ЮВЕНАЛЬНА ЮСТИЦІЯ

 

система правосуддя щодо неповнолітніх громадян до 18 років, головною ланкою якої є суд по справах неповнолітніх.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

(юридичний - від лат. juridicus - судовий)

 

встановлений законодавством і забезпечений державою юридичний обов'язок правопорушника зазнати позбавлення певних благ, належних йому цінностей (позбавлення волі, позбавлення права займати певну посаду, позбавлення майна шляхом його конфіскації, стягнення штрафів тощо). Юридична відповідальність - це форма впливу на порушників, реакція держави на допущені порушення правових норм, на посягання на соціальні інтереси суспільства, права особи. Юридична відповідальність може бути кримінальною, адміністративною, дисциплінарною, цивільно-правовою та іншою.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИДИЧНА АДРЕСА

 

місцезнаходження юридичної особи, яке визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

 

вид соціальної діяльності, якою займаються юристи, з використанням юридичних знань, засобів, дотримуючись у передбачених законом випадках юридичної форми, з метою вирішення різних юридичних проблем. За античних часів юридична діяльність не була самостійним видом діяльності.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

 

структурний підрозділ обласної колегії адвокатів, що створюється президією колегії для проведення роботи з надання юридичної допомоги населенню і організаціям.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

Юридична особа

 

організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

 

(Цивільний кодекс України від 16.01.2003 N 435-IV)

 

ЮРИДИЧНА ПРАКТИКА

 

сукупність напрацьованого досвіду в результаті правотворчої, правоохоронної та правореалізаційної (включаючи правозастосовчу) діяльності суб'єктів права. Існують різні підходи до розуміння юридичної практики. Її розглядають як:

 

а) юридичну практичну діяльність;

 

б) узагальнення стану забезпечення законності та правопорядку в процесі правотворчої, правореалізаційної та правоохоронної діяльності;

 

в) узагальнення судової діяльності, діяльності правоохоронних органів;

 

г) узагальнення юридичної діяльності законодавчого і виконавчих органів та Конституційного Суду України.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИДИЧНА СИЛА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОГО АКТА

 

внутрішня властивість нормативно-правового акта, обумовлена юридичним статусом і місцем органу, що його прийняв, у системі державних органів. Залежить також від компетенції органу, якою він наділяється державою за законом.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИДИЧНЕ ПРАВО

 

система загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються або санкціонуються державою (народом в ході референдуму), є універсальним регулятором суспільних відносин та забезпечуються можливістю застосування державного примусу (позитивізм).

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИДИЧНИЙ АКТ

 

офіційний письмовий документ, який зумовлює певні правові наслідки, створює юридичний стан. Юридичний акт спрямований на регулювання суспільних відносин. Юридичні акти поділяють на: нормативні акти, тобто такі, що містять норми права, які регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні (ненормативні) акти, що визначають права та обов'язки тільки тих суб'єктів, яким вони адресовані. 

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИДИЧНІ ФАКТИ

 

передбачені законом конкретні обставини, які тягнуть правові наслідки у вигляді виникнення, зміни або припинення правовідносин. Залежно від наявності зв'язку із волею суб'єкта юридичні факти поділяються на події та дії. Події - це юридично значущі явища, що виникають незалежно від волі людей. Дії (бездіяльність) - це життєві факти, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею діяльності людей, наприклад, правочини, що породжують права і обов'язки; адміністративні акти, які містять приписи зобов'язального характеру; дії, що створюють об'єктивний результат (створення об'єкта інтелектуальної власності). Дії у свою чергу поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону, є правопорушеннями.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИСДИКЦІЯ

 

(лат. jurisdictio, від jus (juris) - право + dico - проголошую)

 

1) компетенція судових органів щодо розгляду цивільних, кримінальних та ін. справ; коло справ, які даний суд має право розглядати і вирішувати;

 

2) коло питань, що відносяться до ведення держави або державної установи.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИСКОНСУЛЬТ

 

(лат. juris consultus - правознавець)

 

працівник юридичної служби організації, установи. Юрисконсульт здійснює контроль за законністю наказів і розпоряджень адміністрації в межах її компетенції, бере участь у складанні договорів, які укладаються з іншими підприємствами, організаціями; інформує співробітників про чинне законодавство, надає їм правову допомогу; веде в судах і господарських судах справи, в яких організація виступає як позивач або відповідач, тощо.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИСПРУДЕНЦІЯ

 

(лат. jurisprudentia - знання права, правознавство)

 

1) термін юриспруденція використовується для визначення єдиної науки про право і державу, теоретичної діяльності в цій галузі;

 

2) професійна практична діяльність юриста-практика (судді, прокурора, адвоката).

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮРИСТ

 

фахівець, який має професійні, тобто фундаментальні, правові знання, що використовуються для потреб того чи іншого виду юридичної діяльності. Від юридичної професії слід відрізняти юридичні спеціальності, з яких вона складається. Юристами вважаються судді, прокурори, слідчі, адвокати, нотаріуси, юрисконсульти та інші спеціалісти у галузі правознавства.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)

 

ЮСТИЦІЯ

 

(лат. justitia - справедливість, законність)

 

сукупність судових установ і Міністерства юстиції та їхня діяльність у здійсненні правосуддя, а також у забезпеченні охорони прав і законних інтересів державних та громадських організацій і громадян, організації роботи судів, систематизації і підготовки пропозицій щодо кодифікації законодавства тощо.

 

(З практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції)