1. Фізична особа має право вимагати усунення небезпеки, створеної внаслідок підприємницької або іншої діяльності, яка загрожує життю та здоров'ю.

Коментар:

Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю, безпосередньо пов'язане з появою нового спеціального делікту в цивільному праві, який закріплено в ст. ст. 1163 - 1165 ЦК (глава 81 ЦК). У коментованій статті йдеться про можливий делікт, який породжує недоговірне зобов'язання, спричинене створенням небезпеки.

Ідея відповідальності не лише за заподіяну шкоду, а навіть за створення небезпеки завдання такої шкоди була закріплена в римському приватному праві. Радянське цивільне законодавство не вважало за потрібне врегульовувати ці відносини, і лише ЦК від 16 січня 2003 р. закріпив інститут створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Головним завданням цього інституту є попередження шкідливих наслідків, які можуть настати у зв'язку з обставинами, що виникли. В цьому контексті себе найбільш яскраво проявляє попереджувальна, запобіжно-виховна функція цивільного права.

Умови звернення з вимогою про усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю:

1) загроза небезпеки життю та здоров'ю,

2) небезпека повинна бути реальною, тобто існувати не лише в уяві особи,

3) можливість настання шкідливих наслідків має залежати саме від діяльності особи, дії якої потрібно припинити або яка має вчинити певні дії,

4) небезпека повинна загрожувати законним правам та інтересам.

Суб'єктивне цивільне право складається з трьох елементів: права на власні дії, права на чужі дії та права на захист. Право на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров'ю, включає в себе право вимоги від третіх осіб припинити дію чи бездіяльність, які створюють небезпеку.

У разі неусунення загрози життю, здоров'ю фізичної особи заінтересована особа має право вимагати:

1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;

2) відшкодування завданої шкоди;

3) заборони діяльності, яка створює загрозу (ст. 1164 ЦК).