Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином засвідчених копіях. Документи, які є у другої сторони, можуть не додаватись до претензії із зазначенням про це у претензії. До претензії про сплату грошових коштів може додаватися платіжна вимога-доручення на суму претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

Коментар:

Коментованою статтею встановлено права та обов'язки суб'єктів господарювання щодо загального порядку пред'явлення претензій, яким сторони у господарських правовідносинах можуть користуватися при досягненні відповідної домовленості у разі укладання відповідних господарських договорів та відповідно встановлення умовами договору порядку досудового врегулювання спору. Крім загальних вимог до порядку пред'явлення претензій, законодавством України можуть бути встановлені додаткові вимоги порядку пред'явлення претензій та досудового врегулювання спору.

Додатковими вимогами щодо порядку пред'явлення претензій слід вважати вимоги, встановлені спеціальними нормами закону, які притаманні тільки окремим видам господарської діяльності, та не суперечать приписам розділу II цього Кодексу.