Давальницька сировина

сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

(ВР України, Закон "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.1995 N 327/95-ВР)

ДАВНІСТЬ ВИКОНАВЧА

встановлений законом процесуальний строк, закінчення якого тягне втрату права на виконання судового рішення, постанов та інших рішень органів держави і громадських організацій.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДАВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ВИРОКУ 

встановлений законом строк, після перебігу якого вирок не виконується. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДАВНІСТЬ ПРИТЯГНЕННЯ ДО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 

строк, протягом якого можна накладати адміністративне стягнення. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДАВНІСТЬ ПРИТЯГНЕННЯ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ 

встановлений законом строк, перебіг якого виключає можливість притягнення до відповідальності кримінальної. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДАВНІСТЬ 

встановлений законом строк, закінчення якого тягне за собою певні правові наслідки: в цивільному праві - втрату права на позов, на виконання рішення; в кримінальному праві - недопустимість порушення кримінальної справи або її провадження. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДАКТИЛОСКОПІЯ 

галузь криміналістики, що вивчає будову узорів шкіри на долонях, пальцях рук (а також на підошвах ніг) та спеціальні методики їх дослідження з метою ідентифікації особи у процесі розслідування, кримінальної реєстрації і розшуку злочинців. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Дамно

комісія банку за інкасування іногородніх векселів.

(Національний банк, Постанова "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" від 16.12.2002 N 508)

Дані державного земельного кадастру

відомості про місце розташування земельної ділянки та її межі, кадастровий номер, грошова оцінка, кількісна та якісна характеристика, підготовлені відповідно до закону.

(ВР України, Закон "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 N 1952-IV)

Дані

інформація у формі, придатній для автоматизованої обробки її засобами обчислювальної техніки.

(ВР України, Закон "Про телекомунікації" від 18.11.2003 N 1280-IV)

Дата валютування

зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.

(ВР України, Закон "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" 
від 05.04.2001 N 2346-III)

Двосторонній (багатосторонній) правочин

погоджена дія двох або більше сторін.


(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Двосторонній договір

договір, у якому правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

ДЕ-ФАКТО 

(лат. de facto, букв. - насправді, фактично) 

в міжнародному праві одна з форм визнання держави чи уряду. Полягає в обмеженому визнанні однією державою будь-якої іншої держави (або уряду), що не обумовлює собою встановлення дипломатичних відносин між державами. Як правило, визнання де-факто передбачає, що настануть певні правові наслідки, однак воно має тимчасовий характер, є ніби перехідним етапом до визнання де-юре. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕ-ЮРЕ 

(лат. de jure - за правом) 

в міжнародному праві повне, остаточне і офіційне визнання держави та уряду, що веде до встановлення дипломатичних та інших відносин між державами. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕБЕТ 

(від лат. debet - він винен) 

а) ліва сторона бухгалтерського рахунка, на якій відображають господарські операції; 
б) рахунок надходжень і боргів даній установі.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Дебіторська заборгованість

фінансовий актив установи, що виникає унаслідок договірних відносин між двома юридичними особами, серед яких одна, що є власником активу, після настання відповідних умов угоди має право на отримання платежів, товарів, робіт та послуг.

(Державне казначейство України, Наказ "Про затвердження Інструкції з обліку коштів, розрахунків та інших активів бюджетних установ" від 26.12.2003 N 242)

Девіантні форми поведінки

форми особистої поведінки людини, які суперечать загальноприйнятим моральним або правовим (дисциплінарним) нормам.

(Адміністрація Державної прикордонної служби, Наказ "Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення професійно-психологічного відбору кандидатів для проходження військової служби за контрактом у Державній прикордонній службі України" від 15.05.2009 N 354)

Девіація (сексуальна девіація)

будь-які відхилення від норми сексуальної поведінки, незалежно від проявів і характеру, рівня вираження та етіологічних факторів.

(Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі, Рішення "Щодо затвердження рекомендацій щодо визначення ознак віднесення друкованої, аудіовізуальної, електронної та іншої продукції, а також переданих та отриманих по комунікаційних лініях повідомлень та матеріалів до продукції порнографічного характеру" від 20.04.2010 N 3)

ДЕВАЛЬВАЦІЯ 

(від лат. de - зниження, зменшення + valvo - маю вартість) 

обумовлене економічними (або політичними) обставинами законодавче зменшення золотого вмісту (вартості) грошової одиниці, зниження курсу паперових грошей щодо золота або іноземної валюти.


(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Дезертирство

самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, а також нез'явлення з тією самою метою на службу у разі призначення, переведення, з відрядження, відпустки або з лікувального закладу.

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

Декларант

підприємство, яке здійснює декларування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України.

(Державна митна служба, Наказ "Про затвердження Порядку проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів декларантом" від 01.04.2002 N 174)

ДЕКЛАРАЦІЯ 

(лат. declaratio, від declare - заявляю, оповіщаю) 

  1. у конституційному праві назва окремих політико-правових актів, які мають на меті надати останнім урочистості, підкреслити їх особливо важливе значення для долі відповідної держави;
  2. документ, що подається до відповідного державного органу, із зазначенням відомостей, на підставі яких він виконує дії (операції, процедури, функції), що належать до його компетенції.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕКРЕТ 

(лат. decretum - указ, постанова)

одна з назв акта, який видається вищим органом державної влади чи державного управління. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Делеговані функції, повноваження

функції, повноваження (права і обов'язки), що їх набуває певний суб'єкт (орган чи посадова особа) шляхом передачі йому для виконання від іншого суб'єкта за власним рішенням останнього або на підставі норми закону. "Делегування" означає, як правило, передачу функцій, повноважень на певний час із збереженням у делегуючого суб'єкта права повернути й до власного виконання. Водночас делегуючий суб'єкт набуває право контролю за станом і наслідками виконання делегованих функцій, повноважень; він може також фінансувати із власних коштів їх здійснення, передавати у користування необхідні для цього майнові об'єкти.

(Президент України, Указ Президента "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні" від 22.07.1998 N 810/98)

ДЕЛІКТ 

(від лат. delictum - провина, правопорушення) 

а) будь-яке правопорушення, тобто вчинення дії, що суперечить закону; 
б) делікт міжнародний - порушення норм міжнародного права або міжнародних зобов'язань внаслідок неправомірного діяння або упущення.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕЛІКТНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 

відповідальність особи за шкоду, завдану неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також за шкоду, завдану майну фізичної або юридичної особи. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Делістинг

процедура виключення цінних паперів з реєстру організатора торгівлі, якщо вони не відповідають правилам організатора торгівлі, з наступним припиненням їх обігу на організаторі торгівлі або переведенням в категорію цінних паперів, допущених до обігу без включення до реєстру організатора торгівлі.

(ВР України, Закон "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 N 3480-IV)

ДЕЛЬКРЕДЕРЕ 

(італ. del credere – на віру)  

поручительство комісіонера перед комітентом за виконання правочину, який укладено комісіонером з третьою особою. За укладення делькредере комісіонер одержує додаткову винагороду. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕМАРКАЦІЯ КОРДОНІВ 

(франц. demarcation – розмежування)  

визначення лінії державного кордону на місцевості шляхом встановлення ясно видимих прикордонних знаків (стовпів, пірамід тощо). Демаркацію кордонів провадять спільні комісії заінтересованих д-в на паритетних основах на підставі матеріалів комісії по делімітації кордонів. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕМЕРЕДЖ 

грошова винагорода, яку сплачує судновласнику фрахтівник за простій судна під вантажними операціями понад час, обумовлений у договорі фрахтування судна. Розмір демереджу встановлюється у вигляді певної суми, що сплачується за кожний день простою або за одну тонну місткості судна. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕМОКРАТІЯ 

(грец. democratia - народовладдя, від demos - народ + cratos - влада) 

народовладдя, здійснення влади народом безпосередньо (безпосередня демократія: вибори, референдуми та інше) або через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (представницька демократія).

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕНОМІНАЦІЯ 

укрупнення грошової одиниці держави, не змінюючи її назви. Деномінація відбувається шляхом обміну за встановленим співвідношенням старих грошових знаків на нові. Деномінація здійснюється з метою впорядкування грошового обігу, скорочення кількості грошей в обігу і надання більшої повноцінності національній валюті. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕПАРТАМЕНТ 

(франц. departement, від departir - розділяти) 

  1. головна адміністративно-територіальна одиниця у Франції та ряді інших країн;
  2. відділ вищого адміністративного або судового закладу (міністерства, сенату тощо), адміністративний підрозділ в апараті деяких міжнародних організацій;
  3. у деяких державах - назва установи, міністерства, державний департамент - міністерство закордонних справ США. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Депозит (вклад)

кошти, які надаються фізичними чи юридичними особами в управління резиденту, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нерезиденту на строк та під процент. Залучення депозитів може здійснюватися у формі випуску (емісії) ощадних (депозитних) сертифікатів. Правила здійснення депозитних операцій встановлюються: для банківських депозитів - Національним банком України відповідно до законодавства; для депозитів (внесків) до інших фінансових установ - державним органом, визначеним законом.
До депозитів не належать суми завдатку, внесеного як забезпечення договірних зобов'язань однієї сторони договору перед іншою. 

(ВР України, Закон "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" від 28.12.1994 N 334/94-ВР)

ДЕПО 

застосовуваний у банківських документах скорочений термін від слова "депозитарний" для означення документів, операцій та інших дій за угодами з депозитаріями на ринку цінних паперів (депо-баланс, депо-облік, депо-повідомлення, депо-розпорядження, депо-рахунок, депо-тендер). 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Депозитарна діяльність

надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.

(ВР України, Закон "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997 N 710/97-ВР)

Депозити на строк

це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, що визначається при відкритті цих рахунків договором.

(Національний банк, Наказ "Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку депозитних операцій установ комерційних банків України" від 20.08.1999 N 418)

Депонент

юридична або фізична особа, яка користується послугами зберігача на підставі договору про відкриття рахунку в цінних паперах.

(ВР України, Закон "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" від 10.12.1997 N 710/97-ВР)

ДЕРЖАВА 

особлива політико-територіальна організація, що володіє суверенітетом, спеціальним апаратом управління і примусу та здатна надавати своїм велінням загальнообов'язкового характеру. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Державна виконавча служба

входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.
Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

(ВР України, Закон "Про державну виконавчу службу" від 24.03.1998 N 202/98-ВР)

ДЕРЖАВНА ВЛАДА 

різновид соціальної влади, що здійснюється державою та її органами. Полягає у здатності й можливості державних органів управляти (або впливати) політичними, економічними, правовими процесами та подіями, контролювати соціально небезпечні явища, що виникають у суспільстві, а також регулювати поведінку громадян. В Україні, як і в інших демократичних країнах, державна влада поділяється на три види влади - законодавчу, виконавчу і судову. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Державна власність

До державної власності в Україні належать загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність). 
Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України. 
Об'єктами права загальнодержавної власності є: 

  • майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів;
  • майно Збройних Сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ;
  • оборонні об'єкти;
  • єдина енергетична система;
  • системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення;
  • кошти державного бюджету;
  • національний банк та його установи і створювані ними кредитні ресурси;
  • державні резервні, страхові та інші фонди;
  • майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів;
  • майно державних підприємств;
  • об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток. 

У загальнодержавній власності може перебувати інше майно, а також майно, передане у власність України іншими державами, юридичними особами і громадянами. 
Суб'єктами права комунальної власності є: 

  • Республіка Крим в особі її Верховної Ради;
  • адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. 

Об'єктами права комунальної власності є: 

  • майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради Республіки Крим та утворюваних нею республіканських органів;
  • майно, що забезпечує діяльність відповідних Рад і утворюваних ними органів;
  • кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства;
  • майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування;
  • майно підприємств комунальної власності;
  • місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, а також інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території. 

У комунальній власності перебуває також майно, передане у власність Республіці Крим, області, району чи іншій адміністративно-територіальній одиниці іншими суб'єктами права власності.

(Держстандарт, Наказ "Класифікація форм власності" від 22.11.1994 N 288)

Державна зрада

діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

ДЕРЖАВНА МОВА 

офіційно визнана обов'язкова мова законодавства, судочинства, діловодства, навчання, офіційних засобів масової інформації. В Україні державною мовою є українська.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно

внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється бюром технічної інвентаризації за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів, коштом особи, що звернулася до бюро технічної інвентаризації. 

(Мінюст, Наказ "Про затвердження Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 N 7/5)

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно

офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

(ВР України, Закон "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 N 1952-IV)

Державна таємниця

вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

(ВР України, Закон "Про державну таємницю" від 21.01.1994 N 3855-XII)

Державне замовлення

засіб державного регулювання економіки шляхом формування на договірній (контрактній) основі складу та обсягів продукції (робіт, послуг), необхідної для державних потреб, розміщення державних контрактів на поставку (закупівлю) цієї продукції (виконання робіт, надання послуг) серед суб'єктів господарювання, незалежно від їх форми власності.

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

ДЕРЖАВНЕ МИТО 

обов'язковий платіж, що справляється за здійснення юридично значущих дій або за видачу документів чи їх копій уповноваженими на це органами (нотаріальними конторами, судовими установами, РАЦСами, консульствами, органами виконавчої влади та іншими уповноваженими державою особами). 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Державне підприємство

підприємство, що діє на основі державної власності.

(Державний комітет з питань технічного регулювання та споживчої політики, Наказ "Про затвердження національних стандартів України, державних класифікаторів України, національних змін до міждержавних стандартів, внесення зміни до наказу Держспоживстандарту України від 31 березня 2004 р. N 59 та скасування нормативних документів" від 28.05.2004 N 97)

ДЕРЖАВНЕ ПРАВО 

термін, аналогічний терміну "конституційне право", застосовується для визначення галузі права, що регулює основи соціально-економічного, політичного та територіального устрою, закріплює основні права та свободи громадян і визначає систему органів державної влади певної держави. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕРЖАВНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ 

представник влади, який здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Державний реєстр застав рухомого майна

Державний реєстр - єдина комп'ютерна база даних, яка забезпечує зберігання інформації про заставу рухомого майна, її видання та захист від несанкціонованого доступу.

(КМ України, Постанова КМ "Про Порядок ведення Державного реєстру застав рухомого майна" від 30.07.1998 N 1185)

Державний реєстр іпотек

єдина комп'ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.

(КМ України, Постанова КМ "Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек" від 31.03.2004 N 410)

Державний реєстр обтяжень рухомого майна

єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

(КМ України, Постанова КМ "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна" від 05.07.2004 N 830)

Державний реєстр прав на нерухоме майно

це державна інформаційна система відомостей про права, об'єкти та суб'єкти прав на нерухоме майно.

(Президент України, Указ Президента "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно" від 16.06.1999 N 666/99)

Державний реєстр правочинів

єдина комп'ютерна база даних, яка містить інформацію про правочини, що підлягають державній реєстрації, забезпечує її зберігання, видачу та захист від несанкціонованого доступу.

(Мінюст, Наказ "Про затвердження Інструкції про ведення Державного реєстру правочинів" від 18.08.2004 N 86/5)

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно

єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

(ВР України, Закон "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 N 1952-IV)

ДЕРЖАВНИЙ СУВЕРЕНІТЕТ 

верховенство державної влади всередині країни, тобто зосередженість всієї повноти влади у державних органах, і незалежність держави у зовнішньополітичній сфері. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ 

спосіб поділу держави на певні складові частини та поділ влади між нею та цими складовими частинами. За державним устроєм держави поділяються на унітарні (Румунія, Болгарія, Польща тощо), федеративні (Канада, Росія) та конфедеративні (Швейцарія). 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Державні будівельні норми

нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури.

(ВР України, Закон "Про будівельні норми" від 05.11.2009 N 1704-VI)

ДЕРЖАВНІ СИМВОЛИ 

(символ - від грецьк. symbolon - знак, приміта - речовий, графічний, звуковий умовний знак або умовна дія щодо якогось явища, поняття ідеї) 

державний герб, державний прапор, державний гімн. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Держатель платіжної картки

фізична особа - клієнт або довірена особа клієнта, яка на законних підставах використовує платіжну картку (її реквізити) для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції з її застосуванням.

(Державний комітет фінансового моніторингу, Наказ "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення працівниками банку фінансового моніторингу при проведенні операцій з використанням карткових рахунків" від 15.09.2008 N 193)

Дериватив

стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів та порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

(ВР України, Закон "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" від 28.12.1994 N 334/94-ВР)

Дефіцит бюджету

перевищення видатків бюджету над його доходами.

(Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 N 2542-III)

ДЕФЛЯЦІЯ 

 

  1. зростаючий спад економічної активності, пов'язаний з падінням товарних цін;
  2. сукупність заходів держави, спрямованих проти інфляції для підвищення купівельної спроможності грошей (вилучення з обігу надлишкової грошової маси, випущеної у період інфляції, скорочення грошової емісії, підвищення податків, блокування банківських рахунків, заморожування заробітної плати тощо). Дефляція, як правило, проводиться напередодні грошових реформ;
  3. загальне зниження рівня цін в країні. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЕФОЛТ 

  1. невиконання яких-небудь вимог, передбачених законом;
  2. відмова держави, юридичних або фізичних осіб в односторонньому порядку виконати свої боргові зобов'язання;
  3. відмова компанії від своїх зобов'язань, зокрема, припинення виплати відсотків по цінних паперах. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДЖЕРЕЛА ПРАВА 

  1. у формально-юридичному розумінні засіб юридичного виразу права, в результаті чого воно об'єктивується, набуває офіційності й загальної обов'язковості. У такому розумінні джерела права можуть бути: нормативно-правовий акт, правовий звичай, правовий прецедент, нормативний договір;
  2. у матеріальному розумінні - матеріальні умови життя суспільства, які зумовлюють спрямованість і зміст правових приписів;
  3. в ідеологічному розумінні - наукові, релігійні та інші погляди, теорії, концепції щодо чинного, можливого та бажаного права. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Диверсія

вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій.

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

Дивіденд

платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав (інвестиційних сертифікатів) у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. 
До дивідендів прирівнюється також платіж, який здійснюється державним некорпоратизованим, казенним чи комунальним підприємством на користь відповідно держави або органу місцевого самоврядування у зв'язку з розподілом частини прибутку такого підприємства, платіж, який виплачується власнику сертифіката фонду операцій з нерухомістю в результаті розподілу доходу фонду операцій з нерухомістю. При цьому наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів. 

(ВР України, Закон "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)" від 28.12.1994 N 334/94-ВР)

Дилер

фізична особа, яка є уповноваженою особою учасника торговельно-інформаційної системи, що здійснює цивільно-правові угоди щодо цінних паперів, які передбачають оплату цінних паперів проти їх поставки новому власнику від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу третім особам.

(Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Наказ "Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Наказ "Про затвердження Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних системі" від 15.01.1997 N 9" від 15.01.1997 N 9)

Дилінг

операції купівлі-продажу, які банк здійснює від власного імені, але за дорученням та за кошти клієнтів. Таким чином, формально ці операції відображаються в балансі банку, хоча реально вся вигода та ризик від таких операцій належать клієнтам банку.

(Національний банк, Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків"
від 15.03.2004 N 104)

ДИПЛОМАТИЧНЕ ПРАВО 

галузь міжнародного права, сукупність принципів і норм, які регулюють порядок встановлення, здійснення і припинення офіційних зносин між державами, визначають міжнародно-правовий статус зовнішньополітичних відомств держав, встановлюють порядок обміну дипломатичними представництвами, їхній статус та функції, а також статус і порядок діяльності спеціальних місій, регламентують представництво держав у міжнародних організаціях, привілеї та імунітети цих організацій та міжнародних службовців тощо. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДИСКОНТ

(англ. discount, італ. sconto, фр. escompte, від лат. compute - рахую) 

  1. у банківській практиці обліковий відсоток, який стягується банками при обліку векселів;
  2. у практиці валютного і товарного ринків - зниження курсу валюти за готівковими операціями або з ціни товару при термінових валютних угодах;
  3. у практиці фондової біржі - різниця між номіналом цінного паперу та його біржовим курсом у тому разі, коли останній нижчий від номіналу. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Дискредитація суб'єкта господарювання

поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

ДИСКРИМІНАЦІЯ 

(лат. discriminatio, від discrimino - розрізняю, розділяю) 

обмеження прав; у міжнародних відносинах - встановлення для представників або організацій якоїсь держави менших прав, ніж ті, що надані іншим державам; расова дискримінація - безправне становище колоніальних і залежних народів; система обмежень елементарних політичних прав за національними ознаками. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДИСПАША 

розрахунок збитків вантажу, судна і фрахту при спільній аварії, які розподіляються між вантажовласником і судновласником співрозмірно вартості вантажу, судна і фрахту. Засвідчує наявність спільної аварії та розраховує диспашу експерт Торгово-промислової палати (диспашер). 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДИСПОЗИТИВНІСТЬ 

(від лат. dispono - розпоряджаюся, влаштовую) 

один із основних принципів цивільного та кримінального процесу, за яким сторони мають можливість розпоряджатися процесуальними засобами захисту своїх прав і інтересів, бути вільними у наданні доказів, рівноправними у їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДИСПОЗИЦІЯ 

(лат. dispositio, від dispono - розташовую, розміщую) 

центральна частина правової норми, яка зазначає права або обов'язки суб'єктів, передбачає дозволену, обов'язкову і заборонену поведінку особи. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДИСТРИБ'ЮТОР 

(від англ. distribution - розподіл, роздача) 

юридична особа, яка здійснює збут товарів на основі оптових закупок у великих промислових підприємств. Дистриб'ютор, як правило, має власні склади, встановлює тривалі договірні відносини з виробниками товару і представляє виробника на ринку. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 

правова форма впливу на порушника трудової дисципліни у вигляді дисциплінарного стягнення - догани або звільнення. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ 

заходи, що вживаються до порушників трудової дисципліни. Згідно із ст. 147 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право вжити до працівника за порушення трудової дисципліни тільки один із таких заходів: догану або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Дієздатність громадян

Здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку. 
У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з моменту одруження. 

(Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963)

ДІЯ ЗАКОНУ 

обов'язковість виконання закону протягом певного часу, на певній території та щодо конкретного кола осіб, організацій та інших суб'єктів права.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДІЯННЯ ЗЛОЧИННЕ 

акт антисоціальної поведінки, що посягає на суспільні відносини, які охороняються кримінальним законом.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції) 

ДІЯННЯ ЮРИДИЧНЕ 

дія або утримання від неї (бездіяння) суб'єкта права, що тягне за собою правові наслідки (права, обов'язки, відповідальність згідно з нормами права). Діяння юридичне є виявом свідомості й волі людини, проявом її соціально-правової активності. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Доведення до банкрутства

умисне, з корисливих мотивів, іншої особистої заінтересованості або в інтересах третіх осіб вчинення громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності дій, що призвели до стійкої фінансової неспроможності суб'єкта господарської діяльності.

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

ДОВІРЕНІСТЬ 

письмове уповноваження, яке видається однією особою іншій особі для представництва її інтересів перед третіми особами.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Довірче управління

операції банків з управління власністю та виконання інших послуг в інтересах та за дорученням клієнтів на правах довіреної особи.

(Національний банк, Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків" від 15.03.2004 N 104)

Довічне позбавлення волі

Довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. 

Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років, і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку. 

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

ДОВІЧНЕ УТРИМАННЯ 

відносини, що складаються на підставі укладення цивільно-правового договору, згідно з яким одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або станом здоров'я (відчужувач), передає у власність іншій стороні (набувачеві майна) будинок, його частину, квартиру або іншу нерухомість, замість чого набувач майна зобов'язаний надавати відчужувачеві матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги довічно.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Договір дарування

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір доручення

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір зберігання

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір купівлі-продажу

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір лізингу

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір міни

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір на користь третьої особи

договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір найму (оренди)

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір охорони

За договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір перевезення

угода про надання транспортних послуг, яка укладається між перевізниками та пасажирами.

(Конвенція про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і багажу від 09.10.1997)

Договір підряду

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір позички

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір поруки

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір поставки

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір приєднання

договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

ДОГОВІР ПРО МАТЕРІАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 

договір між працівником і підприємством (установою, організацією) про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за збереження майна підприємства, установи, організації. Такі договори укладаються тільки з працівниками, посади яких зазначені у спеціальному переліку.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Договір про надання послуг

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір про спільну діяльність

За договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. 

Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір прокату

За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір ренти

За договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов'язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір складського зберігання

За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір страхування

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір управління майном

За договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір факторингу

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). 

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Договір

домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

Додаткова оплата праці

залежить від результатів господарської діяльності підприємства і встановлюється у вигляді премій, винагород, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, а також надбавок і доплат, які не передбачені законодавством або понад розміри, встановлені чинним законодавством.

(КМ України, Декрет КМ "Про оплату праці" від 31.12.1992 N 23-92)

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ 

постанова суду, що виноситься в передбачених законом випадках і якою суд може виправити помилку в судовому рішенні в даній справі. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Дозвільна система

це особливий порядок виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.

(КМ України, Постанова КМ "Про затвердження Положення про дозвільну систему" 
від 12.10.1992 N 576)

Дозвільні органи

органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону видавати документи дозвільного характеру.

(ВР України, Закон "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 N 2806-IV)

Докази

будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

(ВР України, Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 N 1618-IV)

Докази

Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. 

Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами.

(Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960)

ДОКАЗИ НЕПРЯМІ 

достовірно встановлені законним шляхом факти, на підставі аналізу, співставлення і тлумачення яких уповноважені особи можуть зробити висновок про існування факту, що підлягає доказуванню.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДОКАЗИ ПРЯМІ

достовірно встановлені факти, на підставі яких уповноважені особи можуть зробити однозначний висновок про існування факту, що доказується, наприклад, заява свідка-очевидця про те, що певну дію зробила конкретна особа.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Документ

матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві.

(ВР України, Закон "Про обов'язковий примірник документів" від 09.04.1999 N 595-XIV)

Домен

частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

(ВР України, Закон "Про телекомунікації" від 18.11.2003 N 1280-IV)

Домен другого рівня

частина адресного простору мережі Інтернет, що розташовується на другому рівні ієрархії імен у цій мережі.

(ВР України, Закон "Про телекомунікації" від 18.11.2003 N 1280-IV)

Доменне ім'я

буквено-цифровий вираз, що ідентифікує будь-який комп'ютер абонента у мережі Інтернет.

(КМ України, Постанова КМ "Про затвердження Порядку підключення до глобальних мереж передачі даних" від 12.04.2002 N 522)

ДОРАДЧИЙ ГОЛОС 

встановлена законом, чи іншим нормативним актом або статутом громадської організації можливість для громадян брати участь в обговоренні питань на зборах, засіданнях і нарадах без права голосувати. 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДОСТАТНІСТЬ ДОКАЗІВ 

сукупність належних, допустимих та достовірних доказів, які необхідні для встановлення обставин злочину у відповідності з дійсністю і для винесення обгрунтованого рішення в процесі слідства та розгляду кримінальних справ. Достатність доказів визначається за внутрішнім переконанням осіб, що проводять дізнання, слідство, суддів та суду.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДОСТОВІРНІСТЬ ДОКАЗІВ 

відповідність дійсності фактичних даних, які отримані з законних джерел, в результаті ретельної перевірки доказів та їх джерел під час досудового слідства та в суді.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ 

звільнення від відбування покарання до закінчення встановленого вироком строку.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО 

стадія кримінального процесу, на якій слідчі збирають, перевіряють та оцінюють докази. Метою досудового слідства є встановлення події злочину та осіб, винних у його вчиненні. Починається досудове слідство після порушення кримінальної справи. Під час досудового слідства проводиться ряд певних слідчих дій, передбачених КПК України. Органами досудового слідства є слідчі прокуратури, слідчі органів внутрішніх справ, слідчі податкової міліції і слідчі органів безпеки.

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

Дохід

сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. 

З метою оподаткування до доходів платника податку також включаються: 
звичайна вартість майна, яке передається платником податку за довіреністю іншій особі, якщо умови такої довіреності передбачають право такої іншої особи продати таке майно або відчужити його в інший спосіб, крім такої передачі між членами подружжя у межах спільної часткової або спільної сумісної власності. 

Якщо повірений повертає кошти, отримані внаслідок такого продажу (відчуження) довірителю у майбутньому, то: 

  • сума таких коштів не включається до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу повіреного;
  • позитивна різниця між сумою таких коштів та звичайною вартістю майна, переданого за довіреністю, включається до складу загального оподатковуваного доходу довірителя відповідного звітного податкового періоду;
  • сума коштів або вартість майна, у тому числі цінних паперів, які надходять у власність юридичної особи, якщо згідно з довіреністю, наданою такою юридичною особою або її засновниками платнику податку, будь-які активні (видаткові) операції з такими коштами або майном здійснюються виключно за рішенням такого платника податку чи за його передорученням (окремою довіреністю) - третьою особою.


(ВР України, Закон "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 N 889-IV)

Дочірнє підприємство

підприємство, яке перебуває під контролем материнського (холдингового) підприємства.

(Мінфін, Наказ "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку" від 07.07.1999 N 163)