1. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

2. Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

3. Виключено. 

4. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

5. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Коментар:

Предмет регулювання та цілі статті

1. Стаття визначає вичерпний перелік підстав для реалізації повноваження суду касаційної інстанції, що визначено пунктом 6 статті 223 КАСУ.

2. Стаття запобігає виникненню різної практики застосування повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційних скарг, оскільки разом зі статтями 224 - 226, 228 - 229 КАСУ визначає підстави для кожного з цих повноважень.

Підстави скасування судових рішень із направленням справи для продовження розгляду

3. Суд касаційної інстанції скасовує рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій, ухвалені з порушенням матеріального та (або) процесуального права, і направляє справу для продовження розгляду, якщо скасовано проміжну ухвалу у справі.

Справу направляють до суду апеляційної інстанції, якщо порушення допущені лише цим судом. Наприклад, суд апеляційної інстанції зупинив апеляційне провадження без належних для цього підстав. Тоді суд касаційної інстанції, скасувавши цю ухвалу, направляє справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду в апеляційній інстанції.

Якщо ж порушення допущено і судом першої інстанції, то справу направляють до суду першої інстанції (частина четверта коментованої статті). Наприклад, провадження у справі зупинено судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції залишив ухвалу без змін. У цьому випадку суд касаційної інстанції, якщо дійде висновку про незаконність ухвал судів обох інстанцій, скасовує їх і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Розгляд справи продовжується тим самим складом суду, що й ухвалив скасоване судове рішення.

Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, обов'язково мають бути враховані при продовженні розгляду справи, щоб повторно не було допущено аналогічної помилки.

Підстави скасування судових рішень із направленням справи на новий розгляд

4. Суд касаційної інстанції скасовує рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій, ухвалені з порушенням матеріального і (або) процесуального права, і направляє справу на новий судовий розгляд, якщо порушення норм права:

1) призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи (наприклад, неправильно визначено предмет доказування; при ухваленні рішення враховані недопустимі докази);

2) не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, тобто вимагають дослідження доказів та встановлення обставин у справі.

Для направлення справи на новий розгляд обов'язковою є наявність обох цих умов.

5. Рішення судів першої і (або) апеляційної інстанцій підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у першій інстанції або новий апеляційний розгляд, якщо справу в суді відповідної інстанції розглянуто та вирішено неповноважним складом суду. Неповноважним необхідно вважати склад суду, якщо:

1) справу розглянуто з порушенням правил підсудності, визначених статтями 18 - 20 КАСУ (однак саме по собі недотримання правил територіальної підсудності не може мати наслідком скасування судового рішення, крім випадків, коли суд розглянув справу, незважаючи на те, що одна зі сторін до початку судового розгляду вказувала на порушення правил територіальної підсудності, заявляла клопотання про передачу справи до належного суду);

2) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, строк повноважень якого закінчився;

3) справу розглянуто і вирішено особою, яка не є суддею цього суду, або за її участі;

4) справу передано на розгляд судді з порушенням встановленого порядку розподілу судових справ або з порушенням принципу незмінності складу суду (стаття 26 КАСУ);

5) справу розглянуто і вирішено суддею або за участі судді, який брав участь у її вирішенні, тобто з порушенням правил статті 28 КАСУ;

6) справу, яку належить розглядати колегіально, розглянуто і вирішено суддею одноособово, тобто з порушенням правил статті 24 КАСУ.

Не передбачене законом створення колегії суддів у суді першої інстанції, розгляд і вирішення нею справи не повинні бути підставою для скасування судового рішення, оскільки такий розгляд не порушує гарантій справедливого судового розгляду.

6. Суд касаційної інстанції обов'язково скасовує рішення судів першої і (або) апеляційної інстанції і направляє справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції або на новий апеляційний розгляд також, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом касаційної інстанції обґрунтованою. Об'єктивні сумніви у неупередженості суду виключають довіру до судового рішення, ухваленого таким суддею, а тому суд касаційної інстанції не повинен перевіряти інші аспекти його законності, якщо визнає, що заяву про відвід необхідно задовольнити.

7. Якщо судове рішення ухвалив чи підписав не той суддя, який розглядав справу, тоді існують об'єктивні сумніви у правильності оцінки доказів у їхній сукупності, оскільки суддя не брав участі у їхньому дослідженні (порушено принцип безпосередності дослідження доказів). Тому суд касаційної інстанції повинен скасувати рішення суду першої і (або) апеляційної інстанцій і направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції або на новий апеляційний розгляд.

8. Безумовними підставами для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд у суді першої інстанції чи апеляційний розгляд є випадки, якщо:

1) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, тобто без виклику чи повідомлення або з викликом чи повідомленням, які були зроблені з порушенням вимог глави 3 розділу II КАСУ (щоправда, потрібно пам'ятати, що якщо розгляд відбувається у письмовому провадженні на законних підставах, то особи, які беруть участь у справі, про нього не повідомляються, оскільки судове засідання не проводиться);

2) суд вирішив питання про права, свободи, інтереси та обов'язки осіб, які не були повідомлені про можливість вступити у справу, тобто йдеться про випадки, коли суд не запропонував вступити у справу третім особам, прав, свобод чи інтересів яких могло стосуватися судове рішення (наприклад, суд розглянув адміністративну справу щодо оскарження нормативно-правового акта без опублікування оголошення про це відповідно до вимог частин четвертої - шостої статті 171 КАСУ).

В обох цих випадках порушуються принципи гласності і змагальності, а тому справа повертається на новий розгляд, щоб забезпечити таким особам право доводити свою позицію в суді, подавати нові докази тощо.

9. Якщо суди першої і (або) інстанцій вирішили у постанові не всі позовні вимоги, а в ухвалі - питання, що належало було вирішити, тобто проігнорували ці вимоги або питання, не дослідивши необхідних доказів, тоді суд касаційної інстанції також обов'язково скасовує судові рішення і спрямовує справу на новий розгляд.

Якщо ж суд попередньої інстанції вирішив не всі позовні вимоги чи питання у судовому рішенні, але всі необхідні докази були досліджені, тоді цей недолік (неповнота рішення) може бути усунуто через ухвалення додаткового судового рішення цим самим судом (стаття 168 КАСУ). Механізм оскарження у цьому випадку застосовувати недоцільно.

10. Справу направляють до суду апеляційної інстанції, якщо порушення допущені лише цим судом. Наприклад, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду апеляційної інстанції і повертає справу на новий апеляційний розгляд, якщо апеляційний розгляд було проведено неповноважним складом суду.

Якщо порушення спочатку допущено судом першої інстанції, справу направляють до суду першої інстанції. Наприклад, якщо суд першої інстанції розглянув справу без залучення заінтересованої особи, а суд апеляційної інстанції не виправив цієї помилки, тоді суд касаційної інстанції скасовує рішення судів попередніх інстанцій і спрямовує справу до суду першої інстанції.

Новий розгляд обов'язково проводиться в іншому складі суду, ніж вирішував справу раніше.

Якщо справу направлено на новий розгляд, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, обов'язково мають бути враховані при новому розгляді справи, щоб повторно не було допущено аналогічної помилки.