1. За договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності.

2. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором.

3. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Коментар:

Положення коментованої статті повторюють відповідні загальні положення про зберігання, що містяться у параграфі 1 Глави 66 ЦК України (див. коментар до ст. ст. 937, 940 ЦК України).

Законом України N 2286-IV передбачено, що умови договору зберігання, в якому зберігачем є товарний (несертифікований) склад визначаються за домовленістю сторін, натомість сертифікований товарний склад укладає з поклажодавцями договори складського зберігання на умовах, що містяться в його регламенті.

Навряд чи такі умови можуть прямо суперечити положенням ЦК України (про що, до речі, ні в ньому, ні в Законі України N 2286-IV не зазначено), проте у разі укладення договору з сертифікованим складом імовірними є складнощі у зміні умов проекту договору зберігання, оскільки вони передбачені таким регламентом, або ж вірогідною є наявність у договорі посилань на відповідні положення такого регламенту (на кшталт непоодиноких посилань на індивідуальні для страховика правила страхування у договорах страхування). У такому разі потенційному поклажодавцеві варто звертати особливу увагу на подібні банкетні положення договорів складського зберігання і вимагати надання відповідного регламенту сертифікованого складу.

У разі укладення договору складського зберігання з сертифікованим складом у такому договорі сторони повинні передбачити, зокрема, в якому стані товар повинен бути повернутий поклажодавцю, оскільки Законом України N 2286-IV встановлено обов'язок сертифікованого складу повертати поклажодавцям майно саме у передбаченому договором зберігання стані.