Стаття 1005. Особисте виконання договору доручення

1. Повірений повинен виконати дане йому доручення особисто.

Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя. Повірений, який передав виконання доручення замісникові, повинен негайно повідомити про це довірителя. У цьому разі повірений відповідає лише за вибір замісника.

2. Довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений.

3. Якщо замісник повіреного був указаний у договорі доручення, повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії.

4. Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає за вибір замісника.

Коментар:

1. Повірений повинен виконати дане йому доручення щодо вчинення юридичних дій особисто. Ця вимога закону, однак, не перешкоджає покладенню повіреним виконання фактичних дій (наприклад, збір інформації, переклад, маркетинг тощо) на третіх осіб.

2. З метою охорони інтересів довірителя повірений наділений правом передати виконання доручення іншій особі (заступникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами охорони інтересів довірителя.

Повірений відповідає за вибір заступника, крім випадків, коли заступник повіреного був указаний у договорі доручення. Це означає, що повірений буде нести відповідальність перед довірителем, якщо заступник не володіє необхідними для виконання доручення якостями або достатнім обсягом дієздатності. За дії заступника як за свої власні повірений відповідає в разі, якщо він не повідомив довірителя про передачу виконання доручення і не надав необхідних відомостей про заступника.

3. Повноваження заступника можуть підтверджуватися довіреністю, яка має бути посвідчена нотаріально, незалежно від форми довіреності, яка була видана повіреному (ч. 2 ст. 245 ЦК).

4. Довіритель має право в будь-який час відхилити заступника, якщо останній був обраний повіреним, а не вказаний у договорі доручення самим довірителем. Якщо довіритель не повідомив повіреного та заступника про відхилення кандидатури останнього у розумний строк, а заступник уклав правочин, на вчинення якого був уповноважений повірений, дійсність такого правочину встановлюється за правилами ст. 241 ЦК, проте заступник може претендувати на відшкодування збитків, завданих неповідомленням або несвоєчасним повідомленням довірителем про відхилення його кандидатури.