1. Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Коментар:

1. Дана норма фактично є продовженням положень ч. 1 ст. 237 ЦК і свідчить про те, що представник укладає правочин не від свого імені, а від імені особи, яку він представляє. Права та обов'язки за правочином, укладеним представником відповідно до закону, виникають у особи, яку представляють, автоматично з моменту вчинення правочину, без необхідності здійснення якихось додаткових дій.

У нормах ЦК безпосередньо відсутня норма, яка б зобов'язувала представника повідомляти третю особу, з якою укладається правочин, про представницький характер його повноважень, їхній зміст, а також надавати відповідні документи. Однак стверджувати про існування такого обов'язку у представника все ж можна, що зумовлюється, по-перше, необхідністю добросовісної поведінки суб'єктів у цивільних відносинах взагалі (пункт шостий ч. 1 ст. 3 ЦК) і у зобов'язаннях зокрема (ч. 3 ст. 509); по-друге, доцільністю попередити можливу недійсність правочину за вимогою третьої особи як такого, що укладений під впливом помилки (ст. 229 ЦК).

Непрямим свідченням і підтвердженням цього висновку у законодавстві є норма абзацу другого ч. 3 ст. 92 ЦК про те, що у відносинах з третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Іншими словами, третя особа має право вимагати від представника надання вичерпної інформації про сам факт представництва і його межі.

В деяких випадках (наприклад, при укладенні договорів купівлі-продажу у роздрібній торгівлі) представницький характер правовідносин випливає із самого їх змісту і тому повідомляти третю особу про обсяг і зміст повноважень представника не обов'язково.

Правочин, який вчинений представником, створює, змінює, припиняє права та обов'язки особи, яку він представляє, лише за умови, що представник діяв в межах наданих йому повноважень. Вчинення представником правочину з перевищенням повноважень може потягнути за собою його недійсність або неукладеність, якщо особа, яку представляють, не схвалить цей правочин.