Стаття 75. Звільнення опікуна та піклувальника

1. Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

2. Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

3. За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

 

Коментар:

 

1. Відносини опіки та піклування базуються на вільній згоді опікуна або піклувальника виконувати свої повноваження (ч. 3 ст. 63 ЦК). Оскільки, наявність певних об'єктивних обставин (хвороба опікуна або піклувальника, яка перешкоджає йому виконувати свої повноваження, погіршення матеріального становища, що негативно позначається на утриманні підопічної особи, тривалі службові відрядження, відсутність взаєморозуміння з підопічною особою), може унеможливлювати продовження відносин опіки або піклування за участю призначеного опікуна чи піклувальника, у коментованій статті передбачена можливість звільнення опікуна та піклувальника, тобто передбачено надання опікунові та піклувальникові права самостійно звернутися до суду чи органу опіки та піклування із заявою про звільнення від виконання своїх обов'язків. Опікун або піклувальник подає до компетентного органу заяву, яка розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця. Протягом цього строку здійснюється з'ясування мотивів поданої заяви. Рішення про звільнення опікуна або піклувальника приймає той компетентний орган який призначив опікуна або піклувальника. Для забезпечення прав та інтересів підопічного органа який приймає рішення про звільнення опікуна або піклувальника має одночасно розглянути і питання призначення підопічному нового опікуна або піклувальника, у разі неможливості вирішити питання щодо вибору іншої форми влаштування особи, яка потребує опіки або піклування. (ч. 1 ст. 75 ЦК). Однак, у випадку якщо питання подальшого перебування підопічного під опікою або піклуванням вимагає негайного вирішення, служба у справах дітей може провести перевірку за результатами якої складається висновок про можливість подальшого перебування дитини під опікою опікуна або піклувальника.

 

У зв'язку з висновком служби у справах дітей, у якому наводиться інформація про умови, які унеможливлюють подальше перебування дитини під опікою чи піклуванням, опіку або піклування припиняють. За таких обставин служба у справах дітей, виконавчий комітет сільської і селищної ради вживають заходів до термінового влаштування дитини (пункт 2.5 постанови КМУ від 17 жовтня 2007 року N 1228 "Питання організації виконання законодавства щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування").

 

2. Ініціатором звільнення опікуна або піклувальника може виступати і підопічний. У ч. 2 ст. 75 ЦК передбачено право підопічного самостійно звернутися до суду чи до органу опіки та піклування із заявою про звільнення піклувальника від його повноважень. У разі подання підопічним обґрунтованої заяви до уповноваженого органу, про звільнення піклувальника від його повноважень. Заява розглядається у сукупності з усіма обставинами, що свідчать про характер відносин між піклувальником та підопічним.

 

3. З ініціативою звільнення опікуна або піклувальника може виступити і орган опіки та піклування. Така ініціатива може бути заявлена на підставі клопотання підопічного, державних або громадських організацій.

 

4. Опікун або піклувальник може бути звільнений від виконання своїх обов'язків у випадку влаштування підопічного до закладів зазначених у ч. 3 ст. 75 ЦК.