1. У разі збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сума, що виплачується за грошовим зобов'язанням фізичній особі (на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, за договором довічного утримання (догляду) та в інших випадках, встановлених договором або законом), пропорційно збільшується.

2. Якщо внаслідок виплати збільшеної суми сторона, яка зобов'язана провадити ці виплати, втрачає вигоди, на одержання яких вона могла розраховувати при укладенні договору, на вимогу цієї сторони договір може бути розірваний за рішенням суду.

Коментар:

Коментована стаття визначає випадки автоматичного збільшення грошової суми, яка підлягає виплаті за грошовими зобов'язаннями. Таке збільшення можливе за зобов'язаннями по відшкодуванню шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, за договором довічного утримання або в інших випадках, встановлених договором або законом. Норми коментованої статті розповсюджуються тільки на випадки, коли кредитором у грошовому зобов'язанні є фізична особа.

Критерієм збільшення суми виплати відповідно до положень коментованої статті є збільшення встановленого законом неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Указом Президента України від 25.08.96 р. N 762/96 неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлений у розмірі 17 грн. Відповідно до п. 22.5 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" цей розмір застосовується у випадках, коли норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги. Даний критерій є загальним та застосовується до будь-яких випадків збільшення належної до виплати фізичній особі грошової суми у передбачених випадках. Окремими нормами законодавства може бути передбачені інші критерії збільшення (наприклад, ст. 1208 ЦК).

Якщо можливість збільшення суми виплат передбачена договірним зобов'язанням, боржник за таким зобов'язанням має право пред'являти в судовому порядку вимогу про розірвання договору, якщо внаслідок сплати збільшеної суми вона втрачає вигоди, на одержання яких вона могла розраховувати при укладенні договору. Зазначені правила є випадком розірвання договору у зв'язку із істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК).