1. Позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

2. Про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.

3. У разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

4. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття регулює процедуру відмови позивача від адміністративного позову та визнання відповідачем адміністративного позову у підготовчому провадженні, а також визначає поведінку суду у разі вчинення сторонами цих дій. Водночас зазначені дії можливо вчинити не лише під час підготовчого провадження, а й у будь-який час до закінчення розгляду справи.

2. Відмова від адміністративного позову та його визнання у підготовчому провадженні є способом врегулювання спору, не доводячи його до судового розгляду, зокрема, коли позивач переконується у судовій безперспективності своїх вимог, а відповідач - своїх заперечень проти позову. Можливість сторін припинити спір через відмову або визнання адміністративного позову випливає з принципу диспозитивності.

Відмова від адміністративного позову під час підготовчого провадження та її наслідки

3. Відмова від адміністративного позову означає, що позивач не підтримує своїх вимог до відповідача і бажає зняти їх з розгляду суду, що, як правило, тягне за собою закриття провадження в адміністративній справі. Позивач може відмовитися від своїх вимог повністю або частково.

4. Мотиви для відмови від позову можуть бути різними. Наприклад, позивач може втратити інтерес до справи або передбачити, що суд не задовольнить адміністративного позову, або відповідач добровільно задовольнив вимоги позивача тощо. Водночас позивач не зобов'язаний мотивувати своєї відмови від позову. Однак суд має право поцікавитися такими мотивами, щоб перевірити, чи відмова від позову не вчинена під примусом, погрозами відповідача, або щоб з'ясувати дійсну волю позивача - можливо, він, відмовляючись від позову, насправді просто бажає відкликати позовну заяву.

5. Від імені позивача відмовитися від адміністративного позову може його представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

6. Відмова від адміністративного позову під час підготовчого провадження обов'язково має бути викладена у формі письмової заяви, що адресована суду і приєднується до справи. Така заява може бути подана до суду у попередньому судовому засіданні або в будь-який інший час від моменту відкриття провадження у справі до постановлення судом ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення адміністративної справи до судового розгляду. Письмова форма заяви на стадії підготовчого провадження передбачена з тією метою, щоб ця дія від імені позивача мала процесуальне оформлення, оскільки закон не вимагає фіксації цієї стадії технічними засобами чи протоколом судового засідання.

7. Якщо заяву про відмову від позову подано під час попереднього судового засідання, то до прийняття рішення за заявою суд має пояснити наслідки задоволення цієї заяви, роз'яснити можливість відкликати позовну заяву та різницю у наслідках, а також переконатися, чи позивач і далі наполягає на задоволенні заяви. Якщо заява про відмову від позову надійшла до суду не у попередньому судовому засіданні, але на стадії підготовчого провадження, то закон не встановлює перешкод для того, щоб суд розглянув її без виклику чи повідомлення сторін за умови, що розгляд цього питання за відсутності сторін дає можливість дотримати вимоги частини четвертої коментованої статті.

При прийнятті рішення суд за заявою про відмову від позову суд повинен переконатися в тому, що така відмова не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів (частина четверта коментованої статті, частина четверта статті 51 КАСУ). Зокрема, відмова від позову суперечитиме закону, якщо заяву про це подав представник позивача, який не має повноважень на вчинення цієї дії. Якщо заяву про відмову від позову подав законний представник, наприклад, неповнолітньої особи, то суд повинен переконатися, що закриттям провадження у справі не буде порушено її прав, свобод чи інтересів.

Якщо заяву про відмову від позову подано органом чи особою, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, то перед ухваленням рішення за заявою суд повинен з'ясувати, чи особа, в інтересах якої подано адміністративний позов, не вимагає розгляду справи і вирішення вимог адміністративного позову (див. частину другу статті 61 КАСУ).

8. Частина друга коментованої статті передбачає наслідки прийняття судом відмови позивача від адміністративного позову. У разі прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У цій ухвалі доцільно відразу вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 95 КАСУ. Якщо така відмова є частковою, суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог. Повторне звернення такого позивача до суду з тотожними позовними вимогами до того самого відповідача і з тих самих підстав відповідно до частини третьої статті 157 КАСУ не допускається.

9. Ухвалу суду про закриття провадження в адміністративній справі у зв'язку з відмовою позивача від адміністративного позову може бути оскаржено у загальному порядку (частина третя статті 157 КАСУ). Ухвала ж суду про неприйняття відмови позивача від адміністративного позову і продовження розгляду справи не може бути оскаржена окремо від постанови у справі.

Відмінність від відкликання позовної заяви

10. Відмову від адміністративного позову необхідно відрізняти від відкликання позивачем позовної заяви. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 155 КАСУ позивач має право заявити клопотання про відкликання позовної заяви. У цьому випадку суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, що не перешкоджає позивачеві звернутися в майбутньому з тотожним адміністративним позовом у загальному порядку. Це відрізняє відкликання позовної заяви від відмови від адміністративного позову і закриття провадження у справі, що є перешкодою для повторного звернення з тим самим позовом.

11. Інколи відкликання позовної заяви може бути для позивача вигіднішим, ніж відмова від адміністративного позову. Наприклад, відповідач після одержання позовної заяви пообіцяв добровільно виконати вимоги позивача, якщо він забере свій позов з адміністративного суду. У цьому випадку позивачу краще відкликати позовну заяву, а не відмовлятися від позову, оскільки якщо відповідач не виконає обіцянки, то позивач зможе знову звернутися з тим самим адміністративним позовом. Важливо лише не пропустити строку звернення до адміністративного суду, визначеного згідно зі статтею 99 КАСУ.

Визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження і його наслідки

12. Визнання адміністративного позову означає, що відповідач погоджується з вимогами позивача, їхньою законністю та обґрунтованістю і бажає уникнути у зв'язку з цим судового розгляду справи по суті, що, як правило, тягне за собою прийняття постанови в адміністративній справі. Відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково.

13. Від імені відповідача визнати адміністративний позов може його представник, але якщо цей представник діє на основі договору, то таке право він має лише за умови, що воно спеціально обумовлене у виданій йому довіреності (див. частину другу статті 59 КАСУ).

14. Визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження повинно обов'язково бути викладено у формі письмової заяви, що адресована суду і приєднується до справи. Така заява може бути подана до суду у попередньому судовому засіданні або в будь-який інший час від моменту відкриття провадження у справі до постановлення судом ухвали про закінчення підготовчого провадження та призначення адміністративної справи до судового розгляду. Письмова форма заяви на стадії підготовчого провадження передбачена з тією метою, щоб ця дія від імені відповідача мала процесуальне оформлення, оскільки закон не вимагає фіксації цієї стадії технічними засобами чи протоколом судового засідання.

15. Якщо заяву про визнання адміністративного позову подано під час попереднього судового засідання, то до прийняття рішення за заявою суд має пояснити наслідки задоволення цієї заяви, а також переконатися, чи відповідач і далі наполягає на задоволенні заяви. Якщо заява про визнання адміністративного позову надійшла до суду не у попередньому судовому засіданні, але на стадії підготовчого провадження, то закон не встановлює перешкод для того, щоб суд розглянув її без виклику чи повідомлення сторін за умови, що розгляд цього питання за відсутності сторін дає можливість дотримати вимоги частини четвертої коментованої статті.

При прийнятті рішення за заявою про визнання адміністративного позову суд повинен переконатися в тому, що таке визнання не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів (частина четверта коментованої статті, частина четверта статті 51 КАСУ). Зокрема, визнання адміністративного позову суперечитиме закону, якщо заяву про це подав представник позивача, який не має повноважень на вчинення цієї дії, або якщо задоволення адміністративного позову у цій справі порушуватиме вимоги права.

Якщо задоволенням адміністративного позову у зв'язку з визнанням позову суд може зачепити права, свободи чи інтереси третьої особи, то суд повинен одержати згоду на те, щоб прийняти визнання адміністративного позову, від такої особи, інакше її буде позбавлено права відстоювати свою позицію в суді.

16. Частина третя коментованої статті передбачає наслідки прийняття судом визнання відповідачем адміністративного позову. При повному визнанні відповідачем адміністративного позову і прийнятті його судом суд приймає постанову про задоволення адміністративного позову із зазначенням способу судового захисту відповідно до частини другої статті 162 КАСУ. Якщо таке визнання є частковим, суд приймає часткову постанову у справі щодо визнаної відповідачем частини позовних вимог (стаття 164 КАСУ). Постанову суду може бути оскаржено у загальному порядку.

Ухвала суду про неприйняття визнання відповідачем адміністративного позову і продовження розгляду справи не може бути оскаржена окремо від постанови у справі.

17. Склад суду для прийняття постанови про задоволення позову у зв'язку з його визнанням відповідачем визначається статтями 23 і 24 КАСУ, оскільки своєю постановою суд вирішує справу по суті.

18. Постанову суду, прийняту у підготовчому провадженні у зв'язку з визнанням адміністративного позову, може бути оскаржено у загальному порядку.