1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Коментар:

Суб'єкти цивільних правовідносин вступають у зобов'язання для того, щоб досягти певної мети. У зв'язку з цим виконання зобов'язання, тобто досягнення мети сторін, є найпоширенішим та основним способом припинення зобов'язання.

Разом з тим, відповідно до положень коментованої статті зобов'язання припиняється не будь-яким виконанням, а лише виконанням, проведеним належним чином. Основні критерії належності виконання містяться у ст. 526 ЦКУ, відповідно до якої належно виконаним буде вважатися зобов'язання, яке виконано відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належне виконання також включає в себе виконання зобов'язання належними сторонами, в обумовлені строки, в погодженому або визначеному місці тощо.

Неналежно проведене виконання не припиняє зобов'язання, а лише тягне за собою покладення на боржника нових обов'язків, які становлять міри цивільно-правової відповідальності (відшкодування збитків, стягнення неустойки тощо).