1. Якщо договором ренти не встановлені правові наслідки розірвання договору ренти, розрахунки провадяться залежно від того, чи майно було передано у власність платника ренти за плату чи безоплатно.

2. Якщо майно було передано у власність платника ренти безоплатно, у разі розірвання договору ренти одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти.

3. Якщо майно було передано у власність платника ренти за плату, одержувач ренти має право вимагати від платника ренти виплати річної суми ренти та вартості переданого майна.

Коментар:

1. Коментована стаття фактично встановлює правила про викупну ціну ренти і виходить з того, що сторони повинні самостійно врегулювати це питання у договорі. У випадку, якщо сторони умову про викупну ціну ренти не погодили, пп. 2 та 3 ст. 714 ЦК встановлюють правила її визначення, в залежності від того, чи платно було придбане майно, що виступає предметом ренти. В обох випадках у викупну ціну ренти включається річна сума рентних платежів.

2. У п. 3 коментованої статті ми стикаємось з юридично-технічною помилкою законодавця, який вимагає від платника ренти, який при укладенні договору вже сплатив покупну ціну ренти, виплати покупної ціни ренти ще раз. В даному випадку сплачена платником ренти покупна ціна ренти повинна бути повернута йому одержувачем ренти, як безпідставно придбане майно.