Стаття 440. Майнові права інтелектуальної власності на твір

1. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом.

 

Коментар:

 

Майнові права інтелектуальної власності на твір, які визначені у коментованій статті, складають після особистих немайнових авторських прав другу групу правомочностей особи, передбачених авторським правом. Майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання. Як і у випадку з особистими немайновими правами, перелік майнових авторських прав також не є вичерпним. Інші майнові права інтелектуальної власності на твір можуть встановлюватись законом.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Детальніше про використання твору див. коментар до ст. 441 ЦК України. У нерозривному зв'язку з майновим правом на використання твору слід розглядати право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) дозволяти чи забороняти використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: 1) відтворення творів; 2) публічне виконання і публічне сповіщення творів; 3) публічну демонстрацію і публічний показ; 4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; 5) переклади творів; 6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; 7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; 8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; 9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; 10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; 11) імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Тобто, майнові авторські права є відчужуваними.

Майнові авторські права можуть переходити до інших осіб в порядку правонаступництва, в т. ч. спадкування.

Майнові авторські права самостійно може здійснювати фізична особа, яка досягла 14 років (ст. 32 ЦК України).

Закон України "Про авторське право і суміжні права" виходить із допустимості обмежень майнових прав автора, які (обмеження) здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора.