Договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі.

Документами, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є: 

1) рейсовий чартер - якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень;

2) коносамент - якщо договір не передбачає умови, зазначеної в пункті 1 цієї статті;

3) інші письмові докази.

Коментар:

Згідно зі статтею 134 КТМУ договір морського перевезення вантажу повинен бути укладений у письмовій формі. Одним із документів, що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, є коносамент.

Коносамент є стародавнім документом, який застосовувався ще у XVI столітті в Італії. Спочатку морські перевезення здійснювалися на незначну відстань і по вивченим морським шляхам. Як правило, разом з вантажем, на тому ж судні відправлявся у рейс і власник вантажу - купець, щоб продати або обміняти свій товар в чужих портах. За таких умов не практикувалася видача розписок про прийняття товару на борт судна, оскільки власник вантажу сам супроводжував його на шляху слідування. З моменту відокремлення морського перевезення від торгівлі, що призвело до необхідності приймати на борт судна вантажі, які належать різним особам і мають слідувати у різні порти, виникла також необхідність детального перерахування в особливому документі навантажених на судно вантажів. У зв'язку з цим було започатковано вести на судні спеціально уповноваженою для цього особою - писарем книгу опису всіх вантажів, прийнятих на борт із зазначенням виду вантажу, його кількості, ваги, товарного знаку, а також розміру провізної плати за перевезення. До цієї книги та відомостей, які вона містила, за наявності спорів зверталися як до авторитетних доказів. Вони також сприяли роботі митного та адміністративного контролю портових влад, які вивчали ці книги по прибутті або відправленні судна з порту. На вимогу вантажовідправника йому видавалася за підписом писаря виписка з цієї книги, яка виконувала функцію доказу прийняття вантажу на судно, а також була підставою для розрахунків купця з перевізником. Такі виписки з книг і є прообразом сучасного коносаменту.

Сьогодні коносамент є універсальним транспортним документом, який застосовується на всіх видах морських перевезень: лінійних, трампових, чартерних і визначається як одностороння заява перевізника про згоду на морське перевезення вантажу, яка має вираз у письмовій об'яві відправника і є доказом наявності договору морського перевезення вантажу, розпискою про прийняття вантажу до перевезення і товаророзпорядчим документом.

В практиці торговельного мореплавства застосовуються різні види коносаментів. На нашу думку, їх класифікація може бути зроблена за наступними критеріями:

1) в залежності від підстави здійснення перевезення:

а) чартерні - коносаменти, що видаються на підставі чартеру;

б) лінійні - коносаменти, що видаються на підставі договору морського перевезення вантажу;

2) в залежності від умов прийняття вантажу до перевезення:

а) бортові коносаменти - коносаменти на вантаж, які навантажені на судно;

б) небортові коносаменти - коносаменти на вантаж, який прийнято до перевезення, але не навантажено на борт судна;

3) в залежності від умов передачі:

а) іменні коносаменти - коносаменти, які передаються за іменними передаточними написами або в іншій формі з дотриманням правил, установлених для передачі боргової вимоги;

б) ордерні коносаменти - коносаменти, які передаються за іменними або бланковими передаточними написами;

в) коносаменти на пред'явника - коносаменти, що передаються шляхом простого вручення;

4) в залежності від умов навантаження:

а) коносаменти із застереженням щодо кількості, якості, міри, стану вантажу;

б) "чисті" коносаменти - коносаменти без зазначених вище застережень;

5) наскрізні (прямі) коносаменти.

Однією з актуальних проблем залишається питання визначення поряд з коносаментом документа, що підтверджує наявність і зміст договору морського перевезення вантажу, рейсового чартеру, якщо договір передбачає умову надання для перевезення всього судна, його частини або окремих суднових приміщень. Це пояснюється тим, що деякі науковці розглядають коносамент і рейсовий чартер як форми договору морського перевезення вантажу. Проте, авторами не враховується те, що під час укладення чартеру, перевезення потім оформлюється видачею коносаменту, тому він не може вважатися другою формою договору морського перевезення вантажу.

Коносамент і чартер на мають нічого спільного, для того, щоб бути формами одного договору. По-перше, чартер є двостороннім документом, що оформлює договірні відносини по фрахтуванню морського судна, а коносамент - одностороннім документом. По-друге, чартер укладається за участю і підписом фрахтівника і фрахтувальника, тоді як коносамент - за участю відправника, перевізника і одержувача, але за підписом перевізника. По-третє, чартер укладається перед навантаженням вантажу, а коносамент оформлюється після навантаження.

Чартер слід розглядати як зібране поняття, яке охоплює поняття рейсовий чартер, тайм-чартер, бербоут-чартер тощо. Всі ці поняття об'єднує характерна риса - вони містять елементи найму судна. Тому в юридичній літературі термін "чартер" використовується як синонім терміну "договір фрахтування", відповідно рейсовий чартер, тайм-чартер та бербоут-чартер розглядаються як види договору фрахтування морського судна.

Крім коносаменту і чартеру, у сфері торговельного мореплавства використовуються для перевезень вантажів морські накладні. Морська накладна виконує дві функції: (а) є доказом наявності договору перевезення вантажу; (б) є документом (розпискою), що підтверджує отримання перевізником вантажу для перевезення. Порядок оформлення та обігу морських накладних врегульований Уніфікованими правилами для морських накладних, що були розроблені Міжнародним морським комітетом. Ці правила застосовуються до таких договорів перевезення, відповідно до яких не виданий коносамент або аналогічний документ. Зазначимо також, що оформлення відносин морською накладною унеможливлює застосування Гаазько-вісбійських правил.