Тривалість щотижневого безперервного відпочинку повинна бути не менш як сорок дві години.

Коментар:

1. Хоча стаття, що коментується, і сформульована як норма прямої дії, яка не знає винятків, вона не може поширюватися на випадки роботи за режимом підсумованого обліку робочого часу. Так, в галузі торгівлі та громадського харчування ще за часів соціалізму склалася практика, що була закріплена у законодавстві, відповідно до якої тривалість щоденної роботи при підсумованому обліку робочого часу складає 11 - 12 годин, а вихідні дні чергуються із робочими через день. Недопрацьований чи перепрацьований час компенсується при цьому наданням додаткового дня відпочинку та виходом на роботу, в тому числі і з неповною тривалістю щоденної роботи. Додержання цих правил контролювалось досить суворо. У зв'язку з неможливістю дотримання в таких випадках букви закону повернення до букви ст. 70 КЗпП, яка встановлює сувору формальну вимогу, не відбулося.