Мы ВКонтакте

Стаття 259. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю

Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють уповноважені органи, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів державної податкової служби, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Громадський контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їх об'єднання.

 

Коментар:

 

1. Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Для забезпечення реалізації цього конституційного положення в державі створена система спеціальних державних органів, які здійснюють нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю. При цьому одним з головних законодавчих принципів їх діяльності є незалежність від власника підприємства, в тому числі й у тому випадку, коли підприємство - державне.

2. Головна роль у забезпеченні такого нагляду і контролю належить Державному департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю, який створений в складі Міністерства праці та соціальної політики України на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення Державного департаменту з нагляду за охороною праці" на базі Головної державної інспекції праці та Державної експертизи умов праці України, які раніше були самостійними структурними підрозділами Мінпраці. При цьому він є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці і підпорядковується йому.

3. Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю затверджено постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до зазначеного Положення основними завданнями Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (далі - Держнаглядпраці) є забезпечення захисту прав працівників шляхом здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю (крім питань охорони праці) та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, а також надання працівникам і роботодавцям рекомендацій та пропозицій з питань застосування законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

4. Для виконання цих завдань Держнаглядпраці, зокрема: здійснює контроль додержання законодавства про працю і законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (останнє - в частині забезпечення прав та гарантій застрахованих осіб) шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; співпрацює з організаціями працівників і роботодавців з метою впровадження законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування; подає методичну допомогу роботодавцям, проводить роз'яснювальну та консультаційну роботу з питань, що належать до його компетенції, тощо.

Держнаглядпраці має право, зокрема, одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань; залучати спеціалістів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, представників об'єднань громадян (за погодженням з їх керівниками), а також громадських інспекторів праці для проведення перевірок і розгляду питань, що належать до його компетенції, та громадян (на їх вимогу) у разі проведення перевірки за їх зверненням, тощо.

5. Для виконання покладених на Держнаглядпраці завдань у Департаменті утворюються за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України територіальні державні інспекції праці, положення про які затверджуються директором Держнаглядпраці.

6. Посадові особи Держнаглядпраці, зокрема, мають право: безперешкодно в будь-який час без попереднього повідомлення з пред'явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства адміністративні і виробничі приміщення роботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування; давати посадовим особам органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, роботодавців, робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування приписи щодо усунення порушень відповідного законодавства, які підлягають обов'язковому виконанню з письмовим повідомленням про вжиті заходи у місячний або в інший, зазначений у приписі строк; складати у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про такі правопорушення та накладати адміністративні стягнення відповідно до законодавства; вносити роботодавцям пропозиції про накладення дисциплінарних стягнень на окремих посадових осіб, винних у порушенні законодавства, передавати матеріали про порушення правоохоронним органам.

7. Правовий статус державної інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення визначений п. 4 ст. 18 Закону "Про зайнятість населення" та Положенням про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.

Інспекція складається з інспекції Державного центру зайнятості Мінпраці, інспекцій центрів зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості на правах підрозділів відповідних центрів зайнятості. У містах з населенням понад 500 тис. чоловік може створюватися структурний підрозділ інспекції обласного центру зайнятості. В інших містах, а також у районах вводиться посада інспектора інспекції обласного центру зайнятості.

Відповідно до ст. 12 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" на органи державної служби зайнятості покладені функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та її робочих органів. При цьому виконавча дирекція Фонду та її робочі органи, а отже, служба зайнятості, одержують право контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат по страхуванню від безробіття.

8. Основними завданнями інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість є здійснення контролю за дотриманням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності та іншими роботодавцями законодавства про зайнятість і забезпечення громадянам прав та гарантій громадян у сфері зайнятості шляхом здійснення заходів щодо запобігання та усунення виявлених порушень цього законодавства.

Відповідно до цього інспекція, зокрема: проводить перевірки додержання законодавства про зайнятість населення, в першу чергу про працевлаштування громадян, які потребують соціального захисту, організацію оплачуваних громадських робіт; забезпечення особливих гарантій вивільнюваним працівникам у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (п. 1 ст. 40 КЗпП), надання державній службі зайнятості інформації про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), про всіх прийнятих працівників, про наступне вивільнення працівників і про фактично вивільнених працівників; забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення; здійснює контроль за додержанням громадянами законодавства про зайнятість, рекомендацій служби зайнятості в період вирішення питання про працевлаштування та виплати допомоги та матеріальної допомоги по безробіттю, наданням одноразової матеріальної допомоги безробітним та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, матеріальної допомоги громадянам, які проходять підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, наданням безпроцентної позики безробітним для зайняття підприємницькою діяльністю; здійснює заходи, спрямовані на запобігання нелегальному використанню праці іноземців або осіб без громадянства без дозволу державної служби зайнятості.

9. Права посадових осіб інспекції зайнятості багато в чому збігаються з правами посадових осіб інспекції праці. Вони також безперешкодно відвідують підприємства та одержують необхідні їм відомості, дають обов'язкові для виконання вказівки про усунення виявлених порушень законодавства, а також ставлять перед керівниками підприємств питання про накладення стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства. Але при цьому вони мають ряд додаткових повноважень, яких немає в посадових осіб інспекції праці. Зокрема, вони можуть припиняти дію наказів, інструкцій та інших рішень підприємств, які суперечать законодавству про зайнятість, або вносити до вищестоящих органів пропозиції про їх скасування, а також застосовувати до підприємств санкції, передбачені ст. 5 і 20 Закону "Про зайнятість населення", і за недодержання вимог ст. 8 і 18 зазначеного Закону.

10. Відповідно до п. 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів на цей Фонд покладено обов'язок контролю за додержанням роботодавцями нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Крім цього, Фонд також здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.  

11. В другій частині коментованої статті передбачено, що центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. У Загальному положенні про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади передбачено, що в межах своїх повноважень міністерство організує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією. Як правило, така функція закріплюється і в конкретних нормативно-правових актах про центральні органи виконавчої влади, зокрема, в п. 2 Положення про Міністерство освіти і науки України. В деяких випадках зазначені загальні правила щодо трудового законодавства дещо конкретизується. Наприклад, відповідно до підпункту 44 п. 4 Положення про Міністерство аграрної політики України, Міністерство здійснює контроль за виконанням галузевих угод.

12. Певні права у сфері контролю за додержанням законодавства про працю надані й місцевим державним адміністраціям. Відповідно до п. 10 ст. 16 Закону "Про місцеві державні адміністрації" вони на відповідних територіях здійснюють державний контроль за охороною праці та її своєчасною оплатою не нижче визначеного державою мінімального розміру.

13. Відповідно до п. 9 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України органи прокуратури до введення в дію законів, що регулюють діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів, продовжують виконувати функцію нагляду за додержанням і застосуванням законів. Саме тому в коментованій статті збережене правило про те, що вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про працю здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

14. У ст. 20 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема: 1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити на підприємства і мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки. При цьому він може письмово вимагати подання в прокуратуру для перевірки зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою; 2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти та документи, одержувати інформацію про стан законності і про заходи щодо її забезпечення; 3) вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, визначення спеціалістів для проведення перевірок і експертиз; 4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних і письмових пояснень про порушення закону.

15. Протест на акт, що суперечить закону відповідно до ст. 21 Закону "Про прокуратуру", подається прокурором (його заступником) до органу, який видав його, або до вищестоящого органу. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у 10-денний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися до суду з заявою про визнання опротестованого акта незаконним.

 

16. У багатьох спеціальних законах, присвячених окремим інститутам трудового права ("Про оплату праці", "Про охорону праці", "Про відпустки"), містяться норми про контроль за додержанням відповідного закону. Наприклад, відповідно до ст. 35 Закону "Про оплату праці" контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: 1) Міністерство праці України та його органи; 2) фінансові органи; 3) органи Державної податкової служби; 4) профспілки та інші органи (організації), які виражають інтереси працівників.

17. У зв'язку з прийняттям Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" коментована стаття була доповнена новою частиною четвертою, яка відроджує профспілковий контроль за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" профспілки та їх об'єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробці та здійсненні державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального захисту. При цьому профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю і охорону праці, створенням безпечних умов праці, необхідних виробничих і санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального і колективного захисту. Формою громадського контролю є також право профспілки вимагати від роботодавця негайного зупинення робіт як на окремих робочих місцях, так і на виробничих дільницях, у цехах, інших структурних підрозділах і на всьому підприємстві у разі загрози життю або здоров'ю працівників на час, необхідний для усунення такої загрози, що також передбачено у цій статті. Крім цього, вказана стаття встановлює, що профспілки, їх об'єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Відзначимо, що постановами Президії Федерації профспілок України затверджені, наприклад, Типове положення про комісію з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації і Положення про громадського інспектора по охороні праці.

Уповноважені представники профспілок мають право вносити роботодавцям, органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування подання про усунення порушень законодавства про працю, які є обов'язковими для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументованої відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду.