У судовому засіданні, а також про огляд і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження складається протокол.

У протоколі судового засідання зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, що розглядає справу, та склад суду;

3) номер справи і найменування сторін;

4) відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;

5) відомості про роз'яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад, судового експерта - за дачу завідомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку;

6) усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

7) усні роз'яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.

Протокол веде секретар судового засідання.

Протокол у триденний строк підписують суддя (суддя - головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх.

На вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтворення технічного запису судового процесу здійснюється в судовому засіданні при розгляді справи судом у першій інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку, а також при розгляді зауважень на протокол судового засідання на вимогу сторін чи за ініціативою суду.

Питання про видачу копії технічного запису учаснику процесу, про його відтворення поза судовим засіданням вирішуються головуючим у кожному окремому випадку залежно від обставин.

Розмір судового збору за роздрукування та видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання встановлюється законом.

Коментар:

У господарському судочинстві ведення протоколу судового засідання було запроваджено із набранням чинності 28 червня 2002 р. ст. 811 ГПК. Цю статтю було введено Законом України "Про внесення змін до Арбітражного процесуального кодексу України" від 21 червня 2001 р. N 2539-III.

Коментована стаття встановлює правила ведення протоколу судового засідання у паперовій формі. Протокол судового засідання має важливе значення, оскільки в ньому фіксується перебіг розгляду справи, вчинення учасниками розгляду справи процесуальних дій, що здійснені ними в судовому засіданні. Протокол судового засідання має доказове значення для встановлення процесуальних фактів. Протоколи судових засідань, протоколи огляду та дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження належать до письмових доказів.

Частина 1 коментованої статті визначає, що складаються два види протоколів:

- протокол судового засідання;

- протокол огляду і дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження.

Протоколи - письмова форма фіксації судового процесу. У протоколі судового засідання відображається перебіг судового розгляду справи у судовому засіданні.

У частині 2 коментованої статті визначається склад відомостей, які секретар судового засідання відображає у протоколі судового засідання.

У протоколі судового засідання зазначаються:

1) рік, місяць, число і місце судового засідання;

2) найменування суду, що розглядає справу, та склад суду;

3) номер справи і найменування сторін;

4) відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;

5) відомості про роз'яснення господарським судом сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов'язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження перекладача про відповідальність за завідомо неправильний переклад, судового експерта - за дачу завідомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку;

6) усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

7) усні роз'яснення судовими експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.

Якщо відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК суддя оголошує вступну і резолютивну частини рішення, про це зазначається у протоколі судового засідання.

Неявка в судове засідання сторін, інших учасників судового процесу не звільняє суд від обов'язку ведення протоколу.

Частина 3 коментованої статті покладає обов'язок ведення протоколу судового засідання на секретаря судового засідання. Будь-яка інша особа не вправі вести протокол судового засідання.

Відповідно до частини 4 коментованої статті заповнення протоколу судового засідання завершується його підписанням. Протокол підписується суддею та секретарем судового засідання. Якщо справа розглядається колегіальним складом суду, протокол підписується не всім складом суду, а лише головуючим.

Заповнений і підписаний протокол разом із додатками до нього приєднується до матеріалів справи та зберігається разом із ними.

Частина 5 коментованої статті надає право сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі:

- знайомитися з протоколами;

- подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу.

Зазначене стосується не лише протоколу судового засідання, а й протоколу огляду й дослідження письмових або речових доказів у місці їх знаходження.

Письмові зауваження можуть бути подані протягом п'яти днів після підписання протоколів. Зауваження можуть стосуватися лише неправильностей або неповноти протоколу. Якщо зауваження подано з пропуском встановленого строку, вони судом не розглядаються. Водночас, суд не позбавлено права поновити пропущений процесуальний строк на підставі ст. 53 ГПК.

Зауваження на протоколи в усіх випадках долучаються до матеріалів справи. Отже, письмові зауваження на протоколи приєднуються до справи незалежно від того, прийнято судом ці зауваження чи ні.

Частина 6 коментованої статті визначає порядок дій суду у випадку подання зауважень на протокол. Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подання зауваження. Зауваження на протокол розглядаються тим складом суду, який розглядає справу. ГПК не передбачено розгляду зауважень на протокол у судовому засіданні з викликом сторін та інших учасників судового процесу.

За результатами розгляду зауважень на протокол суд приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх. Про прийняття зауважень на протокол чи їх відхилення суд виносить ухвалу. Ухвала про відхилення зауважень на протокол повинна відповідати вимогам ст. 86 ГПК та містити мотиви їх відхилення.

Ухвала про прийняття чи відхилення зауважень на протокол не підлягає оскарженню в апеляційному чи касаційному порядку.

Частина 7 коментованої статті зобов'язує господарський суд здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ця норма є конкретизацією ч. 3 ст. 44 ГПК, відповідно до якої судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому ГПК.

До внесення змін Законом України від 08.09.2005 р. N 2875-IV "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" передбачалося лише право господарського суду здійснювати стенографічний, а також аудіо- чи відеозапис судового засідання.

Зараз встановлено, що фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється місцевим господарським судом чи апеляційним господарським судом. Тож фіксування здійснюється на стадіях розгляду справи в суді першої інстанції, апеляційного перегляду в суді апеляційної інстанції, а також перегляду за нововиявленими обставинами, який здійснюється цими судами. Зазначене фіксування судом касаційної інстанції ГПК не передбачено. Також не передбачено фіксування під час перегляду Верховним Судом України постанови чи ухвали Вищого господарського суду України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється на вимогу хоча б одного учасника судового процесу. Тобто з такою вимогою можуть звернутися:

а) сторони;

б) треті особи;

в) прокурор, який бере участь у справі.

Господарський суд може здійснювати фіксування з власної ініціативи.

ГПК не визначає форми вимоги учасника судового процесу щодо фіксування судового процесу. Отже, така вимога може бути заявлена як у письмовій формі, так і усно.

Фіксування здійснюється лише під час розгляду справи по суті. Це означає, що фіксуванню не підлягає проведення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням (на стадії підготовки справи до розгляду відповідно до ст. 65 ГПК), вирішення окремих процесуальних питань, які розглядаються без виклику сторін (порушення провадження у справі, вжиття заходів до забезпечення позову тощо). З огляду на викладене можна дійти висновку, що фіксуванню підлягає перебіг розгляду справи у судовому засіданні (включаючи розгляд процесуальних заяв і клопотань учасників судового процесу).

Частина 8 коментованої статті регулює питання відтворення технічного запису, що здійснювався судом відповідно до ч. 7 коментованої статті. Встановлено, що відтворення цього запису здійснюється під час:

а) розгляду справи місцевим господарським судом;

б) апеляційного перегляду справи;

в) касаційного перегляду справи;

г) розгляду зауважень на протокол судового засідання в порядку ч. 6 коментованої статті.

Також відтворення може здійснюватися під час перегляду справи за нововиявленими обставинами.

Відтворення здійснюється господарським судом на вимогу сторін або з власної ініціативи.

Слід звернути увагу на те, що з вимогою про фіксування судового процесу може звернутися будь-хто з учасників судового процесу; на відміну від цього, з вимогою про відтворення запису може звернутися лише сторона. Отже, буквальне тлумачення цієї норми дає підстави для висновку, що з вимогою про відтворення технічного запису можуть звернутися тільки сторони. Водночас системне тлумачення цієї норми у сукупно з нормами статей 26, 27, 29 ГПК дає можливість стверджувати, що вимагати відтворення технічного запису вправі також треті особи і прокурор, який бере участь у справі.

Частина 9 коментованої статті врегульовує питання видачі копій технічного запису, який здійснювався відповідно до ч. 7 коментованої статті. Це питання, а також питання про відтворення технічного запису поза судовим засіданням вирішується суддею (головуючим у колегії суддів) залежно від обставин у кожному конкретному випадку.

Отже, учасник процесу, який бажає отримати копію технічного запису судового процесу, повинен звернутися з відповідним клопотанням до судді (головуючого у колегії суддів), який розглянув справу. Слід звертатися до суду тієї інстанції, який здійснював фіксування судового процесу.

Видача копії технічного запису допускається лише учаснику судового процесу, тобто стороні, третій особі, прокурору, який бере участь у справі.