Стаття 3. Податкове законодавство України

3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом.

3.2. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

 

Коментар:

1. Податкове законодавство - це сукупність нормативно-правових актів, в яких містяться правові норми, об'єднані спільним предметом регулювання - відносинами в сфері оподаткування.

Первинна ланка податкового законодавства - правова форма, нормативно-правовий акт. Це можуть бути як закони, так і акти органів виконавчої влади. Останні складають переважну частину податкового законодавства.

В ст. 3 ПК вперше закріплено складові податкового законодавства України.

Протягом тривалого часу у юридичній літературі питання змісту поняття "податкове законодавство", як і поняття "законодавство" в цілому було дискусійним. Науковці пропонували різні визначення, від вузького розуміння поняття "законодавство", що охоплювало лише закони України, та до широкого його розуміння, де під "законодавством" розуміли будь-який нормативно-правовий акт. Вперше офіційне тлумачення цього терміна було здійснено Конституційним Судом України відносно вживання його у ст. 21 Кодексу законів про працю України. В Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство") від 9 липня 1998 р. N 12-рп/98 було визнано, що під терміном "законодавство" охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

В коментованій статті визначено, що поняттям "податкове законодавство" охоплюються - Конституція України, Податковий кодекс України, Митний кодекс України та інші закони з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПК та законів з питань митної справи; рішень органів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих відповідно до ПК.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в ПК, то застосовуються правила міжнародного договору. Це положення знайшло відображення не лише в ПК, а і у міжнародних договорах по усуненню подвійного оподаткування, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (перелік таких угод наведено в коментарі до ст. 13 ПК).

Відповідно до частини 2 статті 92 Конституції України податки, збори, податкова система України встановлюються виключно законами України.

До законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України, належить Закон України "Про Єдиний митний тариф".

Серед нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПК, в першу чергу слід назвати постанови Кабінету Міністрів України. Наприклад, Порядок подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1227; Порядок ввезення на митну територію України техніки, обладнання, устаткування, технічних та транспортних засобів, що використовуються для розвитку виробництва і забезпечення споживання біологічних видів палива, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 травня 2011 р. N 581, тощо.

Значний масив нормативно-правих актів, що приймаються на підставі та на виконання ПК, складають акти органів Державної податкової служби України та інших центральних органів виконавчої влади. Серед них - Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 р. N 953.