Стаття 111(12). Обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції

Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

 

Коментар:

Якщо буде встановлено, що судами першої або апеляційної інстанції неповно вивчені фактичні обставини справи, які мають значення для прийняття рішення по суті, або, наприклад, прийнято рішення щодо третіх осіб, які не брали участі у справі, то суд касаційної інстанції відміняє рішення, що оскаржується, і передає спір на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому у своїй постанові суд касаційної інстанції визначає, які дії необхідно здійснити під час нового розгляду судового спору. Ці дії мають бути направлені виключно на встановлення обставин, які належать до предмета доказування і не були встановлені у рішенні, що оскаржується, або постанові суду апеляційної інстанції.

Вказівки, які містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Водночас, виносячи постанову, суд касаційної інстанції не може давати вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права має бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.