1. Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Коментар:

Зобов'язання з множинністю осіб можуть мати солідарний характер. При чому солідарною може бути як вимога кредиторів, так і обов'язок боржників. За правилами коментованої статті солідарні зобов'язання виникають тільки у випадках, встановлених договором або законом. Приватним випадком законного солідарного зобов'язання є ситуація, коли предмет зобов'язання є неподільним (наприклад, кільком співавторам замовляється створення єдиного твору).

Сторони можуть домовитися в договорі про надання зобов'язанню солідарного характеру. Випадки солідарних зобов'язань передбачені і в ЦК. Так, наприклад, відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Ст. 1190 ЦК передбачає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Частиною 4 ст. 92 ЦК передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної реєстрації (ч. 4 ст. 96 ЦК) тощо.

Про виконання солідарних зобов'язань див. коментар до статей 542 та 543 ЦК.