1. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства.

2. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

3. Права члена сім'ї має одинока особа.

4. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Коментар:

Коментована стаття присвячена визначенню основних ознак та характеристик сім'ї як категорії сімейного права. Разом з тим єдиного визначення сім'ї законодавець не дає, декларуючи лише, що сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Подібна декларація повторює норми п. 3 ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.48 р., відповідно до якого сім'я є природним та основним осередком суспільства та має право на захист зі сторони суспільства та держави.

В науці поняття сім'ї розглядається в соціальному та юридичному значенні. В літературі надається дуже багато визначень сім'ї, практичне значення яких полягає в окресленні кола осіб, які відносяться до членів сім'ї, оскільки суб'єктами сімейних правовідносин виступає не сім'я як колективне утворення, а кожний член сім'ї окремо.

На сьогодні в законодавстві поняття "член сім'ї" застосовується в різних значеннях в залежності від сфери правовідносин. Так відповідно до частини 2 статті 64 Житлового кодексу УРСР до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Відповідно до пункту 1.26 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини). Таким чином, законодавець не встановив вичерпного переліку осіб, які належать до кола членів сім'ї наймача, але визначив критерії, за якими осіб, не пов'язаних шлюбними або родинними стосунками, віднесено до них (п. 3 Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року N 5-рп/99). Судова практика взагалі розрізняє поняття "родичі" та "члени сім'ї" (ч. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів").

Коментована стаття окреслює загальні ознаки, яким повинен бути зв'язок між фізичними особами для того, щоб вони вважалися сім'єю. До таких ознак належать: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом; взаємні права та обов'язки (хоча, на наш погляд, наявність взаємних прав та обов'язків - це скоріше наслідок сімейних відносин, ніж їх ознака). Разом з тим, ознаки членів сім'ї не можна розглядати окремо від підстав створення сім'ї, передбачених у частині 4 коментованої статті. Оскільки спільне проживання та побут та наявність взаємних прав та обов'язків можуть бути і у інших суб'єктів, які не є членами сім'ї (наприклад, проживання кількох студентів в одній кімнаті в гуртожитку).

Із загального правила про обов'язкове спільне проживання членів сім'ї коментована стаття робить два виключення. Так подружжя буде вважатися сім'єю і тоді, коли чоловік та жінка проживають окремо з поважних причин. У статті, що коментується, міститься приблизний перелік поважних причин окремого проживання подружжя, до яких відноситься навчання, робота, лікування, догляд за батьками або дітьми. Діти будуть відноситися до членів сім'ї своїх батьків в будь-якому випадку окремого проживання, незалежно від поважності причин цього.

Частина 3 коментованої статті передбачає, що права члена сім'ї має одинока особа. Така вказівка не означає, що законодавець передбачає можливість існування сім'ї, що складається з однієї особи, одинока особа має права члена сім'ї в тих випадках, коли наявність сім'ї передбачає певні додаткові права. Так, наприклад, відповідно до ст. 3 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" безоплатно передаються у власність громадянам квартири (будинки) з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю. В такому випадку одинока особа буде мати право на безоплатну приватизацію 21 квадратного метра житла як наймач та ще 10 квадратних метрів як така, що має права члена сім'ї.

У частині четвертій коментованої статті визначений перелік підстав створення сім'ї. Перелік цей не є вичерпним. Підставами створення сім'ї є шлюб (ст. 21 СК), кровне споріднення, усиновлення (ст. 207 СК). Також сім'я може створюватися на інших підставах, що не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Так сімейні відносини можуть виникати між особами на підставі фактичних шлюбних відносин без зареєстрованого шлюбу.