1. Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Коментар:

1. Спадковим законодавством регулюються питання наступництва не тільки тих прав та обов'язків, які мають цивільно-правову природу, але і визначають також особливості переходу до спадкоємців деяких правовідносин за участю спадкодавця, які не мають цивілістичного характеру. Прикладом таких правовідносин є спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізовано. За своє правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є суворо особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати безумовно припиняються. Таким чином, у даній статті визначається подальша доля тільки тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.

2. Слід чітко визначати предмет правового регулювання коментованої статті. Стаття 1227 ЦК України охоплює своїм регулюванням лише суми, що мають соціальне призначення, і тому не застосовується до спадкування прав на одержання платежів за цивільно-правовими правочинами (наприклад, авторської винагороди, рентних платежів). Дана стаття не має відношення ні до випадків переходу до спадкоємців обов'язку щодо відшкодування шкоди, завданої спадкодавцем у недоговірних зобов'язаннях, що регулюються за правилами ст. 1231 ЦК України, ні до спадкування права на одержання страхових виплат (ст. 1229 ЦК України).

3. За загальним правилом вказані у цій статті соціальні виплати передаються членам сім'ї спадкодавця, причому незалежно від того, чи виступають вони одночасно спадкоємцями після його смерті. В останньому випадку право на одержання цих сум не входить до складу спадщини. Існування цієї норми викликано бажанням законодавця матеріально забезпечити членів сім'ї спадкодавця, який, імовірно, принаймні частину одержаних сум спрямував би на їх утримання або витратив би спільно з ними.

ЦК не містить визначення поняття членів сім'ї спадкодавця. Згідно ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Із змісту цієї норми можна зробити висновок про те, що обов'язковою умовою для визнання особи членом сім'ї спадкодавця і одержання права на виплату зазначених коштів є факт спільного проживання з ним. Разом з тим, як випливає з абзаців другого та третього цієї статті ця вимога не стосується дітей спадкодавця, а також другого з подружжя, який з поважних причин не проживав спільно з ним. Аналіз ст. 2 СК України дає можливість поділити членів сім'ї на дві групи. До першої групи входять дружина (чоловік) спадкодавця, його батьки (усиновлювачі) та діти (усиновлені) (ч. 1), а до другої - баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчірка та пасинок спадкодавця (ч. 2 цієї статті). При цьому до членів сім'ї можуть бути віднесені й інші особи (ч. 2 ст. 3 СК України). Таким чином, згадані особи матимуть право на одержання сум соціальних виплат, недоодержаних спадкодавцем.

Оскільки ЦК України не згадує про наявність жодних переваг у одержання сум соціальних виплат одними членами сім'ї перед іншими (наприклад, батьками, дітьми і другим з подружжя перед дідом і бабою спадкодавця), слід припустити, що ці суми розподіляються між особами, що звернулися за їх одержанням, порівну, за винятком випадків, коли інший порядок передбачений у спеціальних нормативних актах з питань соціального захисту та забезпечення.

4. За відсутності членів сім'ї спадкодавця суми соціальних виплат переходять до спадкоємців за заповітом або законом за правилами спадкового правонаступництва. Закріплення у ЦК України цього правила обумовлює перегляд багатьох норм інших законодавчих актів, насамперед з питань пенсійного забезпечення. Так, відповідно до ч. 1 ст. 91 Закону "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам сім'ї, які належали до кола осіб, забезпечуваних пенсією у зв'язку із втратою годувальника, а також другому з подружжя, батькам пенсіонера і тим членам сім'ї, які проживали разом з ним на день його смерті. У разі відсутності цих осіб неодержані кошти до складу спадщини не включаються. Аналогічну норму у відношенні сум пенсій, недоодержаних військовослужбовцем, вміщено у ч. 1 ст. 61 ЗУ "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб". Згідно Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" сума пенсії, що виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду, недоотримана пенсіонером, не включається до складу спадщини, і виплачується особам, зазначеним у ч. 1 ст. 52 цього Закону. Норми, які регулюють виплату пенсій за рахунок коштів застрахованих осіб у Накопичувальному фонді, навпаки, передбачають можливість успадкування пенсійних активів (ч. 3 ст. 56, ч. 2 ст. 57 Закону). Така ж тенденція прослідковується і у положеннях Закону "Про недержавне пенсійне забезпечення" (абзац третій ч. 1 ст. 7, ч. 8 ст. 62, ч. 2 ст. 65, ч. 2 ст. 66).

ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. В такому випадку доцільно застосовувати норми вищевказаних нормативних актів, які відповідні строки передбачають.

5. Оскільки члени сім'ї не визнаються спадкоємцями недоодержаних померлим соціальних коштів, слід визнати, що на них не поширюється дія норм, обов'язкових для спадкоємців. Зокрема, у випадку, коли вони одночасно виступають спадкоємцями іншого майна спадкодавця, визнання їх негідними спадкоємцями за ст. 1224 ЦК України не тягне за собою анулювання права на одержання цих виплат. Вартість останніх не враховується при обчисленні розміру обов'язкової частки (ст. 1241 ЦК України). У разі призначення цих виплат спадкоємцям за заповітом, право на їх спадкування виникне у таких спадкоємців лише за відсутності членів сім'ї спадкодавця, що висловили бажання їх одержати.