1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

2. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

3. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у справі, державного виконавця, які звернулися із заявою про роз'яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

4. Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

5. Копія ухвали про роз'яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні.

6. Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення як підстава для роз'яснення судового рішення

2. Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша коментованої статті надала право звернутися за роз'ясненням судового рішення. Таким чином, процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер (тобто його має не будь-яка особа) і обумовлюється статусом особи у процесі.

Стаття не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).

3. Виходячи із системного тлумачення положень коментованої статті, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Порядок роз'яснення судового рішення

4. Відповідно до частин першої і другої коментованої статті питання щодо роз'яснення судового рішення суд вирішує за заявою особи, яка брала участь у справі, або державного виконавця. Розгляд цього питання може бути ініційовано, якщо судове рішення ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (статтею 21 Закону України "Про виконавче провадження" визначено трирічний строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання, який відраховується з наступного дня після набрання судовим рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його ухвалення; рішення про стягнення періодичних платежів можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі).

Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (частина четверта коментованої статті); перебіг цього строку продовжується після набрання законної сили ухвалою за наслідками розгляду цього питання.

5. Розгляд і вирішення питання щодо роз'яснення судового рішення здійснює суд у кількісному складі, визначеному для ухвалення судового рішення, що може бути роз'яснено, і бажано й у тому самому персональному складі, якщо це можливо.

За частиною третьою коментованої статті питання щодо роз'яснення судового рішення розглядається в судовому засіданні з наданням можливості особам, які беруть участь у справі, висловити думку з цього питання. Тому суд обов'язково повідомляє осіб, які беруть участь у справі, про дату, час і місце судового засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені (тобто повідомлені з дотриманням правил глави 3 розділу III КАСУ), не перешкоджає розгляду питання. Якщо ж когось із осіб, які беруть участь у справі, не було належним чином повідомлено про судове засідання, тоді суд повинен відкласти проведення судового засідання, призначивши нову дату і час його проведення.

До осіб, які беруть участь у справі, у контексті цієї статті прирівняно державного виконавця, якщо питання про роз'яснення судового рішення ініціював перед судом саме він.

6. Судове засідання для вирішення питання щодо роз'яснення судового рішення проводиться у десятиденний строк з дня надходження відповідної заяви.

Ухвала щодо роз'яснення судового рішення та її оскарження

7. За наслідками розгляду питання щодо роз'яснення судового рішення суд постановляє ухвалу про роз'яснення судового рішення (постанови чи ухвали) або про відмову у внесенні виправлень.

Частина п'ята коментованої статті щодо надіслання копії ухвали дублює одну з вимог статті 167 КАСУ, хоча стосовно ухвали щодо роз'яснення судового рішення повинні бути дотримані й інші вимоги тієї статті.

8. Ухвалу за наслідками розгляду питання щодо роз'яснення судового рішення може бути оскаржено (частина шоста коментованої статті).

Кодекс не встановлює особливого порядку набрання законної сили ухвалою суду про роз'яснення судового рішення чи відмову у роз'ясненні та порядку їх оскарження. Тому така ухвала набирає законної сили згідно з вимогами статті 254 КАСУ та може бути оскаржена за правилами розділу IV "Перегляд судових рішень" КАСУ.