Збитки, що не підпадають під дію статей 277, 279, 280 цього Кодексу, визнаються окремою (незагальною) аварією. Такі збитки не підлягають розподілу між судном, вантажем і фрахтом. Їх несе той, хто їх зазнав, або той, на кого падає відповідальність за їх спричинення.

Коментар:

Зміст коментованої статті дає підстави зробити висновок про поділ збитків на загальну та окрему аварії.

Як вже нами зазначалося, загальна аварія підлягає розподілу між судном, фрахтом і вантажем.

Окрема аварія такому розподілу не підлягає, тому такого роду збитки несе той, хто їх зазнав, або той, хто повинен відповідати за їх спричинення. Отже окремою (незагальною) аварією є збитки, що не визнаються загальною аварією.

Наявність в КТМУ цієї статті викликає чимало дискусій, оскільки в Йорк-Антверпенських правилах відсутній поділ збитків на загальну та окрему аварії. Можливо, неоднозначність збитків по окремій аварії дозволила звернути на них спеціальну увагу. Зазначимо, що мова йде про збитки, які формально мали б відноситися до загальної аварії, але вони виключені із сфери загальної аварії за текстом Йорк-Антверпенських правил, тому зібрані в коментованій главі КТМУ.