УВ'ЯЗНЕНИЙ (попередньо)

 

особа, щодо якої як запобіжний захід обрано взяття під варту. Правове становище ув'язненого визначається кримінально-процесуальним законодавством щодо підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та засудженого, стосовно якого вирок ще не набув законної сили, і спеціальними підзаконними актами, які встановлюють правила перебування осіб у місцях попереднього ув'язнення.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Удаваний правочин

 

Удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

 

(ВР України, Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

Угоди

 

Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

 

Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).

 

(Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963)

 

УКАЗ

 

один з видів правових актів, що видає Президент України, є основним видом цих актів та поділяється на законодавчі Укази і адміністративні.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Україна

 

суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

 

(ВР України, Закон "КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ" від 28.06.1996 N 254к/96-ВР)

 

Умисел

 

поділяється на прямий і непрямий.

 

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

 

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

 

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

 

Умисне вбивство

 

умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

 

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)

 

УМОВИ ДІЙСНОСТІ ПРАВОЧИНІВ

 

умови, за якими правочин набуває належної юридичної сили. До них належать умови: про форму; про сторони; про зміст; про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

УМОВНЕ ЗАСУДЖЕННЯ

 

незастосування судом до винного покарання у вигляді позбавлення волі або виправних робіт за умови, що він протягом певного (визначеного судом) строку не вчинить нового злочину. За КК 2001 р. умовному засудженню відповідає "звільнення від відбування покарання з випробуванням". 

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

УМОВНО-ДОСТРОКОВЕ ЗВІЛЬНЕННЯ

 

звільнення засудженого від подальшого відбування покарання. Питання про умовно-дострокове звільнення вирішується судом за місцем відбування засудженим покарання. Підставами для умовно-дострокового звільнення є виправлення засудженого та фактичне відбуття ним передбаченої законом для даного злочину частини покарання.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

УНІВЕРСАЛИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ

 

(універсал - від лат. universalis - загальний)

 

акти програмного характеру, якими визначалися чергові завдання новоствореної Української Народної Республіки, її уряду та народу. Перший Універсал (10 червня 1917 р.) оголосив національно-державну автономію і затвердив скликання українського сейму. Другий Універсал (3 липня 1917 р.) містив запрошення до складу Центральної Ради представників інших народностей та пропозицію відкласти питання про автономію України до скликання загальноросійських Установчих зборів. Третій Універсал (7 листопада 1917 р.) проголосив Українську Народну Республіку в складі Росії, а також скасував поміщицьке землеволодіння, ствердив впровадження восьмигодинного робочого дня, встановлення державного контролю над виробництвом, скликання Українських Установчих зборів тощо. Четвертий Універсал (9 січня 1918 р.) проголосив Україну самостійною незалежною державою. Універсали Центральної Ради мали більш політичне, ніж юридичне значення.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

УНІФІКАЦІЯ

 

(від лат. unus - один і facio - роблю)

 

в міжнародному приватному праві встановлення шляхом угод між державами однакових за змістом цивільно-правових норм, що регулюють певну галузь правовідносин. Деякі норми морського права, уніфіковані на підставі ряду багатосторонніх конвенцій, застосовуються багатьма державами.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

 

УНІТАРНА ДЕРЖАВА

 

(унітарний - від лат. unitas - єдність)

 

проста за своїм устроєм держава, у складі якої відсутні самостійні державні утворення і яка має тільки адміністративно-територіальний поділ. Унітарна держава може включати автономії (наприклад в Україні - Автономна Республіка Крим).

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Унітарне підприємство

 

створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника. 

 

(Господарський кодекс України від 16.01.2003 N 436-IV)

 

УПУЩЕНА ВИГОДА

 

доход або інше благо, які не отримані особою внаслідок порушення її права невиконанням зобов'язань іншою фізичною або юридичною особою. У цивільному праві упущена вигода - це неотриманий прибуток, який підлягає відшкодуванню.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

 УРЯД

 

вищий колегіальний орган держави, безпосередньо здійснює державне управління країною. До складу Уряду входять керівники центральних відомств (міністри, голови департаментів, міністри без портфелю, державні міністри, державні секретарі тощо) на чолі з головою (голова ради міністрів, прем'єр-міністр, канцлер).

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

УСИНОВЛЕННЯ (УДОЧЕРІННЯ)

 

юридичний акт, в силу якого вирішується питання встановлення правових, майнових і немайнових відносин, які існують між батьками і дітьми. Усиновлення (удочеріння) - складна й тривала процедура, що здійснюється судом за участю органу опіки і піклування за заявою усиновителя. Усиновлення (удочеріння) допускається у неповнолітньому віці і тільки на користь дітей.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Установа

 

організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

УХВАЛА СУДУ

 

акт застосування норм процесуального права, спрямований на вирішення окремих питань, що виникли у процесі розгляду кримінальної або цивільної справи, наприклад при заявленні клопотання тощо.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

УЧАСНИК ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА

 

юридична або фізична особа, яка має право брати участь в управлінні справами господарського товариства, у розподілі доходів товариства, отримувати інформацію про його діяльність. Обмеження щодо участі іноземних громадян, юридичних осіб та осіб без громадянства дійсні лише у випадку, якщо це прямо передбачено законодавством.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Учасник дорожнього руху

 

особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин.

 

(КМ України, Постанова КМ "Про Правила дорожнього руху" від 10.10.2001 N 1306)

 

УЧАСНИКИ ЦИВІЛЬНОГО І ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ

 

учасники процесуальних правовідносин, що виникають у зв'язку з провадженням цивільних і господарських справ. Це особи, що беруть участь у справі з метою захисту:

 

а) своїх прав та інтересів, що охороняються законом, як сторони (треті особи, заявники);

 

б) прав інших осіб, державних і громадських інтересів (органи прокуратури, установи, організації, окремі особи, громадськість).

 

До учасників цивільного і господарського процесу належать також особи, які не беруть участі у справі, але сприяли розгляду справи (свідки, експерти, перекладачі); сприяли судовому виконанню (органи нотаріату; організації, що періодично відраховують із заробітної плати боржника стягнення). Всі учасники цивільного і господарського процесу наділені необхідними процесуальними правами і мають певні обов'язки.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Уявна оборона

 

дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було, і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. 

 

(Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 N 2341-III)