Стаття 139. Майно у сфері господарювання

1. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

2. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.

3. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.

4. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.

5. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

6. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.

7. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.

Коментар:

У коментованій статті під майном у змісті цього Кодексу розуміється сукупність речей та інших цінностей (у тому числі нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Отже, річ як складова частина майна в контексті ГК України має такі особливості: вартісне визначення; виробляється чи використовується у діяльності суб'єктів господарювання; відображається в балансі або враховується в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Слід відмітити, що ЦК України містить інакше визначення речі та майна. Так, під майном законодавець розуміє річ, сукупність речей, майнові права та обов'язки (ст. 190). Щодо поняття речі в цивільному законодавстві, то воно міститься у ст. 179 ЦК України: це предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.

В аналізованій статті дається перелік основних видів майна, що обертається у сфері господарювання.