеріали про адміністративні право­порушення на розгляд інших державних органів, товариських судів, громадських об'єднань або трудових колективів;

9) проводити в порядку провадження дізнання і за дору­ченням слідчих органів у кримінальних справах обшуки, ви­лучення, допити та інші слідчі дії відповідно до кримінально-процесуального законодавства;

10) здійснювати на підставах і в порядку, встановлених зако­ном, гласні та негласні оперативно-розшукові заходи, фо�