Стаття 288. Суборенда державного та комунального майна

1. Орендар має право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

2. Передача в суборенду цілісних майнових комплексів не допускається.

Коментар:

1. Суборенда - договір, відповідно до якого одна сторона зобов'язується передати індивідуально визначене майно, орендарем якого вона вже є, у користування або володіння іншій особі (суборендатору). Суборенда є похідним договором, тому умови договору оренди у своїй основі залишаються чинними та не можуть бути порушені. Договір суборенди не може перевищувати строку договору оренди. У разі укладення договору суборенди орендар продовжує виконувати свої обов'язки за договором оренди і несе відповідальність за дії суборендаря. До договору суборенди застосовуються ті ж правила, що і до договору оренди, крім випадків, що передбачені законодавством.

2. Суборенда державного та комунального майна спеціально передбачена ст. 22 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка, зокрема, містить обмеження, що стосуються цілісних майнових комплексів: передача їх у суборенду забороняється. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди.

Близьке до зазначеного положення міститься в ч. 6 ст. 115 ГК України та у коментованій статті, проте в цих нормах заборона щодо цілісних майнових комплексів є загальною - вона стосується не тільки державного майна, але й будь-якого іншого.

3. Вимоги до розміру плати в договорі суборенди встановлені ч. 3 ст. 22 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", відповідно доплата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря.