1. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

2. Законом можуть бути встановлені умови використання власником свого майна для здійснення підприємницької діяльності.

Коментар:

1. Оскільки ЦК закріплює принципи свободи власника у здійсненні права власності (ст. 319), то відповідно він має право також на використання свого майна в підприємницькій діяльності, не забороненій законом. Цей висновок ґрунтується також на положенні ст. 42 Конституції України, згідно з якою кожен має право на підприємницьку діяльність. Законом можуть бути встановлені випадки обмежень у використанні власником майна для підприємницької діяльності. Такі обмеження можуть встановлюватися, наприклад, для недопущення монопольного становища суб'єкта господарювання (підприємництва), для прямих банківських інвестицій та участі банків у капіталі будь-якого підприємства та установи.

Для того, щоб власник мав змогу використовувати самостійно належне йому майно в підприємницькій діяльності, йому необхідно набути статус суб'єкта підприємництва відповідно до закону. Таким суб'єктом можуть бути як фізичні, так і юридичні особи (ст. 50, ст. 83 ЦК), які пройшли державну реєстрацію в порядку, встановленому ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". Підприємницькою вважається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність суб'єктів господарювання (підприємців) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Такими суб'єктами можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, які набули статус підприємців.

Власник має право також передати своє майно для використання у підприємницькій діяльності, здійснюваній третіми особами за цивільно-правовими договорами, зокрема, за договором управління майном.

2. В окремих випадках законом встановлюються умови використання власником майна в підприємницькій діяльності, наприклад, щодо обігу цінних паперів, щодо формування статутного капіталу банків, щодо використання валютних коштів, щодо правочинів з цінними металами та нерухомістю. (див. коментар до ст. 86).

Правові засади підприємництва як виду господарської комерційної діяльності визначаються багатьма актами законодавства, у тому числі ГК (статті 42 - 51).